Full text of "Економічний словник"

See other formats

Й. С. Завадський ,

Т. В. Осовська, О. О. Юшкевич

ЕКОНОМІЧНИЙ словник

Київ

КОНДОР

2006

Передмова

Успішність ринкових перетворень у нашій країні великою мірою ви¬
значається тим, наскільки широкий загал працівників оволодіває еконо¬
мічними знаннями, розумінням складних відтворюваних процесів, що
відбуваються у різних сферах народного господарства.

“Економічний словник” призначений сприяти тому, щоб керів¬
ники, спеціалісти, студентство та всі інші, хто цікавиться економі¬
кою, оволоділи її сучасною мовою. Справді, якщо не знати сучасну
економічну термінологію, неточно тлумачити терміни і поняття, що
вживаються у менеджменті та підприємництві, то марно сподівати¬
ся на досягнення взаєморозуміння не тільки з іноземними, а й вітчиз¬
няними контрагентами.

Словник економічних термінів містить широковживану та спеціалі¬
зовану термінологію, що знаходить широке застосування в сучасній ук¬
раїнській мові.

Головне його завдання — подати коротке, але цілком достатнє і до¬
ступне для розуміння пояснення економічних термінів і понять, які містять
відомості з менеджменту, маркетингу, підприємництва та бізнесу, зовні-
шньоекономічноїдіяльності.

Мета даного посібника — допомогти керівникам і спеціалістам
підприємств та організацій поновити багаж знань з макро- й мікроеконо-
міки, менеджменту та маркетингу, сприяти підготовці висококвалі¬
фікованих фахівців із ринковим мисленням і навичками в галузі су¬
часної економіки.

Словник містить тлумачення більш як двох тисяч сучасних економіч¬
них термінів, категорій, понять, які найчасті ш е зустрічаються в науковій
літературі та навчальних виданнях. З метою розширення використання
словника всі терміни, що містяться в ньому, мають прямий переклад анг¬
лійською мовою.

Автори сподіваються, що словник буде корисним для всіх, хто хоче
оволодіти найновішими знаннями з економічних наук, опанувати сучас¬
ну наукову (ринкову) лексику.

аболіція

авіста

аболіція (англ. аЬоІіііоп) — 1 . скасу¬
вання закону або рішення. 2. ліквіда¬
ція посади або відмова від неї. 3. зак¬
риття кримінальної справи до вине¬
сення вироку. 4 . відстоювання честі
— офіційне спростування наклепу.

абсентеїзм (англ. аЬзепІеіш) — фор¬
ма землеволодіння, за якою земля як
умова виробництва відокремлена від
землевласника.

абсолютна (земельна) рента (англ.
§гоипс/-гепґ) — рента, яку отримує
землевласник усіх ділянок незалеж¬
но від їх родючості або вигідності
розташування щодо ринків збуту.

абсолютна додана вартість (англ.
аЬзІгасІ аййійопаї уаіие) — додана
вартість, створювана шляхом прямо¬
го подовження тривалості робочого
дня — за межі необхідного робочого
часу.

абстрактна праця (англ. аЬзІгасІ
ІаЬоиг / мюгк) — праця товаровироб¬
ників як затрати людської робочої
сили взагалі є історичною категорією,
властивою товарному виробництву.
На відміну від конкретної праці, ре¬
зультатом якої є споживча вартість,
а. п. створює вартість товару. Вона ле¬
жить в основі прирівнювання різних
продуктів праці один до одного. Су¬
спільний характер а. п. виявляється в
процесі обміну товарів.

аваль (англ. аі’аі) — вексельне до¬
ручення, за яким аваліст, тобто осо¬
ба, що його здійснила, бере на себе
відповідальність перед власником
векселя за виконання зобов’язань
будь-якою із відповідальних за вексе¬
лем осіб: акцептантом, векселедав¬

цем, індосантом. Оформляється а. або
гарантійним написом аваліста на
векселі чи додатковому аркуші
(алонж), або видачею окремого до¬
кумента. Обсяг і характер відпові¬
дальності аваліста відповідає обсягу і
характеру відповідальності особи, на
яку подано а. Аваліст, який оплатив
вексель, має право вимагати відшко¬
дування платежу з тієї особи, за яку
він надав а., а також з осіб, відпові¬
дальних перед останнім. А. збільшує
надійність векселя і таким чином
сприяє вексельному обігу.

аванс (англ. ауапсе) — різновид
фірмового кредиту, що надається
імпортером іноземному постачаль¬
нику в розмірі, як правило, не мен¬
ше 15 % вартості поставки замовле¬
них машин, обладнання тощо при
(або після) укладанні контракту.

авізо (англ. ауізо) — у банківській, ко¬
мерційній, бухгалтерській практиці —
офіційне повідомлення, переважно
про виконання розрахункової опе¬
рації, яке надсилається одним кон¬
трагентом іншому. Банки надсилають
а. своїм кореспондентам і клієнтам
про дебетові та кредитові записи на
рахунках, про залишок коштів на ра¬
хунку, інші розрахункові операції,
тобто залежно від характеру операції
а. бувають дебетові та кредитові. В а.
вказується його номер, дата, харак¬
тер виконаної операції — одержувача
коштів, інші дані. Залежно від спо¬
собу пересилання а. поділяються на
поштові та телеграфні.

авіста (англ. рготтогу поіе) — 1 . век¬
сель або документ грошових розра¬
хунків на пред’явника. 2. напис на
векселі чи іншому документі, який
свідчить, що оплата цього документа

автаркія

агент

повинна здійснюватись за його пре¬
д’явленням.

автаркія (англ. аиіагску) — економ¬
ічна політика відособлення окремої
країни (групи країн) з метою ство¬
рення замкнутої економіки, що сама
себе забезпечує. А. спрямована на
максимальне обмеження імпорту,
стимулювання експорту товарів і ка¬
піталу. Одна з основ а. — політика са¬
мозабезпечення.

автентичний (англ. аиґкепґіс) — дій¬
сний, що відповідає оригіналу.

автоматизоване робоче місце (арм)
(англ. \¥огк$іаііоп) — комплекс техніч¬
них і програмних засобів індивідуаль¬
ного користування, зорієнтованих на
виконання службових функцій певно¬
го спеціаліста чи керівника. Арм. дає
можливість здійснювати режим об¬
робки інформації, введення локаль¬
них баз даних.

автоматичні стабілізатори (англ.
аиГотаїіс зіакіїізег) — економічні важелі
(податки, кредити, тарифи, цінні па¬
пери, проценти, програми, субсидії,
пільги) — які дають змогу вирівнюва¬
ти коливання прибутків і цін без пос¬
тійного прямого втручання держави.

автономний тариф (англ. аиіопотот
Іагф — митний тариф, який встанов¬
люється певною державою в односто¬
ронньому порядку без домовленості
з іншою.

авторитаризм (англ. аиікігіїатт) —
метод управління суспільством, ко¬
лективом, оснований на необме¬
женій владі (деспотизм Стародавньо¬
го Сходу, Риму, Візантії, абсолютні
монархії, політичні режими фашист¬
ського типу або культу непогрішно¬
го вождя). Один зі способів управлін¬
ня виробничим колективом, за яко¬

го в руках керівника зосереджена вся
повнота влади, пригнічується особи¬
ста ініціатива та самостійність пер¬
соналу. А. як засіб підтримання жор¬
сткої дисципліни та єдиноначаль¬
ності застосовується у військових
структурах і при екстремальних си¬
туаціях.

авторитет (англ. рошг) — вплив або
здатність керівника (лідера) спонука¬
ти інших до виконання покладених
на них обов’язків.

авторитет експерта (англ. ехрегі
рошг) — особливий вид впливу, який
людина здійснює на інших через те,
що володіє унікальними і цінними
знаннями чи інформацією. А. е. зро¬
стає у високотехнологічних галузях
економіки і там, де існує попит на ви¬
сококваліфіковані кадри. За правом
чи за здібностями а. е. стає джерелом
впливу в багатьох організаціях, а в
нових та інноваційних галузях на
зміну тому, що ми називаємо тради¬
ційною і легітимною владою, прихо¬
дить не менш важливе науково-тех¬
нічне знання.

авуари (англ. а.чаеія) — 1. різнома¬
нітні активи (грошові кошти, чеки,
векселі, перекази, акредитиви), за яки¬
ми можуть здійснюватися платежі та
погашення зобов’язань їхнім власни¬
ком. 2. кошти банків іноземної валю¬
ти, що перебувають на його рахунку в
зарубіжних банках-кореспондентах.

агент (англ. ауепі, сіеаіег, соттіто-
пег) — 1 . юридична або фізична особа,
яка здійснює певні дії за дорученням
іншої особи (принципала) за її раху¬
нок і від її імені, а також готує угоди
без права їх підпису. Як правило,
розмір винагороди а. за виконання
доручення визначається спеціальною

агент генеральний

угодою з особою, інтереси якої він
представляє. 2. юридична чи фізична
особа, що є посередником за рахунок
і в інтересах іншої особи (принципа¬
ла), а також здійснює дії в підготовці
угод, але без права підпису. Свої дії а.
робить звичайно за винагороду,
розмір якої визначається за агентсь¬
кою угодою між а. і особою, що дала
доручення.

агент генеральний ( англ. репеті арені)
— юридична чи фізична особа, що ук¬
ладає будь-які угоди виключно в сфері
діяльності принципала.

агент збутовий (англ. яаіех арені) —
юридична чи фізична особа, що за¬
ймається тривалий час збутом усієї
продукції невеликої промислової
компанії. Збутові агенти мають
більші права у визначенні умов
купівлі-продажу, ніж промислові
агенти, а також більшою мірою на¬
ближені до безпосередніх споживачів.
Контори і фірми збутових агентів
розташовані у великих центрах, ма¬
ють складське господарство і можуть
здійснювати реалізацію товарів відра¬
зу від кількох невеликих промисло¬
вих фірм чи компаній.

агент промисловий (англ. тапи/асіи-
ге і? арені) — особа, яка займається збу¬
том товарів довгострокового корис¬
тування в певній місцевості. Відпові¬
дно до укладеного договору а. п.
зобов’язується не реалізовувати това¬
ри дешевше вказаного нижнього
рівня ціни, не продавати товари осо¬
бам і підприємствам, які перебувають
поза обумовленою місцевістю, а та¬
кож тим, які можуть скласти кон¬
куренцію чи заважати торгівлі за
угодою. А. п. одержує винагороду
тільки за виконання замовлення

6 агентські операції

після оплати замовником рахунків то¬
варовиробника.

агент спеціальний (англ. пресіаіарені)
— юридична чи фізична особа, що ук¬
ладає тільки ті угоди, які зазначені у
спеціальному договорі. А. с. може над¬
ілятися винятковими правами, тобто
виконувати роль єдиної особи, що має
права укладати угоди від імені прин¬
ципала на визначеній території. У
більшості випадків до спеціальних
агентів звертаються при реалізації то¬
варів у формі експортно-імпортної
торгівлі і використанні рекламно-ко¬
мерційних послуг.

агент торговий (англ. зоїез арені) —
1. особа, яка продає товари одного або
кількох підприємств за домовленістю.
Діє на ринках, де реалізує товари. При
цьому справа значною мірою зале¬
жить від ділових якостей продавця.
Завдяки цій обставині а.т. перебуває у
більш незалежному становищі, ніж
агент промисловий. 2. здійснює свою
комерційну діяльність за рахунок і в
інтересах іншої особи. А. т. діє як са¬
мостійний комерсант на основі пись¬
мового доручення принципала. За
свою діяльність він одержує винаго¬
роду у вигляді відсотка від суми укла¬
дених угод, причому незалежно від
кінцевих результатів угоди для прин¬
ципала. За обсягом повноважень а. т.
поділяють на універсальних, гене¬
ральних і спеціальних.

агентські операції (англ. арепіісаі
орегаїіот) — здійснення фактичних і
юридичних дій, пов’язаних з прода¬
жем чи придбанням товару на обу¬
мовленій території за дорученням
однієї особи (принципала) незалеж¬
но від другої особи (агента) за раху¬
нок і від імені принципала.

агропромисловий комплекс

адхократія

агропромисловий комплекс ( англ.
а§гоіпс1ш1гіаІ сотріех) — це сукупність га¬
лузей промисловості, будівництва,
сільського господарства, обслуговуван¬
ня і обігу, взаємопов’язаних техноло¬
гічно, організаційно й економічно.

агломерація населенних пунктів (англ.
а§§Іотега(іоп о/ зеїііетепі) — групова
форма територіального зосередження
населених пунктів, головним чином
міських, а також сільських, об’є¬
днаних інтенсивними господарськи¬
ми, трудовими і культурно-побутови¬
ми зв’язками.

аграрні відносини (англ. а§гагіап
геїаііопх) — економічні відносини в
суспільстві, пов’язані з володінням і
користуванням землею як головним
засобом виробництва в сільському
господарстві.

Адамецки Кароль (1866 -1933) (Кагої
асіатеїіску) — закінчив Технологічний
інститут у Петербурзі; в лютому 1903
року, на місяць раніше за Ф.Тейло-
ра, виступив з публічною доповіддю
про застосування наукового методу у
виробництві (в Південноросійському
центрі гірничо-металургійної про¬
мисловості).

адаптація (англ. асіарШюп) — 1 . здат¬
ність будь-якої системи реагувати на
навколишнє середовище і змінюва¬
ти свою поведінку задля оптимально¬
го функціонування. 2. пристосуван¬
ня системи до реальних умов її існу¬
вання.

адаптивність лідерів до ситуації (англ.
айарІаЬіІіґу о /Іеасіегз їо (ке зііиаіїоп) — у
менеджменті одна з головних вимог
до лідерів, що повинні погоджувати
свою поведінку з вимогами навко¬
лишнього середовища. Важливим ас¬
пектом а. є вміння правильно виби¬

рати процедуру прийняття рішень для
кожної окремо взятої проблеми. У
цьому відношенні В. Врум надавав
більшого, ніж будь-хто інший, зна¬
чення індивідуальній а. у рамках
вузького діапазону управлінської
діяльності, а саме прийняттю
рішень.

адволорний податок (англ. асітіогісаі
Іах) — платежі на основі фіксованої
процентної ставки з вартості товару.
Особливість а. п. полягає в тому, що
він автоматично зберігає свої функції
в умовах інфляції.

аденум (англ. асісіепсіит, аррепсііх) —
додаток до угоди, що змінює або до¬
повнює ті чи інші умови.

адміністративне регулювання (англ.
айтіпШгаІіче ге§иІаґіоп) — збалансу¬
вання інтересів суб’єктів господарю¬
вання за допомогою правових законів
на принципах самовідтворення, са¬
моуправління й самофінансування.

адміністрація (англ. асітіпі.чігаїіоп) —
органи виконавчої влади держави,
урядовий апарат, управлінський пер¬
сонал будь-якої установи, підприєм¬
ства чи об’єднання і, нарешті, роз¬
порядник, що відповідає за організа¬
цію якогось масового заходу.

адміністрування (асІтіпі$1гаІіп§) —
управлінська діяльність керівників та
органів управління, за якої головни¬
ми важелями впливу є письмові й усні
накази і розпорядження одноособо¬
вих керівників, а також інструкції,
постанови, рішення й укази різних
осіб чи колективних органів (колегій,
рад, президій, бюро, сесій, пленумів
тощо).

адхократія (англ. айкосгасу) — це
організація, що діє в умовах тимча¬
сового ускладнення деяких завдань.

ажіо

8 акселератор або принцип акселерації

ажіо (англ. а§іо) — 1 . різниця між кур¬
сами валют. 2. комісія, що здійснює
обмін паперових грошей на монету чи
слабкої валюти на сильну.

ажіотаж (англ. а§іоІа§е) — спекулятив¬
на лихоманка на біржах та ринках.

ажур (англ. ир іо сіаіе) — ведення
бухгалтерського обліку, за яким за¬
писи в облікових книжках здійсню¬
ються у день операції.

аквізітор (англ. асдиі.чііог) — праців¬
ник або агент транспортних чи стра¬
хових підприємств, до обов’язків яко¬
го входить залучення нових партій
товару або страхування.

аквізиція (англ. асцишііоп) — прид¬
бання компанії шляхом скуповуван¬
ня на біржі її акцій, яке проводиться
або з її відома, або без нього (ворожа
аквізиція).

акламація (англ. ассіата(іоп) —
прийняття або відхилення зборами
працівників пропозицій без підрахун¬
ку голосів (за реакцією учасників
зборів, що виражається репліками,
вигуками тощо).

а-конто (італ. асопіо) — комерцій¬
ний платіж, що здійснюється імпор¬
тером на підставі рахунків експор¬
тера як попередній розрахунок з ос¬
таннім.

акордно-преміальна оплата праці

(англ. раутепі Ьу (Ие ріесе апсі ргетіит) —
різновид акордної оплати праці, який
передбачає поєднання акордної оп¬
лати праці з виплатою відповідної
премії (як правило, за скорочення
строку виконання акордного завдан¬
ня при високій якості роботи).

акредитація (англ. ассгейііаііоп) —
процедура призначення на посаду го¬
лови дипломатичного представницт¬
ва або постійного представника дер¬

жави при будь-яких міжнародних
організаціях.

акредитив (англ. ІеНего/сгеМ) — 1 . роз¬
рахунковий або грошовий документ,
виписаний (емітований) кредитною
установою (емітентом) про те, що
останній бере на себе зобов’язання з
оплати витрат відповідно до прийня¬
тих умов. Особа, на користь якої ви¬
писаний а., називається бенефіціаром
(вепеїісіагу), або одержувачем. Особа,
від імені якої банк виписує і здійснює
оплату, називається аплікантом
(арріісапі) або заявником. 2. грошо¬
вий документ, що засвідчує право
юридичної особи, на ім’я якої він
виданий, одержати в банку зазначену
в ньому суму. Використовується в
комерційній практиці як форма без¬
готівкових розрахунків між підприє-
мствами-постачальниками і спожи¬
вачами, а також у міжнародних розра¬
хунках за комерційними операціями.
Акредитив відкривається на певний
строк для розрахунків з одним поста¬
чальником.

акселератор (англ. ассеїегаїог) — по¬
казник, що застосовується в умовах
державного регулювання ринкової
економіки. Принцип акселерації по¬
лягає в тому, що збільшення чи змен¬
шення споживчих витрат викликає
зміни в накопиченні капіталу. Ко¬
ефіцієнт акселерації (акселератор)
характеризує зміну обсягу інвестицій,
викликану зростанням або падінням
споживчих витрат.

акселератор або принцип акселерації
(англ. ассеїегаїог огргіпсіріе о/ассеїега-
ііоп) — економічна модель, за якої об¬
сяг і динаміка інвестицій залежать від
обсягу і динаміки попиту на споживчі
товари. При цьому передбачається,

акт комерційний

акциз

що рівень інвестицій залежить не
тільки від рівня процентної ставки, а
й від рівня заощаджень. Аналіз аксе¬
лератора допомагає зрозуміти одну з
причин економічних циклів, особли¬
во в момент пожвавлення і спекуля¬
тивного піднесення економіки, а та¬
кож ті труднощі, які відчуває ринко¬
ва економіка, що вступає у фазу
економічної рівноваги.

акт комерційний (англ. соттегсіаі
асі) — 1 . офіційний документ, запис,
протокол. 2. документ, що складаєть¬
ся на випадок виявлення в пункті
призначення недостачі товару, пош¬
кодження або псування вантажу. А.
к. є підставою для пред’явлення одер¬
жувачем вантажу претензії про
відшкодування збитків.

актив балансу бухгалтерського (англ.
а$$еі$ о/ ассоипііщ Ьаіапсе) — частина
(ліва) балансу бухгалтерського, що
вказує на певну дату, склад і розмі¬
щення всіх належних на даному
підприємстві (організації, установі)
матеріальних цінностей, грошових
коштів.

активи ліквідні (англ. Іідиісі ашіи) —
елементи групи коштів, які включа¬
ють валюту, банківські депозити та
певні види цінних паперів.

активи матеріальні (англ. таіегіа/
ажеії) — основні фонди та оборотні
активи в будь-якому вигляді, що
відрізняються від коштів, цінних па¬
перів, дивідендів та нематеріальних
активів.

активи нематеріальні (англ. поп-
іап§іЬІе а$$еі$) — частина майна
підприємства, наданого через на¬
лежні йому патенти, ліцензії та інші
права на інтелектуальну власність,
права користування землею, водою та

іншими ресурсами, будинками, спору¬
дами і обладнанням, інші майнові пра¬
ва, товарні знаки, придбані або орен¬
довані брокерські місця, програми для
роботи на ЕОМ та ін.

активів доходність (англ. геіигп оп
аннеіа) — чистий дохід плюс затрати за
користування кредитом, виражені у
відсотках до загальної вартості ак¬
тивів.

активний платіжний баланс (англ.
асііме раутепії Ьаіате) — платіжний
баланс, в якому сума імпорту пере¬
вищує суму експорту.

актуарій (англ. асіиагу) — спеціаліст
із страхування, який розробляє нау¬
ково обгрунтовані методи обчислен¬
ня тарифних ставок з довготерміно¬
вого страхування життя; виконує роз¬
рахунки для створення резерву
страхових внесків та призначення
розмірів позики.

акцепт (англ. ассеріапсе) — 1 . згода
вступити в договір відповідно до
пропозиції (оферти) другої сторони.
2. зобов’язання платника (трасата)
оплатити переказний вексель (трат¬
ту) за настання вказаного в ньому
строку. 3. згода банку гарантувати
сплату суми, вказаної в переказному
векселі. 4 . одна з форм безготівкових
розрахунків.

акцептант (англ. ассеріапі) — особа,
яка підписує вексель (тратту) і бере
таким чином на себе зобов’язання
оплатити його після настання термі¬
ну платежу.

акциденція (англ. ассМепі) 1 . мито у
вигляді штрафу за прихований товар,
що провозиться через митницю. 2. ви¬
падковий прибуток.

акциз (англ. ехкізе іах) — вид непря¬
мого податку на товари масового спо-

акцизний збір

алеаторні угоди

живання, що може входити в ціну
відповідного товару або послуги.

акцизний збір (англ. ехкіае /ее) — це
непрямий податок на високорента¬
бельні та монопольні товари (про¬
дукцію), що включається в ціну цих
товарів (продукцію). Перелік товарів
(продукції), на які встановлюється
акцизний збір та його ставки, затвер¬
джується Верховною Радою України.

акції з фіксованим дивідендом (англ.
рге/еггесі іїоск) — акції, власник яких
має право одержувати дивіденди ра¬
ніше, ніж їх отримає власник звичай¬
них акцій. Проте а. ф. д. не дають пра¬
ва голосу.

акції звичайні англ. соттоп іїоск) —
дають право акціонерові голосувати
на виборах правління і одержувати
частину прибутку фірми у вигляді ди-
віденда.

акціонерне товариство (англ. ]оіпГ-
зіоск сотрапу) — організація (підприє¬
мство), виробничі фонди якої ство¬
рюються за рахунок внесків акціо¬
нерів (пайовиків) шляхом придбання
ними акцій. При приватизації в Ук¬
раїні застосовується як спосіб транс¬
формації державної власності у при¬
ватну.

акціонерні банки (англ. іоіпі-іїоск
Ьапк$) — банки, що створюються у
формі акціонерних товариств. В су¬
часних умовах є головною формою
створення комерційних банків. Капі¬
тал а. б. утворюється шляхом об’єд¬
нання індивідуальних капіталів зас¬
новників через випуск та реалізацію
акцій, зростаючи потім за рахунок
прибутку а. б. та випуску нових акцій.
Найвищим органом управління а. б.
є загальні збори акціонерів. Поточ¬
ними справами а. б. керує правління.

акція (англ. зкаге, аіоск) — цінний
папір, що свідчить про внесення паю
в капітал акціонерного товариства.
Дає право її власникові брати участь
в його управлінні та одержувати час¬
тину прибутку у вигляді дивідендів.
Акціонерне товариство може випус¬
кати іменні акції та на пред’явника.
Вони можуть бути прості та привіле¬
йовані, виплата дивідендів за ними
здійснюється у встановленому роз¬
мірі, незалежно від одержаного акці¬
онерним товариством прибутку за
відповідний рік.

алгоритм (англ. аіуогіікт) — система
правил (програма), що вказує, які з цих
правил і в якій послідовності треба
виконувати, щоб після певної кіль¬
кості операцій розв’язати будь-яку за¬
дачу даного типу. А. має бути конкрет¬
ним, результативним і масовим. Під
конкретністю а. розуміють його
однозначність і точність; результа¬
тивністю — одержання розв’язку
після певної кількості елементарних
операцій; масовістю а. — його універ¬
сальність, можливість застосування
до цього класу задач з варіюванням
вихідних даних у певних межах.

алгоритм управління (англ. сопігої
аіуогіікт) — точно визначений поря¬
док підготовки і прийняття управлі¬
нських рішень, формування планів,
обмін інформацією в процесі управ¬
ління.

алеаторні операції (англ. аіеаґогу
ігатасйоп) — ризикові операції; опе¬
рації, розраховані на фортуну, ігро¬
вий талант (наприклад, лотерея, то¬
талізатор).

алеаторні угоди (англ. асдиізі соп-
ґасїї) — ризикові угоди (парі, лотерея,
деякі біржові угоди).

алонж

аналіз

алонж (англ. аііоще) — додаток до
векселя для передавальних написів,
якщо на вексельному бланку вони не
вміщуються.

альпарі (італ. аі рагі)— рівновага
біржового (ринкового) курсу валюти,
цінних паперів з їхньою номіналь¬
ною вартістю.

альтернативна вартість (англ. аііегпа-
Ііі’е уаіие) — вартість виробництва това¬
ру чи послуг, що вимірюється з огляду
на втрачену можливість займатися
найкращим з доступних альтер¬
нативних видів діяльності, які потре¬
бують того самого часу чи тих самих
ресурсів.

альтернативний наказ (англ. аііегпа-
іі\’е огсіег) — наказ купити або продати
цінні папери за лімітованою ціною.

амальгамація (банків) (англ. атаІ§а-
та(іоп) — загальний термін, що охоп¬
лює кілька типів комбінацій у кор¬
пораціях (наприклад, поглинання,
злиття), в яких одна або більше ком¬
паній підпадають під централізова¬
ний контроль. Одна з форм центра¬
лізації банківського капіталу.

амбіції (англ. рошг-Іоуіп§, атЬіііот) —
1. завищена оцінка своїх інтелекту¬
альних і духовних можливостей, за¬
розумілість, непомірне честолюб¬
ство, необгрунтована пихатість і за¬
гострене самолюбство. 2. гонор,
чванливість, завищена оцінка своїх
інтелектуальних і духовних можливо¬
стей, непомірне честолюбство.

Американське Товариство Інженерів-
Механіків (Атегісап Босіеіу о/
МескапісаІ Еп§іпеег$) — збори товари¬
ства в 1888 р. — вихідний момент в
історії американського менеджмен¬
ту як автономного і систематичного
напряму теорії і практики управлін¬

ня. На зборах виступив відомий
підприємець того часу Г. Таун із допо¬
віддю “Інженер як економіст”, який
закликав вважати управління завода¬
ми практичним ремеслом. Інженера
повинно цікавити щось більше ніж
технічна ефективність, він має бра¬
ти до уваги і такі не відомі йому ра¬
ніше фактори, як витрати, дохід і
прибуток. На зборах був присутній
Ф. Тейлор — “батько наукового ме¬
неджменту”.

амортизація (англ. атогіігаііоп) —
І. об’єктивний процес поступового
перенесення вартості знаряддя праці
відповідно до його зносу на виробле¬
ну за їх допомогою продукцію, послу¬
ги. Шляхом проведення амортиза¬
ційних відрахувань, що включаються
у витрати на виробництво і послуги,
формується амортизаційний фонд,
який використовується для відтво¬
рення основних фондів. Нарахуван¬
ня амортизаційних сум має постійний
і безперервний характер, а їх викори¬
стання на відтворення основних
фондів відбувається після закінчен¬
ня нормативних строків використан¬
ня фондів. Амортизаційний фонд
формується під впливом багатьох
факторів: рівня норм а., вартісної
оцінки основних фондів, їх складу,
структури, галузевої структури еко¬
номіки. 2. поступова сплата боргу ок¬
ремою особою або організацією
шляхом періодичних внесків або ви¬
купу зобов’язань. 3. визнання борго¬
вого зобов’язання недійсним внаслі¬
док його втрати, крадіжки тощо.

аналіз (англ. апаїуш) — розкладання
цілого в трудовому процесі на його
складові елементи і пояснення прин¬
ципів, на підставі яких цей поділ

аналіз конкурентних переваг

аналіз ресурсоміскості об’єкта

відбувся (Ф. Гілбрет). Для того щоб до¬
могтися такого ж статусу, яким волод¬
іють наука і мистецтво, менеджмент
повинен вирішувати свої завдання на¬
уковими методами, переважно шля¬
хом розкладання проблеми на її скла¬
дові елементи і ретельного вивчення
кожного елемента окремо. А. трудових
процесів був доповнений їхнім синте¬
зом шляхом послідовного з’єднання
елементів з метою розробки нової тру¬
дової операції в більш ефективній
формі і її використання в трудовому
процесі.

Розкладання цілого на елементи та
послідовне встановлення взаємо¬
зв’язків між ними з метою підвищення
якості прогнозування, оптимізації,
обгрунтування, планування та опе¬
ративного управління реалізацією
управлінського рішення з розвитку
об’єкта.

Розкладання, один з методів нау¬
кового дослідження. Найпоширені¬
ший вид аналізу — класифікація: чор¬
ний — білий, великий — середній —
маленький.

аналіз конкурентних переваг (англ.
сотреііііуе асіуапіа^ез апаїут) — комп¬
лексний аналіз, що має на меті вияв¬
лення недоліків та переваг фірми
(країни), її можливостей та загрози її
становищу на ринку. На базі отрима¬
них у процесі аналізу прогнозних оці¬
нок встановлюють цілі та розробляють
стратегії.

аналіз організаційної структури (англ.
ог§апііаІіопаІ зітсіиге апаїут) — аналіз
структури кадрів та їх стимулюван¬
ня, структури управління, наявних
систем планування та управління,
стилю роботи на різних рівнях
фірми, ефективності організаційної

структури. Основне завдання такого
аналізу — виявлення ступеня відпо¬
відності організаційної структури
стратегічним завданням фірми та
можливості перебудови її стуктури у
відповідних напрямах.

аналіз показників виробничо-збуто¬
вої-діяльності (англ.ргосіисііоп апсі.чаїе.ч
іпсИсаІе апаїут) — аналіз, спрямований
на виявлення ефективності діяль¬
ності фірми з кожного напряму ви¬
робництва та збуту. Кінцева мета та¬
кого аналізу — виявлення доцільності
змін (або збереження) стратегії з
кожного напряму. Основний кри¬
терій аналізу — приведення показ¬
ників діяльності у відповідність із
стратегічними цілями фірми (нор¬
мою прибутку, темпами зростання
обсягу продажу).

аналіз порівняльний (англ. сотрагаЬІе
апаїузіз) — зіставлення численних
значень показників об’єкта, що аналі¬
зується, із значеннями базового пе¬
ріоду (з іншими періодами), з показ¬
никами інших, аналогічних об’єктів,
із нормативним (еталонним) рівнем.

аналіз продуктивності інженерно-
технічних працівників (англ. епуіпеєгіпу
рег/огтапсе апаїут, ЕРА) — система
оцінки праці ІТП, розроблена і впро¬
ваджена американською компанією
“Ін тел”. Вона призначена для того,
щоб: 1) виявляти проблеми розподі¬
лу трудових ресурсів; 2) давати оцін¬
ку альтернативним методам і систе¬
мам; 3) розподіляти функції серед
ІТП; 4) визначати критерії продуктив¬
ності окремих груп; 5) прогнозувати
реальну потребу в персоналі; 6) одер¬
жувати оптимальні графіки роботи.

аналіз ресурсоміскості об’єкта — ана¬
ліз структурних, абсолютних, віднос-

аналіз ретроспективний

анкета

нихтапитомихпоказників, що характе¬
ризують витрати ресурсів за стадіями
життєвого циклу об’єкта, з метою вияв¬
лення факторів економії ресурсів.

аналіз ретроспективний (англ. геїго-
зресііуе апаїнт) — метод вивчення тен¬
денцій технічного, соціального, еко¬
номічного розвитку об’єкта, які скла¬
лися в минулому для формування
стратегії його розвитку.

аналіз ризику (англ. гі.хк апаїут) —
1. розкладання структури об’єкта на
елементи, встановлення взаємо¬
зв’язків між ними з метою виявлення
джерел, факторів та причин різного
виду ризику, зіставлення можливих
втрат та прибутків. 2. Напрям науко¬
вих досліджень, що швидко розви¬
вається в міру ускладнення сучасних
технічних систем, включає аналіз
“дерева помилок”, подій, помилок
ризику.

аналіз системний (англ. зузіетз
апаїут) — один із найважливіших за¬
собів знаходження рішень та розумін¬
ня проблем суспільного життя. Реалі¬
зує системний підхід — принцип ком¬
плексного вивчення та дослідження
реальності — загальних для будь-
яких систем об’єктів: “вхід”, “про¬
цес”, “вихід”, “ціль”, “зворотний
зв’язок”, “ріст”, “взаємодія” тощо.

аналіз споживача (англ. сопттег
апаїут) — аналіз, спрямований на вив¬
чення смаків, диференціацію струк¬
тури потреб за групами споживачів,
виявлення незадоволених потреб,
мотиви вибору споживачем тих чи
інших товарів.

аналіз факторний (англ. /асґогз
апаїут) — метод виявлення і класи¬
фікації факторів, що визначають стан
і розвиток досліджуваного об’єкта уп¬

равління. А. ф. — процедура встанов¬
лення сили впливу факторів на фун¬
кцію або результативну ознаку з ме¬
тою ранжирування факторів для роз¬
робок плану організаційно-технічних
заходів із поліпшення функцій.

аналітичний облік (англ. апаїуіісаі
ассоипііпу) — деталізований бухгал¬
терський облік операцій і коштів
банків за допомогою аналітичних ра¬
хунків. А. о. містить дані, необхідні
для визначення можливості вико¬
нання тієї чи іншої банківської опе¬
рації залежно від стану рахунка
клієнта або наявності коштів і цінно¬
стей. Використовується для складан¬
ня бухгалтерської і статистичної
звітності.

андерайтер (англ. ипсіегтіїег) — перс¬
пективний вид фінансової діяльності
із закордонними страховими компа¬
ніями в банках. У страхуванні — осо¬
ба, яка відповідає за укладення стра¬
хових (перестрахових) контрактів і
формування портфеля страхових
обов’язків; у банківській справі —
особа або компанія, яка гарантує
емітенту розміщення на ринку його
облігаційної позики або пакета акцій
на погоджених умовах за спеціальну
винагороду.

андерайтинг (англ. иміепхчгіїіпу) — ку¬
півля цінних паперів нових випусків
з метою їх продажу. Здійснюється, як
правило, групою інвестиційних ди¬
лерів — андерайтерів (передплат¬
ників).

андерлаінг (англ. ипскгіауіпу) — цінні
папери, які можна купити або прода¬
ти відповідно до умов опційного кон¬
тракту.

анкета (англ. дие^ґіоппаіге) — інстру¬
мент дослідження, що складається з

антидемпінгове мито

асортимент товарний

переліку питань і забезпечує відносно
швидкий збір інформації про ринок
(опитування споживачів тощо), про
виконувану роботу (опитування на
робочих місцях з метою збору інфор¬
мації для складання посадової
інструкції та ін.). До початку скла¬
дання будь-якої анкети варто чітко
сформулювати мету дослідження.

антидемпінгове мито (англ. апіісіит-
ріп§ йиґу) — різновид мита, спрямова¬
ний на захист внутрішнього ринку від
ввезення товарів за демпінговими
цінами. Сплачують його імпортери за
товари, що реалізуються за низькими
цінами або ввозяться з інших країн,
які субсидують експорт.

антикризове управління (англ. апіі-
сгіт тапа£етепІ) — діяльність менед¬
жменту фірми, спрямована на подо¬
лання гострих проблем підприєм¬
ства, що накопичилися внаслідок
поганого управління. Опір змінам
колективу фірми на етапі подолання
внутрішньої кризи зазвичай зни¬
жується (корисний приклад опису
антикризового управління в корпо¬
рації “ІСрайслер” дає Лі Якокка у
своїй книжці “Кар’єра менеджера”).
Грамотне антикризове управління,
як правило починається з процедури
оцінки потенціалу підприємства.

антиципація (англ. апіісіраііоп) —
виплата грошей за діловим зобов’я¬
занням до встановленого терміну.

ануїтет (англ. апиіїу) — 1 . внесок,
що періодично сплачується (щоріч¬
на рента). 2. тип термінової держав¬
ної позики із щорічним погашенням
боргу.

анулювання (англ.ипиїтепґ) — скасу¬
вання, оголошення недійсним яко-
го-небудь акта, договору або прав.

апеляція (англ. арреаі) — оскарження
будь-якої постанови у вищу інстанцію,
яка має право переглядати справу.

апробація (англ. ргасИса! арргогаї) —
перевірка на практиці, в реальних
умовах теоретично побудованих ме¬
тодів, розрахунків, схем, моделей
різноманітних процесів.

арбітраж (англ. агЬИгагіоп) — спосіб
вирішення спірних питань, що мо¬
жуть виникнути між юридичними
особами в процесі їхньої господарсь¬
кої діяльності за посередництва
арбітрів. Арбітри обираються безпо¬
середньо юридичними особами або
призначаються відповідно до чинно¬
го законодавства.

арешт на вклад (англ. Ьіокесі ассоипі)—
вид арешту майна за ухвалою суду, що
полягає у припиненні операцій щодо
видачі грошей з рахунка вкладника.

архетипи (англ. агсИеґурез) —
первісні, природжені ідеї, образи, що
становлять основу несвідомого (за
К. Юнгом) і які впливають на пове¬
дінку, створення уяви, фантазій осо¬
бистості.

асигмент (англ. а$$І£тепї) — по¬
відомлення опційному “рейтеру” про
те, що власник опціону використав
опціон і що він має передати (отри¬
мати) згідно з контрактом.

асигнації (англ. сиггепсу Ьііі) — папе¬
рові гроші. З’явилися внаслідок роз¬
витку товарного виробництва й еко¬
номічної необхідності вилучення з
обігу золота та інших цінностей, які
виконували роль грошей.

асортимент (англ. а шліте пі) — група
товарів, які продаються разом.

асортимент товарний (англ. ашлітепі
о/§оосІ5) — група товарів, тісно пов’я¬
заних між собою за складом, видом,

асоціація господарська

аукціон

функціонуванням. їх продаж може
здійснюватися одним і тим само гру¬
пам клієнтів; через одні й ті самі типи
торгових закладів або в межах одного
діапазону цін.

асоціація господарська (англ. есопотіс
аззосіаііоп) — об’єднання підприємств,
яке створюється за угодою з метою
спільного здійснення однієї або
кількох виробничо-господарських
функцій. Участь в асоціації обмежує
права підприємства меншою мірою,
ніж, наприклад, у концерні.

асоціація підприємств (англ. аззосіа-
(іоп о/ епГегргізез) — територіальна (га¬
лузева, міжгалузева) форма ділового
співробітництва об’єднань підпри¬
ємств та організацій. Крім послуг, а.
п. здійснює: а) пошук потенційних
партнерів серед вітчизняних та зару¬
біжних фірм для прямих контактів
між ними; б) вивчення ринку з ме¬
тою розвитку нових форм зовніш¬
ньоекономічних зв’язків і розробку
відповідних проектів; в) надання
практичної допомоги з питань управ¬
ління, валютно-фінансових, договір¬
но-правових відносин, а також рек¬
лами та збуту продукції.

атмосфера, обстановка (англ. аГтоз-
ркеге) 1. загальне відчуття людини під
час перебування в магазині чи торго¬
вому центрі. 2. вплив на аудиторію за¬
собів передачі реклами.

атомістична економіка (англ. аіотізііс
есопотісз) — економіка, яка характе¬
ризується високим ступенем конку¬
ренції з боку великої кількості неве¬
ликих незалежних виробників в усіх
галузях.

атракція (англ. аіігасііоп) — залучен¬
ня, притягання однієї людини до
іншої. У мистецтві управління атрак¬

ція застосовується доволі широко, ос¬
кільки сприяє встановленню довір¬
чих, дружніх відносин між людьми і
сприяє досягненню спільних цілей.

атріум (англ. аГгіит) — досить велике
приміщення в центрі споруди, як пра¬
вило, вкрите прозорою покрівлею, в
якому є фонтани й рослини і яке є
місцем зустрічі, що пов’язує ділову ча¬
стину будівлі, магазини і ресторани.

аудит (англ. аисііі) — незалежна ко¬
мерційна організація, що здійснює
фінансовий контроль. Основні фун¬
кції а.: перевірка правильності скла¬
дання та достовірності балансу, об¬
ліку прибутків та збитків; аналіз ста¬
ну обліку, відповідність його вимогам
закону; дотримання рівності прав ак¬
ціонерів при розподілі дивідендів, го¬
лосуванні, наданні права на придбан¬
ня нових акцій тощо. Аудитори пере¬
віряють також законність дій банку
чи фірми.

аукціон (англ. аисііоп) — 1. Продаж
товарів, майна, валюти з публічного
торгу покупцеві, який запропонував
найвищу ціну. Торг проводиться на
конкурсній основі відповідно до аук¬
ціонних правил, що регламентують
доставку товарів на а. Продаж, офор¬
млення контрактів та одержання
придбаних товарів. Аукціонний торг
з підвищенням цін може здійснюва¬
тися в привселюдній або в таємній
формі. 2. форма організації продажу
товарних та інших цінностей, засно¬
вана на проведенні публічних торгів.
В основі аукціонної торгівлі закла¬
дений принцип змагальності по¬
купців. Аукціонні торги веде аукціон-
ник, наділений повноваженнями ого¬
лошення часу торгів, цін і покупця,
що запропонував найвищу ціну. Аук-

аукціоніст

база даних

ціони можуть проводитися і на зни¬
ження цін, так звані голландські
аукціони. У цьому випадку ціна зни¬
жується доти, доки не з’явиться бажа¬
ючий придбати товар. 3. метод прода¬
жу, за якого покупці роблять ставки і
предмет аукціону продається покуп¬
цеві, який запропонував найвищу ціну;
заіе Ьу аисііоп — продавати з аукціону;
аисііоп гоотк — аукціонні зали.

аукціоніст (англ. аисііопеег) — лю¬
дина, котра проводить аукціон.

аутрайт (англ. ои(гі§И() — проста
термінова валютна угода, що перед¬
бачає платежі за курсом форварду в
терміни, чітко визначені сторонами
угоди.

аутсайдер (англ. оиїзісіег) — 1 . підпри¬
ємство, що не входить у монополіс¬
тичні об’єднання і веде з ними конку¬
рентну боротьбу. 2. особа, що не по¬
стійно спекулює на біржі, біржовий
спекулянт — непрофесіонал. 3. „ви¬
нахідник збоку” — не є працівником
певного підприємства. 4 . брокер, який
не є членом біржі, але має дозвіл пра¬
цювати в торговій залі.

аутсорсинг {англ. оШзоигсіп§) — замі¬
на натурального господарства (роби¬
мо все самі) вибором компанією
зовнішніх постачальників товарів і
послуг, необхідних для виробництва
власної продукції.

бавеласа (англ. Ьамеїаз, а.) — автор
книги “Лідерство: людина і функція”,
в якій міститься спроба примирити
два, здавалося б, непримиренних ас¬
пекти в лідерстві: характерні, індивіду¬

альні особливості лідера і ситуативні
обставини, з якими лідеру дово¬
диться мати справу. Узагальнено це
примирення можна охарактеризувати
трьома такими положеннями: 1) виз¬
начена подібність між організаціями
дає змогу робити корисні висновки
про характер людей, що виступають
тут як імовірні лідери; 2) унікаль¬
ність кожної окремо взятої органі¬
зації спонукає нас брати до уваги та¬
кож ситуативні фактори, що вплива¬
ють на поведінку лідерів; 3) якщо
обставини змінюються від однієї
організації до іншої, то ми не може¬
мо нічого сказати про те, які харак¬
терні риси особистості допомагають
людині стати лідером.

багатовалютне застереження (англ.
тиііусиггепсу ргоуізо) — різновид валют¬
ного застереження, що застосовуєть¬
ся з урахуванням угод між сторона¬
ми у міжнародних торговельних, кре¬
дитних і платіжних контрактах, а
також в угодах з метою страхування
валютного ризику.

база (англ. Ьазе, скрої) — підприємство
з приймання, збереження, складсь¬
кої переробки і видачі продукції оп¬
товим покупцям. База, як правило,
має складське господарство, місця
для доукомплектування, сортування,
навантаження продукції і її підготов¬
ки до виробничого споживання. Нині
особливу актуальність здобуває ство¬
рення баз загального користування
за типом складських галузей, що на¬
дають клієнтам у великому обсязі
торговельні, виробничі і комерційно-
інформаційні послуги.

база даних (англ. сіаіаЬазе) — “схо¬
вище” інформації в певному накопи¬
чувану (комп’ютер, довідник); ж сап

базис

баланс торговельний

ехігасі ґііе асісігехче.ч о/роіепїіаі стіотегв
/гот оигсІаґаЬазе — ми можемо дістати
адреси потенційних клієнтів з нашої
бази даних.

базис (англ. Ьазіз) — різниця між
ціною товару, проданого з умовою
постачання в обумовлені строки, і
ціною того самого товару, проданого
за готівку, з умовою негайного поста¬
чання.

базисна валюта (англ. Ьат сшгепсу)—
валюта, через порівняння з якою ко¬
тируються інші валюти в певній
країні чи фінансовому центрі.

базисні умови поставки (англ. Ьаш
сопсШіопи о/йеііуегу) — спеціальні умо¬
ви, які визначають зобов’язання про¬
давця та покупця щодо поставки то¬
вару і встановлюють момент перехо¬
ду ризику випадкової втрати чи
пошкодження товару від продавця до
покупця.

байєсова теорія рішень (англ.
Вауе&іап Весізіоп ікеогу) — метод, який
допомагає прийняттю рішень і часто
вживається для розробки нового про¬
дукту (особа, що ухвалює рішення і
обізнана з альтернативами, може ви¬
явити можливі переваги чи недоліки
альтернатив і прийняття рішення
відповідно до вагомості найліпшої
альтернативи).

баланс (англ. Ьаіапсе) — система
взаємопов’язаних показників, які ха¬
рактеризують наявність матеріаль¬
них, трудових, грошових ресурсів та
їх використання. Б. може бути пла¬
новим або звітним. Плановий б. дає
змогу встановити відповідність між
передбачуваним обсягом ресурсів і
потребами в них. Звітний Б. характе¬
ризує фактичну наявність ресурсів та
їх використання.

баланс грошових доходів та витрат на¬
селення (англ. ЬошеЬоІЛ геуепие апсі
ехрепсЧіиге Ьаіапсе) — форма відобра¬
ження процесів утворення грошових
доходів населення і їх використання
за певний період часу. Розробляється
за минулий період як звітний баланс;
на перспективу — як плановий чи про¬
гнозований.

баланс матеріальний (англ. таґегіаі
Ьаіапсе) — складова балансу націо¬
нальної економіки, його найважли¬
віша частина, що характеризує
відтворювальний процес за матері¬
альним складом. Ресурсна частина
балансу показує споживання ресурсів
на відшкодування виробничих мате¬
ріальних витрат, невиробниче спо¬
живання, накопичення,експорт. За¬
галом ланкою узагальненого аналізу
за схемою “витрати — випуск”.

балансова вартість (англ. Ьоок
уаіие) — зазначена у бухгалтерському
балансі оцінка основних фондів та
оборотних засобів у грошовому ви¬
раженні.

баланс платіжний (англ. Ьаіапсе о/
раутепк) — 1 . Різниця між загальним
імпортом та експортом в країні, за
винятком товарів та послуг. 2. інстру¬
мент узагальнення звітних даних, які
характеризують результати зовніш¬
ньоекономічної діяльності країни за
певний період.

баланс попиту та пропозиції (англ.
сіетапсі апсізирріу Ьаіапсе) — сукупність
економічних показників, що харак¬
теризують співвідношення між то¬
варними ресурсами та платоспро¬
можним попитом на окремі товари.

баланс торговельний (англ. Ьаіапсе
о/ Ігасіе) — різниця між імпортом та
експортом товарів.

баланс фінансовий зведений

Банк Міжнародних Розрахунків

баланс фінансовий зведений (англ.
сото!іс1а(е(і/іпапсіаі зШетепІ) — систе¬
ма фінансових показників, що харак¬
теризують основні пропорції форму¬
вання та використання фінансових
ресурсів за певний період (найчасті¬
ше квартал). Схема балансу така: при¬
буток від первинних фінансових ре¬
сурсів; надходження від перерозпо¬
ділу коштів; кредити; витрати на
капітальні вкладення, капітальний
ремонт, зростання власних обігових
коштів, відрахування до різних
фондів тощо.

балансова вартість активів (англ. Ьоок
маїие) — вартість активів (фондів) з
урахуванням зносу, що реєструється
в ділових книгах. Визначається шля¬
хом віднімання нагромаджених
амортизаційних відрахувань від по¬
чаткової вартості активів.

банер (англ. Ьаппег) — матеріал, на¬
тягнутий між двома стінами чи бу¬
динками, на якому вміщене реклам¬
не повідомлення.

банк (англ. Ьапк) — кредитно-
фінансова установа, важливими
функціями якої є акумуляція тимча¬
сово вільних коштів, здійснення гро¬
шових розрахунків, надання позики
підприємствам, установам, громадя¬
нам та ін.

банк-гарант (англ. §иагап(ее Ьапк) —
банк, що поручився за свого клієнта.
Він видає гарантії за дорученням і за
рахунок клієнта, а також за рахунок
банків-кореспондентів. Гарантійні
послуги пов’язані з наданням банком
гарантій виконати фінансові зобо¬
в’язання свого клієнта перед іншими
кредиторами в разі, коли сам поста¬
чальник виявиться неплатоспромож¬
ним. Джерелом покриття зобов’язань

є кредит або власні кошти клієнта,
надані банку до моменту платежу.
Банківські гарантії особливо поши¬
рені в міжнародних торговельних
операціях для компенсації високого
ризику експортно-імпортних опе¬
рацій. У цьому випадку б.-г. зобов’я¬
зується перед кредитором (експорте¬
ром) відповідати за виконання борж¬
ником (імпортером) його платіжних
зобов’язань за контрактом. Б.-г. може
забезпечувати виконання інших до¬
говірних зобов’язань у грошовій
формі (повернення авансу, виконан¬
ня умов торгів або контракту та
інше).

банк консорціальний (консорніумний)

(англ. сотоіііит Ьапк) — спільне бага¬
тонаціональне банківське підприєм¬
ство акціонерного типу, яке належить
кільком банкам, фінансовим компа¬
ніям (пай не повинен перевищувати
50 %). Б.к. займається переважно
міжнародною діяльністю.

банк кооперативний (англ. соорегаііж
Ьапк) — спеціальний кредитний інсти¬
тут, створений товаровиробниками
на пайових засадах для задоволення
взаємних потреб у позиках та інших
банківських послугах.

Банк Міжнародних Розрахунків (англ.
Вапк/огіпґетаіїопаї Зеіїїетепґ) — (БМР,
або ще неофіційно — Базельський
банк) — міжнародна валютно-кре¬
дитна організація, створена в 1930 р.
центральними банками Бельгії, Ве¬
ликобританії, Німеччини, Італії,
Франції, Японії та групою банків
СІНА. Членами БМР є більш як ЗО
держав Європи, Азії й Америки. Ук¬
раїна не є членом БМР. За статутом
БМР повинен виконувати дві основні
функції: сприяти співробітництву

банки-емітенти

банківський контроль

між центральними банками країн-
членів банку і забезпечувати додаткові
сприятливі умови для міжнародних
фінансових операцій, а також виступа¬
ти агентом із проведення міжнародних
розрахунків.

банки-емітенти (англ. іззиіп§ Ьапк) —
банки, що випускають в обіг грошові
знаки, цінні папери, платіжно-розра¬
хункові документи.

банки інноваційно-комерційні (англ.
соттегсіаі апсі іппоуаПоп Ьапкз) —
фінансово-кредитні установи, що
вкладають кошти в перспективні на¬
укові розробки, стають співвласника¬
ми інновацій та одержують від їхньо¬
го запровадження частину прибутку.

банки комерційні (англ. соттегсіаі
Ьапкз) — кредитні установи, що утворю¬
ються на пайових або акціонерних
засадах. Засновниками і пайовиками
б. к. є підприємства, концерни та коо¬
перативи, а також приватні особи.
Створення б. к. — це один із шляхів
пошуку високоефективних економіч¬
них механізмів, альтернатива тради¬
ційним формам банківської діяльності.

банки-кореспонденти (англ.

соггезропсіепі Ьапк.':) — банки, що на
основі кореспондентської угоди ви¬
конують доручення один одного за
платежами і розрахунками через
спеціально відкриті рахунки.

банки центральні емісійні ( англ. сепігаї
етіззіме Ьапк.',) — банки, що володіють
монопольним правом випуску банк¬
нот, конвертують тимчасово вільні
або обов’язкові резерви інших
банків, кредитують переважно держа¬
ву та комерційні банки, здійснюють
нагляд над усією кредитною систе¬
мою і є зброєю кредитно-грошової
політики держави.

банківська система (англ. Ьапк’з
зузіет) — сукупність різноманітних
видів банків та банківських інсти¬
тутів у їх взаємозв’язку, який існує в
тій чи іншій країні в певний історич¬
ний період; складова кредитної сис¬
теми.

банківський баланс (англ. Ьапк’з
Ьаіате ) — бухгалтерський баланс,
який відображає стан залучених і влас¬
них коштів, їхні джерела, розміщення
в кредитних та інших операціях. За
даними балансу здійснюється конт¬
роль за формуванням та використан¬
ням банківських ресурсів, шляхом
кредитних, розрахункових та інших
банківських операцій.

банківський капітал (англ. Ьапк’з
саріїаі) — сукупність залучених банком
грошових капіталів, які використову¬
ються ним як банківські ресурси для
кредитно-розрахункових та інших
операцій. Власний (акціонерний і
резервний) капітал банку становить
меншу частину Б. к. На відміну від
торгово-промислового капіталу, влас¬
ний капітал банку вкладений у бан¬
ківську справу і приносить банківсь¬
кий прибуток. Поєднання Б. к. з про¬
мисловим утворює фінансовий
капітал.

банківський контроль (англ. Ьапк’з
сопігої) — контроль, який здійснюють
банки за господарсько-фінансовою
діяльністю підприємств, організацій
і громадян у процесі виконання бан¬
ківських операцій. Залежно від часу
здійснення Б. к. поділяють на попе¬
редній і поточний. Попередній конт¬
роль передує виконанню певних гро¬
шово-розрахункових операцій. По¬
точний контроль полягає у вивченні
результатів здійснення банківських

банківський концерн

банкомат

операцій у поточному періоді. Основ¬
на мета б. к. — за допомогою еконо¬
мічних важелів сприяти розвитку
інституціональних одиниць, раціо¬
нальному використанню матеріаль¬
них і грошових ресурсів, особливо кре¬
диту, платіжної розрахункової дис¬
ципліни.

банківський концерн (англ. Ьапк’з
сопсегп) — монополістичне об’єднан¬
ня банків, при якому великі монопо¬
лістичні банки (або холдинг-ком-
панії) встановлюють фінансовий
контроль (через контрольний пакет
акцій) за формально самостійними
банками.

банківські білети (банкноти) (англ.
Ьапкпоіе) — різновид грошових знаків,
що випускаються центральними бан¬
ками. Виникли в XVII ст. на основі
вексельних відносин. Спочатку бан¬
кноти були простою розпискою бан¬
ку про прийняття від клієнта золота
на зберігання. З часом такі розписки
банки стали видавати при дисконті
(купівлі) приватних комерційних
векселів. Банкнота перетворилась у
вексель на банкіра, набула подвійно¬
го забезпечення — золотого і вексель¬
ного (товарного), вільно розмінюва¬
лася на золото. Все це надавало їй
високої сталості та надійності. Такі
банкноти одержали назву “класич¬
них”.

банківські документи (розрахунково-
грошові) (англ. Ьапк рарегз) — письмові
розпорядження господарської орга¬
нізації або банку, що містять необхід¬
ну і достатню інформацію для
здійснення банківських операцій,
підтверджують їх законність і слу¬
жать основою для відображення опе¬
рацій у бухгалтерському обліку. За¬

лежно від характеру операцій виділя¬
ють касові, меморіальні та збалансо¬
вані документи.

банківські інвестиції (англ. Ьапк
іп уезітепіз) — вкладання банківських
ресурсів, як правило, на тривалий
строк. У більшості країн до б. і. нале¬
жать вкладення в акції, облігації та
інші високоприбуткові папери. Б. і. —
це непрямі вкладення банківських
коштів в економіку. Вони відобража¬
ють рух фіктивного капіталу у формі
інвестиційного портфеля банків.

банківські операції (англ. Ьапкз’
орегаііот) — операції банків для залу¬
чення грошових коштів та їх вкладан¬
ня у позички, цінні папери та послу¬
ги, випуск в обіг і вилучення з нього
грошей, здійснення розрахунків,
фінансування та кредитування капі¬
тальних вкладень, касового виконан¬
ня державного бюджету тощо.

банкноти (англ. Ьапкпоіез) — різно¬
вид грошових знаків, які випускають¬
ся в обіг центральними банками.

банкнотний обіг (англ. Ьапкпоіе
сігсиїаііоп) — функціонування банкі¬
вських білетів в економічному обігу
як засобів обігу та засобів платежу.
Характерною ознакою банківського
обігу є його еластичність, тобто
здатність пристосовувати загальну
масу банкнот в обігу до його реаль¬
них потреб.

банкомат (англ. Ьапсіег) — електрон¬
ний термінальний пристрій, з’єдна¬
ний банківським комп’ютером і при¬
значений для одержання клієнтом
готівки зі свого рахунка та одержан¬
ня довідок за ним. Доступ до корис¬
тування банкоматом забезпечується
виданою банком спеціальною кре¬
дитною карткою.

банкрутство

21 безвідповідальна поведінка персоналу

банкрутство (англ. Ьапкгиісу) — не¬
спроможність юридичної особи (су¬
б’єкта підприємницької діяльності)
задовольнити вимоги кредиторів і ви¬
конати зобов’язання перед бюджетом
у встановлений для цього термін, що
пов’язано з недостатністю активів у
ліквідній формі. Відповідно до Зако¬
ну України “Про банкрутство” (1992
р.) рішення про Б. виносить арбіт¬
ражний суд, який призначає ліквіда¬
ційну комісію з числа представників
зборів кредиторів, банків, фінансо¬
вих органів, а також фонду державно¬
го (комунального) майна, якщо бан¬
крутом визнане державне підприєм¬
ство або організація. З моменту
визнання Б. припиняється підприєм¬
ницька діяльність суб’єкта, до ліквіда¬
ційної комісії переходить право роз¬
порядження майном банкрута і всі
його майнові права та обов’язки, при¬
пиняється нарахування пені та про¬
центів з усіх видів заборгованості.

баннер (англ. Ьаппег) — транспа¬
рант на фасаді будинку.

барахолка (англ. іитЬІе паїв) — роз¬
продаж різних несподіваних речей,
які були в користуванні, організова¬
ний клубом чи організацією.

бар’єри нетарифні (англ. поп-іагі//
Ьаггіегз) — обмежувальні санкції в
міжнародній торгівлі, які включають
позбавлення пропозицій із конкрет¬
ної країни або використання вироб¬
ничих стандартів, що є дискриміна¬
ційними щодо товарів цієї країни.

бар-код (англ. Ьаг-сосіе) — стандар¬
тизована система 10-цифрових чисел,
яка наноситься у вигляді коду на упа¬
ковку товарів для їх ідентифікації
оптичними скануючими апаратами в
касах магазинів.

Барнард Честер (англ. ВагпагсІ,
Скезіег) — представник класичного ме¬
неджменту, автор книжки “Функції
керівника”. У ній він, серед іншого,
дав визначення формальної органі¬
зації та її складових елементів, призна¬
чення, виділив суб’єктивні і об’єк¬
тивні аспекти влади керівників. Особ¬
ливе визнання одержала його теорія
сприйняття, по-новому пояснюючи
взаємини менеджерів і працівників.

бартер (англ. Ьагґег) — товарообмін¬
на угода, яка здійснюється без прове¬
дення грошових розрахунків, а оплата
товарів, що постачаються, відбуваєть¬
ся у товарній формі.

бастелтер (англ. Ьш зкеїіег) — критий
павільйон на зупинці, огороджений
рекламними дисплеями із внутрішнім
підсвічуванням.

бачення стратегічне (англ. хігаіеуіс
уіяоп) — уявлення про фірму в досить да¬
лекому майбутньому. Розробка страте¬
гічного бачення — могутній інструмент
сучасного управління, який дає змогу
створити необхідні орієнтири, що допо¬
магають вищому керівництву органі¬
зації розробити програму конкретних
дій на певний період.

безвідмовність (англ. гІіаЬіШу) — влас¬
тивість надійності товару зберігати
працездатність протягом деякої нароб-
ки в годинах без вимушених перерв. До
показників безвідмовності належать,
наприклад, імовірність безвідмовної
роботи, середня наробка до першої
відмови, наробка на відмову, інтен¬
сивність відмов.

безвідповідальна поведінка персо¬
налу, (англ. іггезротіЬІе Ьекауіог о/іке
репоппеї) — поведінка окремих
співробітників, що може підірвати

безготівкові розрахунки

безроьіття фрікційне

репутацію компанії. В. Лоукс, гене¬
ральний директор компанії “Вахіег
Тгауепоі БаЬогаіогіек”, запропонував
чотири правила, що відгородили б
компанію від соціально б. п. п. По-
перше, наймати порядних людей з
бездоганною біографією і соціальною
поведінкою. По-друге, варто вироби¬
ти і довести до відома всіх норми
відповідної поведінки. По-третє, ме¬
неджери не повинні усуватися від
щоденної діяльності своєї органі¬
зації. По-четверте, менеджери по¬
винні виконувати функції рольових
моделей, що втілюють ідеали та при¬
значення організації.

безготівкові розрахунки (англ.
сІеагіп§8) — система грошових роз¬
рахунків, які проводяться без
участі, тобто перерахування банком
певної суми з рахунку платника на
рахунок одержувача або заліком
взаємних вимог підприємств і гро¬
мадських організацій. Б. р. є складо¬
вою грошового обігу. До складу си¬
стеми б. р. входять принцип, вимоги
до організації, форми і способи роз¬
рахунків, черговість платежів, роз¬
рахункові документи.

безладний пошук (англ. ти<ісіІіп§
іИгои§Н) — підхід до прийняття рішень,
заснований на інкременталізмі, тоб¬
то послідовному, крок за кроком,
просуванні від того, що невідоме, до
того, що відоме і бажане. На відміну
від відомих операційних досліджень,
особа, що приймає рішення методом
Б. п., поводиться непередбачувано.
Свій пошук вона починає з форму¬
лювання деяких, однаково простих
цілей, що знаходяться в якомусь
зв’язку із системою цінностей, роз¬
поділом влади і загальних інтересів

невеликих груп у рамках і поза рам¬
ками даної організації. Потім вона зу¬
пиняється на деякій частині аль¬
тернативних стратегій, що можуть
привести до досягнення поставленої
мети. Усі ці стратегії є малі, послідов¬
но нарощувані кроки, виходячи з по¬
зиції сьогодення. Оскільки до уваги
беруться ті, що мало відрізняються від
уже існуючих на практиці страте¬
гічних альтернатив, вони добре відомі
особі, що приймає рішення. І, на¬
решті, вона робить вибір, хоча цей
вибір необов’язково повинен бути
єдино “правильним” для досягнення
поставленої мети. Менеджер-інкре-
менталіст ніколи не сподівається на
те, що мета буде цілком реалізована,
скоріше прийняте рішення дає йому
змогу дедалі ближче підійти до бажа¬
ного результату.

безпека (англ. за/еґу) — створювані
системою умови, що гарантують за¬
побігання витіканню конфіденцій¬
ної інформації, порушенню таєм¬
ниці, здійсненню диверсій, сприяють
збереженню екосистеми та здоров’я
людини. Об’єктами безпеки можуть
бути держава, регіон, екосистема,
фірма, людина тощо. За напрямами
безпека може бути військова, еколо¬
гічна, економічна, інформаційна,
технічна тощо.

безробіття структурне (англ.
8(гис(игаІ ипетріоутепі) — частина по¬
вного безробіття, зумовлена супереч¬
ністю між фактичною кваліфікацією
робітників і тією, що вимагається при
зміні структури виробництва.

безробіття фрікційне (англ. /гісііопаї
ипетрІоутепГ) — частина повного без¬
робіття, яке зумовлене людьми, що
не мають роботи протягом коротко-

безробіття циклічне

Берн Джеймс

го періоду часу, або при переході з
однієї роботи на іншу, або під час по¬
шуку своєї першої роботи.

безробіття циклічне (англ. сусіісаі
ипетріоутепі) — безробіття, яке пере¬
вищує його нормальний рівень, що
виникає під час рецесії (спаду) еко¬
номіки.

безстрокові позики (англ. ґегтіезз
сгесііі.ч) — державні позики, що випус¬
каються без зобов’язання повернен¬
ня капітальної суми боргу у визначе¬
ний строк. При б. п. держава періо¬
дично сплачує проценти. Залежно від
стану фінансів та грошового ринку
держава може використовувати своє
право погашення боргу шляхом ти¬
ражу або шляхом скупки боргових зо¬
бов’язань на ринку за поточним кур¬
сом. Основні форми б. п.: державна
рента або довгострокові позики.

бек-офіс (англ. Ьаск-оДісе) — відділен¬
ня банку чи брокерської контори, на
яке покладені адміністративні завдан¬
ня і функції облікового запису опе¬
рацій, що проводяться на ринку.

бекуордейшн (англ. Ьасішапіаііоп) —
ситуація на біржі, коли ціни на наяв¬
ний товар вищі, ніж ціни на товар,
що постачається в зазначений термін.
Виникає також і тоді, коли виробни¬
ки, аби підвищити ціни, не поспіша¬
ють з поставкою або скуповують його
на біржі.

БелінгО. (англ. ВеИІІпу, О.) - у с воїй
книжці “На захист природничо-нау¬
кової моделі дослідження поведінки
в організації і теорії організації”
спростовує аргументи проти застосу¬
вання методів природничих наук для
вивчення людської поведінки і проб¬
лем управління. Він визнає визначе¬
ну обгрунтованість тверджень про те,

що кожна людина, група людей чи
організація самі унікальні як такі; усі
поведінкові події минущі; люди пово¬
дяться інакше, коли за ними спосте¬
рігають. Але цих обмежень недос¬
татньо для того, щоб відмовитися від
традиційних наукових методів для ро¬
зуміння поведінки людини. Свій по¬
гляд Б. підтверджує посиланням на
відоме зауваження Черчелля з приво¬
ду демократії, перефразовуючи його у
такий спосіб: “Справді, природничо-
науковий підхід до розуміння сутності
організацій і управління ними — це
гірший спосіб вивчення організацій¬
них структур, але інші ще гірші”.

бенчмаркінг (англ. Ьапсктагкіпу) —
методика аналізу слабких сторін
фірми, заснована на порівнянні сво¬
го потенціалу з потенціалом голов¬
ного конкурента.

бенефіціар (англ. Ьепе/ісіагу) — одер¬
жувач платежу за страховим полісом,
або особа, на користь якої ство¬
рюється довірча власність, або той,
хто одержує вигоду чи привілеї.

Берк Джеймс (англ. Вигке Іатев) —
американський історик науки, автор
книжки “Зв’язок”. На думку Б., по¬
токова лінія складання зробила та¬
кий революціонізуючий вплив на
життя людства, що її можна з повним
правом поставити в один ряд із таки¬
ми найбільшими досягненнями, як
атомна бомба, телефон, комп’ютер,
телебачення, пластмаси, літаки і ке¬
ровані ракети. Ці речі можуть зроби¬
ти найзначніший вплив на формуван¬
ня нашого майбутнього і викликати
істотне прискорення наступних пе¬
ретворень, що, в свою чергу, вимага¬
тимуть від нас ще більшої здатності
до адаптації.

бесса

білонна монета

бесса (англ. Іач.ч о/уаіие) — знижен¬
ня курсу цінних паперів.

біг борд (англ. Ьі§ ЬоапІ) — реклам¬
ний щит формату 3x6 м або 3,6x9,6 м.

бізнес (англ. Ьизіпезз) — 1 . діяльність,
спрямована на одержання прибутку
шляхом створення, виготовлення та
реалізації певної продукції чи надан¬
ня послуг. 2. загальноекономічний
термін, що характеризує сферу діяль¬
ності господарюючого суб’єкта і його
економічних інтересів. Характеризує
також справу в тій чи іншій галузі
підприємництва, коли за наявності
певного ризику досягається наміче¬
ний комерційний успіх. 3. справа, за¬
няття, підприємництво, економічна
діяльність, спрямовані на отриман¬
ня прибутку.

бізнес малий (англ. ша!І Ьизіпезз) —
сукупність дрібних і середніх пере¬
важно приватних підприємств, що
прямо не входять у жодне монопо¬
лістичне об’єднання, але викону¬
ють підлеглу стосовно монополії
функцію.

бізнесмен (англ. Ьизіпеззтап)—

1. особа, яка займається бізнесом.

2. власник капіталу, що перебуває в
обігу і дає прибуток.

бізнес-одиниця (англ. Ьизіпезз ипії) —
окремо керований підрозділ компанії,
що відповідає за всю діяльність,
потрібну для розробки, виробництва
і продажу однотипної продукції чи
послуг.

бізнес-операція (англ. Ьизіпезз-
орега(іоп) — сукупність процедур від
початку до завершення підприєм¬
ницького задуму, проекту, тобто від
вкладення первісних коштів і до одер¬
жання прибутку як кінцевого резуль¬
тату діяльності.

бізнес-план (англ. Ьшіпезз-ріап) — 1.
старанно підготовлений документ, що
розкриває усі сторони будь-якого
підприємницького заходу, який розпо¬
чинається. Починається б.-п. із резю¬
ме, в якому коротко викладаються ос¬
новна ідея та перевага даного комер¬
ційного заходу, а також основні методи
його здійснення. Розділи б.-п.: опис
продукту (послуги), який буде запро¬
понований; цілі та стратегія; оцінка
ринків збуту; конкуренція; стратегія
маркетингу; хто і як буде продавати
продукт; план виробництва; організа¬
ційний план; юридичний план; фінан¬
совий план; програма інвестування;
охорона навколишнього середовища;
оцінка ризику та страхування; на¬
вчальний бізнес-план. 2. документ, в
якому відбиті основні шляхи вирішен¬
ня проблеми внаслідок ретельного
аналізу її для обгрунтування вигідності
запропонованого проекту, а також для
залучення можливих контрагентів, по¬
тенційних фінансових партнерів і ви¬
сококваліфікованих фахівців.

білборд (англ. ЬіІЬоагсІ) — щит для ого¬
лошень розміром “подвійний краун”
(ЗО на 20 дюймів, 76 на 50 см); у США
великий щит 12 на 25 футів (4 на 8 м).

біл-брокер (англ. ЬіИ-Ьгокег), брокер—
який спеціалізується на операціях з
цінними паперами.

білль (англ. Ьііі) — в Англії, США,
Ірландії, Канаді та деяких інших краї¬
нах — законопроект, який вноситься
на розгляд законодавчих органів; інко¬
ли — чинний важливий закон.

білонна монета (англ. Ьііопе соіп) —
неповноцінна розмінна металева мо¬
нета, номінальна вартість якої пере¬
вищує вартість вміщеного в ній ме¬
талу та витрати на карбування. Б.м. є

біметалізм

біржа фондова

знаком вартості, замінником повноц¬
інних золотих або срібних грошей в
обігу. Карбується із срібла, міді, ніке¬
лю та інших металів. Карбування б. м.
є державною монополією.

біметалізм (англ. Ьітеіаііїт) — грошо¬
ва система, згідно з якою за двома
металами — золотом і сріблом — за¬
конодавчо закріплено роль загально¬
го еквівалента. Монети, карбовані із
цих металів, виконують без обмежень
усі функції грошей.

біполярна шкала (англ.ЬіроІаг зсаіе) —
шкала, що вживається під час опиту¬
вань, котра містить дві крайні точки,
між якими опитуваний може вибрати
відповідь.

біржа (англ. ехскап§е) — найбільш
розвинена форма регулярно функці¬
онуючого ринку масових товарів, що
продаються за стандартами або зраз¬
ками (товарна б.); цінних акцій чи об¬
лігацій (фондова б.); іноземної валю¬
ти (валютна б.).

біржа валютна (англ./огещп ехскаще
сиггепсу тагкеі) — організаційно
оформлений, регулярно діючий ри¬
нок іноземної валюти, де формують¬
ся курси валют (валютні котируван¬
ня) на підставі фактичного співвідно¬
шення попиту та пропозицій.

біржа праці (англ. ипетріоутепґ
ехскап&е) — організація (приватна,
функціонуюча на комерційних заса¬
дах, філантропічна, громадська, дер¬
жавна), яка спеціалізується на посе¬
редництві між працівниками і
підприємцями з метою купівлі-про-
дажу робочої сили. Б.п. спрямована
на впорядкування найму робочої
сили, а також виконує функції конт¬
ролю за встановленням права на одер¬
жання допомоги.

біржа товарна (англ. соттосІіГу
ехскап§е) — 1 . постійно діючий опто¬
вий ринок, що функціонує в певно¬
му місці відповідно до встановлених
правил торгівлі та регламенту. Угоди
на б. т. укладаються на стандартні
партії товарів, що дає можливість
здійснювати операції не лише без по¬
переднього огляду товару, а й взагалі
на неіснуючий товар. 2. форма орга¬
нізації торгівлі відповідно до зазда¬
легідь встановлених правил. Біржу
відрізняє регулярність торгівлі, її
прив’язаність до жорстко визначено¬
го місця, уніфікація основних вимог
до якості товару, умов і термінів по¬
стачання, ведення торгівлі на основі
зустрічних пропозицій покупців і про¬
давців, висновокугод із постачанням
на майбутнє.

біржа фондова (англ. зесигіґіез
ехскапуе) — 1 . акціонерне товариство,
що сприяє формуванню попиту та
пропозиції цінних паперів, їх біржо¬
вого курсу і здійснює свою діяльність
відповідно до чинного законодавства
України та правил б. ф. Може бути
створена не менш як 20 засновника¬
ми — продавцями цінних паперів, які
мають дозвіл на здійснення комер¬
ційної та комісійної діяльності
цінними паперами за умови внесен¬
ня ними до статутного фонду не мен¬
ше 50 млн грн. 2. як форма органі¬
зації торгівлі цінними паперами,
функціонує регулярно за заздалегідь
встановленими правилами. Її
діяльність мобілізує кошти для дов¬
гострокових інвестицій в економіку
і для фінансування окремих держав¬
них програм. У ході роботи біржі вста¬
новлюється курс цінних паперів, що
перебувають в обігу, зокрема акцій і

біржа ф'ючерсна

біржовий маклер

облігацій акціонерних компаній і об¬
лігацій державних позик.

біржа ф’ючерсна (англ. /иіигез
ехскаще) — сучасна форма товарної
біржі, де здійснюється торгівля ф’ю-
черсними контрактами. Характер
угод переважно фіктивний. Має місце
непрямий зв’язок із ринком реально¬
го товару через хеджування, а угоди
знеособлюються, тому що між по¬
купцем і продавцем існує госпрозра¬
хункова плата.

біржова рада (англ. хіоск-соипсії) —
вищий орган управління біржею. Б.
р., або рада директорів (керуючих),
має чотири категорії членів. Це тор¬
говці реальним товаром, брокери у
біржовому колі, комісійні доми
(особливий вид посередників у ф’ю-
черсній торгівлі) та публіка. Б. р.
відповідно до законодавства визна¬
чає правила та норми біржової
торгівлі, керує роботою біржових
комітетів (затверджуючи чи відкида-
ючи їхні пропозиції), діяльністю
найманого персоналу та ін. Склад б.
р. — від 14 до 24 чоловік.

біржова спекуляція (англ. зґоск-
зресиїаііоп) — на фондових біржах
здійснюється на основі угод із цінни¬
ми паперами для отримання спеку¬
лятивного прибутку від різниці між
курсами цінних паперів у момент ук¬
ладання і виконання угоди. Основ¬
ним методом Б. с. є купівля-продаж
цінних паперів на певний строк. При
цьому угода завершується не фактич¬
ною передачею цінних паперів кон¬
трагенту, а лише виплатою різниці в
ціні. Біржовий комерсант може гра¬
ти як на зниженні, так і на підви¬
щенні курсу цінних паперів. На то¬
варних біржах спекулятивний прибу¬

ток виникає внаслідок гри брокерів
на підвищення і зниження цін то¬
варів.

біржове майно (англ. ехскап§е
ргорегїу) — кошти біржі, що формують¬
ся за рахунок пайових, вступних та
щорічних членських внесків; гаран¬
тійних внесків; відрахувань з біржо¬
вих операцій; надходжень за надання
послуг; штрафів за порушення правил
торгівлі.

біржовий бюлетень (англ. ехскап§е
Ьиііеііп) — періодичний орган біржі, в
якому публікуються курси цінних
паперів (на фондових біржах),
біржові ціни товарів (на товарних
біржах), інформація про укладання
угоди. У б. б., які випускаються, як
правило, кожного дня, вказуються:
перелік цінних паперів; вищий, ниж¬
чий і заключний курси з кожного виду
цінних паперів.

біржовий комітет (англ. ехскап§е
соттШее) — орган управління біржею,
який обирається загальними зборами
членів біржі на термін, передбачений
статутом. Його функціями є: конт¬
роль за дотриманням статуту; прийом
до членів біржі; правила проведення
операцій; контроль за цінними папе¬
рами та біржовими бюлетенями; при¬
значення біржових маклерів; розв’я¬
зання конфліктів між членами біржі
та їх клієнтами; забезпечення
зв’язків із державними органами, пре¬
сою та ін.

біржовий маклер (англ. зіоск-Ьгокег) —
особа (маклер чи брокер) або фірма,
яка виконує функції посередників на
фондовій, товарній і валютній біржах
за комісійну винагороду. Сучасні
біржові посередники — переважно
маклерські контори або фірми.

біржовий прибуток

блю-чип

біржовий прибуток (англ. ехскап§е
рт/'и) — дохід від торгівлі цінними па¬
перами на фондовій біржі. Включає
засновницький прибуток, що є різни¬
цею між сумою, одержаною від реа¬
лізації цінних паперів за біржовим кур¬
сом, та вартістю реального капіталу,
вкладеного в акціонерне товариство;
курсовий прибуток (різниця між кур¬
сом, за яким акція чи облігація реа¬
лізуються в певний момент, і ціною,
за якою вони придбані; або різниця між
курсами, зафіксованими при
здійсненні і укладанні угоди купівлі-
продажу цінних паперів). Б. п. на то¬
варній біржі створюється також від
торгівлі товарами.

біхевіоризм (англ. Ьекауіогізт)
1. науковий напрямок, який вивчає
поведінку людей в економічній сис¬
темі методами обмеженого нагляду й
експериментування. 2. теорія, на якій
грунтується ряд концепцій сучасного
менеджменту (теорія “X” та “У”
Д.Мак-Грегора, “мотиваційної гігієни”
Ф. Герцбергатаін.).

“бики” (англ. “Ьиіі”) — біржовий
маклер, що грає на підвищенні курсів
цінних паперів і валюти. “Бики”
(“підвищувачі”) купують акції,
біржові контракти, валюту за курсом,
який зафіксований при укладанні уго¬
ди в розрахунку на підвищення їх
курсу до моменту виконання угоди,
тобто з метою вилучення прибутку від
різниці курсів.

бланкетна норма (англ. Ьіапкеї гаґе) —
правова норма, яка надає державним
органам, посадовим особам право са¬
мостійно встановлювати правила для
регламентації діяльності юридичної чи
фізичної особи.

бланко-вексель (англ. Ьіапсо-Ьііі) —
вексель, в якому відсутній один або
кілька звичайних реквізитів, наприк¬
лад, підпис векселедавця, сума, дата
виставлення. Б.-в. може бути випуще¬
ний в обіг як векселедавцем, так і плат¬
ником внаслідок так званого бланко¬
вого акцепту. Застосовується в міжна¬
родній практиці між особами,
пов’язаними діловими стосунками,
які грунтуються на взаємній довірі.

бліц (англ. Ьіііі) — рекламна кам¬
панія, розпочата в максимальному
темпі (на противагу поступовому на¬
ростанню).

блокована валюта (англ. Ьіоскесі
сиггепсу) — іноземна валюта на
банківських рахунках, використан¬
ня якої заборонене або обмежене
органами державної влади. Блоку¬
вання валюти вводиться як економі¬
чна санкція щодо іншої країни; з ме¬
тою валютних чи кредитних обме¬
жень; за рішенням судових органів.
Не вважається блокованою валюта,
що перебуває на рахунках з обмеже¬
ним режимом використання, вста¬
новленим за попередньою домовле¬
ністю банку з клієнтом.

блокування рахунків (англ./гееііп% о/
ассоипіх) — скасування органами дер¬
жавної влади права власників банкі¬
вських рахунків розпоряджатися цими
рахунками. На практиці здійснюється
з метою застосування економічних
санкцій до іншої валюти країни, ва¬
лютних та кредитних обмежень, а та¬
кож за рішенням судових органів.

блю-чип (англ. ЬІие-скеар) — звичай¬
на акція великої, добре відомої корпо¬
рації, надходження та дивіденди якої
повільно, але стабільно нагромаджу¬
ються.

бойкот

Бостонська матриця

бойкот (сінгл. Ьоусоїі) — 1 . прийом
політичної та економічної боротьби,
який полягає у припиненні відносин з
державою, окремими особами, в ігно¬
руванні їх. 2. цілеспрямована кампа¬
нія, спрямована на переконання лю¬
дей не вести торгівлю з фірмою, що
зайнята у трудовому спорі.

бонд (сінгл. Ьопй) — облігація з
фіксованим прибутком, за якою її
емітент зобов’язується сплатити влас¬
нику фіксовану суму капіталу в пев¬
ний момент у майбутньому або спла¬
чувати проценти за півріччя, рік.

бони (сінгл. Ьопсіх) — короткотермі¬
нові боргові зобов’язання, що випус¬
кає державна скарбниця, муніци¬
пальні органи, окремі установи та
підприємства. Випуск б. державної
скарбниці є однією із форм держав¬
ного кредиту, причому терміном б.
позначається або особливий вид зо¬
бов’язань державної скарбниці, або
звичайні векселі скарбниці. На
відміну від інших видів державних
цінних паперів, Б. порівняно широ¬
ко використовуються їхніми власни¬
ками як купівельний та платіжний
засіб, тобто виконують роль грошо¬
вих сурогатів. Обертаються та коти¬
руються на біржі.

боніфікація (англ. Ьопі/ісаііоп) —
1.надбавка до обумовленої угодою
ціни товару, якщо його якість виявить¬
ся вищою. 2. повернення мита і по¬
датків, стягнених з товарів, що виво¬
зяться, з метою підвищення їх конку-
рентоздатності. 3. державна субсидія
з метою скорочення величини про¬
цента з кредиту, яка надається певній
категорії позичальників. 4 . одноразо¬
вий грошовий внесок власників об¬
лігацій держпозики при її конверсії.

бонус (англ. Ьопиз) — винагорода,
яку одержує торговельний посередник
у вигляді процента до загальної суми
обігу, проведеного за його участю, пре¬
мія, додаткова знижка, додатковий
дивіденд.

бонусні знижки (англ. Ьопш сііхсоипі)
— цінові знижки, що надаються вели¬
ким оптовим покупцям не за кожну
окрему угоду, а за обумовлений обсяг
обороту за рік.

борг (англ. сІеЬі) — будь-який про¬
цес, завдяки якому підприємство
одержує готівку або інші кошти в
обмін на зобов’язання виплатити до¬
говірну суму плюс процент.

борг забезпечений (англ. зесигесі
сіеЬі) — борг, оплата якого гарантуєть¬
ся власністю боржника.

борг консолідований (англ. сотоШаІесІ
сІеЬі) — довгострокова заборгованість
приватної компанії, державного відом¬
ства, виражена у вигляді випущених
облігацій чи аналогічних зобов’язань
порівняно з величиною короткостро¬
кового або поточного боргу.

борг незапезпечений (англ. итесигесі
сІеЬі) — борг, оплата якого гарантуєть¬
ся тільки бажанням боржника його
сплатити.

боргове зобов’язання (англ. сІеЬі
ітігитепі) — обіцянка повернути пев¬
ну суму у встановлений термін, а та¬
кож виплачувати процент відповідно
до договірної ставки.

босе (англ. Ьст) — власник підприєм¬
ства, керівник установи, фірми, а та¬
кож будь-якої партії.

Бостонська матриця (англ.возіоп
таїгіх) — вид аналізу портфеля про¬
дукції, в якому продукти позначають¬
ся як зірочки, знаки запитання, зна¬
ки долара чи амперсанди.

бренд

буклет

бренд (англ. Ьюпсі) — торгова марка.
Модель продукту, яка може бути впізна-
на за назвою або дизайном; Ьгапй
а\¥агепе55 = знання споживачів про існу¬
вання і якість торгової марки.

брендінг (англ. ЬгапсИп§) — присвоєн¬
ня торгової марки товарам; /атіїу
Ьгапсііщ — продаж різних товарів під
однією торговою маркою. Викорис¬
тання малюнків, символів, назв чи
деякої комбінації цих речей, щоб
ідентифікувати продукцію.

брифінг (англ. Ьгіе/щ) — короткочас¬
на нарада для представників засобів
масової інформації, на якій спеціаль¬
но уповноважені для цього особи вик¬
ладають позицію уряду з певних питань.

брокер (англ. Ьгокег) — 1 . посередник,
який сприяє здійсненню угод між за¬
цікавленими сторонами. Б. переваж¬
но спеціалізується на певних видах
товарів чи послуг, діє за дорученням
і за рахунок клієнтів та одержує за свої
послуги винагороду. 2. дилер; іти-
гапсе Ьгокег — страховий агент. Осо¬
ба, котра продає страховки клієнтам;
тейіа Ьгокег — бізнесмен, який про¬
понує компаніям послуги щодо прид¬
бання засобів масової інформації;
5 Нір Ьгокег — фрахтовий брокер. Осо¬
ба, котра продає доставку або транс¬
портування товарів клієнтам. 3. хоск
Ьгокег— біржовий брокер. Особа, кот¬
ра купує чи продає акції для клієнтів.

брокераж (англ. ітресііоп) — огляд
майна офіційними товарознавцями
(брокерами) з метою визначення
якості товару, його придатності до
використання і відповідно до встанов¬
леного стандарту та домовленості.

брокер біржовий (англ. хіоск Ьгокег) —
член біржі, що є посередником між
виробником і споживачем за визна¬

чену винагороду у вигляді комісійних.
Як правило, брокер на біржі є її чле¬
ном і укладає угоди безпосередньо в
біржовому колі як для себе, так і за до¬
рученням інших осіб чи фірм за виз¬
начену винагороду — брокеридж, веде
їхні рахунки.

брокер торговий (англ. Ьгокег) — тор¬
говий посередник, що не виступає са¬
мостійною стороною при торгових
угодах купівлі-продажу, а тільки за¬
безпечує встановлення контакту між
можливими продавцем і покупцем.
Брокер діє за разовим дорученням і
суворо в межах інструкцій своїх
клієнтів. Основною перевагою бро¬
кера є можливість забезпечення кон¬
фіденційності. Брокер одержує вина¬
городу у формі брокерської комісії в
розмірі 1—5% від суми укладених
угод. Право брокерської комісії і її
розмір обумовлюються в брокерсь¬
кому дорученні.

бронзовий (дружній) вексель (англ.
Ьгопіе Ьііі) — фіктивний вексель, бор¬
гове зобов’язання, що не має під со¬
бою реального забезпечення. Випи¬
сують їх неспроможні платники один
на одного з метою дисконту цих век¬
селів у банках.

буквелью (англ. Ьаск уаіие) — спис-
кова бухгалтерська вартість — вартіс¬
на оцінка корпорацій відповідно до її
бухгалтерських звітів. Обчислюють
шляхом відрахування усіх боргів з
активів. Залишкові активи являють
собою б. Вважається також чистим
активом.

буклет (англ. Ьисіеі) — аркушеве ви¬
дання у вигляді одного аркуша дру¬
кованого матеріалу, який складаєть¬
ся будь-яким способом у два згини і
більше.

бум

ЗО

бюджетна система

бум (англ. Ьоот) — 1. спекулятивне
короткотермінове піднесення про¬
мисловості й торгівлі. Супрово¬
джується підвищенням цін на товари і
курси акцій. 2. у переносному значенні
— штучно створюване надмірне по¬
жвавлення навколо будь-якого захо¬
ду, події, діяча тощо. 3. час, коли про¬
даж, або виробництво, чи ділова ак¬
тивність зростає.

бутик (англ. Ьоиіщие) — невеликий
спеціалізований магазин особливо
модного одягу; відділ універсально¬
го магазину, де продається модний
одяг.

“буферні” кредити Міжнародного ва¬
лютного фонду(МВФ) (англ. ІМР Ьи//ег
сгесіії) — кредити, що видаються для так
званих “буферних” запасів сировин¬
них товарів, створюваних відповідно
до міжнародних товарних угод стабі¬
лізації їх цін на світовому ринку.

бухгалтерський облік (англ. ассоип-
1іп§) — 1. певна система суцільного,
безперервного, взаємопов’язаного й
документального спостереження й
контролю за господарською діяльні¬
стю ланок господарства у грошовій
формі. 2. процес виявлення, вимірю¬
вання, реєстрації, накопичення, уза¬
гальнення, зберігання та передачі
інформації про діяльність підприєм¬
ства зовнішнім та внутрішнім кори¬
стувачам для прийняття рішень.

бухгалтерський баланс (англ. Ьаіапсе
зкее() — система облікових показників,
згрупованих за економічною од¬
норідністю операцій, коштів і цінно¬
стей у таблицю, яка відображає на
певну дату у грошовому вираженні
стан, розміщення і використання
коштів, а також джерела їх надход¬
ження. Банки складають два види б.б.

— щоденний і звітний. За допомогою
щоденного балансу виявляється пра¬
вильне виведення залишків в особо¬
вих рахунках. Якщо актив і пасив ба¬
лансу однаковий, це означає, що за¬
лишки на рахунках підраховані
правильно і можна починати новий
операційний день. Звітні б. б. викори¬
стовуються для аналізу діяльності бан¬
ку, контролю за станом коштів і
цінностей.

бюджет (англ. Ьшіцеі) — грошове ви¬
раження збалансованого кошторису
доходів і видатків на певний період.
Якщо видатки перевищують доходи,
то бюджет є дефіцитним. Переви¬
щення доходів над видатками утво¬
рює позитивний залишок бюджету.

бюджет державний (англ. зґаіе
Ьий&еі) — виражений у грошових сумах
розпис майбутніх доходів і видатків
держави, який складається щороку.

бюджет підприємства (англ. Ьисі^еі)

— детальний перелік (список) наяв¬
них прибутків та виданів з кожного
виду діяльності.

бюджет-брутто (англ. %гсж Ьис/§е() —
форма побудови державного бюдже¬
ту, коли прибутки і видатки показу¬
ють у розгорнутому вигляді без саль-
дування зустрічних платежів, які ма¬
ють місце в бюджетній системі
держави.

бюджет-нетто (англ. пеґ ЬисІ§е1) —
форма побудови державного бюдже¬
ту, коли прибутки і видатки окремих
бюджетів показують як сальдо, тобто
з урахуванням зустрічних платежів.
Б.-н. менший бюджету-брутто на
суму внутрішнього обігу грошових
коштів.

бюджетна система (англ. ЬіиІ^еІ ауаі-
ет) — сукупність усіх бюджетів; фор-

бюджетний дефіцит

бюрократизм

мується відповідно до державного ус¬
трою й адміністративно-територіаль¬
ного поділу країни. Б. с., її структура,
взаємозв’язок окремих бюджетів ха¬
рактеризують бюджетний устрій краї¬
ни. Б. с. включає центральний бюджет
і місцеві бюджети.

бюджетний дефіцит (англ. Ьисі§е1
сіе/ісії) — перевищення видатків держав¬
ного бюджету над доходами, показ¬
ник кризового стану державних
фінансів, один з факторів розвитку
інфляції. Причини появи і зростан¬
ня дефіциту бюджету — посилення
економічної нестабільності, скоро¬
чення надходжень до бюджету Украї¬
ни у зв’язку зі зниженням ефектив¬
ності виробництва, безконтрольним
зростанням витрат.

бюджетний контроль (англ. Ьисіуеіагу
соп(гоі) — контроль, що грунтується на
методі внесення фірмою правок в об¬
сяг та структуру доходів/ витрат,
виробництва та збуту при зміні поточ¬
ної ситуації на ринку, за умови ста¬
лості основних умов та законо¬
мірностей.

бюджетні рахунки (англ. Ьис1§е(у
саісиїаііопз) — рахунки, що відкрива¬
ють у банках для обліку доходів і ви¬
датків з бюджетів. Б.р. поділяють на
доходні, видаткові, поточні рахунки
коштів місцевих бюджетів та поточ¬
них позабюджетних коштів.

бюджетні резерви (англ. Ьис1§е(у
гезегуез) — спеціальні фонди грошових
коштів, створювані в державних бюд¬
жетах з метою забезпечення стабіль¬
ного фінансування всіх непередбаче¬
них невідкладних заходів. Б.р. дають
можливість маневрувати бюджетни¬
ми ресурсами, створюють умови для
динамічного розвитку економіки.

бюджетні ресурси (англ. Ьисі§еґ
гезоигсез) — бюджетні кошти, що над¬
ходять до державного бюджету у виг¬
ляді його доходів, складаючи значну
частину централізованих фінансових
ресурсів країни. Б. р. використову¬
ються для фінансування розвитку на¬
родного господарства і його структур¬
ної перебудови, спеціальних потреб;
витрат на оборону і утримання
органів управління. Джерелами фор¬
мування б. р. є додана вартість, при¬
буток підприємств і організацій, до¬
ходи населення, спеціальні відрахуван¬
ня, що включаються у собівартість
продукції, зовнішні надходження.
Формування б. р. може здійснювати¬
ся різними методами: сплата по¬
датків, цільові відрахування, отри¬
мання позик і допомоги.

бюлетень курсів іноземних валют
(англ. ЬШіп§о//огеі§п ехсИап§е гаіез) —
нормативний документ, обов’язко¬
вий для використання на території
країни усіма організаціями при
купівлі-продажу наявної валюти;
оформленні платіжних документів в
іноземній валюті, у зовнішній
торгівлі та ін.

бюрократія (англ. Ьигеаистсу) — ти 11
організації, для якої характерні спе¬
ціалізований розподіл праці, чітка уп¬
равлінська ієрархія, правила і стан¬
дарти, показники оцінки роботи,
принципи найму, що ґрунтуються на
компетенції працівника.

бюрократизм (англ. ЬигеаисгаНш) —
формальне виконання апаратом уп¬
равління своїх (власних) обов’язків
або ухилення від них, що проявляєть¬
ся в тяганині, бездушності, свавіллі
та інших явищах бюрократичного
стилю управління.

валова продукція

валюта

валова продукція (англ. §го8$
рюсіисііоп) — загальний обсяг продук¬
ції у вартісному вираженні, виробле¬
ної за певний період.

валовий внутрішній продукт (англ.
§го55 йотезііс ргосіисі) — узагальнений
економічний показник, розрахований
у системі національних рахунків
(СНР), який оцінює остаточні резуль¬
тати поточного виробництва в країні
за певний проміжок часу. Являє собою
суму доданої вартості, створеної у ви¬
робничій і невиробничій сферах, та
спожитого основного капіталу у виг¬
ляді амортизації. Обчислюється трьо¬
ма методами: 1) розподільчий — як
сума всіх первинних доходів в еко¬
номіці у вигляді фактичних доходів,
які одержують інституціональні оди¬
ниці, та доходів від власності, що
одержуються завдяки праву володін¬
ня активами, а також чистих податків.
2) кінцевого споживання — як сума
витрат резидентів країни, домашніх
господарств і урядових установ на
кінцеве споживання товарів і послуг,
інвестиційних витрат підприємниць¬
кого сектора і сальдо експортно-
імпортних операцій. 3) виробничий —
як сума доданої вартості, створеної у
виробничій і невиробничій сферах
економіки, а також чистих податків на
виробництво та імпорт.

валовий дохід (англ. рпт іпсоте) —
частина вартості виробленої валової
продукції та наданих послуг за вира¬
хуванням вартості матеріальних вит¬
рат, тобто знову створена вартість, в
яку входить заробітна плата та при¬
буток.

Валовий Національний Продукт
(ВНП) (англ. Сго$$ паПопаї ргосіисі,
СИР) — узагальнюючий показник, що
дає змогу балансувати доходи держа¬
ви її витратами. Балансова статистика
ВНП Грунтується на положеннях
вчення Дж. Кейнса про те, що дохід,
створений у процесі виробництва то¬
варів і послуг, дорівнює їх ринково¬
му обсягу.

Валовий Національний Продукт, но¬
мінальний ВНП (англ. Ноті па! Сгозз
паііопаі ргосіисі) — величина в поточ¬
них ринкових цінах усіх кінцевих то¬
варів і послуг, що вироблені в країні
протягом року чи іншого періоду.

валовий обіг (англ. рпт саісиїаііоп) —
сумарна вартість усіх видів про¬
дукції, виробленої за звітний період,
куди входить вартість готових ви¬
робів, напівфабрикатів власного
виготовлення, незавершеного ви¬
робництва і робіт промислового ха¬
рактеру незалежно від їх подальшо¬
го використання на самому підпри¬
ємстві чи поза ним.

валовий (чистий) прибуток (англ.
рпт іпсоте) — показник, що характе¬
ризує перевищення доходів над вит¬
ратами, які підприємства мають у ре¬
зультаті виробництва. Чистий прибу¬
ток визначається шляхом виклю¬
чення з валового прибутку споживан¬
ня основного капіталу.

валоризація (англ. тіогіїаііоп) — су¬
купність заходів, спрямованих на
штучне підвищення ціни товару, кур¬
су цінних паперів, національних па¬
перових грошей.

валюта (англ. сиггепсу) — 1 . грошова
одиниця певної країни (долар, фунт
стерлінгів, гривня тощо); тверда в. —
валюта, стійка стосовно власного

валюта клірингова

валютна біржа

номіналу, а також курсів інших ва¬
лют, забезпечена золотом або інши¬
ми цінностями; знецінююча в. — ва¬
люта, яка знецінюється щодо власно¬
го номіналу та стійких валют інших
країн; конвертована (конвертабель-
на, оборотна) в. -валюта, яка без пе¬
решкод може бути замінена на іншу.
2. тип грошової системи (золота,
срібна, паперова в.). 3. грошові зна¬
ки іноземних держав, а також кре¬
дитні й платіжні документи (векселі,
чеки та ін.) в іноземних грошових оди-
ницях, використовувані в між¬
народних розрахунках (іноземна в.).
4 . гроші в монетах і банкнотах, вжи¬
вані у певній країні; сопуегіїЬІе сиггеп-
су — валюта, яку легко обміняти на
іншу; /огеі§п сиггепсу — іноземна ва-
л юта;/о/•<?/£« сиггепсу ассоипґ— банкі¬
вський рахунок у валюті іншої краї¬
ни (наприклад, доларовий рахунок);
/огещп сиггепсу гехегуе. у — резерви краї-
ни у валютах інших держав; йагб
сиггепсу — тверда валюта.

валюта клірингова (англ. сиггепсу
сіеагіпу,) — використовується при
оформленні міжурядових угод про
взаємний залік зустрічних вимог і зо¬
бов’язань, що виникають у зовнішньо¬
торговельних та інших відносинах
між країнами, в основі яких лежить
вартісна рівність постачання товарів і
послуг. Як правило, в. к. функціонує
лише в безготівковій формі (у вигляді
бухгалтерських записів на банківських
рахунках), виконує рахункову функ¬
цію і є валютою ціни контрактів, що
укладаються в рамках платіжної уго¬
ди. Її джерелом є взаємне кредитуван¬
ня постачання товарів і надання по¬
слуг країнами-учасницями кліринго¬
вої угоди.

валюта конвертована (англ. кап1
сиггепсу) — грошова одиниця, яка
вільно і необмежено обмінюється на
іншу грошову одиницю. Конвертуван¬
ня може бути повним, коли валюта об¬
мінюється на будь-яку валюту, та час¬
тковим, коли обмін здійснюється
лише на деякі валюти і не в усіх банкі¬
вських операціях.

валюта платежу (англ. сиггепсу) —
валюта розрахунку за товар. За в. п.
може правити будь-яка валюта, по¬
годжена з покупцем і продавцем. При
цьому велике значення надається пе¬
рекладу валюти ціни у валюту плате¬
жу. Як правило, використовується
умова взаємного курсу, за якого пе¬
редбачається, що при настанні тер¬
міну платежу, при перерахунках ва¬
люти ціни у валюту платежу буде
застосований курс грошового ринку
країни експортера чи імпортера тре¬
тьої країни.

валютна біржа (англ. ехскап§е
сиїтепсу тагкеї) — організаційно офор¬
млений, регулярно діючий ринок іно¬
земної валюти, де формуються курси
валют (валютні котирування) на
підставі фактичного співвідношення
попиту та пропозиції. Валютна біржа
може здійснювати такі операції: ук¬
ладати угоди зі своїми членами та
організовувати двосторонні угоди
між ними на купівлю й продаж іно¬
земної валюти за ринковим курсом;
організовувати розрахунки в іно¬
земній та національній валюті за уго¬
дами, які укладені на біржі; визнача¬
ти поточний ринковий курс інозем¬
ної валюти до національної;
організовувати операції центрально¬
го банку для підтримання ринкового
курсу національної валюти.

валютна інтервенція

валютний демпінг

валютна інтервенція (англ. сиггепсу
іпіегуепіїоп) — втручання центрального
банку в операції на валютному ринку
для впливу на курс національної валю¬
ти. Здійснюється шляхом купівлі-про-
дажу іноземної валюти: щоб підвищи¬
ти курс національної валюти, цент¬
ральний банк продає іноземну валюту,
а щоб знизити його — скуповує. В.і. є
складовою валютної політики держави
і здійснюється за рахунок офіційних
золото-валютних резервів або за раху¬
нок міжбанківського кредиту за систе¬
мою “своп”.

валютна політика (англ. сиггепсу
геуиіаііоп) — сукупність заходів, вжи¬
ваних державою в сфері міжнародних
валютних відносин стосовно її поточ¬
них і стратегічних цілей. Здійснюєть¬
ся як частина державної економіч¬
ної політики країни і виступає важ¬
ливим інструментом механізму
державного регулювання економіки.
В.п. здійснюють органи еконо¬
мічного управління — центральний
банк, Міністерство фінансів, органи
валютного контролю.

валютна система (англ. сиггепсу
зупіет) — це державно-правова форма
організації валютних відносин. Слід
розрізняти національну, міжнародну
(регіональну) та світову в.с.

валютна система національна (англ.
паГіопаї сиггепсу $у$1ет) — державно-
правова форма організації валютних
відносин певної країни з іншими краї¬
нами та міжнародними економічни¬
ми й політичними структурами.
Юридично визначається національ¬
ним законодавством з урахуванням
норм міжнародного права.

валютна система міжнародна (англ
іпіегпаііопаї сиггепсу зуіїет) — договір¬

но-правова форма організації валют¬
них відносин між групою країн. Ос¬
новними елементами міжнародної
валютної системи можуть бути:
міжнародна розрахункова одиниця
(ЕКЮ, євродолар та ін.); міжнародні
валютні фонди; узгоджений режим
регулювання валютних курсів;
міжнародні кредитно-розрахункові
установи тощо.

валютна система світова (англ. уюгій
сиггепсу хузіет) — це спеціально роз¬
роблена державами і закріплена
міжнародними угодами форма органі¬
зації валютних відносин між всіма чи
значною кількістю країн світу. Вклю¬
чає такі окремі елементи, кожен з
яких юридично визначається відпо¬
відними договорами та угодами: фор¬
ми міжнародних засобів обігу та пла¬
тежу (золото, національні валюти,
міжнародна валюта — ЕКЮ, СДР);
склад і структура міжнародної валют¬
ної ліквідності; узгоджений режим
валютних паритетів та курсів; уніфі¬
ковані форми і правила міжнародних
розрахунків; умови взаємної кон-
вертованості валют; статус міжна¬
родних валютно-кредитних органі¬
зацій та ін.

валютне регулювання (англ. сиггепсу
ге§и!аІіоп) — діяльність держави, спря¬
мована на регламентування міжна¬
родних розрахунків і порядку
здійснення угод із валютними цінно¬
стями.

валютний демпінг (англ. сиггепсу
с/итріп§) — знецінення державою на¬
ціональної валюти з метою масового
експорту товарів за цінами, нижчи¬
ми від середньосвітових. В. д. — один
із способів боротьби за ринки збуту
та одержання надприбутку, на від-

валютний кліринг

міну від товарного демпінгу, здійсню¬
ваного за рахунок субсидій її держав¬
ного бюджету. Умовою в.д. є знижен¬
ня курсу валюти у більших розмірах,
ніж падіння її купівельної спромож¬
ності на внутрішньому ринку.

валютний кліринг (англ. сиггепсу
сіеагіщ) — спосіб розрахунків у
зовнішній торгівлі та інших формах
економічних відносин між двома чи
кількома країнами. Запроваджується
на основі міжнародних платіжних
угод, що укладаються між держава-
ми-учасницями клірингу. В міжна¬
родних платіжних угодах обумовлю¬
ються система клірингових рахунків
і банки, які уповноважені їх вести;
обсяг клірингу, тобто ті групи товарів
чи послуг, поставки яких будуть оп¬
лачуватись за клірингом; валюта
клірингу, тобто валюта, в якій буде
вестися облік взаємних вимог і виз¬
начатися сальдо заборгованості; об¬
сяг технічного кредиту, в межах яко¬
го за сальдо клірингу країна-боржник
не виплачує процентів іншій країні;
система вирівнювання платежів і ос¬
таточного погашення сальдо. За спо¬
собом погашення сальдо кліринги
можуть бути з вільною конверсією в
інші (конвертовані) валюти та з об¬
меженою конверсією, без права кон¬
версії.

валютний кошик (англ. сиггепсу
Ьазкеі) — набір національних валют,
який використовується при котиру¬
ванні іноземної валюти, для визначен¬
ня валютного курсу національної чи
міжнародної (регіональної) валюти. В.
к. дає змогу визначити купівельну спро¬
можність валют, загальноекономічні
умови їх обміну. При визначенні в. к.
використовуються показники питомої

валютні операції

ваги продукції даної країни в сукуп¬
ному валовому національному про¬
дукті, зовнішньоторговельному обо¬
роті відповідної групи країн, як пра¬
вило, це ФРН, США, Франція,
Англія, Японія.

валютний курс (англ. га(е о/ехскаще)
— ціна грошової одиниці однієї країни,
виражена в грошових одиницях іншої
країни. Встановлення курсу іноземних
валют у національній називається ко¬
тируванням валют.

валютний ринок (англ. /огеі§п
ехскапуе тагкеі) — система постійних
економічних і організаційних відно¬
син з операцій купівлі-продажу іно¬
земних валют і платіжних документів
в іноземних валютах.

валютні кредити (англ. сиггепсу
сгесШи) — 1 . різновид міжнародного
кредиту, що надається у грошовій
формі. В.к. використовується або для
придбання товарів, або для покриття
пасивного сальдо платіжного балан¬
су. В.к. видають банки при кредиту¬
ванні експорту та імпорту товарів або
будівництві об’єктів країнами-креди-
торами. 2. в Україні використовують¬
ся внутрішні кредити в іноземній ва¬
люті, що надаються підприємствам
на оплату імпорту, розвиток експор¬
ту, виробництво нових експортних
товарів.

валютні операції (англ. сиггепсу
орегаіїопз) — вид банківської діяльності
з купівлі-продажу іноземної валюти.
Бувають кількох видів: операції
“спот”, за яких обмін валют здійс¬
нюється протягом наступного після
укладання угоди робочого дня; опе¬
рації “форвард”, за яких обмін валют
здійснюється в певний, заздалегідь
встановлений термін за курсом, виз-

валютні резерви

ваучер

наченим на момент угоди; комбіновані
операції, в яких підписуються угоди
“спот” і “форвард”.

валютні резерви (англ. сиггепсу
геаегуеи) — офіційні запаси золота та
іноземної валюти в центральному
банку країни чи в розпорядженні
фінансових органів держави. Створю¬
ються також у міжнародних валютно-
кредитних організаціях. Слугують ре¬
зервом купівельних та платіжних за¬
собів у міжнародних розрахунках, для
проведення відповідної валютної пол¬
ітики держави, для коригування її ва¬
лютно-фінансового становища, для
підтримання валютного курсу. Існу¬
ють у вигляді інвалютних депозитів у
банках інших країн, вкладень в іно¬
земні державні цінні папери, готівко¬
вих запасів (авуарів) в іноземній ва¬
люті та запасу золота в розпорядженні
центральних банків чи валютно-
фінансових органів.

вальвація (англ. сопуєгмоп гаґе) —
визначення цінності, вартості іно¬
земної валюти в національній гро¬
шовій одиниці.

вантаж (англ. саг§о) — товар, який
надходить у процесі транспортування.
Транспортна характеристика в. виз¬
начається сукупністю фізико-хімічних
властивостей, умовами його перевезен¬
ня, потребою в тарі та упаковці.

вантажі бондові (англ. Ьопсіесі саг§о) —
імпортні товари, що зберігаються на
митниці і за які ще не сплачене мито.

варант (англ. мгагекоше /и ’аггапі) —
1. свідоцтво, яке дає його власникові
обмежені в часі або безстрокові пра¬
ва на купівлю звичайних акцій чи
інших цінних паперів або можливість
передплатити їх новий випуск. 2.
свідоцтво сховищ про прийняття то¬

варів на зберігання, що дає право влас¬
нику одержати позику під заставу цьо¬
го товару. 3. в. — товаророзпорядчий
документ, з передачею якого перехо¬
дить і право власності на товар.

варіофікація (англ. уагіаііопв) — ви¬
пуск різноманітних варіантів однієї
продукції.

вартість (англ. уаіие) — економічна
категорія, що виражає втілену й уре¬
чевлену суспільно необхідну працю.
Існує в умовах товарного виробницт¬
ва. Формою грошового вираження в.
є ціна.

вартість капіталу (англ. сом о( сарі-
Іаі) — різниця між одержаною за до¬
помогою розрахункової процентної
ставки вартістю очікуваного в май¬
бутньому перевищення та інвести¬
ційними витратами, співвіднесеними
на момент початку інвестування.

вартість ринкова (англ. тагкеГ уаіие)—
кількість суспільно необхідних вит¬
рат абстрактної праці на виробницт¬
во даного товару. В. р. лежить в ос¬
нові ринкових цін, навколо яких ко¬
ливаються фактичні ціни на даний
товар на конкретному ринку. Різни¬
ця між ринковою та номінальною
вартістю є прибутком.

вартість чиста (англ. пеґ уаіие) —
вартість підприємства, що обчис¬
люється як сума активів за мінусом
суми боргів.

ваучер (англ. уоискег) — цільовий
платіжний засіб. Документ, що засвід¬
чує право громадян на одержання
частки (суми) приватизованої дер¬
жавної власності, встановленого об¬
сягу соціально-побутових, медичних
послуг, відповідного стандарту осві¬
ти тощо. Вкладання в., або цільових
сертифікатів, дає змогу поєднати

ввізне мито 37

платність послуг для тих, хто їх на¬
дає, з безплатністю їх для тих, хто ці
послуги одержує.

ввізне мито (англ. ітрогі <іи1у) —
різновид непрямих податків, які стя¬
гуються митними органами з товарів
іноземного походження, що ввозять¬
ся в країну.

Вебер Макс (англ. 1¥еЬег, Мак$,
1864-1920) — відомий німецький соціо¬
лог, прихильник ідеї раціональності в
менеджменті, хоча, власне, проблеми
управління і не входили в коло його
першорядних інтересів. В. навчався
в університетах Гейдельберга і Берлі¬
на, був професором політичної еко¬
номії в університетах Фрайбурга,
Гейдельберга, а потім викладав у
Мюнхенському університеті. Він пи¬
сав на найрізноманітніші теми, зокре¬
ма соціологію релігії, теорію со¬
ціальних та економічних інститутів,
про вплив складальних конвеєрів на
життя робітників. Багато академічних
дисциплін зобов’язані В. своїм по¬
дальшим розвитком, наприклад со¬
ціологія, економіка і філософія. Од¬
нак для менеджменту особливий інте¬
рес становлять його ідеї про раціональну
природу людських організаційних
структур через їхнє значення для
прийняття управлінських рішень. Ці
ідеї він виклав головним чином у своїй
книжці “Теорія соціальної й економіч¬
ної організації”.

Вебер і суспільний порядок (англ.
ІУеЬег апсі зосіаі огсіег) — аспект теорії
М. Вебера стосується координації дій
різних соціальних груп. Без коорди¬
нуючого впливу немає порядку в
суспільстві, котре, як наголошував у
свій час Д. Рікардо, стає просто “на¬
бродом егоїстично налаштованих

вексель “дружній”

людей”. За відсутності суспільного по¬
рядку юрба стає анархічною, порядок
без влади — це всього-на-всього пуста
мрія.

“Ведмідь” (англ. “веаг”) — біржовий
спекулянт, який розраховує на зни¬
ження цін у майбутньому, тобто гра¬
вець на знижці. “В.” продає раніше
придбаний контракт, одержуючи при¬
буток від різниці цін.

вексель (англ. рготіззогу поґе) —
письмове боргове зобов’язання вста¬
новленої форми, що дає його влас¬
никові право (по закінченню термі¬
ну дії) вимагати від боржника оплати
зазначеної грошової суми. В сучас¬
них умовах в. — один з найважливі¬
ших інструментів розрахунків і кре¬
дитування, що використовується в
міжнародній торгівлі.

вексель акцептований (англ.
ассерґапсе Ьііі) — вексель, що дає згоду
(акцепт) боржника (трасата) на його
оплату. Акцепт оформляється написом
на векселі: “акцептовано”, “прийня¬
то” або “зобов’язуюсь оплатити” та
підписом трасата. Акцепт може бути
безумовним і обмеженим частиною
вексельної суми — частковий акцепт.

вексель бланківський (англ. ЬІапк
Ьііі) — вексель, на якому поставлено
лише підпис векселеутримувача, тек¬
стова ж частина векселя не заповнена.

вексель довгостроковий (англ. Іощ-
Іегт ЬИІ) — переказний вексель, термін
погашення якого становить не мен¬
ше ЗО днів від дати подання. Проте на
практиці стосовно векселів викорис¬
товується термін оплати 60-90 днів.

вексель “дружній” (англ./ссоттосіа-
Поп Ьііі) — вексель, що підписується
однією особою з подальшою переда¬
чею зобов’язань по ньому іншій. Осо-

“велика сімка”

ба, яка підписала в. “д.”, стає його га¬
рантом, але не має права на одержан¬
ня по ньому коштів. Якщо акцептант
не може сплатити за таким векселем,
відповідальність за платіж переходить
до гаранта.

“велика сімка” (англ. §геа( 7) — сім
високорозвинутих країн світу —
США, Японія, Німеччина, Франція,
Великобританія, Італія і Канада, які
з 1975 року проводять економічні на¬
ради на найвищому рівні за участю
представника Європейського співто¬
вариства, розглядаючи питання за¬
гального аналізу світової економіки
та пошуку шляхів впливу на темпи і
пропорції її розвитку. Частка “сім¬
ки” становить понад більше 50 %
світового валового національного
продукту.

величина надлишкового попиту, дефі¬
цит (англ. ехсезз циапШу сіетатіесі,
$іога§е) — перевага попиту над пропо¬
зицією кількості товару за встанов¬
леною ціною.

величина надлишкової пропозиції,
надлишок (англ. ехсезз циапіііу зиррііесі,
зигріиз) — перевищення пропозиції
товару за даною ціною над величи¬
ною попиту на нього.

венчурна фірма (англ. мепіиге/Іпп) —
мала або середня інвестиційна
фірма, що займається науковими дос¬
лідженнями, інженерними розрахун¬
ками та їх кредитуванням. Кредитор,
що надає венчурний капітал, стає
співвласником фірми і розраховує на
успіх в реалізації її нових ідей. Вважа¬
ється прийнятним, якщо тільки 20 %
фінансових проектів будуть давати
прибуток.

венчурний капітал (англ. уепґиге
саріїаі) — капітал, інвестований проект

38 вертикальна спеціалізація

зі значним елементом ризику, особли¬
во грошовий капітал, що інвестовано
в нове підприємство чи розширення
бізнесу вже існуючої компанії в обмін
на її акції. Як правило, в к. вкладаєть¬
ся в акції, а не позики.

венчурні операції (англ.уепіиге
ореюііоп ) — операції, що здійснюють¬
ся перевалено інноваційними банками
і пов’язані з кредитуванням та фінан¬
суванням науково-технічних розро¬
бок і винаходів. В. операції пов’язані з
підвищеним рівнем ризику.

венчурні підприємства (англ. уепіиге
епіегргізез) — малі фірми в галузі нау¬
кових досліджень, інженерних розро¬
бок, створення і запровадження но¬
вовведень ризикового характеру. Роз¬
різняють “внутрішні венчури” (в
складі корпорацій) і венчурні фірми.

верифікація ('англ. уегі/іса(іоп) — 1. пе¬
ревірка, емпіричне підтвердження
теоретичних положень науки шля¬
хом їх порівняння з об’єктами, що
спостерігаються, реальними даними,
експериментом. 2. в соціології — про¬
цедура оцінки соціологічних гіпотез,
складова при порівнянні їх з факта¬
ми, станом справ у дійсності.

вертикальна і горизонтальна спеціалі¬
зація в організації (англ. уегііса! апсі
когіїопіаі йтзіоп о/ сІерагГтепґз іп ґке
ог§апііаіїоп ) — горизонтальна і верти¬
кальна “тканина”, складена з під¬
розділів організації. Вважається, що
вертикальний поділ праці в органі¬
заційній структурі виражає її призна¬
чення, мету, тоді як структура спе¬
ціалізації підрозділів по горизонталі
формується відповідно до процесу,
що веде до досягнення цієї мети. Зав¬
дання менеджменту полягає в тому,
щоб об’єднати горизонтальну і вер-

вертикальна маркетингова система

тикальну складові в загальну органі¬
заційну структуру.

вертикальна маркетингова система
(англ. уегіїсаі тагкеГіп§ $у$1ет) — су¬
купність виробників товару, оптових
та роздрібних продавців, які діють як
єдина система. Один із членів в.м.с. є
або власником інших (корпоративна в.
м. с.), або надає їм торговельні префе¬
ренції (договірна в. м. с.), або має
вплив, який забезпечує певне співро¬
бітництво (керована в.м.с.).

ветикальне злиття (англ. уегіісаі
таг§ег) — злиття фірм, чиї госпо¬
дарські взаємини визначаються зв’яз¬
ком “постачальник-покупець”.

вертикальна інтеграція (англ. Увгіісаі
іпіе§га1іоп) — поширення великих
фірм в інші галузі, що є послідовни¬
ми щаблями виробництва стосовно
основної галузі.

взаємодоповнюючі товари, компле¬
менте (англ. сотріетепії) — пара то¬
варів із взаємозалежною динамікою
попиту, за якого зростання ціни на
один товар викликає падіння попиту
на інший.

взаємозалежна поведінка (англ. сіг-
сиіаг Ьекаї’іои) — у рамках концепції
М. Фоллет —“влада разом з ким-не-
будь” замість “влада проти кого-не-
будь”. Реалізація влади (яку Фоллет
не відділяла від авторитету) для досяг-
нення поставленої мети повинна
здійснюватися всім персоналом даної
організації і бути кооперативною, а
не примусовою за своїм характером.
Ідея “влади з ким-небудь” може бути
втілена у формі в.п. — процесу, в яко¬
му людина як менеджер може впли¬
вати на інших менеджерів, тоді як
вони, у свою чергу, певним чином
впливають на нього. Водночас перед

вивчення трудових рухів і витрат часу

робітниками відкриваються канали
зв’язку, через які вони можуть об¬
мінюватися інформацією з менедже¬
рами. Це, на думку Фоллет, має бути
постійно відтворюваний та інтегрова¬
ний шлях, яким повинні йти всі орга¬
нізації. Функціональна єдність будь-
якої організації призводить до досяг¬
нення мети тим швидше, чим краще
всі співробітники і групи інформо¬
вані про свої функції і чим більше їхні
індивідуальні і групові здібності
відповідають їхнім завданням.

взаємозамінні товари, субститути
(англ. .чиЬхіііисІе) — пара товарів із взає¬
мозалежною динамікою ціни-попи-
ту — зростання ціни одного товару
викликає зростання попиту на інший.

вибір базового ринку (англ. скоісе Ьаае
тагкеі) — припускає поділ ринку на
частини, що складаються із спожи¬
вачів з подібними потребами та пове-
дінковими або мотиваційними харак¬
теристиками, та загострення уваги на
сегментах, що створюють для фірми
сприятливі маркетингові можливості.

вибір несприятливий (англ. §іуе сге-
сіііа) — ситуація, за якої здійснюється
страхування, щоб уникнути можли¬
вих втрат.

вивчення трудових рухів і витрат часу

(англ. тоїіоп аші. Ііте зіисііез) — під час
наукового менеджменту вивчення
виробничих операцій із метою визна¬
чення обсягу роботи, що “першок¬
ласний” робітник може виконати за
певний період. Ф. Гілбрет підтриму¬
вав ідею Тейлора про хронометру¬
вання робочого часу, але сам нада¬
вав більшого значення розкладанню
трудових операцій на елементарні
рухи в пошуках “єдино правильного
шляху” виконання роботи, що дало

видача позичок

4 о випереджаюча база планування об’єкта

йому змогу, наприклад, збільшити
продуктивність муляра майже в два
рази. Науковий менеджмент для Тей-
лора і Гілбрета зводився до розкладан¬
ня і виміру елементів праці, що в оста¬
точному підсумку допомагає виклю¬
чити непродуктивну працю, зменшити
втому робітника, а управління трудо¬
вими процесами збагатити справді на¬
уковою методикою.

видача позичок (англ. іпзигапсе
а§аіп$1 Іохз) — надання грошових
коштів у борг юридичним та фізич¬
ним особам для проведення розра¬
хунків із господарюючими партнера¬
ми. В. п. здійснюється готівкою або в
безготівковій формі.

види консультування (англ. /оті о/
сотиііаііоп) — експертне процесне
консультування. У чистому вигляді
зустрічаються дуже рідко. Виконую¬
чи роботу експерта (фахівця з яки¬
хось питань), консультант при видачі
навіть готових рекомендацій змуше¬
ний знайомити клієнта хоча б із зас¬
тосовуваною термінологією, тобто
проводити навчання. У свою чергу, в
процесі навчального консультування
відповідний фахівець завжди пред¬
ставляється як експерт, скажімо, з
питань теорії управління. У процес-
ному консультуванні, наприклад,
коли обговорюються варіанти вирі¬
шення інших питань, два інші види
консультування завжди присутні в
явному чи неявному вигляді.

вимога (англ. сіаіт) — це документ,
що дозволяє складу видати цеху-ви-
готовлювачу певну кількість матері¬
алу одного чи кількох найменувань.
Вимога виписується в цеху, а дозвіл
складу на видачу матеріалу дає ві дділ
матеріально-технічного постачання.

винагорода (англ. сотретаїіоп) —
відповідно до теорії мотивації все те, що
людині може видаватися цінним.

винагорода і модифікація поведінки
(англ. гемагсіз апсі Ьекауіои тосИ/ісаЛ-
оп) — концепція позитивного підкріп¬
лення, розроблена Скіннером у рам¬
ках біхевіориської теорії мотивації до
праці. Відомі теорії мотивації (Мас-
лоу) виходять із внутрішньої природи
людини і спираються на такі фак¬
тори, як потреби людини, її погляди,
установки й устремління. Скіннер
підходить до мотивації ззовні в тому
розумінні, що пояснює й описує
людську мотивацію в поняттях її
наслідків. Ключовим моментом для
розуміння цього погляду Скіннера є
певна система управлінських розпо¬
ряджень або схема підкріплення сти¬
мулів, що показує бажані, з погляду
менеджера, факти поведінки.

випереджаюча база порівняння при
плануванні оновлення об’єкта (англ.
а/імапсесі сотрагізоп Ьазе /’ог оЬ]есІ
геппоуаіїоп рІаппіп§) — напрям робо¬
ти фірми, яка ставить за мету визна¬
чити конкурентів, тобто потрібно
спрогнозувати тенденції технічного
прогресу за найважливішими пара¬
метрами об’єкта на період впрова¬
дження у споживачів перших зразків
нових товарів або всієї наміченої до
випуску програми. У такому випадку
за найважливішими параметрами
прогнозується точка, яка визначає час
виходу на ринок, та значення цих па¬
раметрів. Ці значення закладаються
у технічне завдання на проведення
науково-дослідних робіт (НДР). Дос¬
лідники шукають шляхи технічного
й організаційно-економічного вирі¬
шення проблем. Винахідники, техно-

виробнича функція

витрати загальновиробничі

лоти, економісти та менеджери доку¬
ментально оформляють способи мате¬
ріалізації результатів НДР. Виробники
виготовляють і запроваджують новий
зразок серед споживачів.

виробнича функція (англ. ргосіисііоп
/ипс(іоп) — економіко-математична за¬
лежність між кількістю продукції, що
виробляється (\У), та факторами ви¬
робництва у вигляді праці (Ь) і капіта¬
лу (К). Найчастіше має вигляд ступе-
невої залежності \¥ = 61Ж Ь , де б — ко¬
ефіцієнт; а та Ь — постійні показники
ступеня.

виробництво продукції (англ. тапи-
/асґиге о/ргосіисііоп) — процес створен¬
ня продукції або видозміни форми
сировинних матеріалів, матеріалі¬
зації певних ідей у конкретному
об’єкті.

виробництво точно в строк ( англ.)ихі-
іп-ііте ргосіисііоп) — підхід до режиму
виробництва, який скорочує запаси
сировини і матеріалів до мінімуму,
здійснюючи їх постачання на призна¬
чене місце точно в час використання.

виручка від реалізації (англ. геї’епие)—
сума грошових коштів, що надходять
від платника на рахунок підприєм¬
ства, організації за поставлені товар¬
но-матеріальні цінності, виконані
роботи, надані послуги.

виторг, грошові надходження (англ.
§гохх хаіех) — гроші, одержані від про¬
дажу виробленої продукції, наданих
послуг або елементів капіталу
(фондів).

витрати адміністративні (англ. о$Ісе
ехретех) — це загальногосподарські
витрати, що спрямовані на обслуго¬
вування й управління підприєм¬
ством. В.а. не формують собівартості
виробленої і реалізованої продукції,

а покриваються за рахунок валового
прибутку підприємства або збільшу¬
ють валовий збиток.

витрати валові (англ. §гохх ехрепхех)
— витрати, пов’язані з підготовкою,
організацією, веденням виробницт¬
ва, продажем продукції (робіт, по¬
слуг); пов’язані з внесенням (нараху¬
ванням) податків, зборів (обов’язко¬
вих платежів); за операціями з
борговими зобов’язаннями і валют¬
ними цінностями та нематеріальни¬
ми активами; за іншими операціями.

витрати виробництва (англ. тапи/ас-
1игіп§ сох І) — 1 . сукупні затрати живої
та уречевленої праці на виробництво
продукту. В західних країнах в. в. роз¬
глядають як витрати суспільної праці
й капіталу, постійного та змінного,
витраченого на виробництво товару.
В. в. показують вартість виробництва
товару для підприємця. 2. витрати на
виробництво продукції зазвичай ви¬
ражаються в грошовій формі. Розріз¬
няють постійні витрати, перемінні
витрати, загальні (валові) витрати, а
також альтернативні витрати.

витрати внутрішні (англ. іпіегпаї
сохіх) — витрати виробництва, яких
зазнає підприємство.

витрати довгострокові (англ. Іощ-
іегт сохі) — витрати, пов’язані з вико¬
нанням довгострокового договору
(контракту), тобто контракту, який
не планується завершити раніше ніж
через 9 місяців з моменту здійснення
перших витрат або отримання аван¬
су (передоплати).

витрати загальновиробничі (англ.
&епегаІ ргосіисііоп сохіх) — це складова
виробничої собівартості продукції
(робіт, послуг), які не мають безпо¬
середнього зв’язку з технологічним

витрати змінні

витрати операційні

процесом основних та допоміжних
структурних підрозділів підприєм¬
ства, а пов’язані лише з його органі¬
зацією, обслуговуванням і створен¬
ням для підрозділів необхідних умов
виробництва та здійсненням управ¬
ління.

витрати змінні (англ. уагіаЬІе созі) —
витрати, абсолютна величина яких
зростає із збільшенням обсягу випус¬
ку продукції і зменшується із його
зниженням. Це витрати на сировину
та матеріали, куплені напівфабрика¬
ти та комплектуючі вироби, техно¬
логічне паливо й енергію, оплату пра¬
ці працівникам, які зайняті у вироб¬
ництві продукції, з відрахуваннями на
соціальні заходи, а також інші вит¬
рати.

витрати зовнішні (англ. ехіетаї созіз)—
витрати виробництва, які підприєм¬
ство перекладає на інших суб’єктів
або на суспільство загалом.

витрати корисні (англ. изе/иі ехрепзез)
1. різниця між постійними та нереа¬
лізованими витратами. 2. частина по¬
стійних витрат, які слід віднести на
рахунок фактично використаного
капіталу.

витрати маркетингу (англ. тагкеііпр,
ехрепзез) — сукупні витрати фірми на
проведення аналізу ринкових дослід¬
жень, розробку комплексу марке¬
тингових заходів, підтримку конку-
рентоздатності товару, іміджу фірми
і створення стійкого становища на
ринку.

витрати матеріальні (англ. таїегіаі
ехретез) — спожиті у виробничому
процесі засоби виробництва, які
втілюють у собі минулу працю і пе¬
реносять свою вартість на новоство-
рений продукт.

витрати на збут ( англ. сіізігіїшііоп созіз)
— це витрати, пов’язані з реалізацією
(збутом) продукції (товарів, робіт, по¬
слуг).

витрати накладні (англ. іуегкеасі
созіз) — витрати на господарське об¬
слуговування виробництва та управ¬
ління; вони є допоміжними до ос¬
новних витрат на виробництво і по¬
ряд з ними входять у собівартість
продукції.

витрати непродуктивні (англ. ипрго-
сіисііуе ехрепзез) —необов’язкові, що ви¬
никають внаслідок певних недоліків
організації виробництва, порушення
технології тощо.

витрати непрямі (англ. іпсіігесі зреп-
йіщ) — витрати, що не можуть бути
віднесені безпосередньо до певного
об’єкта витрат економічно можли¬
вим шляхом.

витрати нереалізовані (англ. ип-
геаіііесі ехрепзез) — різниця між пос¬
тійними та корисними затратами; ча¬
стина постійних витрат, що відно¬
сяться на рахунок невикористаних
потужностей.

витрати обігові (англ. созіз) — затрати
живої й уречевленої праці в грошовій
формі, опосередковані товарним обі¬
гом. В.о. діляться на чисті, не обу¬
мовлені актом купівлі-продажу то¬
варів, і додаткові, пов’язані з продов¬
женням процесу виробництва у сфері
обігу. Додаткові В.о. мають виробни¬
чий характер і збільшують вартість
товарів; складаються із затрат на за¬
готівлю, транспортування, доробку,
зберігання і реалізацію товарів.

витрати операційні (англ. орегаііопаї
созіз) — витрати, які безпосередньо не
пов’язані з виробничою діяльністю і
покриваються за рахунок інших опе-

витрати підприємства

відвантажувальне доручення

раційних доходів та валового прибут¬
ку або збільшують збитки від опера¬
ційної діяльності.

витрати підприємства ( англ. /асюгу
сокіл) — формуються в процесі вико¬
ристання ресурсів при здійсненні
певної його діяльності. Вони мають
різну цільову спрямованість, але
найбільш загальним і принциповим
є поділ їх на операційні, фінансові,
інвестиційні та надзвичайні витрати.
Витрати підприємства визначаються
як сума зменшення вартості активів
або зменшення власного капіталу
(збиток).

витрати постійні (англ. Пхесі солі) —
витрати, абсолютна величина яких із
збільшенням (зменшенням) обсягу
випуску продукції істотно не
змінюється.

витрати поточні (англ. сиггепі
ехрепсііїиге) — постійні, звичайні вит¬
рати або витрати, в яких періодичність
менша, ніж місяць.

витрати продуктивні (англ. ргосіисііх’е
ехреплел) — витрати, що передбачені
технологією та організацією вироб¬
ництва.

витрати прямі (англ. сіігесі лрепсііп§) —
витрати, пов’язані з виробництвом
окремого виду продукції, які можуть
бути безпосередньо включені до її
собівартості.

витрати структурного підрозділу (англ.
ог^апііаііоп йерагітепі ехраплел) —
вартість ресурсів, використаних у тех¬
нологічному процесі, яка становить
виробничу собівартість створеної в
структурному підрозділі продукції
(робіт, послуг).

витрати фінансові (англ. /іпапсіаі
ехреплел) — це витрати на проценти (за
користування кредитами, які були

отримані випущеними облігаціями,
фінансовою орендою) та інші витрати
підприємства, пов’язані із залученням
позикового капіталу.

відкриття рахунків (англ. орепіпу ап
ассоипіапі) — відкриття розрахунко¬
вих та поточних рахунків здійснюєть¬
ся підприємствами, установами і
підприємцями для зберігання грошо¬
вих коштів і здійснення безготівко¬
вих розрахунків. Розрахункові ра¬
хунки банк відкриває підприємствам
і організаціям, що перебувають на
госпрозрахунку і мають власні обо¬
ротні кошти та самостійний баланс.
Поточні рахунки відкривають органі¬
заціям, які не мають права на відкрит¬
тя розрахункового рахунку, структур¬
ним підрозділам підприємств, розта¬
шованих поза місцем знаходження
підприємств, громадським організа¬
ціям та деяким іншим.

витрати трансакційні (англ. ігап-
ласііоп сокіл ) — витрати керівництва і
фахівців підприємства на різно¬
манітні контакти. Варто виділити
зовнішні трансакційні витрати (з дер¬
жавними органами, постачальника¬
ми, покупцями і т.д.) і внутрішні
трансакційні витрати — витрати часу
на внутріфірмові контакти (спілку¬
вання керівника зі своїми підлегли¬
ми, наради та ін.).

відвантажувальне доручення (англ. Ьііі
о/ іасііпу) — документ, що оформляєть¬
ся або відправником вантажу, або
вантажоодержувачем, містить пе¬
релік операцій, що доручаються
експедитору, а також докладні ін¬
струкції їхнього виконання. Дору¬
чення містить у собі: найменування
й адресу відправника з позначкою, чи
є він виробником; дату замовлення і

відеотекст

точну дату постачання; вид упакуван¬
ня; порядок оформлення коносамен¬
та при використанні морського
транспорту; порядок оформлення за¬
лізничної чи авіанакладної. До в. д.
зазвичай додаються копії для контро¬
лю і обліку.

відеотекст (ангп. шкоіехі) — система
доступу до бази даних через мережі
зв’язку, що забезпечує передачу
текстів та зображень. Терміналом може
бути побутовий телевізор із спеціаль¬
ною приставкою або персональний
комп’ютер.

відкриті системи (анг/ 2 . ореп .чу.чіет.ч) —
організаційні структури, що функці¬
онують за принципом безпосередньої
взаємодії з навколишнім середови¬
щем. Кожна в. с. прагне до стану го¬
меостазу (рівноваги), а саме стабілі¬
зації у своїх взаєминах з оточенням, з
усіма взаємодіючими ззовні фактора¬
ми, на відміну від закритої системи,
що автономно дбає про свої спе¬
цифічні цілі.

відновлення кредитів (англ. гепем/есі
сгесііі.ч) — повернення в бюджет розпо¬
рядниками кредитів сум, неправиль¬
но одержаних з бюджету, а також вит¬
рачених не за призначенням або не¬
використаних з певних причин.

відносні величини в статистиці (англ.
геІаНуе диагапіііу іп .чіаіі.чіісч) — кількісні
характеристики економічних явищ
і процесів, одержані порівнянням
двох абсолютних статистичних вели¬
чин. В. в. бувають базисні (з якими по¬
рівнюють) і звітні (які порівнюють).

відомство (англ. сіераіїтепі) — цент¬
ральний орган державного управлін¬
ня, який відрізняється за тими чи
іншими ознаками від міністерств і
створюється у разі необхідності для

відповідальність соціальна й етика

управління окремими сферами госпо¬
дарського та соціально-культурного
будівництва.

відповідальність (англ. ге.чроп.чіЬШіу) —
обов’язок приймати певні рішення та
вирішувати відповідні проблеми.

відповідальність індивідуальна (англ.
гезропзіЬИііу, іпсііуісіиаі) — відпові¬
дальність особи за виконання фун¬
кцій, пов’язаних з її службовим стано¬
вищем в організації. Кожен спів¬
робітник, який досяг достатньої
зрілості, повинен усвідомлювати свою
відповідальність за ефективне вико¬
ристання прав, якими він наділений
для виконання своїх обов’язків в
організації.

відповідальність обмежена (англ.
Іітііесі ІіаЬШіу) — юридична угода, за
якої співвласники, що вкладають
приватний капітал у бізнес, несуть
відповідальність лише в розмірі вне¬
сеного капіталу.

відповідальність соціальна (англ. зосіаі
ге.чроп.чіЬШіу) — визначений рівень доб¬
ровільного відгуку на соціальні про¬
блеми суспільства з боку організації.

відповідальність соціальна й етика
(англ. гезротіЬіІіїу, зосіаі, апсі еШісв) —
один з аспектів складного взаємозв’яз¬
ку бізнесу і суспільства. Для менед¬
жерів урок, даний класиками, зводить¬
ся до того, що менеджмент — це не
тільки економічний інститут, орієн¬
тований лише на одержання прибут¬
ку, він також є частиною суспільства і
тому відповідальний перед суспіль¬
ством. Для того щоб не допускати
етично неприйнятної поведінки керів¬
ників, у практиці менеджменту вико¬
ристовуються наразі, з-поміж інших,
такі критерії підбору управлінських
кадрів: 1) приймати на роботу тільки

відрахування

вклади на пред’явника

“правильних людей”, брати людей із
заплямованою біографією — це завжди
великий етичний ризик; 2) розроб¬
ляти і доводити до відома співробітни¬
ків норми відповідної поведінки і мен¬
ше часу приділяти формальним пра¬
вилам; 3) менеджери не повинні
стояти осторонь від щоденного життя
своєї організації, не контактуючи зі
співробітниками, конкурентами й
іншими групами, що входять у сферу
їхніх інтересів; 4) менеджери мають
виступати як рольові моделі, наказу¬
вати і демонструвати свої уявлення
про те, як працювати.

відрахування (англ. сіесіисііоп) — фі¬
нансові операції, що полягають у виз¬
наченні грошових сум і в перерахун¬
ку їх з одного рахунка на інший. В.
амортизаційні виражають частину
вартості основних фондів, яка пере¬
несена на вироблену продукцію.

відстрочка погашення кредитів (англ.
(іеіау іп рауіп§ о<(/ сгейіїх) — перенесення
початково встановленого строку по¬
вернення позичок. В.п.к. застосо¬
вується банками при кредитуванні
клієнтів у випадку виникнення
фінансових труднощів із незалежних
від них причин.

візування (англ. щШфііщ) — підпи¬
сання документа посадовою особою
для засвідчення погодження з його
змістом або для зобов’язання всіх,
кому він адресований, виконувати
викладене в ньому.

вільна оферта (англ./геє о//ег) — не
містить вказівок про терміни дії, може
бути спрямована відразу кільком осо¬
бам (фірмам) і не зв’язує своєю про¬
позицією.

вільний співробітник (англ./гее соип-
(еграг(, со-мюгкег) — статус співробіт¬

ника, інституючий новаторство. Кла¬
сичний приклад дає прийнята фірмою
“ІБМ” (США) програма “Вільний
співробітник”. Налічується їх при¬
близно 45, цих “мрійників, єретиків,
порушників спокою, диваків та
геніїв”. Вільний співробітник отри¬
мує повну свободу дій на п’ять років.
У нього зовсім проста роль: зрушувати
систему організації фірми.

віце-президент із планування і розвит¬
ку (директор із розвитку) (англ. уісе-рге-
$есіеп1 о/рІаппі§ апсі сіеуеіортепі) — у
російських компаніях ця посадова
особа найчастіше відповідає за ... бу¬
дівництво у фірмі. Насправді дана
посада припускає, передусім, на¬
явність підприємницьких здібностей
у такого керівника у фірмі. Інший
підхід до цієї посади пропонують наші
американські партнери.

вклади до запитання (англ. сиггепі
ассоипі) — заощадження, вкладені го¬
тівкою або шляхом безготівкового пе¬
рерахування в банк без зазначення
терміну зберігання. Вкладник має
право одержати такий вклад повністю
або частково у будь-який час. Вно¬
ситься він на ім’я конкретної особи
або на пред’явника.

вклади на єдину ощадну книжку,
(англ. (іерозііз оп опе сіерозії Ьоок) — зао¬
щадження, які можна внести і отри¬
мати в будь-якій установі ощадного
банку (крім агентств) міста, області,
країни. На цю книжку приймаються
тільки іменні вклади до запитання.
При цьому операції здійснюються
тільки готівкою.

вклади на пред’явника (англ. сіерозіґ
рауаЬІе іо Ьеагег) — заощадження, при
внесенні яких в ощадній книжці не
вказується прізвище вкладника. Ним

вкладне (депозітне) свідотцтво

влада і теорія сприйняття

вважається особа, яка пред’явила
ощадну книжку “на пред’явника” та
контрольний лист до неї.

вкладне (депозитне) свідотцтво (англ.
сіерозії сеїїі/ісаіе) — документ, що під¬
тверджує внесення грошей у кредитну
установу, на основі якого можна ви¬
магати видачі вкладу (депозиту). В.с. має
такі реквізити: сума вкладу; дата його
внесення; прізвище фізичної чи назва
юридичної особи, що внесла вклад; ха¬
рактер вкладу; розмір процента, випла¬
чуваного вкладником.

вкладник фізичний (англ. іпсііуісіиаі
ітегіог) — одна людина чи сім’я, які є
вкладниками цінних паперів.

вкладник юридичний (англ. ітіііи-
Ііопаї ітегіог) — фінансовий посеред¬
ник, який має цінні папери.

влада (англ. рошг, аиікогіґу) — здіб¬
ність, право і можливість розпоря¬
джатися ким-небудь або чим-небудь
(матеріальні та фінансові ресурси),
здійснювати вирішальний вплив на
долю, поведінку і діяльність людей за
допомогою різного роду засобів (прав,
повноважень, волі, примусу). Розріз¬
няють різні види влади: економічну,
політичну, духовну. Гілками влади є
законодавча, виконавча, судова. В
останні роки підкреслюється роль і
четвертого виду влади — преси, яка
здійснює вплив на суспільний настрій
і думку.

влада в організації (англ. аиікогіґу іп
ог&апііаііоп) — обгрунтування Саймо-
ном владних повноважень, якими
повинні наділятися керівники орга¬
нізації. В., на думку Саймона: 1) виз¬
начає коло відповідальності виконав¬
ця перед вищим керівником, і в цьому
значенні формальна влада допускає
застосування примусових санкцій;

2) забезпечує професійну експертизу
всіх прийнятих рішень шляхом
включення в управлінську ієрархію
потрібних і авторитетних експертів;

3) обумовлює координацію зусиль
усіх членів організації, тобто визнан¬
ня ними обов’язкових для них рішень
і загальних цілей.

влада і вплив (англ.аиікогіґу апсі
іп/іиепсе) — на відміну від уявлення на¬
укового менеджменту, за яким фор¬
мальна влада — це невід’ємний і єди¬
ний аспект ефективного менеджмен¬
ту, пізніше була показана можливість
успішного застосування інших форм
впливу, наприклад, переконання про¬
фесійного авторитету. Ключ до мо¬
тивації підлеглих варто шукати таким
чином, щоб вибірково використову¬
вати такий вид впливу, що відповідає
конкретним обставинам. Ідея “вла¬
ди разом”, а не “влади над” полягає в
тому, що використання влади чи ав¬
торитету означає просте спонукання
до дії, ініціювання визначених змін
незалежно від характеру ініціюючо-
го агента.

влада і теорія сприйняття (англ.
аиікогіґу апсіассерґапсе Ікеогу) — відпо¬
відно до теорії сприйняття Ч. Барнар-
да влада має об’єктивний і суб’єктив¬
ний аспекти. У першому випадку вла¬
да має пряме відношення до характеру
самого розпорядження чи повідом¬
лення зверху. Влада, вважає Барнард,
усупереч поширеній думці, йде від ос¬
нови ієрархічної піраміди до її вер¬
шини, ступінь визнання легітимності
повідомлення (розпорядження звер¬
ху) визначається тим, наскільки воно
узгоджується з інтересами персона¬
лу, наскільки персонал фізично і ро¬
зумово підготовлений, щоб відповід-

влада и авторитет

влада функціональна

ним чином на це розпорядження
впливати.

влада й авторитет (англ. аиікогііу апсі
ром>ег) — відповідно до поширеного
тлумачення, влада — це право, яким
наділена людина з огляду на своє
службове становище в організації;
влада в такому розумінні безособова
і не має нічого спільного з особою лю¬
дини, що займає це положення. На¬
впаки, авторитет ідентифікується з
особою, її здатністю спонукати інших
до певних дій і вчинків. Це протистав¬
лення понять становить практичний
інтерес для теорії і практики менедж¬
менту.

влада легітимна (англ. аиікогііу
Іеуііітаїе) — узаконене право здійсню¬
вати вплив на інших, одержуване лю¬
диною з найрізноманітніших джерел,
найчастіше із самої системи законо¬
давства. Легітимну владу можна роз¬
ділити на три види: раціональну, що
Грунтується на законі та компетенції;
традиційну, що грунтується на не¬
змінних звичаях і традиціях; харизма-
тичну, основою якої є святість, осо¬
биста мужність або добрі манери.

влада за Саймоном (англ. хітон аЬоиі
аШкогііу) — визначення поняття влади
в організації, що його дав Г. Саймон.
В. за Саймоном — це вміння прийма¬
ти рішення і спонукати інших до
відповідних дій. Влада породжує
ієрархічні взаємини між двома чи
більше людьми, при цьому одні з них
грають ролі керівників, інші —
підлеглих і ведених.

влада за урвіком (англ. ипчіск аЬоиі
аШкогііу) — право вимагати виконання
іншими певних дій. Влада чи право
випливає з формального оголошен¬
ня таких прав, зроблених організа¬

цією, зі знань людини чи з інших ха¬
рактеристик особи,наприклад, попу¬
лярності серед персоналу чи профе¬
сійного стажу.

влада традиційна (англ. ігасііііопаї
аШкогііу) — одна з характеристик легі¬
тимної влади у М. Вебера. Традицій¬
на влада, на відміну від легальної, зас¬
нована на звичаях, що передаються з
покоління в покоління, принципах і
уявленнях. Так, батьки традиційно
мають владу в родині, оскільки такі
відносини корисні для суспільства.
Монархи в Європі і папа римський
також через традиції наділені легі¬
тимною владою.

влада, традиційна теорія і теорія сприй¬
няття (англ. ігайіііопаї/огтаї ікеогу о/
аШкогііу апсі ассеріапсе ікеогу) — еволю¬
ція уявлень про владу, починаючи від
класичної традиції аж до сучасних
ситуативних ідей. У класичному ме¬
неджменті влада і право завжди спря¬
мовані по ієрархії зверху вниз. Навпа¬
ки, у теорії сприйняття влада керів¬
ника Грунтується на готовності
підлеглих виконувати розпоряджен¬
ня керівника.

влада функціональна (англ. аШкогііу,
/ипсііопаї) — всупереч поширеному в
класичному менеджменті уявленню
про передачу формальної влади стро¬
го по ієрархії зверху вниз М. Фоллет
вважала, що всяка влада, насамперед,
функціональна. Влада визначається
службовим становищем, робітни¬
ком, місцем і має мало спільного з
вертикальним виміром, тобто з ієрар¬
хією в організації. Керівники не де¬
легують своїх повноважень, тому що
структура і обсяг влади закладені в са¬
мому проекті організації ще на стадії
її формування.

влада харизматична

48 внутрішній консультант з управління

влада харизматична (англ. скагізтаііс
аиікогііу) — влада, в основі якої лежить
святість особи, її мужність чи бездо¬
ганний спосіб дії. На відміну від
інших видів влади, харизматичне
лідерство має яскраво виражений
індивідуальний характер конкретної
особи, наприклад, видатних лідерів
типу Якоккі.

влада як ілюзія (англ. аиікогііу аз
Шизіоп) — ідея М. Фоллет про те, що,
всупереч поширеним уявленням про
потік владних повноважень по
ієрархії зверху вниз, насправді влада
функціональна, вона перебуває у
тісному зв’язку з займаним станови¬
щем у ієрархії чи робочим місцем.
Влада не має нічого спільного з вер¬
тикальним виміром, бос не делегує
владу, як він це собі уявляє, міра і
напрям делегування закладені в самій
структурі організації.

власність (англ. ргорегіу) — еконо¬
мічна категорія, що відображає пра¬
во володіння, розпорядження та ко¬
ристування майном, яке належить
одній чи кільком особам. Існує кілька
форм в.: особиста — в. громадян, яка
створюється та примножується за
рахунок їхніх трудових доходів від
участі у суспільному виробництві,
ведення власного господарства та до¬
ходів від коштів, вкладених у кредит,
акції та інші цінні папери; колектив¬
на — в. орендних, колективних під¬
приємств, кооператорів та інших
об’єднань, які мають статус юридич¬
ної особи; державна — в. державних
органів влади та управління, під¬
приємств і організацій; приватна —
форма В., за якою засоби виробницт¬
ва та продукти праці належать при¬
ватним особам.

власність і менеджмент (англ. омтег-
зкір аги! тапа§етепі) — фактичний
поділ інститутів власності і менедж¬
менту в міру розвитку корпоративних
форм організації. Стало звичайним
явищем, коли керівники компаній
уже не є їхніми власниками, і навпа¬
ки. Почав руйнуватися взаємозв’язок
ефективного управління і прибутку у
міру того, як до праці професійного
менеджера стали застосовуватися деякі
додаткові критерїї. Професійні менед¬
жери не власники оцінюються тепер з
погляду того, як вони організують
людські і трудові відносини, які показ¬
ники обігу, прогулів, чисельність зай¬
нятих знаходиться в їхньому розпоряд¬
женні бюджету.

власність компанії (англ. сарііаі) —
вартість випущених нею акцій за ба¬
лансовою оцінкою і накопичених
чистих доходів.

внески (англ. ітезітепі) — грошові
кошти (готівкою або в безготівковій
формі, у національній або іноземній
валюті), передані в банк власником
(або третьою особою) на користь
власника на певних умовах. Здійснен¬
ня внесків пов’язане з відкриттям
рахунка в банку. В практиці роботи
комерційних банків внески клієнтів
називаються депозитами.

внутріфірмовий маркетинг чи внут¬
рішній маркетинг (англ. сіотезііс
тагкейпр) — це технологія встановлен¬
ня погоджених взаємин між підрозді¬
лами й окремими фахівцями всере¬
дині фірми на основі принципів взає¬
модії покупця і продавця на ринку
відповідно до концепції маркетингу.

внутрішній консультант з управління
(англ. сіотезііс тапа§етепі сопзиііапі) —
фахівець, що висловлює об’єктивну

внутрішнє середовище організації 49

думку про рівень менеджменту вищо¬
го керівника фірми самому керівнику
за пристойну винагороду.

внутрішнє середовище організації
(англ. іпдоог епуогоптепі) — сукупність
ситуаційних факторів усередині
організації: мета, структура, завдан¬
ня, технологія і люди.

внутрішньобанківський контроль
(англ. іпІегЬапк сопігої) — перевірка
правильності виконання банківських
операцій і облікових записів за допо¬
могою конкретних засобів і способів.

внутрішньогосподарський (управ¬
лінський) облік {англ. епіегргізе созґ
гесогдз)— система обробки та підготов¬
ки інформації про діяльність підприєм¬
ства для внутрішніх користувачів у
процесі управління підприємством.

володіння тимчасове (англ. Іеа.че) —
акт або право на володіння нерухомим
майном протягом певного періоду.

воля (англ. тії) — здатність людини
свідомо керувати своєю психікою і
вчинками. Виявляється в подоланні
перешкод, що виникають на шляху
досягнення свідомо поставленої
мети. Для самоменеджменту воля є
одним з головних елементів системи
управління собою і своїми діями.

вольюм (англ. хюіите) — кількість ак¬
цій чи угод по цінних паперах або весь
ринок протягом певного періоду.

волюнтаризм (англ. уоіипіагіш) —
напрям у філософії, який розглядає
волю як принцип буття. Термін “во¬
люнтаризм” вживається також для
характеристики соціально-політич¬
ної практики, коли при прийнятті
важливих рішень керівники та інші
особи не рахуються з об’єктивними
законами історичного процесу, а ке¬
руються суб’єктивними бажаннями.

Врум Віктор

вотум (англ.х’оіе о/по-соп/ісіепсе) —
думка, виражена у формі голосування,
наприклад, схвалення парламентом
діяльності уряду (вотум довіри). У про¬
тивному разі при винесенні вотуму
недовіри уряд, як правило, повинен
піти у відставку або розпускається пар¬
ламент та проводяться дострокові пар¬
ламентські вибори.

вплив (уменеджменті) (англ. іп/іиеп-
се) — прямий чи непрямий вплив на
людей (індивідуумів, групи), що вик¬
ликає зміну їхньої поведінки. При
цьому суб’єкт, що впливає, повинен
усвідомлювати цілі і наслідки свого
впливу. Один з головних інструментів
впливу — влада: у цьому випадку вплив
виступає як проміжна мета (кінцева
мета — очікуваний результат впливу), а
влада — як засіб досягнення цих цілей.
Є й інші інструменти впливу, наприк¬
лад, звернення до потреб об’єкта впливу
(людини, групи). Вплив, влада і потре¬
би — тісно взаємопов’язані.

вплив на споживачів сублімінальний
(англ. шЬІІтіпаї іп/іиепсе) — вплив на
органи відчуття людей з такою малою
інтенсивністю, що свідомість не
сприймає цього впливу, але підсві¬
домість його реєструє. Як наслідок
формуються певні погляди, психо¬
логічні установки, переваги, які ве¬
ликою мірою визначають їхню спо¬
живчу поведінку.

впровадження товару (англ. сотто-
йіґу Шгодисііоп) — цілеспрямовані за¬
ходи, метою яких є завоювання част¬
ки ринку для даного товару.

Врум Віктор (Угоот, Уіс(ог) — аме¬
риканський дослідник в галузі теорії
мотивації, автор книжок “Праця і
мотивація” [236], “Прийняття рішень
як соціальний процес” і “Лідерство і

всезагальний еквівалент

вторинний ринок

прийняття рішень” (останнідвіуспівав-
торстві). У своїй теорії очікувань В. роз¬
глядає людину як раціональну істоту,
що прагне до одержання максимальної
вигоди шляхом обмеження витрат своєї
енергії. Основні положення теорії очі¬
кувань зводяться до такого: умотиво¬
ваність людини до витрати певних зу¬
силь для виконання завдання залежить
від очікувань, тобто від імовірності того,
що додаткові зусилля приведуть до кра¬
щих результатів, від переконаності в
тому, що існує взаємозв’язок кращих
результатів праці і його оплати, а також
від валентності, тобто цінності очікува¬
ної винагороди.

всезагальний еквівалент (англ.
ипіуегті/ §епегаІ едиігаїепґ) — товар,
який виражає вартість усіх інших то¬
варів і на який вони обмінюються. В
процесі обміну різних товарів на в. е.
вартість останнього має вигляд все-
загальної форми вартості.

всесвітній банк (англ. цюгісі Ьапк) —
міжнародний інвестиційний інститут,
створений (спочатку під назвою Міжна¬
родний банк реконструкції та розвит¬
ку) одночасно з Міжнародним валют¬
ним фондом (МВФ) відповідно до
рішення міжнародної валютно-фінан¬
сової конференції ООН. Наразі члена¬
ми в. б. є 155 країн світу. В. б. організа¬
ційно ділиться на дві самостійні органі¬
зації—Міжнародний банк рекон¬
струкції та розвитку (МБРР) та Міжна¬
родну асоціацію розвитку (МАР). За¬
гальна їх мета — фінансовими метода¬
ми сприяти країнам, які відстали в еко¬
номічному розвитку. Головна контора
— у Вашингтоні. Країни, які не є учас¬
никами міжнародного валютного
фонду, автоматично не можуть бути
членами Всесвітнього банку.

встановлення дискримінаційних цін

(англ. ргесіаіогу ргіііп§) — продаж то¬
варів за цінами, що встановлюють¬
ся без урахування різниці рівня вит¬
рат.

встановлення зональних цін (англ.
іоне ргіііп§) — встановлення цін за гео¬
графічним принципом, коли усі замов¬
ники в межах одного регіону платять
одну і ту саму сумарну ціну, а самі ціни
підвищуються залежно від віддаленості
зони.

встановлення однієї ціни з включен¬
ням до неї витрат з поставки (англ. со$(-
ріш ргщпц) — встановлення ціни за
географічним принципом, коли
фірма знімає з усіх замовників, неза¬
лежно від їх місцеперебування, одну
й ту саму ціну та додає до неї витрати
за поставку товару.

встановлення цін для стимуляції збуту
(англ. моїите ргігіпр) — тимчасове вста¬
новлення ціни на товар нижче прей¬
скурантної, а інколи й нижче со¬
бівартості.

встановлення цін з прийняттям на себе
витрат за поставку (англ ргіііп§ іпсіи-
сііп§ сіеііуегу) — практика прийняття
продавцем на себе часткових або пов¬
них витрат за поставку товару з метою
забезпечення одержання замовлення.

встановлення ціни на підставі відчут¬
ної цінності товару (англ. Іетапеі
ргіхіщ) — ціноутворення на підставі
споживчого сприйняття цінностей та
значущості товару, а не витрат вироб¬
ництва.

встановлення ціни на підставі рівня
поточних цін (англ.стре(іїіуе) — вико¬
ристання в розрахунках цін конку¬
рентів, а не власних витрат фірми.

вторинний ринок (англ. зесопсіагу
тагкеґ) — обіг цінних паперів між осо-

втрати

гарантійний лист

бами, які не є первісними кредитора¬
ми і позичальниками, вторинна торгі¬
вля підтримується банками та спеціа¬
лізованими фірмами.

втрати (англ. Іо$е$) — частина ви¬
робничих ресурсів (робоча сила, пред¬
мети праці), витрачена без отриман¬
ня готової продукції (послуг), пере¬
витрачена порівняно з раціональними
питомими витратами або взагалі неви¬
користана.

Гант Генрі (Сапи Непгу) — сучасник
Тейлора і прихильник наукових ме¬
тодів у менеджменті, зміст яких по¬
лягає, на його погляд, у тому, щоб на¬
укове знання прийшло на зміну суб¬
’єктивній думці і забезпечило більш
високий рівень продуктивності праці.
На відміну від Тейлора, Г. вказував на
соціальну відповідальність бізнесу і
менеджменту, що мають широкі зо¬
бов’язання перед суспільством. Цим
пояснюється його глибокий інтерес
до російської революції 1917 р., її соці¬
альної й економічної філософії.
Відома система оплати за Г., що пе¬
редбачає премії за високу продук¬
тивність, ідеї розподілу доходу рівно¬
мірно і пропорційно факторам ви¬
робництва, вилучення надприбутку
в монополій на користь суспільства чи
добродійності ділових компаній, що
мали вплив, який зробила на Г. ква¬
керська традиція. В останній своїй
книжці “Організація праці” [75] Г. пи¬
сав про можливу розбіжність шляхів
в американському суспільстві у разі,
якщо підприємці не зуміють прими¬

рити свою жагу прибутку з добробу¬
том усього суспільства. Демокра¬
тичні погляди на владу і світ праці
стали причиною натягнутих відно¬
син між Г. і Тейлором і його відчу¬
ження від людей бізнесу.

галопуюча інфляція (англ. §аІІоріп§
іп/Іа(іоп) — прискорене знецінення
грошової одиниці, швидке падіння її
купівельної спроможності.

гарант (англ. §иагап(ее) — доручи-
тель, держава, юридична чи фізична
особа, що дає гарантію у будь-чому.

гарантійне зобов’язання (англ.
диатпіее) — 1 . зобов’язання підприєм-
ства-виробника перед замовниками-
споживачами щодо надійності експлу¬
атації протягом гарантійного періоду
доставленої продукції. 2. документ,
який підтверджує, що поставлений то¬
вар (насамперед, обладнання) відпо¬
відає умовам контракту.

гарантійний внесок (англ. §иагапґее
сотті(епґ) — власний капітал приват¬
них акціонерних земельних банків,
ощадних банків, страхових товариств.

гарантійний капітал (англ. £і иагапіее
іт>е$1тепі) — власний капітал приват¬
них акціонерних земельних банків,
ощадних банків, страхових товариств.
Г. к. призначений для забезпечення
зобов’язань перед вкладниками та
іноземними кредиторами і контролю
за обсягом вкладень у довгострокові
активні операції за рахунок залуче¬
них і позичених коштів. Він утво¬
рюється із внесків акціонерів і попов¬
нюється відрахуваннями з прибутків.
Не використовується для виплати ди¬
відендів, відшкодування збитків та ін.

гарантійний лист (англ. Іеіїег о/
іпсіетпііу) — документ, який, як прави¬
ло, видається при нестачі чи пошкод-

гарантія

Герцберг Ф.

женні вантажу. За цих умов перевізник
має право оформити так званий нечи¬
стий коносамент, який не дозволяє
вантажовідправнику одержати гроші
по акредитиву.

гарантія (англ. итіегмгШпд) — кла¬
сифікація в страхуванні потенційно
застрахованих осіб за групами з ура¬
хуванням ступеня ризику.

гарантія банківська (англ. Ьапк’$
циагапґее) — доручення банку-гаранта
за свого клієнта, виконання ним гро¬
шових зобов’язань. Г. б. означає, що
банк бере на себе зобов’язання у разі
несплати клієнтом у строк своїх пла¬
тежів, провести платіж за свій раху¬
нок. Г. б. зазвичай видається банком
під відповідне забезпечення. Має ши¬
роке застосування в сучасній міжна¬
родній комерційній та банківській
практиці.

гармонізована система опису і коду¬
вання товарів (англ. каппопідесі зуіїет
о/ йезсгірііоп агиі сасііпд о/ доосіз) —
міжнародні правила класифікації і
статистичної інформації по товарах,
що надходять у зовнішню торгівлю.
ГСОКТ містить докладний перелік
експортних та імпортних товарів,
розподілених за спеціальною схемою.
Дієз 1988 р.

гаряча лінія (англ. коїііпе) — спе¬
ціальна служба замовлень по телефо¬
ну, організована на певний час.

генеральна угода про позики (англ. ре¬
петі адгеетепґ аЬоиі сгесІШ) — угода про
залучення Міжнародним валютним
фондом (МВФ) ресурсів з економіч¬
но розвинутих країн для надання
кредитів учасникам угоди, коли МВФ
не має достатніх ресурсів для здійс¬
нення своїх функцій. До складу учас¬
ників цієї угоди з 1962 року входять

США, ФРН, Японія, Франція, Вели¬
кобританія, Італія, Нідерланди, Кана¬
да, Бельгія, Швеція, а з 1964 року —
Швейцарія. Країни, що підписали
угоду, зобов’язуються на першу ви¬
могу МВФ надавати йому кредити в
національних валютах у межах вста¬
новлених лімітів, загальна сума яких
передбачається угодою.

Генеральна угода про тарифи і торгів¬
лю (ГАТТ) (англ. Се п е гаї/А у ге е т е п 1
ТагіС/к агиі Тгасіе (САТТ)) — багатосто¬
роння міжнародна угода про взаєм¬
не надання тарифних пільг. Мета
ГАТТ — поступове усунення різних
форм дискримінації в торгівлі, змен¬
шення митних тарифів, відміна
кількісних обмежень імпорту, прове¬
дення інших торговельно-політич¬
них заходів на багатосторонній ос¬
нові. Діє з 1 січня 1948 року.

генеральний дистриб’ютор (англ.
депеші й'ШгіЬиіог) — фірма-імпортер
(або інша посередницька фірма), що
самостійно організовує збутову
діяльність в країні чи регіоні безпосе¬
редньо через свою агентську мережу.

генеральний поліс (англ. депегаї
роїісу) — поліс, що являє собою до¬
говір довгострокового характеру між
страхувальником і страховиком. У
ньому зазначається термін його дії,
обсяг і межі відповідальності страхо¬
вика, термін платежу страхової премії
та інші умови і застереження.

гербовий збір (англ. зґатр-сіиґу) —
плата з організацій і фізичних осіб при
оформленні цивільно-правових угод,
видачі документів та інше; вид мита.

ГерцбергФ. (НегхЬегдГ.) — психолог,
дослідник в галузі управління і тру¬
дових відносин. В основу своєї теорії
поклав дві категорії факторів моти-

гів ап” (поступка)

гіперінфляція

вації праці: ті, що підвищують задово¬
лення від праці (мотиватори), і ті, що
не підвищують чи навіть знижують
його (гігієнічні фактори). Г. показав,
що певні гігієнічні аспекти праці дуже
потрібні, але недостатні умови моти¬
вації — політика компанії й адмініст¬
ративна служба, нормальні взаємини
серед персоналу, адекватні умови
праці —створюють лише передумови
до праці, подібно до того, як система
суспільного водопостачання не підви¬
щує добробут населення, а просто охо¬
роняє його від інфекційних захворю¬
вань, як фактор соціальної гігієни.
Мотиватори, що позитивно впливають
на установку до праці, включають такі
стимулюючі фактори, як можливість
досягнення мети і професійного зрос¬
тання, визнання добре виконаної ро¬
боти, усвідомлення відповідальності,
привабливий характер самої праці.
Подібні фактори задовольняють по¬
требу персоналу в праці як джерелі са-
мореалізацїї й особистого вдоскона¬
лення.

“гів ап” (поступка) (англ. §іує ир) —
термін з множиною різних значень.
Наприклад, це втрата в доході внас¬
лідок продажу цінних паперів з одним
рівнем доходу і покупки цінних па¬
перів на таку ж суму з більш низьким
рівнем доходу.

Гілбрет Ліліан (СіІЬгеік Ьіііап) — дру¬
жина Ф. Гілбрета, американський
психолог, проводила практичні екс¬
перименти і теоретичні дослідження
в галузі наукового менеджменту. Роз¬
гляд проблеми управління, що пре¬
тендує на науковість, повинен, на її
думку, ґрунтуватися на аналізі та син¬
тезі. За допомогою аналізу виділяєть¬
ся один з аспектів менеджменту, на¬

приклад, праця, що розбивається на
складові елементи. У процесі синтезу
елементи знову з’єднуються, причому
в синтез входять тільки ті з них, що
абсолютно необхідні для виконання
конкретного завдання. Комбінування
елементів праці в завдання дає в оста¬
точному підсумку стандарт чи норму,
засновану на тому, що вже було зроб¬
лено і що може бути відтворене завдя¬
ки виконанню запропонованих по¬
слідовних операцій, котрі не допуска¬
ють надмірної утоми.

Гілбрет Френк (СіІЬгеік Ггапк) — один
з основоположників наукового мене¬
джменту, сучасник Тейлора й автор
книжки “Вивчення рухів” [80]. Вико¬
ристовуючи у своїх дослідженнях точ¬
ну наукову термінологію того часу, він
розглядав, наприклад, обсяг роботи як
залежну змінну величину, вимірюючи
як незалежні змінні характеристики
робітника (мускульна сила, досвід,
втома та ін., навколишнє середовище,
устаткування, інструменти, діяльність
профспілок) і трудові досягнення
(швидкість). Системи менеджменту
оцінювалися тут залежно від наукової
обгрунтованості їхнього застосування
до розв’язання практичних проблем. У
класифікації Г. розрізняється тради¬
ційний менеджмент, заснований на
суто емпіричних правилах і переданий
безпосередньо від робітника (майстра)
до робітника, перехідний менеджмент,
при якому застосовуються лише деякі
розпорядження революційної системи
Тейлора, і власне науковий менедж¬
мент (“зроблена система управлін¬
ня”), тобто система менеджменту, ре¬
комендована Тейлором.

гіперінфляція (англ. Ііурегіп/Іаііоп) —
швидке зростання цін і грошової

гіпермаркет

гнучке робоче місце

маси в обігу, що призводить до різко¬
го знецінення грошової одиниці,
розпад платіжного обігу і порушення
нормальних господарських зв’язків.
Усе це негативно позначається на
стані економіки, посилюється дис¬
пропорція розвитку, надзвичайно
швидкими темпами зростає попит на
реальні цінності (нерухомість, благо¬
родні метали тощо), розвивається
спекуляція тощо.

гіпермаркет (англ. курегтагкеґ) —
дуже великий супермаркет, розташо¬
ваний за межами міста, який має ве¬
лику автостоянку.

гіпотеза (англ. куроікет) — перед¬
бачення, що потребує наукового до¬
казу, перевірки на досліді та теоре¬
тичного обгрунтування для того, щоб
стати достовірною науковою теорією.

гіпотеза некерованої юрби (англ. гаЬЬІе
куроікеш) — положення, висунуте
Мейо, відповідно до якого спонтанна
взаємодія людей, що являють собою
некеровану юрбу, чи “невидима рука”
у класичній економічній теорії, не
може забезпечити їхнє добровільне
співробітництво. Саме менеджмент
покликаний відігравати активну роль
у координації зусиль окремих осіб. Ця
“видима рука” в особі менеджерів ста¬
ла необхідністю для економічного
виживання і досягнення цілей.

гістограма (англ. кізЩгат) — діаг¬
рама, на якій дані представлені у виг¬
ляді стовпчиків різної висоти.

гіфіна товару (англ. §і//іп ’г уоосі) —
товари (звичайно малоцінні), попит
на які за певних обставин зростає при
підвищенні на них ціни (а не зни¬
женні, чого б слід було очікувати).

глибина товарної номенклатури
(англ. с/ерГк о/^оосі’з потепсіа(иге) —

кількість пропонованих модифікацій
кожного з товарів в аналізованій асор¬
тиментній групі.

глобалізація діяльності фірми (англ.
§ІоЬаІііаіїоп о/а/ігт асііуііу) — є завер¬
шальним кроком у напрямі її транс-
націоналізації, що включає стратегі¬
чне планування, при якому із загаль¬
них позицій оптимізується діяльність
фірми загалом. У сучасних умовах
глобалізація діяльності фірм є запору¬
кою їхнього виживання. Фірм, що
обмежують свою діяльність націо¬
нальними рамками стає дедалі менше.
Прагнення до глобалізації відзна¬
чається як у великих (більш як 100 млн
дол. річного продажу), так і в середніх
(25-100 млн дол. річного продажу) і
невеликих (5-25 млн дол. річного про¬
дажу) фірм. Процес глобалізації вима¬
гає тривалої підготовки і розробки
відповідних стратегічних планів. За
результатами опитування радіоелек¬
тронних фірм США, 45% фірм зай¬
няті наразі реалізацією таких планів,
32% ведуть їхню розробку, 13% зби¬
раються зайнятися розробкою таких
планів і тільки 10% не бачать необхід¬
ності в розробці (серед великих фірм
таких немає, з-поміж середніх — 5 %,
серед невеликих — 13%). Головною
причиною активізації закордонної
діяльності фірми називають не¬
обхідність прискорення постачання
продукції (послуг) замовнику. Деше¬
визна робочої сили за кордоном, що
раніше домінувала у подібних опиту¬
ваннях, сьогодні посідає лише дев’я¬
те місце серед десяти найважливіших
мотивів розгортання закордонної
діяльності.

гнучке робоче місце ( англ./ІехіЬІе мюгк
ріасе) — форма гнучкого режиму

гнучкий режим роботи

гнучкий штатний розклад

праці, що дозволяє службовцю само¬
му вибирати місце виконання вироб¬
ничого завдання: вдома чи в органі¬
зації. З багатьох мільйонів власників
домашніх ЕОМ у США 39% бере ви¬
робничу роботу додому, 21 % виконує
свої службові обов’язки не виходячи з
будинку. Цьому сприяють поява мо¬
гутніх персональних ЕОМ зі швидкі¬
стю більш як 1 млн операцій за секун¬
ду, оперативною пам’яттю понад 1
Мбайт і великі графічні можливості.
На базі таких персональних комп’ю¬
терів інженери можуть організувати у
себе вдома автоматизоване робоче
місце.

гнучкий режим роботи (англ. /ІехіЬІе
о/рсе коигз) — надає співробітникам
можливість одночасно використову¬
вати змінний графік, скорочений ро¬
бочий тиждень, поділ обов’язків
однієї штатної одиниці між двома
співробітниками, волю вибору місця
виконання своїх обов’язків: у офісі
чи вдома та ін. На багатьох амери¬
канських фірмах, де на практиці зас¬
тосовується правило платити за вико¬
нану роботу, а не за проведені на ро¬
бочому місці години, вже давно
застосовуються гнучкі режими робо¬
ти. В даний час форми і види таких
режимів стали набагато різнома¬
нітніші. Фірми вишукують можли¬
вості їхнього надання не тільки ря¬
довим співробітникам, а й керівни¬
кам різних рівнів. Найпоширенішими
формами гнучкого режиму роботи є
гнучкий робочий день, що передба¬
чає замість точно фіксованого почат¬
ку і кінця роботи визначені проміжки
часу, протягом яких може починати¬
ся і закінчуватися робота, а також
точно фіксований період, коли

співробітник повинен знаходитись на
своєму робочому місці. У США ро¬
бота в режимі гнучкого робочого дня
отримує дедалі більше поширення з
початку 70-х рр. Питома вага ком¬
паній, що використовують цей режим
праці, з 1977 по 1987 р. подвоївся і до-
сяг близько 30% компаній.

гнучкий робочий час (англ. /ІехіЬІе
могк (іте) — дає змогу маніпулювати
тривалістю робочого дня, робочого
тижня, року, усього періоду трудової
активності працівника і використо¬
вується для підвищення гнучкості
ринку праці в капіталістичних краї¬
нах. У Бельгії, наприклад, за наяв¬
ності закону про 38-годинний робо¬
чий тиждень (1979 р.) одночасно про¬
голошений принцип 5:3:3, що дає
право підприємцям скорочувати ро¬
бочий час на 5% при одночасному
скороченні заробітної плати на 3% і
обов’язковому збільшенні зайнятості
(тобто чисельності працюючих) на
3%. Підприємці, що не збільшили
прийом на роботу, зобов’язані пере¬
рахувати економію від скорочення
заробітної плати в міністерство зай¬
нятості і праці. З 1976 р. чоловіки і
жінки певного віку в Бельгії можуть
достроково виходити на пенсію, одер¬
жуючи при цьому щомісяця 80% ос¬
таннього заробітку. З 1976 по 1983 р.
достроково пішли на пенсію 113,5
тис.чол. З 1985 р. робочий день на
підприємствах може бути збільшений
чи зменшений на 2 години.

гнучкий штатний розклад (англ.
/ІехіЬІе 8Іа/Г$скесіиІе) — система набору
кадрів, відповідно до якої весь колек¬
тив співробітників поділяється на
штатних працівників (ядро) і позаш¬
татних, тимчасових співробітників

гнучкість (економічна)

(оболонка). У період підйому фірма
може взяти на роботу позаштатника.
Якщо згодом ділова активність падає,
то неминуче відбувається те, що
фірма може провести скорочення
штатів за рахунок тимчасових співро¬
бітників, залишивши основний ко¬
лектив незмінним. Гнучкий штатний
розклад реалізується на деяких
фірмах через певні агентства по най¬
му тимчасової робочої сили. При цьо¬
му таке агентство обслуговує всі
підрозділи фірми, але керівникам доз¬
воляється застосовувати для вико¬
нання не більш як 10% робіт із того
чи іншого проекту. Заробітна плата в
постійних і тимчасових співробіт¬
ників приблизно однакова, однак, на
останніх не поширюються пільги з
медичного страхування, пенсійного
обслуговування тощо.

гнучкість (економічна) (англ. есопотіс
/ІехіЬіІіїу) — широко трактоване понят¬
тя, що характеризує процеси як мак-
ро-, так і мікрорівня, наприклад,
гнучкість ринку праці, ринку капіта¬
лу, гнучкість режиму роботи, роботи
устаткування і т.д. На мікрорівні по¬
няття гнучкості може розглядатися у
двох аспектах — кількісно і якісно.
Кількісний аспект припускає забез¬
печення відповідності використову¬
ваних форм організації праці (повна
і неповна зайнятість, змінна, понад¬
нормова робота і т.п.), фонду робо¬
чого часу, розрахованого на основі
виробничої програми підприємства.
Якісний аспект характеризує
гнучкість усієї виробничої системи,
тобто її здатність адаптуватися до
мінливих характеристик попиту, ва¬
ріювати номенклатурою й асорти¬
ментом продукції, змінювати заван¬

таження устаткування тощо.
Гнучкість виробничої системи забез¬
печується завдяки використанню
спеціальних принципів організації уп¬
равління. Наприклад, збільшення
кількості відділень усередині фірм
при зменшенні їхнього розміру —
один із таких принципів, що дістав
поширення з 80-х років. Так, фірма
“Вестінгауз електрик” використову¬
вала як обмеження розміру своїх
відділень показник обсягу продажу
(зазвичай не вище 50-100 млн дол.), а
фірма “Моторола” — показник чи¬
сельності зайнятих (не більш 1500
чоловік). При цьому оргструктура
великих компаній стає ніби “грану¬
льованою” і поєднує у собі стійкість
і адаптивність. Перше забезпечуєть¬
ся стабільною базовою формою орг-
структури, основою якої є невеликі
(з чисельністю від 500 до 1500 чо¬
ловік), самостійні в господарському
відношенні вузькоспеціалізовані
відділення. Адаптивність же дося¬
гається за рахунок характерних для
малих підприємств (відділень) влас¬
тивостей, зокрема, інновативність,
управління (у тому числі ефективний
контроль за персоналом), наявність
підприємницького духу і т.д. На мак-
роекономічному рівні гнучкість то¬
тожна поняттю “мобільність”, що
характеризує можливість перерозпо¬
ділу трудових і матеріальних ресурсів
між галузями і сферами суспільного
виробництва. Крім галузевого,
мобільність може розглядатися та¬
кож у просторовому і тимчасовому
аспектах. Ступінь гнучкості на мак-
рорівні характеризується розмаїтістю
форм зайнятості і норм тривалості
праці, динамікою кваліфікаційної

гонорар

граничний продукт

структури працівників, ступенем
міжгалузевої і міжрегіональної рух¬
ливості робочої сили. Наразі у про¬
мислово розвинутих країнах підви¬
щення гнучкості розглядається як
одне з найважливіших завдань еконо¬
мічної політики).

гонорар (англ. гоуаШез) — винагоро¬
да, яка сплачується авторові або його
спадкоємцям за використання (ви¬
дання, публічне виконання та ін.)
творів науки, літератури, мистецтва.

гомеостаз (англ. котезіазіз) — стан
динамічної рівноваги.

горизонтальна інтеграція (англ. когі-
іопіа! іпіеугаїіоп) — збільшення питомої
ваги великих фірм усередині галузі.

горизонтальні зв’язки (англ. Іаіегаї
Ьгасе, Ьаіегаї, Ьаіегаїзігиі) — комуніка¬
тивні зв’язки між різними підрозді¬
лами одного рівня чи людьми в орган¬
ізації, які незалежні одне від одного.

господарський механізм (англ.
есопотіс тескапіш) — це сукупність
організаційних форм і методів веден¬
ня господарства, тобто система пла¬
нування, економічні важелі і стиму¬
ли, структуризація апарату управлін¬
ня, стиль його роботи, різні форми
участі працівників в управлінні ви¬
робництвом.

господарський розрахунок (англ.
есопотіс раутепі) — необхідна еконо¬
мічна категорія, зумовлена наявні¬
стю у нашому суспільстві товарно-
грошових відносин і дією закону вар¬
тості. За допомогою господарського
розрахунку реалізуються вимоги еко¬
номічних законів і закону вартості;
розширеного відтворення; неухиль¬
ного зростання продуктивності
праці; розподілу за кількістю та які¬
стю праці тощо.

готівка (англ. сазк ) — форма існу¬
вання грошей. Використовується як
засіб обігу та в деяких випадках як засіб
платежу (наявні гроші).

готівкові розрахунки (англ. раутепі іп
сазк) — здійснюються між підприєм¬
ствами і населенням, між окремими
громадянами, а також на незначні
суми між підприємствами, організаці¬
ями, установами. До г. р. належать вип¬
лати підприємствами грошових доходів
населенню у вигляді заробітної плати,
стипендій і грошового забезпечення
військовослужбовцям проводяться бан-
камиу строки, встановлені колективни¬
ми угодами, рішеннями уряду, Націо¬
нального банку. Готівка видається з ра¬
хунків підприємств за допомогою чеків,
на звороті яких вказується цільове при¬
значення грошей.

гофмаклер (ангя. уо][такІег) — стар¬
ший маклер на товарній або фондовій
біржі; обирається на певний термін
із числа біржових маклерів, входить
до складу біржового комітету.

грабіжницьке встановлення цін
(англ. ргесіаіогу ргісіщ) — продаж про¬
дукції за цінами, що нижчі від со¬
бівартості, з метою виживання кон¬
курентів із ринку.

граничний дохід (англ. ргесіаіог
ргісіп§) — приріст валового доходу,
який одержало б підприємство внасл¬
ідок продажу додаткової одиниці про¬
дукту. В умовах досконалої конку¬
ренції граничний дохід дорівнює ціні,
а за недосконалої конкуренції він
менший, ніж ціна, бо щоб продати до¬
даткову одиницю, ціна повинна
зменшитися на всі попередньо про¬
дані одиниці продукції.

граничний продукт (англ. тагуіпаї
ргосіисі) — фактори виробництва — до-

граничні витрати

гроші

датковий випуск товару, пов’язаний зі
збільшенням факторів виробництва
на одиницю при незмінності обсягу
інших використовуваних факторів ви¬
робництва. Граничний продукт визна¬
чається як приріст випуску товару, що
припадає на одиницю приросту дано¬
го фактора.

граничні витрати (англ. таг§іпаІ
со5ії) — приріст в сукупних витратах,
необхідних, щоб виробити додаткову
одиницю продукції або щоб досягти
зменшення в сукупних витратах, коли
потрібно виробляти на одну одиницю
менше.

грант-еквівалент (англ. &гап1 едиіма-
Іепі) — показник пільговості “офіцій¬
ної допомоги розвитку”. Процентні
платежі з кредиту, що надається на
пільгових умовах, можна прирівняти
до прибутків із кредиту, меншого за
розміром, але який надається на ко¬
мерційних умовах.

грант-елемент (англ. §гапґ еіетепі) —
показник, що використовується у
міжнародній статистиці для зістав¬
лення умов надання різних кредитів
(Сгесііі) і позик (Ьоап). Умови кожно¬
го кредиту (позики) характеризують¬
ся трьома параметрами: терміном на¬
дання, пільговим періодом і ставкою
процента. Г.-е. — інтегральний показ¬
ник, що враховує відмінності у кож¬
ному параметрі, показує, яку частину
платежів у рахунок погашення боргу
не одержує кредитор внаслідок на¬
дання кредиту (позики) на пільгових
умовах, тобто коли щорічний прибу¬
ток на сукупний капітал умовно вва¬
жається 10 %.

гратифікація (англ. §гаґі/іса(іоп) —
грошова винагорода, заохочення. У
торговельному обігу стимулювання

ефективного виконання брокерами,
агентами чи іншими учасниками тор¬
говельного обігу покладених на них
зобов’язань.

“грешема закон” (англ. і ке Сгазкет
ІОН’) — економічний закон, який про¬
голошує, що “гіршими грошима ви¬
тісняються з обігу кращі”; сформу¬
лював у XVI ст. англійський фінан¬
сист Т.Грешем.

гривня (англ. §гіупа) — 1 . грошова і
вагова одиниця Київської Русі. По¬
ходить від назви обруча з золота чи
срібла, який носили на шиї як при¬
красу. Для зручності обручі рубали на
частини, які самостійно вступали в
обіг і послужили основою для нової
грошової одиниці — рубля. 2. грошо¬
ва одиниця періоду Української На¬
родної Республіки, яка у 1918 р. ви¬
пускала кредитні білети Державного
банку УНР.

гриф (англ. щпаїиге, зіатр) — 1 . печат¬
ка, штемпель із зразком підпису чи
будь-яким іншим текстом, а також
відбиток такої печатки або штемпеля
на документі. 2. напис на документі
або виданні, який визначає порядок
користування ним.

грос (англ. %го$$) — міра підрахунків,
яка дорівнює дванадцяти дюжинам
(144 штуки); застосовувалась при
підрахунках олівців, Гудзиків тощо.

гросбух (англ. Іесіуег) — головна кни¬
га в бухгалтерії, в якій подаються зве¬
дення всіх рахунків і прибутково-ви¬
даткових операцій.

гроші (англ. топеу) — економічна ка¬
тегорія, що означає специфічний то¬
вар, який виконує у суспільстві роль
загального еквівалента. Обслугову¬
ють всі сфери економічних відносин
і виконують при цьому п’ять функцій:

гроші“гарячі” 59

міри вартості, засобу обігу, засобу
платежу, засобу нагромадження,
світових грошей. У кожній з цих
функцій г. мають свою специфічну
форму вияву. Тому в господарській
практиці назву грошей можуть носи¬
ти явища, які зовні дуже відмінні
одне від одного: одиниці рахунку, в
яких визначені ціни на товари; націо¬
нальні грошові знаки; іноземна ва¬
люта; записи на банківських рахун¬
ках, кошти, витрачені на придбання
цінних паперів; боргові зобов’язан¬
ня, які використовуються для пла¬
тежів тощо. Г. виникли у зв’язку з
розвитком товарного виробництва, є
складовим елементом товарного гос¬
подарства і відіграють важливу роль
у забезпеченні нормального обміну
між виробниками результатами своєї
праці.

гроші'Тарячі” (англ. “ИоҐ’топеу) — ко¬
роткострокове переміщення капіталу,
викликане спекулятивними операція¬
ми, які обумовлюються очікуванням
серйозних змін в обмінних курсах ва¬
лют або намаганням одержати за раху¬
нок різниці між рівнями процентних
ставок.

грошова одиниця (англ. топеїагу
ипіі) — встановлений у законодавчому
порядку грошовий знак. Це один із
елементів національної грошової си¬
стеми. Г.о. служить для вимірювання
та відображення цін усіх товарів. Г.о.,
як правило, діляться на дрібні про¬
порційні частини. У більшості країн
існує десятинна система ділення
1 : 10 : 100 .

грошова політика (англ. топеїагу рої-
ісу) — це політика, що запобігає неба¬
жаним коливанням сукупного попи¬
ту через зміну резервів комерційних

грошовий ринок

банків або їхніх резервних нормативів,
що плануються.

грошове державне мито (англ./ее) —
грошова сума, яку стягують спеціаль¬
но уповноважені установи (суд, дер¬
жавний арбітраж, нотаріальна конто¬
ра, міліція, загси, органи фінансової
системи, виконавчі комітети) за
здійснення дій в інтересах підприємств,
організацій, установ та окремих гро¬
мадян і видачу документів, що мають
юридичне значення (касаційні скарги,
заповіти, доручення, підтвердження
договорів та ін.).

грошовий обіг (англ. топеу Іитоуег)—
рух грошей у готівковій та безготів¬
ковій формі, чим обслуговується кру¬
гообіг товарів та послуг у процесі роз¬
ширеного відтворення. Зараз гроші
надходять в обіг через механізм бан¬
ківського кредитування економіч¬
них суб’єктів. Обслуговуючи різно¬
манітні акти купівлі-продажу товарів
та інші платежі, гроші постійно
віддаляються від того місця, де вони
вступили в сферу обігу, переходять від
одного економічного суб’єкта до
іншого. Вилучаються з обігу гроші
при погашенні банківських позичок.

грошовий ринок (англ. топеїагу
тагкеї) — сектор чи частина ринку по¬
зичкових капіталів, де здійснюються
короткострокові депозитно-позич¬
кові операції (на строк до одного
року). Цей ринок обслуговує рух об¬
ігових коштів підприємств та органі¬
зацій, короткострокових коштів
банків, установ, громадських органі¬
зацій, держави та населення. Об’єк¬
том купівлі-продажу на грошовому
ринку є тимчасово вільні грошові
кошти. Основними суб’єктами г. р.
виступають комерційні банки, бро-

грошові знаки

грошові фонди

керські контори, дисконтні компанії
та інші фінансово-кредитні інститу¬
ти, які мобілізують і перерозподіля¬
ють грошові кошти підприємств,
банків, населення, установ. Інстру¬
ментами г. р. служать скарбницькі та
комерційні векселі, депозитні серти¬
фікати, банківські акцепти та ін.
Ціною “товару”, що продається і ку¬
пується на ринку, є позичковий про¬
цент. Рівень процента на г. р. є базо¬
вим для визначення процента на
всьому ринку позичкових капіталів, і
регулювання його виступає важли¬
вим елементом всієї грошово-кре¬
дитної системи держави.

грошові знаки (англ. Ьапкпоіех) — зна¬
ки вартості, що замінюють в обігу виз¬
начену кількість дійсних грошей. Не
маючи власної вартості, г. з. лише пред¬
ставляють в обігу золоті й срібні гроші.
У вигляді г. з. виступають неповноцінні
монети (з міді, нікелю тощо), казна¬
чейські та банківські білети.

грошові кошти (англ. топеГагу ашії)—
доходи і надходження, що акумулю¬
ються в грошовій формі на рахунках
підприємств, організацій, установ і
домашніх господарств у банках і ви¬
користовуються для забезпечення
їхніх власних потреб або розміщення
у вигляді ресурсів банків. За правом
розпорядження кошти поділяються
на кошти підприємств і господарських
організацій; бюджету і бюджетних
організацій; кредитних і фінансових
установ; профспілкових і громадських
організацій; кошти домашніх госпо¬
дарств.

грошові нагромадження (англ. топе-
іагу $а\етепі$) — частка прибутку, що
використовується на фінансування,
створення нових, розширене відтво¬

рення діючих основних виробничих і
невиробничих фондів, збільшення
власних обігових коштів підприємств.

грошові системи (англ. топеїагу
$узіет$) — встановлені державою фор¬
ми організації грошового обігу краї¬
ни. Держава визначає грошову оди¬
ницю, масштаб цін, види грошових
знаків в обігу та порядок їх емісії,
характер забезпечення грошей, фор¬
ми безготівкового платіжного обігу,
курс національної валюти стосовно
іноземної.

грошові фонди (англ. топіагу/ипсіз)—
відокремлена частина грошових
коштів за їх цільовим призначенням.
Розрізняють г. ф. централізовані (фор¬
муються на рівні держави) та децент¬
ралізовані (формуються на рівні
підприємств, об’єднань, організацій,
установ). Централізовані г. ф. — дер¬
жавний бюджет, пенсійний фонд,
фонд соціального страхування, соці¬
ального захисту населення, фонд зай¬
нятості населення. Благодійні фон¬
ди створюються та використовують¬
ся відповідно до прийнятих зако¬
нодавчих і нормативних документів.
Централізовані г. ф. можуть форму¬
ватись постійно та тимчасово (поза¬
бюджетний стабілізаційний фонд,
фонди ліквідації наслідків аварії та
ін.). Децентралізовані г. ф. форму¬
ються для забезпечення господарсь¬
кої діяльності підприємств: фонд обі¬
гових коштів, зокрема власних; амор¬
тизаційний фонд, ремонтний фонд,
фонд оплати праці, фонд нагромад¬
ження, фонд споживання, резервний
фонд. Децентралізовані г. ф. вико¬
ристовуються шляхом їх авансуван¬
ня (обігові кошти) або проведення
витрат.

грошова-кредитна політика б 1

грошова-кредитна політика (англ.
топеїагу роїісу) — сукупність заходів
у сфері грошового обігу та кредит¬
них відносин, яких вживає держава з
метою регулювання економічного
зростання, стимулювання інфляції,
забезпечення зайнятості й збалансу¬
вання платіжного балансу. Основні
напрями г.-к. п. визначаються най¬
вищими законодавчими організаці¬
ями країни, а реалізуються урядами,
центральними банками разом з
міністерством фінансів. Основними
напрямами г.-к. п. є: політика грошо¬
во-кредитної рестрикції (політика
“дорогих грошей”); політика грошо¬
во-кредитної експансії (політика
“дешевих грошей”). Основними ме¬
тодами проведення г.-к. п. в обох її
напрямах можуть бути дисконтна
політика — операції на відкритому
ринку, зміна норм обов’язкових ре¬
зервів, котрі повинні тримати ко¬
мерційні банки в центральному бан¬
ку, державне регулювання окремих
видів кредитів та кредитування окре¬
мих суб’єктів та ін.

група (англ. §гоир) — двоє чи більше
людей, котрі взаємодіють одне з од¬
ним таким чином, що кожен із них
одночасно і впливає на іншого, і заз¬
нає його впливу.

група референта (англ. сИгес(іп§
§гоир) — група, що має прямий або
опосередкований вплив на взаємини
або поведінку людини.

групи, типологія (англ. §гоирз
іуроіоуу) — різні ситуації, в яких пра¬
цюють лідери зі своїми групами. У
книжці “Теорія ефективного лідер¬
ства” Фідлер виділяє три ситуації: 1)
відносини між лідером і відомою гру¬
пою визначаються службовим стано-

гуманізм

вищем лідера. Так, армійський гене¬
рал, що володіє владою через службо¬
ве становище, вправі очікувати від
підлеглих виконання своїх розпоря¬
джень; 2) завдання в організаціях мо¬
жуть бути структуровані (наприклад,
в оператора преса на лінії збирання) і
неструктуровані (наприклад, у хірур¬
га-кардіолога). Лідери в першому ви¬
падку перебувають у більш вигідній
ситуації, і їм рідше доводиться вико¬
ристовувати свої службові повнова¬
ження, тому що робочі завдання тут
докладно викладені в письмових
інструкціях; 3) взаємини лідерів і
їхніх підлеглих багато в чому визна¬
чають ступінь впливу лідерів. Якщо
лідери мають авторитет, то вони не
потребують формального підтвер¬
дження своїх прав для того щоб спо¬
нукати підлеглих краще працювати.

гудвіл (англ. §оос1м>іІІ) — умовна
вартість ділових зв’язків фірми, “ці¬
на” нематеріальних активів (престиж
торгових марок, репутація, досвід
ділових зв ’язків, постійна клієнтура);
доброзичливість, прихильність
клієнтури; грошова оцінка передба¬
чуваного майбутнього підвищення
прибутку даної фірми порівняно із
середнім прибутком аналогічних
фірм; невідчутні активи (різниця між
ціною підприємства загалом і його ре¬
альним основним капіталом).

гуманізм (англ. Нитапіш) — су¬
купність поглядів, що виражають по¬
шану до гідності і прав людини, виз¬
нання його цінності як особистості,
турботу про людей, їхній всебічний
вільний розвиток, створення сприят¬
ливих для людини умов суспільного
життя.

дайджест

дебіт-нота

дайджест (англ. сіщеії) — періодичне
видання, що передруковує (часто
скорочено) матеріали з інших ви¬
дань.

дамніфікація (англ. (іетп'фсайст) —
процес, коли фірма зазнає збитків,
втрачає майно.

даунсайзинг (англ. сіо\уп$Шп§) —
діяльність по скороченню розмірів
організації, що нею свідомо спрямо¬
вується. За цієї стратегії скорочуєть¬
ся персонал, змінюється його орга¬
нізаційна структура і структура орга¬
нізаційного процесу, причому
визначається спад виробництва, до¬
ходів і зменшення частки на ринку.
Але це призводить до перевантажен¬
ня “білих комірців”, іноді — до
конфліктів і падіння загального мо¬
рального духу.

дві категорії потреби Маслоу (англ.
тазіом іу Аго саІе§огіе8 о/ пеесіз) — на
відміну від своєї більш докладної кла¬
сифікації потреб, А. Маслоу запропо¬
нував лише дві головні категорії по¬
треб: дефіцитні (першочергові) потре¬
би і потреби росту (самореалізації).
Потреби першої категорії задовольня¬
ються за рахунок факторів навколиш¬
нього середовища (наприклад, їжа,
друзі, екологія). Потреби росту мають
внутрішню природу.

дві першочергові цілі людського сус¬
пільства (англ. І\мо ргітагу §оаІ$ о/ аіі
зосіеіїез) — Е. Майо виділяє дві першо¬
чергові цілі, що стоять перед будь-
яким людським співтовариством.
Перша — забезпечити матеріальне й
економічне виживання кожного чле¬
на співтовариства. Друга — підтриму¬

вати “спонтанне співробітництво” у
рамках усієї суспільної структури. Є
безліч шляхів досягнення цих цілей,
що умовно можна поділити на дві
основні групи: дія “невидимої руки”
(за Сміттом), якої недостатньо для
добровільного співробітництва, і дія
“видимої руки” (менеджменту) —
єдиної реальної сили, здатної забезпе¬
чити економічне виживання і співро¬
бітництво.

дебентура (англ. сІеЬепґиге) — 1 . бор¬
гове зобов’язання, підкріплене загаль¬
ним кредитом компанії і, як правило,
не забезпечене заставою або правом
утримання щодо визначеного власни¬
ка. 2. митне свідоцтво на повернення
мита.

дебет (англ. сієЬіґ) — ліва сторона
рахунка бухгалтерського обліку, яку
використовують для відображення
господарських операцій. Запис кож¬
ної суми на д. певного рахунка повто¬
рюють у кредиті інших рахунків, що
зумовлено методом подвійного запи¬
су. Д. активних рахунків показує
збільшення сум, що обліковуються,
а д. пасивних рахунків — зменшення
їх. В активно-пасивних рахунках д.
може вказувати як на збільшення, так
і на зменшення коштів.

дебіт-картка (англ. сіеЬИ сагсі) —
пластмасова пластина, яка за
зовнішнім виглядом нагадує кредит¬
ну картку. Покупець може викорис¬
товувати її для здійснення готівко¬
вих розрахунків за допомогою тер¬
міналів.

дебіт-нота (англ. сІеЬії поґе) — доку¬
мент у міжнародних розрахунках, що
висилається покупцю постачальни¬
ком у разі недоплати проти фактич¬
ної суми рахунку.

дебітор

декувер

дебітор (англ. сІеЬГог) — юридична або
фізична особа, що має грошову, май¬
нову заборгованість підприємству,
організації чи установі. Д. може бути,
наприклад, покупець, який не опла¬
тив вартості проданих йому товарів,
працівник, що одержав аванс на
відрядження або інші витрати.

дебіторська заборгованість (англ.
сІеЬіога/ІіаЬіІіІу) — сума боргів, не спла¬
чених підприємству, організації, ус¬
танові. Д. з. виникає в процесі госпо¬
дарської діяльності підприємств,
організацій, установ, свідчить про ви¬
лучення коштів з їх обігу і викори¬
стання дебіторами.

девальвація (англ. скп’аіиаііоп) — зни¬
ження курсу національної або міжна¬
родної (регіональної) грошової оди¬
ниці відносно валют інших країн.

девіза {англ. /огеі§п Ьііі) — боргове
зобов’язання або обов’язки, виражені
у валюті. За допомогою д. здійснюють
міжнародні розрахунки. До д. нале¬
жать: перекази, чек на акредитив, ви¬
ставлення на іноземний банк, платі¬
жне доручення, платіжні вимоги,
вексель, що підлягає сплаті за кордо¬
ном, а також іноземні банківські бан¬
кноти та монети.

дедвейт (англ. сІеасІ\\’еіфі) — повна
вантажопідйомність судна, включа¬
ючи вагу всіх необхідних для плаван¬
ня запасів, а також інших вантажів і
людей.

декларант (англ. сіесіагаїогу) —
організація, що заповнює та подає
митну декларацію на товари в митній
установі. Д. зобов’язаний виділити
конкретних осіб, які мають право на
здійснення декларування від його
імені, та офіційно наділити їх відпо¬
відними повноваженнями.

декларація митна (англ. сієсіагаїіоп) —
1. офіційна заява розпорядника ванта¬
жу, що представлена ним митниці для
виконання митних процедур при
імпорті чи експорті товарів. 2. заява
розпорядника вантажу, представлена
ним митниці для виконання митних
формальностей при імпорті чи експорті
товарів. Декларація надається митниці
у встановлений законодавством
термін і містить такі дані: номер ван¬
тажного документа, за яким товар
прийнятий на митницю, код товару,
що відповідає гармонізованій системі
кодування товарів, кількість, ціна
партії товару, номер контракту, ос¬
новні пункти призначення, пере-лік
доданих документів, зокрема: раху¬
нок, відвантажувальна специфікація,
сертифікат якості тощо. Д. м. має
кілька форм залежно від того, обкла¬
дається товар митом чи ні.

декларування цін (англ. сієсіагаїіоп о/
ргіїез) — засіб контролю цін на продук¬
цію, що реалізується підприємствами-
монополістами з метою запобігання
їх невиправданому підвищенню.
Підприємства, включені у державний
реєстр підприємств-монополістів на
випадок підвищення застосовуваних
вільних цін на свою продукцію, зобо¬
в’язані подати про це декларацію у
відповідний орган ціноутворення.

декорт (англ. сіізсоипі) — зниження
ціни товару за дострокову його опла¬
ту або за невідповідність якості, пе¬
редбаченої угодою про постачання.

декретування (англ. сіесгее) — прого¬
лошення постанов (законів), які дово¬
дяться до безпосередніх виконавців з
метою їх безумовного використання.

декувер (англ. сіесиуег) —різниця між
сумою оцінки майна та страховою

делегування

демонстрація

сумою, що лишається на ризик стра¬
хувальника.

делегування (англ. с/е/е§а(іп§) — пере¬
дача підлеглим частини власних по¬
вноважень, можливість як приймати
рішення, так і діяти.

делегування влади (англ. сіеіеуаііоп о/
рошг) — передача керівником частини
повноважень своїм підлеглим, що дає
чималий виграш: керівники вищої
ланки мають внаслідок цього більше
вільного часу і встигають бути при¬
сутніми “одночасно в багатьох міс¬
цях”; співробітники, які таким чином
одержали більше влади, матимуть
мотив до більш продуктивної праці;
співробітники зможуть скористатися
шансом для розвитку своїх управлін¬
ських навичок.

делегування повноважень (англ.
аиТкогіґу <іеІе§а(іп§) — передача частини
прав однієї юридичної особи іншій, як
правило, від вищої інстанції до ниж¬
чої. На практиці вища посадова особа
делегує своїм підлеглим переважно
відповідальність за поточні питання
діяльності підприємства чи організації,
вивільняючи для себе час на розв’язан¬
ня найважливіших питань. Делегуван¬
ня повноважень повинно здійснювати¬
ся в індивідуальному порядку, з ураху¬
ванням того, кому передаються. У
кожному окремому випадку керівник
повинен бути впевнений, що підлеглий
в змозі виконати ті завдання, які йому
доручаються.

делівері (англ. сіеіімегу) — письмове
розпорядження про видачу товару.

делікт (лат. сіеіісіит) — 1 . правопо¬
рушення чи збиток. 2. обов’язок від¬
шкодування заподіяних збитків.

делімітація (англ. сіе-Іітії) — визначен¬
ня державного кордону з описом його

проходження й нанесення на карту
відповідно до укладеного договору.

демаркетинг (англ. сіетагкеїїщ) — вид
маркетингу, в завдання якого входить
зниження надмірного попиту на товар
або послугу шляхом підвищення цін,
припинення рекламних заходів щодо
стимулювання продажу та ін.

демередж (англ. сіетепауе) — штраф,
який сплачує порт судновласникові
за позанормативний простій судна в
порту під час завантаження чи роз¬
вантаження.

демографія (англ. сіетоугарку) — вив¬
чення населення і пов’язаної з ним
статистики (такої як вік, стать, прибу¬
ток, освіта тощо).

демократія (англ. сіетосгасу) — це фор¬
ма політичного ладу, що ґрунтується
на визнанні принципів народовлад¬
дя, свободи і рівності громадян.

демонетизація (англ. сіетопеіагіїа-
Ііоп) — акт державної влади щодо поз¬
бавлення монети її сили як законно¬
го платіжного засобу обігу. Монета
при цьому зберігає свою вартість
лише відповідно до вартості вміще¬
ного в ній металу (за його вагою).

демонополізація (англ. сіепаїіопаїі-
іаіїоп) — сукупність заходів, спрямова¬
них на усунення монопольного ста¬
ну підприємств різних галузей еконо¬
міки, а також усунення монополії
органів управління, планування, ма¬
теріально-технічного забезпечення,
торгівлі, капітального будівництва,
банківської справи.

демонстрація (англ.сіетотігаііоп) —
показ того, як щось працює; пояснен¬
ня того, що працює; м>’е жпі (о а сіе-
тотігаїіоп о/ пе ґеіех едиіртепГ — ми
пішли на демонстрацію нового телек¬
сного обладнання.

демпінг

депозитний сертифікат

демпінг (англ. сіитріщ) — продаж то¬
варів на зовнішньому ринку за ви¬
купними цінами, тобто за цінами,
нижчими від ціни виробництва, а
іноді й собівартості відповідних то¬
варів у країні, що їх експортує. До
д. іноді вдаються великі монополії з
метою витіснення конкурентів та за¬
хоплення зовнішніх ринків. Збитки
від демпінгової політики покрива¬
ються за рахунок прибутку від реалі¬
зації інших товарів або від встанов¬
лення монопольно високих цін на
внутрішньому ринку. Різновидом є
валютний д., який полягає в експорті
товарів за зниженими цінами з країн
із знеціненою (девальвованою) ва¬
лютою до країн із стабільною валю¬
тою.

демпінг валютний (англ. сиггепсу
сіитріпу) — експорт товарів за цінами,
нижчими від світових, здійснюваний
шляхом застосування спеціальних
знижених валютних курсів, які відби¬
вають зовнішнє знецінення грошей
на внутрішньому ринку країни, що
експортує. Країни, котрі страждають
від д. в., застосовують для боротьби з
ним такі методи, як введення спец¬
іальних антидемпінгових ввізних
зборів, валютних обмежень, ліцензу¬
вання імпорту тощо.

денаціоналізація (англ. іїепаїіопа-
Іііаііоп) — повернення державою на¬
ціоналізованих підприємств або май¬
на колишнім власникам (інша назва
— реприватизація).

деномінація (англ. іїепоттаіїопз) —
збільшення ціни грошової одиниці
країни (без її перейменування) та
відповідні зміни масштабу цін із ме¬
тою спрощення і полегшення платі¬
жного обігу, звіту і розрахунків, а та¬

кож надання більшої повноцінності
національній валюті.

денонсація (англ. сіепипсіа/іоп) — по¬
відомлення однієї держави іншій про
припинення дії укладеної між ними
угоди.

день розрахунковий (англ. ассоипі
сіау) — дата завершення розрахунків на
біржі після укладення угод.

депо-векселі (англ.<іеро-ЬіІІ) — век¬
селі, що надсилаються банку чи ок¬
ремій особі на зберігання, як забез¬
печення суми, що перевищує або може
перевищити відкритий цій особі кре¬
дит.

департаментизація (англ. (Іераптепіі-
іаіїоп) — процес організаційного відок¬
ремлення, групування спеціалізова¬
них робіт в організації.

депозит (англ. іїерозії) — грошові
кошти або цінні папери (акції, об¬
лігації тощо), що вносяться до кре¬
дитних установ (банків); грошова
сума або цінні папери, передані бор¬
жником у судові установи для випла¬
ти кредитору.

депозит гарантійний (англ. уиагапіее
((ерозії) — сума грошей, яка являє со¬
бою обумовлену частину від загальної
вартості ф’ючерсного контракту або
тверду суму, що повинна бути випла¬
чена біржі, розрахунковій палаті, бро¬
керу, коли реєструється контракт.

депозитарій (англ. іїерозіїог) — 1 . фі¬
зична або юридична особа, якій ввірені
депозити. 2. держава чи міжнародна
організація, яка зберігає оригінал
тексту певного міжнародного догово¬
ру, документи про його ратифікацію,
щодо входження до договору інших
держав тощо.

депозитний сертифікат (англ. іїерозії
сепі/ісаіе) — письмове свідоцтво банку

депозитні банки

деператив

про депонування грошових коштів,
що засвідчує право вкладника на
одержання депозиту (внеску). Розрі¬
зняють д. с. до запитання та строкові.
Перші надають право власнику одер¬
жати певну суму грошей за пред’яв¬
ленням д. с. На других вказується
строк вилучення внеску і розмір на¬
лежного відсотка. У деяких країнах,
зокрема в США, випускаються стро¬
кові д. с., які обертаються і можуть
бути продані вкладникам банку або
дилерам із втратою відсотка, або пе¬
редані однією особою іншій за допо¬
могою передатного напису. Д. с. обі¬
гові випускаються на великі суми.

депозитні банки (англ. (Ігровії Ьапкв)—
вид банків, які є характерними для
країн із розвинутою ринковою еконо¬
мікою. Д. б. здійснюють кредитно-
розрахункові операції переважно за
рахунок залучення коштів клієнтів
(депозитів). Вони займаються зазви¬
чай короткостроковими депозитно-
позичковими операціями. У широко¬
му розумінні д. б. називають ко¬
мерційні банки, що мають право
приймати внески від населення, у
вузькому — групу банків у Великоб¬
ританії і Франції відповідно до їхньої
національної банківської класифі¬
кації.

депозитні операції (англ. (Ігровії
орггаіїопв) — операції комерційних
банків для залучення грошових
коштів у внески та їх вкладення. Роз¬
різняють пасивні й активнід. о. Паси¬
вні — це залучення коштів під¬
приємств, банків і населення у стро¬
кові внески і до запитання. Активні
д. о. — це вкладення тимчасово вільних
ресурсів одних банків в інших кре¬
дитних установах, зокрема, в цент¬

ральному банку. Внесення депозитів
комерційними банками у централь¬
ний банк у межах обов’язкових ре¬
зервів є одним із засобів регулювання
сукупного грошового обігу країни.

депозитор (англ. іпугвіог) — особа,
якій нараховується обумовлена гро¬
шова сума.

депонент (англ. Агровіїог) — фізична
чи юридична особа, що внесла матері¬
альні цінності в депозит державної або
комерційної установи.

депонування коштів (англ. (Ігровії) —
внесення грошових сум, цінних па¬
перів та інших цінностей на зберіган¬
ня в кредитні установи. Найчастіше д.
к. застосовується для одержання бан¬
ківської гарантії своєчасності платежу,
наприклад, при безготівкових розра¬
хунках акцептованими платіжними
дорученнями, а також за допомогою
акредитивів, чеків із лімітованих чеко¬
вих книжок, інколи — при видачі бан¬
ком листів-гарантій своїм клієнтам
про забезпечення оплати товарів, які
вони купують.

депорт (англ. сіерогі) — біржова угода
на певний термін, що укладається на
фондовій біржі спекулянтами, які
грають на зниженні курсу цінних па¬
перів з метою одержання курсової
різниці.

депресія (англ. сігрггввіоп) — фаза
промислового циклу, яка починається
безпосередньо після економічної
кризи. Характеризується припинен¬
ням спаду і застоєм у виробництві,
незавантаженням підприємств,
більш або менш масовим безробіт¬
тям, млявою торгівлею.

девератив (англ. сІегі\’аіі\’е) — стан¬
дартний документ, що засвідчує право
та (або) зобов’язання придбати або

дереватив валютни

державне регулювання

продати цінні папери, матеріальні чи
нематеріальні активи, а також кош¬
ти на визначених ним умовах у май¬
бутньому. Стандартна (типова) фор¬
ма деревативів та порядок їх випуску
і обліку встановлюється законодав¬
ством.

дереватив валютний (англ. /огеі§п
сиггепсу сіегіь’аііуе) — стандартний доку¬
мент, що засвідчує право продажу та
(або) купівлі валютних цінностей на
обумовлених умовах у майбутньому.
Правила випуску та обігу окремих
деревативів установлюється Націо¬
нальним банком України.

дереватив товарний (англ. соттосИіу
(іетаїіх’е) — стандартний документ, що
засвідчує право продати та (або) купи¬
ти біржовий товар (крім цінних па¬
перів) на обумовлених стандартних
умовах у майбутньому. Правила ви¬
пуску та обігу товарних деревативів
встановлюються строком, на який
покладаються функції регулювання
товарно-біржового ринку.

дереватив фондовий (англ. ехсІіап§е
ііегіуай\е) — стандартний документ, що
засвідчує право продати та (або) ку¬
пити цінний папір на обумовлених
умовах в майбутньому. Правила ви¬
пуску та обігу фондових деревативів
встановлюються державним орга¬
ном, на який покладаються функції
регулювання ринку цінних паперів.

перегулювання (англ. скгеуиіаікт) —
процес зняття або скорочення вста¬
новлених державою адміністративно-
правових норм щодо економічної
діяльності.

державна податкова інспекція (англ.
віаіе Іехаїіоп ітресііоп) — служба, яка
має право перевірки діяльності
підприємства, його бухгалтерських

документів, службових приміщень,
особистих помешкань платників по¬
датків, фактів одержання прибутків та
інше.

державна реєстрація (англ. $іаіе
геукігашт) — облік фінансовими орга¬
нами державних, кооперативних,
приватних підприємств і громадсь¬
ких організацій з метою контролю за
відповідністю закону при їх утво¬
ренні, реорганізації чи припиненні
діяльності.

державна система стандартизації

(англ. іїаіі іїапсіагсізузТет) — комплекс
взаємопов’язаних правил і положень,
що визначають основну мету і завдан¬
ня стандартизації; організацію, мето¬
дику проведення і порядок плануван¬
ня робіт із стандартизації; порядок роз¬
робки, впровадження стандартів.

державна фіскальна монополія (англ.
зґаіі/ізсаі топороіу) — джерело держав¬
них доходів, пов’язаних з монополією
держави на виробництво та реаліза¬
цію товарів масового споживання
(тютюн, сірники, сіль тощо). Запро¬
ваджується з метою збільшення до¬
ходів державної казни.

державне замовлення (англ. $іа(е
огсіег) — договір між державою та інсти-
туціональними одиницями про по¬
стачання певної кількості продукції
або виконання робіт і надання по¬
слуг у конкретні строки для задово¬
лення першочергових суспільних по¬
треб країни.

державне регулювання (англ. зіаіе
геуиіаііоп) — форма цілеспрямованого
впливу держави через систему еконо¬
мічних, правових і адміністративних
методів з метою забезпечення або
підтримки тих чи інших економічних
процесів, створення сприятливих

детаксація експортна

Джей Лорш і Пол Лоренс

умов для розвитку усіх інституціональ-
них одиниць.

детаксація експортна (англ. ехрогі
йеіахаііоп) — зниження або повна
відміна непрямого оподаткування
продукції, призначеної для вивезення
на зовнішній ринок.

детермінаційний аналіз (англ. сіеіеппі-
паЬІе апаїуш ) — метод статистичного
аналізу таблиць спряження ознак. Ор¬
ієнтований на вивчення зв’язку між
окремими значеннями ознак.

дефіцит (англ. сіе/ісії) — 1 . перевищен¬
ня видатків над доходами, пасиву ба¬
лансу над його активом. Розрізняють
касовий д. (нестача касової готівки
для покриття поточних платежів),
фінансовий (комерційний) і держав¬
ний (бюджетний). 2. нестача матері¬
альних цінностей відповідно до по¬
треби в них.

дефлятор (англ. сіе/іаіог) — показ¬
ник середнього рівня цін на всю су¬
купність товарів і послуг. Індекс Д.
використовується для визначення
зміни цін на продукцію у звітному
році по відношенню до базового року.
Розраховується Д. ВНП і ВВП, який
називається д. цін ВНП і ВВП і виз¬
начається:

номінальний ВНП

Д. ВНП = -.

реальний ВНП

дефляція (англ. сіе/іаґіоп) — процес
стримування розвитку народного гос¬
подарства, скорочення грошової
емісії і грошової маси в обігу. За своїм
змістом і наслідками — проти¬
лежність інфляції. Зазвичай прово¬
диться напередодні грошових ре¬
форм, є складовою антиінфляційних
програм. Використовує фінансові та
грошово-кредитні важелі: підвищен¬

ня податків, скорочення бюджетних
витрат, заморожування заробітної
плати, підвищення ставок дисконтно¬
го відсотка та норм обов’язкових ре¬
зервів комерційних банків, посилен¬
ня продажу цінних паперів тощо.

децентралізація управління (англ.
(іесепігаїііаііоп о/тапа§етеп1) — пере¬
дача права, функцій і відповідаль¬
ності з верхніх рівнів управління на
нижчі.

“дешеві гроші” (англ. скеар топеу) —
термін, що характеризує політику,
протилежну дефляційній. Наслідком
політики “д. г.” в остаточному підсум¬
ку є інфляція. За такої політики гроші
стають легкодоступними для економ¬
ічних суб’єктів внаслідок кредитної
експансії банків шляхом зниження
ставок дисконтних відсотків та норм
обов’язкових резервів банків, скупо¬
вування центральним банком дер¬
жавних цінних паперів у комерційних
банків та інше.

Джей Лорш і Пол Лоренс (І. Ьогзск,
Р. Ьашепсе) — написали у співавторстві
книжку “Організація і навколишнє
середовище”, в якій висвітлюється
питання про те, який вплив робить
навколишнє середовище на внутрі¬
шню структуру організації. На мате¬
ріалі емпіричних даних автори пока¬
зали, що компанії, які оперують у
різних умовах навколишнього сере¬
довища, розробляють відповідні цим
умовам структури, мають різний
ступінь диференціації своїх під¬
розділів і органи інтеграції їх у фун¬
кціональне ціле. Будучи прихильни¬
ками теорії обставин, автори не шу¬
кали “єдино правильного шляху”, як
це мало місце в ранньому менедж¬
менті, а розглядали, насамперед, вплив

■джентльменська угода

дизажіо

факторів зовнішнього середовища,
здатність організації до діагностики
своїх відносин із середовищем і адап¬
тації до мінливих обставин. Л. і Л.
звертають особливу увагу на тенден¬
цію розподілу організацій на окремі
функціональні підрозділи і поясню¬
ють це явище тим, що поділ праці і
спеціалізація економічно себе вип¬
равдовують.

“джентльменська угода” (англ. §еп-
Ііетеп а§геетепІ) — у господарській
практиці угода між підприємствами (в
усній формі), за якою сторони дотри -
муються умов угоди через взаємні
інтереси.

джобер (англ.рЬЬег) —дрібна фірма-
посередник, що здійснює збут товарів
шляхом оптових закупок у великих
фірм (виробників готової продукції).

диверсифікація (англ. сііі’епі/ісаіїоп) —
1. Різнобічний розвиток. Д. вироб¬
ництва — одночасний розвиток бага¬
тьох, не пов’язаних між собою видів
виробництва, розширення асорти¬
менту продукції, яка виробляється. 2.
вид стратегії маркетингу з метою роз¬
ширення сфери діяльності фірми на
ринках нових товарів, не пов’язаних
з її основним виробництвом.

диверсифікація горизонтальна (англ.
! Іогіг.опіаі (Ііі’егцІ'їсаііоп) — поповнення
асортименту фірми новими вироба¬
ми, які не пов’язані з асортиментом
товарів, що випускаються, але мо¬
жуть викликати інтерес в існуючої
клієнтури.

диверсифікація конгломеративна

(англ. соп§Іотега(е сНует/ісаИоп) — по¬
повнення асортиментувиробами,які
не мають ніякого відношення ні до
застосовуваної фірмою технології, ні
до її товарів на ринках.

диверсифікація концентрична (англ.
сопсепігаїесі сііі’егхі/ісаііоп) — попов¬
нення асортименту новими виробами,
які з технічного та маркетингового
погляду схожі на товари, які випускає
фірма.

диверсифікованість виробництва

(англ. сІіуегзШсаґіоп о/ аргосіасііоп) —
проникнення великих фірм в інші
галузі, що не мають видимого вироб¬
ничого зв’язку з основною галуззю.

дивідент (англ. сітсіепсі) — частина
прибутку, який щорічно розподі¬
ляється між акціонерами відповідно до
кількості акцій.

дивідендна політика (англ. сітсіепсі
роїісу) — сукупність принципів, методів
і процедур, які використовуються
власниками підприємства для нара¬
хування та виплати собі доходу за ра¬
хунок чистого прибутку. Відповідно
метою дивідендної політики є опти-
мізація пропорцій щодо розподілу чи¬
стого прибутку між поточними вип¬
латами дивідендів (споживання при¬
бутку власниками) і реінвестуванням
у господарську діяльність (виробни¬
чим споживанням прибутку з метою
зростання активів, балансової та рин¬
кової вартості акцій).

дидактика (англ. сіісіасіісх) — один із
розділів педагогіки, що вивчає зако¬
номірності засвоєння знань, умін¬
ня і навичок, формування переко¬
нань, визначає обсяг і структуру
змісту освіти, вдосконалює методи
та організаційні форми навчання,
впливу навчального процесу на
учня.

дизажіо (англ. сіі.щцуіо) — 1. відхилен¬
ня від біржового курсу акцій у бік зни¬
ження їхньої номінальної вартості.
2. відрахування з номінального кур-

дизайн

дисконтна політика

су акцій при укладанні на них біржо¬
вих угод.

дизайн (англ. сіезі^п) — творча
проектно-конструкторська діяльність,
спрямована на вдосконалення пред¬
метного середовища, що оточує люди¬
ну; створюється засобами промисло¬
вого виробництва. У прямому ро¬
зумінні — художнє конструювання.

дилер (англ. (Іеаіег) — юридична чи
фізична особа, що здійснює посеред¬
ницькі торгові операції від свого
імені і за свій рахунок. У системах
збуту товарів д. у своїй діяльності мак¬
симально наближений до кінцевих
покупців продукції.

дилери (англ. (іеаіеп) — члени фон¬
дової біржі (окремі особи та фірми) і
банки, що займаються купівлею-про-
дажем цінних паперів, валют, кош¬
товних металів, що діють від свого
імені та за власний рахунок. Д. мо¬
жуть укладати угоди між собою, з бро¬
керами, а також безпосередньо з
клієнтами.

дилерський кредит (англ. сіеаіег
сгесіії) — одноденний кредит, наданий
дилеру під заставу.

динаміка циклів пропозицій (англ.
шріїу сусіез) — оформлення віконних
та інших вітрин, викладення товарів,
зміна асортименту з урахуванням се¬
зону, свят тощо.

директива (англ. ітігисііот) — роз¬
порядження, керівна вказівка, наста¬
нова, що дають вищі органи нижчим,
керівник — підлеглим.

директ-мейл (англ.сіігесі таіі) — один
із елементів маркетингу, що являє со¬
бою пряму рекламу товарів і послуг
шляхом поштової пересилки товарів
або рекламних листівок (повідом¬
лень) про товари і послуги. Д. м. най¬

поширеніший спосіб виходу на ринок з
незначними витратами. За кількістю
одержаних відповідей можна визначи¬
ти ринкову нішу товару чи послуги,
кількість потенційних споживачів.

директор (англ. йігесіог) — особа,
призначена власником акцій для до¬
помоги в управлінні компанією;
тапа§іп§ сіігесіог — директор, який
очолює всю компанію; сИаігтап апсі
тапауіпу сіігесіог— генеральний дирек¬
тор, який є головою ради директорів;
ЬоагсІ о /сіігескт — усі директори ком¬
панії; сіігесіогк герогі — щорічний звіт
ради директорів.

дисконт (англ. сііжоипі) — 1 . придбан¬
ня банками векселів до закінчення
терміну відрахування відсотків. 2. зни¬
ження ціни на товар. 3. різниця між
реальними і номінальними курсами
акцій.

дисконтна політика (англ. сіізсоипі
ро/ісу) — одна із форм грошово-кре¬
дитної політики центральних (націо¬
нальних) банків, спрямована на ре¬
гулювання економічних процесів
шляхом підвищення чи зниження
процентних (дисконтних) ставок з
метою впливу на попит та пропози¬
цію позичкового капіталу, темп
інфляції, а також на стан платіжного
балансу і валютний курс. Підвищен¬
ня офіційної процентної ставки,
спрямоване на скорочення видачі
центральним банком кредитів ко¬
мерційним банкам (кредитна рест¬
рикція), а відтак — на скорочення
грошової маси в обігу, стимулюван¬
ня притоку іноземних капіталів для
поліпшення платіжного балансу
країни, збереження валютних ре¬
зервів та підтримки курсу валюти.
Зниження офіційної процентної

дисконтна ставка

дистриб’ютор

ставки заохочує видачу кредитів (кре¬
дитну експансію). Це призводить до
розширення обсягів виробництва та
відтоку іноземного капіталу з країни,
збільшує грошову масу в обігу і при¬
зводить до переповнення нею каналів
грошового обігу і може викликати
інфляційні процеси.

дисконтна ставка (англ. дізсоипт
Каіе) — ставка процента, що встанов¬
люється Національним банком на по¬
зики, які він надає комерційним бан¬
кам.

дисконтний дім (англ. йівсоипі коше)
— кредитна установа, що займається
короткостроковими кредитними опе¬
раціями, пов’язаними з дисконтом
векселів. Д. д. — посередник між ком-
банками та центральним (національ¬
ним) банком. Ресурсами кредитуван¬
ня для д. д. є головним чином, позич¬
ки до запитання, котрі вкладаються у
короткотермінові активи (ко¬
мерційні і скарбницькі векселі, ко¬
роткотермінові облігації уряду та
місцевих органів управління, депо¬
зитні сертифікати). Д. д. відіграє важ¬
ливу роль у розміщенні скарбниць¬
ких векселів, що випускає уряд для
фінансування видатків бюджету.
Він дисконтує векселі, а потім пе-
редисконтовує їх у депозитних бан¬
ках.

дисконтування (англ. сіізсоипііщ) —
процедура, за допомогою якої обчис¬
люється нинішній аналог суми, оп¬
лачуваної через певний строк за дію¬
чої норми відсотка.

дискримінація обернена (англ.
ге\еге 5 сіізсгітіпаїіоп) — ненадання
роботи “білому” кандидату, щоб на¬
брати менш кваліфікованих праців¬
ників із числа меншин.

дисонанс когнітивний (англ. со&піііує
(ітопапсе) — психологічна неврівно¬
важеність (почуття невдоволення),
яку відчуває особа стосовно прийня¬
того рішення, яке вона вже реалізува¬
ла. Наприклад, після здійснення
купівлі якогось продукту: а чи не кра¬
ще було б купити інший?.

диспач (англ. сіізраіск) — премія, що
сплачується судновласником фрах¬
тівнику за швидке розвантаження чи
навантаження судна порівняно з нор¬
мами, передбаченими у зовнішньо¬
торговельному контракті.

диспаша (англ. сіаіт.ч асі/имтепі) —
спеціальний документ, що фіксує
факт загальної аварії; на його основі
ведеться розрахунок розподілу збитків
між власниками врятованого майна
(судно, вантаж, фрахт).

диспонент (англ. сіеропепі) — 1. осо¬
ба, яка має в наявності вільні суми
на рахунках у комісіонерів або корес¬
пондентів банку. 2. уповноважений у
справах фірми, керуючий.

дистриб’ютор (англ. сІілігіЬиіог) — 1. осо¬
ба (юридична чи фізична), якій нада¬
ються виключні або переважні права
на купівлю і перепродаж певних то¬
варів або послуг у межах обумовле¬
ної території чи ринку. У функції д.
входять усі обов’язки посередника,
що здійснює заходи, пов’язані з мар¬
кетингом. Діяльність д. і його взає¬
мини за контрактом із постачальни¬
ками будуються як відносини між
принципалами і грунтуються на одер¬
жанні прибутку внаслідок різниці між
цінами купівлі і продажу товарів. 2. не¬
залежний оптовий посередник, що
здійснює діяльність по закупівлі про¬
дукції з метою її продажу для кінце¬
вого споживання. Відносини між д. і

дистриб’ютор

дихотомія МакГрегора, висновки

його замовником будуються на до¬
говірній основі. Відповідно до дого¬
вору на дистриб’юторське обслугову¬
вання обговорюються розміри на¬
цінок і знижок, що варіюються
залежно від конкретних умов вико¬
нання договору: термінів виконання
замовлення, величини партій поста¬
чання товарів, форми розрахунку і
порядку доставки вантажів. 3. ком¬
панія, яка продає товари за іншу ком¬
панію, котра виготовляє їх; зоїе
(іізігіЬиіог — роздрібний торговець,
який єдиний у районі отримав дозвіл
виробника продавати певний про¬
дукт; а пеРмогк о/(ІізІгіЬиіогз — дистри-
б’ютори, розташовані по країні;
сНзІгіЬиіог’з Ьгагиі — товари, спе¬
ціально упаковані для магазину, з
видрукуваною на упаковці назвою
магазину.

дистриб’ютор “з неповним (обмеже¬
ним) набором послуг” (англ. йізігіЬиіог
“тік Іітііесіай\апіа&ез ”) — це найчис-
ленніша група дистриб’юторів, що є
представниками малої і середньої по¬
середницької ланки, націлена в ос¬
новному лише на придбання товарів
від постійних виробників і швидку їх
реалізацію без надання будь-яких по¬
слуг.

дистриб’ютор “з повним набором по¬
слуг” (англ. сіізігіЬиіог “нпік сотріеіе теїе
о/зегуісе ”) — це незалежний дистриб’ю¬
тор, що здійснює повного мірою ко¬
мерційну діяльність у сфері придбан¬
ня товару, його складування, збері¬
гання, а також підготовки товару до
кінцевого споживання.

дисципліна (англ. сіізсірііпе) — обо¬
в’язкове дотримання в процесі діяль¬
ності кожним працівником і кожною
організацією встановлених норм,

правил і порядку. Дисципліна буває
трудова, виробнича, фінансова, дого¬
вірна.

диферент (англ. йіЦегепсе) — різниця
в ціні на товар при його замовленні й
одержанні.

диференціація (англ. сІі$егепсе) — 1.
спеціалізація по функціях у рамках
організації, що утворює разом з її
протилежністю — інтеграцією єдину
структуру. Як правило, чим вище
ступінь д., тим більша потреба в інтег¬
рації. Чітка формальна д. організа¬
ційних одиниць, заснована на харак¬
тері робочих завдань чи розходжен¬
нях з навколишнім середовищем,
сприяє росту продуктивності органі¬
зації загалом. Це дає змогу припусти¬
ти, що спеціалізація і поділ праці за¬
лишаються дотепер виправданими з
погляду економіки і управління, їх
варто зберігати по можливості в “чи¬
стому” вигляді, тому що довільне
об’єднання несхожих функцій в
організації, наприклад НДР і збуту,
НДР і виробництва, може створити
проблеми, які важко вирішуються.
2. поділ, розчленування цілого на ок¬
ремі якісні частини.

диференційна рента (англ. сЧ//егепііаІ
гепі) — рента, одержана за рахунок ви¬
користання одиниць ресурсів більш
високих порядків у ситуації, коли ре¬
сурси ранжуються за їх продуктивні¬
стю.

дихотомія МакГрегора, висновки

(англ. сііскоіоту о/ МсСге§ог, і Із сопзе-
диепсез) — принципи, висновки з теорії
X і теорії У Макгрегора. У першому
випадку, передбачається, що управлін¬
ня і контроль здійснюються шляхом
застосування формальної влади і
владних повноважень зверху. Навпа-

ДІЛОВИТІСТЬ

договір

ки, відповідно до теорії У управління
здійснюється за принципом інтеграції,
коли кожному співробітнику надаєть¬
ся можливість досягати своїх власних
цілей, роблячи при цьому свій індиві¬
дуальний внесок у вирішення завдан¬
ня організації. Це принцип взаємного
підкріплення.

діловитість (англ. Ьишезз-Ііке) — 1. еле¬
мент організаційної культури, най¬
важливіша інтегральна ознака певно¬
го індивідуального стилю діяльності,
чітко орієнтованого на інтереси спра¬
ви. 2. риса характеру, особиста якість
працівника, здібність підходити до
своїх професійних обов’язків по-діло¬
вому, вміння раціонально здійснюва¬
ти власну трудову діяльність і органі¬
зовувати діяльність підлеглих.

ділові цикли (англ. Ьизіпе$8 су сіє) —
коливання у сукупному національно¬
му обсязі виробництва, доходів і зай¬
нятості. Як правило, цикл триває 2-10
років і характеризується одночасним
розширенням або звуженням їх у ба¬
гатьох галузях економіки. Вважаєть¬
ся, що ділові цикли мають місце, коли
фактичний ВНП зростає або падає
відносно потенційного ВНП.

діловодство (англ. с/егісаімюгк) — вид
управлінської праці, пов’язаний з до¬
кументами та організацією роботи з
документами в процесі реалізації
функцій управління. Інша назва —
справочинство.

дій (у самоменеджменті) (англ. ас-
(іоп) — набір внутрішніх і зовнішніх
імпульсів людини, що забезпечують
її рух до заданої мети.

діяльність управлінська (англ. асітіїех,
тапауегіаі) — висхідний за А. Файо-
лем функціональний погляд на робо¬
ту менеджерів, у якому варто розріз¬

няти шість видів діяльності: 1) техніч¬
ну, зокрема, переробку і виробництво;
2) комерційну, наприклад, закупівля,
продаж та обмін; 3) фінансову, зокрема,
пошуки оптимальних джерел капі-талу;
4) функції безпеки з метою захисту від
пожеж, крадіжок, повеней і соціальних
негараздів; 5) ведення обліку, зокрема,
збір даних, надання фінансових і стати¬
стичних звітів; 6) власне управлінську
діяльність, під якою розуміють прогно¬
зування, організаційні завдання, керів¬
ництво і контроль.

добровільне безробіття (англ. ипе-
тріоутепґ тіипіагу) — вид безробіття,
коли індивід залишає роботу, оскіль¬
ки вважає, що величина заробітної
плати менша, ніж вигода від альтерна¬
тивних способів проведення часу (доз¬
вілля, спорт та ін.).

довгостроковий платіж (англ. Іоп§-
Іегт раутепі) — оплата розрахункових
документів, строкових зобов’язань за
позичками банків до настання вста¬
новлених раніше чи визначених
відповідними положеннями строків
платежу. У всіх випадках д. п. здійснює
підприємство, організація чи устано¬
ва за допомогою платіжного доручен¬
ня, якщо є вільні кошти на розрахун¬
ковому рахунку в банку.

довгострокові конкурентні переваги
(англ. Іоп§-1епп сотреііїог’з ай\апІа&е$) —
те, чим володіє фірма і що неможли¬
во відняти за короткий проміжок часу
(імідж, система розподілу, доступ до
сировини та ін.), довгострокові кон¬
курентні переваги — це результат до¬
сягнення головних цілей організації.

договір (англ. аугеетепі) — угода двох
чи кількох осіб щодо встановлення,
зміни або припинення прав і обо¬
в’язків. Під д. розуміють також і сам

договір закупівлі-продажу

документ, в якому у письмовій формі
викладено досягнуту угоду про скла¬
дання договору.

договір закупівлі-продажу (англ.
а§геетепі о/ригсИазіп§ — ьеіііпр) — до¬
говір між сторонами, відповідно до
якого одна сторона (продавець) зобо¬
в’язується продати продукцію (товар)
у власність іншій стороні (покупцю), а
покупець зобов’язується прийняти
цей товар і сплатити за нього визначе¬
ну грошову суму (ціну).

договір постачання (англ. а§геетеп(
о/сіеііі’егу) — договір, відповідно до
якого постачальник-продавець, що
здійснює комерційну діяльність,
зобов’язується передати в обумовле¬
ний термін вироблені або закуплені
товари покупцю для використання в
підприємницькій діяльності чи
інших цілях, не пов’язаних із особи¬
стим, сімейним, домашнім чи подіб¬
ним використанням. Д. п. здійснюєть¬
ся в письмовій формі. У ньому вста¬
новлюються за згодою сторін
кількість переданих товарів, асорти¬
мент і якість товарів, комплектність
і ціна товарів, відповідальність сто¬
рін, порядок і терміни постачання
товарів та інші обов’язкові дані, вста¬
новлені законом або іншими право¬
вими актами.

додана вартість (англ. аскіесі маїие ) —
вартість, створювана працею найма¬
них робітників понад вартість їхньої
робочої сили. Визначається, як різни¬
ця між вартістю вироблених товарів і
вартістю матеріалів та сировини, що
використані для їх виробництва. До¬
дана вартість складається із заробіт¬
ної плати, відсотка та прибутку, що
додаються до продукту підприєм¬
ством чи галуззю.

документообіг

додаткові витрати обертання (англ.
ехсеж $реп<ііп§ о/ґигпоуег) — витрати,
пов’язані з продовженням процесу ви¬
робництва у сфері обертання, що ве¬
дуть до збільшення кінцевої вартості,
а саме витрати по транспортуванню,
упакуванню, збереженню і підготовці
продукції до кінцевого споживання
(доукомплектування, розфасовка,
розкрій, нарізка і т.д.)

доктрина (англ. сІосМпе) — визначає
кінцеву мету організації, її кредо і
філософію, у кінцевому підсумку си¬
нонімічна з поняттям “призначення
організації”. Істотною передумовою
наявності д. повинні бути її ба¬
жаність і легітимність. Так,прагнен¬
ня компанії мати прибуток шляхом
продажу своїх послуг прийнятне для
її персоналу і виправдане в соціаль¬
ному значенні, що дає змогу мене¬
джерам ефективно координувати зу¬
силля окремих працівників, керую¬
чись доктриною як нормою
управлінської діяльності. Подібний
вид координації підводить нас до ідеї
робочої групи, відповідно до якої за¬
гальновизнана мета через організа¬
ційну єдність неминуче приводить
до ефективного результату.

документація (англ. сгесііі аргеетепі)
— обґрунтування управлінських
рішень за допомогою документів, не¬
від’ємний елемент управління, що
полягає у зборі, передачі та обробці
фіксованої інформації — документів.

документообіг (англ. йоситепіагу
Іигпоуег) — рух (переміщення) доку¬
ментів між підприємствами, органі¬
заціями й установами з часу їх випи¬
сування або реєстрації (для тих, що
надходять ззовні) до повернення в
архів.

доля

допущення і лідерство

доля (англ./аіе) — одна з альтерна¬
тив вибору, перед якою стоїть керів¬
ник організації стосовно її майбут¬
нього: чи може він оптимально фор¬
мувати майбутнє, чи він є його
жертвою. Історичний досвід показує,
що, як правило, енергія менеджера
спрямована на вирішення критичних
ситуацій у щоденній практиці і йому
не залишається часу на бачення перс¬
пективи. Його прагнення вирішувати
нагальні проблеми цілком природне,
але він повинен думати, формулюва¬
ти і говорити про призначення органі¬
зації у формі заявленої місії чи декла¬
рації. Наприклад, якість продукції не
може бути віддадана на розсуд мінли¬
вої долі, тому що, якщо вона не запла¬
нована, то не з’явиться сама собою.
Варто не тільки передбачати майбутнє,
а й готувати його. Для того щоб вижи¬
ти, менеджеру потрібно мати щось
більше ніж просто доля, йому потрібні
план, мета і раціональне виправдання
свого існування.

домідиль (англ. сіотісіїе) — юридично
значне місце проживання, місцепе¬
ребування будь-якої особи або орга¬
нізації (місце платежу за векселем).

доміцильований вексель (англ.
сіотісіїіагу рготтогу поїв) — вексель,
який містить застереження про те,
що він підлягає оплаті третьою осо¬
бою (доміциліатом) у місці прожи¬
вання платника або в іншому місці.
Таке застереження робиться на век¬
селі векселедавцем. Якщо доміцилі-
ат в ньому не вказаний, він може бути
названий платником при акцепті. Д .в.
пред’являється до оплати доміциліа-
ту, який не є відповідальною за век¬
селем особою, а лише своєчасно оп¬
лачує вексель за рахунок платника,

котрий надав у його розпорядження
необхідні кошти. Доміциліатом пе¬
реважно виступає банк, в якого не¬
обхідно попередньо заручитися зго¬
дою. Від того, який банк буде зазна¬
чений як місце платежу (банк
платника чи банк одержувача, зале¬
жить строк, протягом якого векселе-
утримувач отримає сплачені за д. в.
гроші, а такожхто буде нести видатки
для їх попереднього або наступного
переказу.

донор фінансовий (англ. /іпапсіаі
сіопог) — країна-кредитор, що надає
іншій країні (зазвичай з числа тих, що
розвиваються) так звану офіційну до¬
помогу розвитку, тобто позикові за¬
соби на пільгових умовах або безоп¬
латно.

допущення і лідерство (англ.
аззитрГіопз апсі ІеасІегзИір) — певні
припущення лідера про характер своїх
підлеглих залежно від того, яку із двох
теорій — X чи У (за Макгрегором) —
цей лідер підтримує. Прихильник те¬
орії X (традиційні методи управлін¬
ня і контролю) вважає, що: 1) нор¬
мальній людині властива ворожість
до праці, якої вона по можливості
уникає; 2) з огляду на це, людину вар¬
то примушувати, спрямовувати і
навіть погрожувати їй покаранням
для реалізації поставленої перед
організацією мети; 3) нормальна лю¬
дина воліє, щоб нею керували, вона
уникає відповідальності і нечесто-
любна. Лідер, що представляє теорію
У (інтеграція індивідуальних і колек¬
тивних цілей), виходить з інших при¬
пущень про своїх підлеглих: 1) для них
витрата фізичних та інтелектуальних
зусиль така ж природна, як гра чи
відпочинок; 2) погроза покарання і

дорадчий

дослідження ринку

зовнішній контроль — це не єдині за¬
соби спонукання до досягнення по¬
ставленої перед організацією мети; 3)
нормальна людина, поставлена в на¬
лежні умови, не тільки приймає, а й
сама шукає відповідальності; 4) у су¬
часному індустріальному сус¬
пільстві інтелектуальний потенціал
середньої людини рідко використо¬
вується цілком.

дорадчий (англ. асії’ічег) — той, який
має право лише обговорювати питан¬
ня, а не вирішувати його.

“дорогі гроші” (англ. ехратіуе то-
пеу) — термін, що характеризує полі¬
тику, спрямовану на зменшення гро¬
шової маси в обігу. Протилежна полі¬
тиці “дешевих грошей”. Реалізується
через подорожчання кредиту шляхом
підвищення центральним банком
ставки дисконтного процента, норми
обов’язкових резервів комбанків, скуп¬
ки цінних паперів, атакождефляційни-
ми заходами у фінансовій сфері.

дорожній (туристський) чек (англ.
ІгауеІІіп§ скеск) — платіжний доку¬
мент, що використовується, голов¬
ним чином, як засіб міжнародних
розрахунків неторгового характеру,
однак у деяких країнах (США, Ка¬
нада) застосовується і у внутрішніх
розрахунках для безготівкової опла¬
ти товарів та послуг. Д .ч. являє собою
грошове зобов’язання (наказ) спла¬
тити зазначену суму грошей власни¬
ку, чий зразок підпису пред’являєть¬
ся на д.ч. у момент його продажу.
Пред’являючи чек для оплати, його
власник повинен повторно розписа¬
тись у ньому, що страхує власника на
випадок втрати цього чека. Коли
підписи ідентичні, провадиться опла¬
та (купівля) д.ч.

доручення (довіреність) (англ. ргоху)—
документ, що фіксує повноваження
представника здійснювати певні дії від
імені доручителя. Д. буває разове,
спеціальне (на здійснення одноразо¬
вих дій), загальне або генеральне (уп¬
равління майном, виступи в суді,
підписання зовнішньоекономічних
угод).

дослідження (англ. іпуезґі§аІіоп/
геаеагск) — 1 . вид діяльності людини,
що дозволяє розкрити суть і зміст
явищ, пізнати й оцінити їх, визначи¬
ти тенденції розвитку, знайти мож¬
ливості використання отриманих
знань у практичній діяльності, зокре¬
ма в практиці управління. 2. заплано¬
вані підприємством дослідження, які
проводяться ним уперше з метою от¬
римання і розуміння нових науко¬
вих і технічних знань.

дослідження мотиваційні (англ.
гезеагск о/сотитег сіетапсіз) — дослід¬
ження спонукальних причин, що ле¬
жать в основі поведінки споживача та
встановлення зв’язків між вчинками
і прихованими бажаннями, емоція¬
ми і намірами. Отримані результати
використовуються для досягнення
поставлених цілей маркетингу.

дослідження операційні (англ.
орегайот гезеагск апа/ут ) — приклад¬
ний напрям у кібернетиці, який без¬
посередньо використовується для
розв’язання практичних організацій¬
них та економічних завдань. Метод д.
о. — це пошук шляхів використання
наявних (досить різноманітних) ре¬
сурсів для досягнення поставлених
цілей.

дослідження ринку (англ. тагкеї ге-
зеагск.) — 1 . елемент маркетингового
дослідження, до складу якого входять

дострокове стягнення позичок

Дрор І.

визначення розміру та характеру рин¬
ку, розрахунок реальної і потенційної
ємності ринку, аналіз факторів, що
впливають на розвиток ринку; визна¬
чення ступеня насиченості ринку то¬
варами та ін. 2. сегментація ринку і
визначення типу споживачів за ос¬
новними характеристиками: вік,
стать, прибуток, соціальний стан,
місце проживання та ін. 3. вивчення
потужності торгово-збутової мережі,
яка обслуговує даний ринок: на¬
явність роздрібних і оптових торгових
підприємств, забезпеченість торго¬
вельними, складськими і допоміжни¬
ми приміщеннями тощо.

дострокове стягнення позичок (англ.
апіісіраіогу сгесііґ геїит) — погашення
ініціативи банку наданих позичок до
настання встановленого строку. Д. с.
п. здійснюється у випадку порушен¬
ня клієнтом умов кредитного дого¬
вору, а також стосовно позичальників,
які оголошені банком неплатоспро¬
можними.

довгостроковий платіж (англ. Ьоп§-
(егт раутепі) — оплата розрахункових
документів, строкових зобов’язань за
позичками банків до настання вста¬
новлених раніше чи визначених
відповідними положеннями строків
платежу. В усіх випадках Д. п. здійснює
підприємство, організація чи устано¬
ва за допомогою платіжного доручен¬
ня, якщо є вільні кошти на розрахун¬
ковому рахунку в банку.

досьє (англ. ргоріе) — 1 . сукупність
документів і матеріалів з якоїсь кон¬
кретної справи або питання. 2. папка
з цими матеріалами.

дотація (англ. БиЬзісІу / §гапі) —
особливий вид асигнувань з держав¬
ного бюджету. Слугує для збалансу¬

вання дохо дів і видатків та покриття ка¬
сових збитків окремих підприємств.

дохід (англ. іпсоте) — кошти в гро¬
шовій або натуральній формі, одер¬
жані внаслідок підприємницької чи
будь-якої іншої діяльності.

дохід за внесками (англ. сіерозії
іпсоте) — отримує власник грошових
коштів, внесених ним на зберігання в
банк або іншу кредитну установу. Д.
за в. виплачується у вигляді процентів
або виграшів і не підлягає оподатку¬
ванню.

дохід інвестиційний (англ. іп уе.нітепі
іпсоте) — дохід від володіння акціями
чи облігаціями, які придбані за доступ¬
ною ціною.

дохід спекулятивний (англ. 8ресіаІі$1
іпсоте) — дохід від володіння акціями
чи облігаціями, ціна на які зростає
швидше, ніж очікувалося.

Дрор І. (англ. Огог V.) — автор книж¬
ки “Безладний пошук: наука чи інер¬
ція?”, присвяченої проблемам вирі¬
шення і розробки великих науково-
дослідних проектів. На питання про
те, чи варто миритися з недостатньо
обґрунтованим і нераціональним
прийняттям рішень тільки тому, що
будь-яке доступне нам знання обме¬
жене, автор відповідає розробкою
підходу, що дає змогу одержувати по
можливості більше інформації, не
маючи абсолютних знань. Процес
прийняття рішень у цьому випадку
включає такі послідовні кроки, як: 1)
чітке визначення специфічних
цінностей, завдань і критеріїв прий¬
няття рішень для наближення до по¬
ставленої мети. Замість нескінченно
повільного наближення менеджер
повинен починати пошук із конкре¬
тизації елементів, які шукає, що від

Друкер П.

дублювання (паралелізм)

початку задають напрям, усувають не¬
визначеності й утворюють базу для
наступного моніторингу, оцінки і роз¬
рахунку необхідних витрат; 2) розроб¬
ка альтернатив із метою розширення
меж пізнаного, відходу від того, що
добре знайоме, в рамках стратегічного
напряму; 3) складання попередніх
проектів і оцінок; 4) оцінка обраних
альтернатив і добір можливих рішень;
5) перевірка оптимальної стратегії;
якщо доцільно, проведення додатко¬
вого пошуку; 6) розширений пошук на
основі закінченої теорії, експеримен¬
ту, раціональної і нераціональної
інформації з концентрацією всіх дос¬
тупних ресурсів, поки не будуть іден¬
тифіковані і обрані оптимальні альтер¬
нативи.

Друкер П. (англ. Ргискег Р.) — про¬
фесор, лауреат Нобелівської премії,
фахівець у галузі менеджменту, автор
багатьох робіт, серед яких особливо
виділяється “Практика управління”.
Ім’я Д. пов’язують з більшістю теорій
з менеджменту. Зокрема, виникнен¬
ням цільового управління (ЦУ), в ос¬
нові якого лежить ідея постановки
перед працівниками загальних зав¬
дань, аби дозволити їм самим розра¬
ховувати свої необхідні витрати і сте¬
жити за виконанням, порівнюючи
фактичний результат із поставленим
завданням. Філософія ЦУ полягає в
тому, що планування завдань істот¬
но скорочує час, потрібний для кон¬
тролю за їхнім виконанням. У цій
системі менеджери повинні чітко
формулювати мету, а завдяки по¬
ліпшеному комунікативному зв’язку
істотно підвищується мотивація пер¬
соналу, у кращому разі, цілком усу¬
ваються оцінка і перевірка резуль¬

татів. Досвід свідчить лише про част¬
ковий успіх ЦУ, що мислиться неадек¬
ватним розумінням принципів систе¬
ми, її непродуманим запровадженням
та іншими труднощами реалізації цієї
загалом досить здорової і прагматич¬
ної ідеї. У книжці автора “Нові тен¬
денції та зміни в менеджменті XXI сто¬
ліття” (Мапацетепі Сіїа11еп§е8 Гог ііїе
ХХІ5І Сепіигу) сформульована група
припущень, що лежить в основі менед¬
жменту як наукової дисципліни: а) ме¬
неджмент є професійним, діловим ме¬
неджментом; б) існує або повинна
бути одна правильна ієрархічна струк¬
тура; в) існує або повинен бути один
правильний шлях управління людьми.

дублювання (паралелізм) (англ. сіир-
Іісаііоп) — є реалізацією стратегії куль¬
тивування внутріфірмової конку¬
ренції. Воно може належати до різних
технологій, націлених на розв’зання
подібних виробничих завдань, до по¬
дібної спеціалізації різних відділень,
до продуктів, що випускаються різни¬
ми відділеннями, а також до проектів
НІОКР. Так, наприклад, фірма
“Діджитал еквіпмент корпорейшен”
надає своїм керуючим відділеннями
й агентам по збуту право включати в
асортимент продукції взаємно кон¬
куруючі в масштабах фірми вироби.
Усвідомлено переплачуючи на дуб¬
люванні (причому ця переплата
піддається виміру), фірма за рахунок
розвитку внутрішньої конкуренції
отримує доходи значно вищі за се¬
редні.

еволюція влади

економіка тиньова

еволюція влади (англ. емоШіоп о/
аи(ИогіІу) — історичний розвиток уяв¬
лень про сутність влади як вищої ко¬
ординуючої сили в класичному менед¬
жменті в напрямі поступового витіс¬
нення формальної влади іншими
формами управління. Влада дедалі
рідше рекомендується як єдиний засіб.

екзогенні фактори (англ. ехо§епоиз
Гасіогз) — фактори зовнішнього сере¬
довища щодо суб’єкта господарюван¬
ня (цінова і податкова політика, кво¬
ти, митні тарифи та ін.)

еккаунтант (англ. ассоипіапі) — ква¬
ліфікований бухгалтер; бухгалтер з уп¬
равлінськими функціями: ревізор,
контролер, експерт з аналізу балансів
та фінансової звітності.

економетрія (англ. есопоте(гу) — вив¬
чення кількісних характеристик еко¬
номічних явищ та процесів засобами
математичного й статистичного анал¬
ізу.

економіка (англ. есопотісз) — 1 . су¬
купність суспільних відносин як у
виробничій, так і у невиробничій сфе¬
рах, тобто економічний базис певно¬
го суспільного ладу. 2. народне гос¬
подарство певної країни або його га¬
лузь. 3. терміном е. позначають науки,
які вивчають специфіку виробничих
відносин у певній галузі або сфері сус¬
пільного виробництва (е. транспорту,
е. праці та ін.).

економіка виробничої сфери (англ.
есопотісз о/ргоііисііге зркеге) — су¬
купність галузей економіки, що ви¬
робляють матеріальні блага; наука,
що вивчає економічні законо¬
мірності сфери матеріального вироб¬

ництва, в якій створюється сукупний
суспільний продукт, зокрема націо¬
нальний дохід.

економіка змішана (англ. тіхесі есо-
поту) — економічна система, за якої
приватні підприємства функціонують
поруч із підприємствами, якими во¬
лодіє і керує уряд.

економіка латентна (англ. Іаіепі
есопоту) — різновид тіньової економі¬
ки, що має яскраво виражений кримі¬
ногенний характер. Значну частину е.
л. складає господарська діяльність, за¬
боронена законом, зокрема пов’язана
з порушенням правил щодо валютних
операцій, хабарництвом, приписуван¬
ням, спекуляцією тощо.

економіка невиробничої сфери
(англ. есопоту о/ поп-ргосіисііїе
зркеге) — сукупність процесів, які ха¬
рактеризують стан і розвиток неви¬
робничої сфери; наука, що вивчає
економічні закономірності розвитку
невиробничої сфери, методи управ¬
ління, планування та організації
праці на підприємствах.

економіка ринкова (англ. тагкеї есо¬
поту) — економічна система, в якій
координація суспільних процесів
здійснюється за допомогою ринку.
Основу е.р. становлять вільні еко¬
номічні відносини між незалежними
самостійними підприємцями, вироб¬
никами і споживачами, що Грунту¬
ються на інтересах вигоди та
мінімальному втручанні держави.

економіка тіньова (англ. зкасіом есо¬
поту) — прихована економічна діяль¬
ність всупереч чинним законодавчим
актам і державним нормативам. Су¬
купність не контрольованих держа¬
вою, нерегламентованих і протиправ¬
них видів економічної діяльності.

економіко

8 0 економія за рахунок росту виробництва

економіко (англ. есопотісх) — 1. вчен¬
ня про виробництво, розподіл, продаж
і використання товарів і послуг. 2.
вчення про фінансові структури, яке
показує, як складається ціна товару чи
послуг і який прибуток вони прино¬
сять. 3. економіка (наукова дисциплі¬
на). 4 . структура господарського жит¬
тя.

економічна експансія (англ. есопотіс
ехратіоп) — політика, спрямована на
поширення сфери свого впливу на
чужі території, ринки, джерела сирови¬
ни. Здійснюється як економічними
методами (вивезення капіталу,
демпінг, валютна політика), так і
шляхом дипломатичного тиску,
збройної агресії, економічного і по¬
літичного підкорення.

економічна ефективність управління ви¬
робництвом (англ. ргосіисііоп тапа§етеп(
есопотіс е£іісіепсу) — результат діяль¬
ності системи управління, який забез¬
печує досягнення цілей, що стоять пе¬
ред об’єктом управління, за наймен¬
ших витрат.

економічна семіотика (англ. есопотіс
зетіоіісх) — наукова дисципліна, що
вивчає закономірності побудови й ви¬
користання форм обміну інформа¬
цією в системах економічного управ¬
ління.

економічна структура суспільства

(англ. Есопоту зігисіиге о/зосіеіу) — су¬
купність елементів виробничих від¬
носин певного суспільства, що ста¬
новлять його економічний базис,
відносини виробництва, розподілу,
обміну, споживання.

економічний експеримент ("англ. есопо¬
ту ехрегітепі) — науково поставлений
дослід у галузі економічних процесів
для перевірки ефективності розроб¬

лених господарських заходів. Метою е.
е. є доведення правильності певної
економічної теорії, висунутої на ос¬
нові вивчення діючої практики еко¬
номічного розвитку.

економічна зона (англ. есопотіс юпе)—
морський район, що розташовується за
межами територіального моря і приля¬
гає до нього, в якому прибережна дер¬
жава має суверенне право на розвідку,
розробку та збереження природних ре¬
сурсів, які перебувають на дні, в його
надрах, у покривних водах, а також на
розпорядження цими ресурсами.

економічний бойкот (англ. есопотіс
Ьоусоі) — повна або часткова відмова від
економічних зв’язків з окремою при¬
ватною особою, фірмою, державою.

економічний дирижизм (англ. есо¬
потіс сопсіисшт) — одна з економіч¬
них доктрин, яка характеризується
прагненням до більш значного за
масштабами та глибиною втручання
держави в економічні процеси.

економічний дуалізм (англ. есопотіс
сіиаіігт) — існування в межах однієї
економіки обтяжуючих один одного
різних способів виробництва, спожи¬
вання, ринків трудових ресурсів або
навіть різних видів грошового обігу.

економічний механізм {англ. есопотіс
тесИапіїт) — складовий елемент гос¬
подарського механізму. Він включає
економічні важелі та стимули.

економія (англ. есопоту) — 1. ощад¬
ливість при витрачанні чого-небудь.
2. заощаджені проти встановленої
норми матеріали, сировина, паливо,
час, кошти на виробництво одиниці
продукції або виконаних робіт.

економія за рахунок росту виробниц¬
тва (англ. есопотіез о/асаіе) — ситуація,
за якої середня вартість одиниці про-

експансія

експорт капіталу

дукції знижується при збільшенні ви¬
пуску продукції.

експансія (англ. ехратіоп) — розши¬
рення сфери впливу об’єднань вели¬
ких держав, яке здійснюється еконо¬
мічними, військовими й дипломатич¬
ними методами.

експеримент (англ. ехрегітепі) — 1.
один з основних методів наукового
дослідження, в якому вивчення
явищ відбувається за допомогою ре¬
тельно вибраних або штучно створе¬
них умов. 2. дослід, спроба здійснити
щось вперше.

експертиза (англ. ехатіпа(іоп) — дос¬
лідження будь-якого питання обізна¬
ною особою (експертом) з метою
надання висновку.

експертиза грошових знаків (англ.
ехатіпаіїоп о/ Ьапкпо(ез) — перевірка
грошових знаків і розмінної монети
на їх справжність і платіжність. Мета
експертизи — виявити фальшиві,
старі, пошкоджені грошові знаки і
монети. Якщо при експертизі по¬
шкоджених знаків буде встановлено
їхню справжність і платіжність, банк
замінює їх на нові за заявою пред’яв¬
ника.

експертиза патентна (англ. раїепі
ехатіпа(іоп) — 1 . дослідження заявки
на винахід з метою встановлення у
пропозиції ознак винаходу. За на¬
слідками е.п. розв’язують питання про
видачу авторського свідоцтва чи патен¬
ту на винахід. 2. з’ясування того, що
експонати міжнародних виставок або
товари, на які передбачається продаж
ліцензій чи передача технічної доку¬
ментації в інші країни, не підлягають
дії чинних там патентів. За наслідками
такої експертизи складають офіційний
документ — патентний формуляр.

експертна квота (ангя. єхрегі диоіа) —
певна величина у загальному обсязі
експорту товарів, яку встановлюють
картелі для об’єднуваних ними
підприємств, або частка окремих мо¬
нополій, що входять у міжнародні кар¬
телі.

експертних оцінок методи (англ. те(-
косІ5 о/ехреіі тагкз) — методи науково-
технічного прогнозування, пов’язані
із збиранням та систематизацією пев¬
них оцінок (технічних, економічних
та ін.), які дають компетентні спе¬
ціалісти (експерти), які досліджують
проблеми, процеси, явища тощо.

експертні оцінки (англ. ехрегі’з
арргаіьаіз) — розгляд, дослідження
якої-небудь справи, якогось питання
з метою зробити правильний висно¬
вок, дати правильну оцінку відповід¬
ному явищу.

експозе (англ. ехрозе) — 1 . короткий
виклад якогось документа, твору
тощо. 2. у парламентській практиці
— коротке повідомлення представ¬
ників уряду з питань поточної внут¬
рішньої і зовнішньої політики.

експорт (англ. ехрогі) — 1 . вивезення
товару або капіталу за кордон само¬
стійно або із залученням послуг не¬
залежних маркетингових посеред¬
ників. 2. товари, які відправляють до
іншої країни на продаж.

експорт капіталу (англ. саріїаі ех-
рогіз) — вивезення капіталу за кордон,
який здійснюється у грошовій або
товарній формі з метою одержання
прибутку, зміцнення економічних і
політичних позицій. Запроваджуєть¬
ся державами, фірмами, окремими
підприємствами у вигляді позичково¬
го капіталу (позики, кредити, вкла¬
дення на поточні рахунки іноземних

експортна ліцензія

Екс-райт'

банків) або підприємницького капіта¬
лу (прямі, портфельні інвестиції).

експортна ліцензія (англ. ехроп Іісеп-
ие) — дозвіл компетентного державно¬
го органу на вивезення конкретних
товарів установленої вартості протя¬
гом певного часу.

експортна угода (англ. ехрогі аргее-
тепґ) — комерційна діяльність, пов’я¬
зана з вивезенням і продажем за кор¬
дон товарів чи послуг, зроблених у
країні-експортері, для передачі у
власність іноземному контрагенту.

експортні дотації (англ. ехроп ргапі)—
кошти, що виділяються з державного
бюджету експортерам з метою заохо¬
чення вивезення товарів. Е. д. йдуть на
надання експортерам різних податко¬
вих пільг (зниження податкових ста¬
вок чи повернення внутрішніх по¬
датків із товарів, вивезених за кордон;
надання можливості купівлі без подат¬
ку на внутрішньому та зовнішньому
ринках товарів, призначених для ви¬
робництва продукції на експорт,
звільнення від податку транспорту¬
вання експортних товарів, їх складу¬
вання тощо); субсидіювання пільго¬
вих процентних ставок за наданими
комерційними банками експортних
кредитів; поповнення грошових ре¬
сурсів спеціалізованих кредитних і
страхових інститутів, які здійснюють
фінансування та страхування експор¬
тних операцій.

експортні кредити (англ. ехрогі сгесііі)—
кредити, що надаються іноземним
покупцям або їхнім банкам із метою
фінансування продажу товарів і по¬
слуг; засіб стимулювання експорту.
У країнах з розвинутою ринковою
економікою залежно від того, хто
безпосередньо кредитує іноземного

покупця, е. к. поділяються на фірмові
(комерційні) і банківські. Фірмові е. к.
надаються від особи експортера, але,
як правило, рефінансуються банками.
Більше поширення набули банківські
е. к., що надаються іноземним покуп¬
цям безпосередньо банками.
Банківські е. к. надаються приватни¬
ми банками або їх консорціумами і
спеціальними зовнішньоторговель¬
ними банками. У деяких випадках ха¬
рактеру е. к. набувають урядові креди¬
ти або кредити урядових установ. По¬
ширена практика комбінованих
(змішаних) кредитів.

експортні товари (англ. ехроп роосі.ч)—
товари, призначені для вивезення за
кордон з метою реалізації їх на зов¬
нішньому ринку.

експортна вартість товару (англ. ехрогі
созі о/ соттосШу) — вартість, яка виз¬
начається за рахунком, що пре¬
д’являється іноземному покупцю без
прямих накладних витрат в іноземній
валюті, пов’язаних із реалізацією да¬
ного товару.

експортна квота (англ. ехрогі циоіа) —
визначений обсяг виробництва й по¬
ставок на експорт окремих товарів.

експортна субсидія (англ. ехрогі шЬ-
зШу) — один з методів державного сти¬
мулювання експорту за рахунок бюд¬
жету.

експортний лізинг (англ. ехрогі Ііш§)—
один із видів лізингових операцій, по¬
в’язаних з наданням у довготерміно¬
ву оренду обладнання лізингодава-
чем, який перебуває в державі —
виробнику цього обладнання, лізин-
гоотримувачу з іншої держави.

“екс-райт” (англ. ех-гіфі) — корпо¬
рації, що залучають додаткові гроші.
Можуть надавати своїм акціонерам

екстра

елімінування

право підписки на нові чи додаткові
акції за ціною нижче за ринкову.

“екстра” (англ. ех(га) — дивіденд у
вигляді акцій або готівки як доповнен¬
ня до постійних і звичайних диві¬
дендів, які виплачує компанія.

екстраполяція (англ. ехігароіаііоп) —
метод прогнозування тенденцій, в ос¬
нові якого лежить впровадження ліній,
тенденцій за межами кінцевої точки
почасового ряду.

ЕКЮ (англ. Еигореап Сиггепсу Ііпії)—
регіональна валютна одиниця, що ви¬
користовується країнами-учасниками
Європейської валютної системи (ЄВС)
з 13 березня 1979 р. Створення ЕКЮ
мало на меті сприяти розвитку інтег¬
рації у валютній сфері, протидіяти
впливу долара СІЛА у взаємних розра¬
хунках, забезпечувати передумови для
формування єдиного валютного рин¬
ку країн Європейського економічного
співтовариства (з січня 1992 р. Євро¬
пейський Союз (ЄЄ). ЕКЮ має пев¬
ний валютний курс, який визначаєть¬
ся на базі валютного кошика націо¬
нальних валют країн-учасниць ЄЄ
англійського фунта стерлінгів і грець¬
кої драхми з урахуванням їхньої пи¬
томої ваги у сукупному валовому на¬
ціональному продукті.

еластичність попиту (англ. еіазііс
шрріу) — показник, що характеризує,
на скільки відсотків може зрости чи
знизитися ринковий попит на певний
товар залежно від збільшення або змен¬
шення його ціни на один відсоток.

електронні гроші ( англ. еІесГгопіс то-
пеу) — умовна назва грошових коштів,
які використовуються їхніми влас¬
никами на основі електронної систе¬
ми банківських послуг. По суті, це
кредитні гроші, які приводяться в рух

не за допомогою паперових носіїв
(банківських білетів, чеків, векселів),
а завдяки запровадженню в сфері роз¬
рахунків найновітніших комп’ютерів
і сучасних систем зв’язку. Е. г. є
найбільш прогресивним, економіч¬
ним і зручним носієм грошових
функцій. Поява електронних грошей
стала можливою завдяки широкому
впровадженню в банківську справу, у
сферу обслуговування населення ком¬
п’ютерної техніки і технології, ство¬
ренню ефективної системи правового
захисту всіх суб’єктів розрахунково-
платіжних відносин. Основними ком¬
понентами системи забезпечення е. г.
є банківські автомати-касири, кре¬
дитні картки,дебетові картки,елект¬
ронні системи розрахунків у торго¬
вельних пунктах, електронна система
обслуговування вдома та ін. Широко¬
го розвиткуе. г. набулиуСША, Японії,
ФРН та інших країнах з розвинутою
електронною індустрією.

елементи організації (англ. еіетепіїо/
огуапіг.аііоп) — за Барнардом, це три
формальні складові будь-якої органі¬
заційної структури, необхідні для її
нормального функціонування:
інформаційний зв’язок, готовність
служити одній меті і наявність загаль¬
ної мети. Хоча ціль організації, її
стратегічне призначення відрізня¬
ються від мотивів, якими керується
кожен співробітник, індивідуальне і
загальне повинні підкріплювати одне
одного для того, щоб сприяти досяг¬
ненню позитивних результатів.

елімінування (англ. еіітіпа(іоп) —
вилучення з розгляду (розрахунку,
аналізу) ознак (змінних факторів),
не пов’язаних з явищем, що визна¬
чається.

ембарго

Емерсон Харрінгтон

ембарго (англ. еткагуо) — 1 . заборона
державною владою ввезення-вивезен-
ня товарів чи валютних цінностей, що
належать іншій державі. 2. заборона
державного виходу з портів країни су¬
ден інших держав своїх чи власних і
заходу іноземних суден у порти або
затримання їх у територіальних водах.
3. згідно із статутом ООН колектив¬
ний репресивний захід стосовно дер¬
жави, дії якої є небезпечними у міжна¬
родній практиці. 4 . розпорядження
уряду, яке припиняє певний вид
торгівлі (ке §оуегптеп( каз ри( ап
еткаг§о оп (ке ехрог( о/ сотри(ег
ециіртеп( — уряд наклав ембарго на
експорт комп’ютерного обладнання;
(о Іі/(ап етЬаг&о — дозволити торгува¬
ти знову.

емеритальні каси (англ. етегіїаі
едзккох) — різновид пенсійних кас, які
охоплюють переважно високоопла-
чувану частину державних служ¬
бовців, вищих офіцерів і генералів.
Виплата пенсій пов’язана з особис¬
тими заслугами, стажем роботи.

Емерсон Харрінгтон (англ. Етегзоп
НаггІп§(оп) — перший в історії науко¬
вого менеджменту “інженер з ефек¬
тивності”, який зробив ефективність
справжньою філософією, що була
ним викладена у широковідомій
книжці “Дванадцять принципів ефек¬
тивності”. Ці фундаментальні прин¬
ципи, що властиві усім формам жит¬
тя на Землі, вироблялися протягом
мільйонів років і разюче діяли по¬
рівняно з граничною неефективні¬
стю діяльності людини, що, за Е., не
перевищує 1 % сукупного потенціалу,
даного йому від природи. Тривале пе¬
ребування Е. в Європі дозволило
йому познайомитися зі слабкими і

сильними сторонами в організації
праці різних країн, виявити особли¬
вості національних культур і госпо¬
дарської діяльності: промислове лі¬
дерство Англії в мореплаванні, інте¬
лектуальний потенціал Німеччини,
новаторство французів, геніальність
окремих американців. Погляди Е. на
ефективність зводяться до ідеї про те,
що праця повинна бути благом, а не
нещастям. Вища здатність людини
полягає в тому, що вона може створити
і налагодити організаційну структуру,
принципом діяльності якої буде
створення і досягнення ідеалів. Пер¬
ший принцип (сіеаг сіе/іпед ійеаіз) —
наявність чітко виражених ідеалів.
Значення ідеалів для практичної ро¬
боти організації важко переоцінити,
вважав Емерсон, тож з упевненістю
можна говорити при цьому про один
із фундаментальних принципів уп¬
равління. Призначення своєї орган¬
ізації керівники мають доводити
кожному співробітнику, воно по¬
винно бути скрізь і в усіх на очах. Тоді
і тільки тоді будь-яка ділова компа¬
нія може досягти високого ступеня
ефективності як кожного окремо
взятого працівника, так і організації
загалом. Другий принцип — здоровий
глузд (соттоп зете). Емерсон вва¬
жав, що коли ділова компанія не має
ні ідеалів, ні чіткої структури, ні здо¬
рового глузду, то вона не має шансів
функціонувати досить ефективно,
що може знайти своє вираження, на¬
приклад, у її капіталізації: здобу¬
вається і встановлюється непотрібне
устаткування, створюються надлиш¬
кові потужності. Усе це збільшує до¬
даткові накладні витрати, що руйні¬
вно впливають на успіх всієї орга-

Емерсон Харрінгтон

нізацїї. Як приклад із сучасного мене¬
джменту можна вказати на діючу в ба¬
гатьох американських компаніях
програму оптимізованої виробничої
технології (ОВТ), в якій мета органі¬
зації, її структура, а також здоровий
глузд знаходять спільне застосуван¬
ня для вирішення проблем промис¬
лового виробництва. Третій принцип
— експертна рада (сотреґепґ соитеї).
Роль експертно-технічного персона¬
лу в роботі організації. Керівники
компаній США в ранній період ме¬
неджменту покладалися лише на
власні вміння і знання і знехтували
експертною порадою з боку юристів,
бухгалтерів, консультантів й інже¬
нерів. Однак зі ускладненням управ¬
лінської діяльності дедалі частіше до¬
водилося звертатися за порадою до
технічних експертів, тому що жоден
керівник не може стати фахівцем
відразу в усіх галузях, необхідних для
успішного ведення справи. Четвер¬
тий принцип — дисципліна (йізсірііпе).
Робота задля досягнення загальних
ідеалів у дисциплінованій організації
виявляється переважно у формі
співробітництва, і на доказ цього по¬
ложення Емерсон наводить приклад
бджолиного вулика: здається, що жод¬
на бджола не підлегла іншій, але “дух
вулика” такий міцний, що кожна з них
зайнята своєю справою, фанатично
вірить у те, що і кожна інша бджола
так само сумлінно і завзято працює на
благо вулика. У зв’язку з такого роду
дисципліною відоме зауваження
Емерсона проте, що “співробітницт¬
во — це не принцип, але його
відсутність — це вже злочин”. П’ятий
принцип — чесне ведення справи (/аіг
сіеаі). Керівник повинен мати три

важливих людських якості — розумі¬
ння спільності інтересів усіх співроб¬
ітників організації, творчу уяву і по¬
чуття справедливості. Одна із найск¬
ладніших і важких для вирішення
проблем у справі створення клімату
справедливих відносин — невміння
витримувати паритет між оплатою і
продуктивністю. Система винагоро¬
ди за працю повинна бути такою, щоб
її рівень на сьогодні був прийнятним
і залишалася ще надія на краще завт¬
ра. Подібні системи винагороди по¬
роджують атмосферу піднесення і по¬
зитивного спонукання до продуктив¬
ної праці. Шостий принцип — ведення
прямого, адекватного і постійного об¬
ліку (кееріпр, геІіаЬІе. Іттесііаіе,
адециаіе а псі регтапепі гесогсіх). Об¬
лікові документи містять для керів¬
ників більше інформації, ніж можна
одержати шляхом безпосереднього
сприйняття. Ці документи поперед¬
жають, нагадують про минулий досвід
і дозволяють прогнозувати май¬
бутнє. Емерсон був переконаний, що
жоден керівник не може оцінити стан
справ у своїй компанії, якщо відсутні
дані про нормативи і ціни на матеріа¬
ли, ставки заробітної плати і т.д.
Тільки аналізуючи всі показники,
менеджер може правильно судити
про реальний рівень продуктивності
і визначати ступінь ефективності по¬
рівняно із заданими нормативами.
Сьомий принцип — диспетчеризація
(сіі$раІсИіп§) — аспект планування,
що складається з календарного пла¬
нування часу і витрат за аналогією з
графіком руху залізничних потягів.
Восьмий принцип — стандарти і гра¬
фіки (зіапдапіз апд зсИесіиІез). Певний
набір правил або розпоряджень, за-

Емерсон Харрінгтон

емісійний прибуток

гальновизнаних у цій сфері діяль¬
ності. Ці стандарти і норми можуть
бути представлені у вигляді суворих
математичних формул чи в іншому
вигляді, якщо вони не піддаються
кількісній оцінці, але в будь-якому
разі відіграють помітну роль у досяг¬
ненні високого рівня ефективності.
Особливе значення класики менедж¬
менту надавали застосуванню стан¬
дартів при калькуляції витрат, визна¬
ченні нормативів часу і преміальних
винагород, а знання і дотримання
нормативних витрат у справі моти¬
вації до продуктивної праці повинні,
на їхню думку, запобігати негатив¬
ним впливам, тому що “ефективності
неможливо домогтися від перевтом¬
лених, низькооплачуваних і незадо-
волених робітників”. Дев ’ятий прин¬
цип — стандартні умови (зіапдагдіїесі
сопФИіопз). Часто виникає спокуса пе¬
рескочити через сьогодення і почати
детальне планування майбутнього,
спираючись на технічні прийоми й
емпіричні правила, що діяли в мину¬
лому. Емерсон підкреслював, що
навіть найбільші промислові ком¬
панії США були пов’язані технічни¬
ми умовами, успадкованими від нео-
свіченого і неефективного минулого,
графіки часто не витримуються і
замість раціонального контролю не¬
обхідно починати трудомісткі
аварійні зусилля. Десятий принцип —
стандартизація операцій (зіапсіаг-
сіііаііоп о/орегаііот). Добрих резуль¬
татів неможливо досягти випадково.
Стандартизація операцій забезпечує
ймовірність отримання високих ре¬
зультатів, у цьому випадку для досяг¬
нення високої ефективності досить
відповідних розумових здібностей,

сили волі й організаційних навичок,
що дають змогу погоджувати свої дії
зі стандартними розпорядженнями.
Одинадцятий принцип — нормативні і
практичні інструкції (зіапсіагдргасіісе
ітігисііопз шШеп). Постійно діючі
розпорядження і настанови до прак¬
тичних дій на підприємстві, що слу¬
гують посібниками для навчання пер¬
соналу в організації і послідовному
вдосконаленні виконання завдань.
Звичайно, складання подібних доку¬
ментів потребує багато часу і праці,
тим більше що американцям, вважав
Емерсон, властиво зупинятися там, де
варто було б ці труднощі переборюва¬
ти. Дванадцятий принцип — винагоро¬
да за ефективну працю (еф/ісіепсу
гемагсі). Адекватна система оплати
праці дозволяє робітнику відчувати,
яке значення його праця має для
підприємства. Винагорода за ефек¬
тивну працю — це визнання продук¬
тивності на робочому місці в межах
відповідальності працівника. Опти¬
мальною мірою ефективності пови¬
нен бути при цьому не максимум мус¬
кульних зусиль протягом короткого
періоду, а скоріш комбінація розумо¬
вої і фізичної праці, що забезпечує ро¬
бітникові по можливості найсприят¬
ливіші умови для однаково продук¬
тивної праці як сьогодні, так і в
майбутньому.

емісійний баланс (англ. еттпе Ьа/ап-
се) — розробляється емісійним банком
з метою визначення розмірів і струк¬
тури операцій випуску та вилучення
грошових знаків за певний період. Саль¬
до е. б. характеризує збільшення чи
зменшення маси готівки в обігу.

емісійний прибуток (англ. ргофїі о/ із-
зие) — прибуток від розміщення цінних

емісія

енергетичний баланс

паперів, який одержують великі бан¬
ки, інші кредитно-фінансові устано¬
ви внаслідок посередництва між емі¬
тентами цінних паперів і їх покупця¬
ми.

емісія (англ. етіззіоп) — випуск па¬
перових грошей та цінних паперів дер¬
жавними установами та акціонерними
товариствами.

емісія грошей (англ. топеу еттіоп) —
випуск в обіг грошей. Сприяє збіль¬
шенню грошової маси в обігу. Еко¬
номічні межі емісії визначаються по¬
требами сфери обігу в грошах як засо¬
бу обігу та платежу, а також засобу
нагромадження. Якщо емісія здійс¬
нюється в цих межах, створюються
умови для забезпечення сталості гро¬
шей. Е.г. приносить емітенту дохід,
розмір якого визначається різницею
між її сумою та витратами на виготов¬
лення грошових знаків. Оскільки в су¬
часних умовах е.г. закріплена за цент¬
ральними банками країн, емісійний
дохід переходить у їхнє розпоряджен¬
ня і використовується як кредитний
ресурс. Якщо розвиток банківського
кредитування економічно виважений,
розміри емісії тримаються у межах зро¬
стання потреб сфери обігу в грошах.
Емісійний дохід може використовува¬
тися для покриття бюджетного дефіци¬
ту опосередковано чи через креди¬
тування банківською системою держа¬
ви під її цінні папери. За таких умов,
особливо в першому випадку, емісія
грошей виходить за межі об’єктивних
потреб обігу, що призводить до їх знец¬
інення.

емісія цінних паперів (англ. зіос
етіззіоп) — випуск в обіг акцій, об¬
лігацій, скарбницьких векселів та
інших цінних паперів підприємства¬

ми, банками та центральними і міс¬
цевими органами держави. Мета е. ц.
п. — залучення з ринку позикових ка¬
піталів додаткових коштів. Підприєм¬
ства залучають такі кошти для розши-
рення своїх основних і обігових
фондів, банки — для збільшення кре¬
дитних коштів і розширення кредиту¬
вання, державні ограни — для покрит¬
тя дефіциту своїх бюджетів.

емітент (англ. іззиег) — держава,
підприємство, установа, організація,
що випускають в обіг грошові знаки,
цінні папери, платіжно-розрахункові
документи.

емуляція (англ. етиіаііоп) — імітація
функціонування всієї або частини
однієї системи засобами іншої, яка ре¬
алізована переважно шляхом апарат¬
них засобів таким чином, що за посе¬
редництвом системи — імітатора —
здійснюється обробка тих самих про¬
грам, отримання тих самих резуль¬
татів, що й у імітованій системі.

ендогенні фактори (англ. епйо&епот
/асіог.ч) — фактори внутрішнього по¬
ходження, викликані головним чи¬
ном внутрішніми причинами: на¬
дійна національна валюта, перехід до
принципово нової технології на основі
НТП, забезпеченість паливно-енерге¬
тичними ресурсами та ін.

енергетика (англ. епегуоііе.ч) — галузь
економіки, пов’язана з вивченням
енергетичних ресурсів, виробленням
(генеруванням), перетворенням,
розподілом і споживанням різних
видів палива та енергії.

енергетичний баланс (англ. епегуеііс
Ьаіапсе) — система показників, які ха¬
рактеризують ресурси, виробництво
та використання всіх видів палива й
енергії.

ергономіка

ефект “ореолу слави'

ергономіка (англ. е§гопотіс) — нау¬
кова дисципліна, що вивчає взаєми¬
ни людини і машини в конкретних
умовах виробничої діяльності з ме¬
тою раціоналізації виробництва і зро¬
стання продуктивності праці. Люди¬
на, машина і середовище роз¬
глядаються в ергономіці як складне
ціле, в якому провідна роль відво¬
диться людині. До завдань ергономі¬
ки входить розробка методів систем¬
ного аналізу, оцінки і проектування
найдоцільніших варіантів людської
діяльності.

етика ділова (англ. Ьтіпе$$ еікісз) —
вчення і практика поведінки люди¬
ни відповідно до понять добра і зла,
призначення людини в суспільстві,
сенсу життя й діяльності. Ділова ети¬
ка включає в себе систему ідеалів, на
які спирається ділова людина, і грун¬
тується на моральних принципах,
певних правилах поведінки, а також
на правових критеріях, які встанов¬
люються законодавчими актами дер¬
жави.

етичні норми корпоративної відпові¬
дальності (англ. еікісаі зіапсіагск іп (ке
согрогаїе гезротіЬіШу) — соціальна
спрямованість менеджменту і її вира¬
ження в діяльності менеджерів. Опи¬
тування 513 провідних керівників
компаній у США засвідчило, що вони
надають великого значення високим
етичним нормам у своїй роботі, але
лише 40% з них задоволені досягну¬
тими результатами. Точно так само
існує значний розрив, наприклад, між
усвідомленням необхідності охоро¬
ни навколишнього середовища,
прийняттям соціально відповідаль¬
них рішень і тими практичними ре¬
зультатами, які ми маємо.

ефект діяльності (англ. кожГкогпе
е//ес1) — тенденція людей виконувати
краще роботу, щоб, виконавши її,
відчувати себе корисним і важливим.

ефект жадібності (англ. ргеесі е[}есі)
— пов’язаний з характерним для по¬
чатку 80-х років XX ст. у США фено¬
меном “золотих парашутів” для ке¬
рівників вищого рангу, спроба дати
тлумачення цього явища. З погляду
своїх соціальних інтересів профспілки
скаржаться на ці надмірні і явно не-
заслужені винагороди менеджерам,
власники акцій висловлюють своє не¬
вдоволення тим, що менеджери вже
не виступають як їхні агенти і працю¬
ють тільки на себе. Водночас, виправ¬
данням таких компенсаційних па¬
кетів (“парашутів”) може бути той
факт, що, наприклад, президент кор¬
порації, яка входить у реєстр 500 про¬
відних фірм журналу “Рогіипе”, що
дає роботу багатьом тисячам людей і
має у своєму розпорядженні активи
на суму, що перевищує бюджет дея¬
ких штатів, не повинен заробляти
менше ніжяка-небудь зірка або про¬
фесійний спортсмен. Ринок визначає
економічну значимість усіх товарів і
послуг, і талант керівника корпорації
має входити до числа найбільш дефі¬
цитних і цінних національних ре¬
сурсів. Незважаючи на ці надмірні,
можливо, навіть скандально високі
оклади, багато хто з нас довірили б
свою долю скоріше керівникам кор¬
порацій, ніж професійним спортсме¬
нам або зіркам шоу-бізнесу.

ефект “ореолу слави” (англ. каїо
е$ес!) — низка позитивних вражень про
продукти, що залишаються у спожи¬
вачів і які можна виявити при опиту¬
ванні.

ефективність

ефективність товарно-операційна

ефективність (англ. е/рсіепсу, е//ес-
Іі-уепеах) — 1 . співвідношення між
результатами виробничо-господарсь¬
кої діяльності самостійного суб’єкта і
використаними для одержання цих
результатів матеріальними, трудови¬
ми і фінансовими ресурсами (затрата¬
ми). 2. в економіці і в менеджменті
максимізація результату при мі¬
німальних витратах. Так, у вироб¬
ництві продовольства це означає ви¬
пуск якомога більшої кількості то¬
варів із найменшими витратами
землі, праці, капіталу й управлінських
ресурсів. Таким чином, витрати
цілком контролюються, прибуток у
розумних межах достатній, а продаж¬
на ціна може бути такою, що забезпе¬
чує нормальний збут продукції в умо¬
вах твердої цінової конкуренції. Як
стверджував Емерсон, високої про¬
дуктивності можна досягти тільки в
тому разі, якщо “потрібна річ зробле¬
на належним чином, потрібного лю¬
диною, у потрібному місці й у по¬
трібний час”. 3. здатність обрати пра¬
вильну мету (ціль), на якій зосередити
енергію організації.

ефективність і сфера послуг (англ.
еЦїсіепсу апсі їепчсе-огіепіесі оссира-іі-
от) — зростаюче значення заходів для
підвищення і виміру ефективності в
невиробничих галузях, у міру того, як
економіка дедалі більше орієнтуєть¬
ся на надання послуг. Наразі велика
частина американської робочої сили
зайнята вже не на сталеливарних чи
автомобільних заводах, а працює
інженерами, перукарями, вчителями,
лікарями, охоронцями. Водночас ми
ще мало знаємо про можливості
підвищення ефективності праці
фахівців у сфері послуг, де в майбут¬

ньому буде зайнята основна маса ро¬
бочої сили США. У цьому зв’язку ме¬
неджмент повинен бути готовий до
розв’язання унікальних проблем
підвищення ефективності, що рано чи
пізно дадуть про себе знати в цій сфері
діяльності, яка швидко розвивається.

ефективність та інновації (англ. е/р-
сіепсу апсі іппоуагіот) — ідея про те, що
новаторство в менеджменті може бути
об’єктом вивчення практики, і керів¬
никам варто цілеспрямовано шукати
джерела інновацій, використовуючи
доступні засоби (Друкер). Як приклад
новаторського підприємництва нази¬
вають Рея Крока — керівника компанії
“МасбопаМУ’. Сам Крок не винай¬
шов нічого, він просто стандартизував
продукцію і способи виробництва,
організував навчання персоналу на
основі аналізу робочих операцій, роз¬
робив нормативи, покликані забезпе¬
чити успіх. Інакше кажучи, передові
управлінські ідеї і прийоми він засто¬
сував для того щоб створити прийнят¬
ну для споживача систему цінностей,
тож продукція компанії користується
широким попитом в усьому світі, а зо¬
лоті арки — емблема “МассІопаїсІУ’ —
однаково добре відомі в Чикаго, Па¬
рижі, Х’юстоні, Мюнхені, Женеві, Ріо-
де-Жанейро.

ефективність технічна (технологічна)

(англ. (ес/тісаіеррсіепсу) — максималь¬
но можливий обсяг виробництва, до¬
сягнутий внаслідок використання на¬
явних ресурсів.

ефективність товарно-операційна

(англ. ігасіе еррісіепі) — можливість
здійснення обміну в заданому обсязі
через посередництво найменшої
кількості осіб.

євровалюта

європейська валютна система

євровалюта (англ. еигосигтепсу) — ва¬
лютні кошти, депоновані на рахунках
в європейських банках за межами
відповідних країн. Рахунки в є. поча¬
ли застосовувати в умовах конверто-
ваності валют і “доларового перена¬
сичення”, що виник внаслідок хро¬
нічного дефіциту платіжного балансу
США. Це обумовило розвиток ринку
є., тобто міжнародного ринку корот¬
кострокових капіталів. Маючи
є. (долари, марки, франки, фунти
стерлінгів та ін.), банки користують¬
ся зручним інструментом для
проведення кредитних угод на різні
терміни.

євродолари (англ. еигоЛоІІагв) — тим¬
часово вільні кошти в доларах США,
розміщені в банках Європи. Викори¬
стовуються для покриття дефіциту
платіжного балансу, поповнення на¬
ціональних грошових ринків.

єврокредити (англ. еигосгесііґз) —
міжнародні позики, що надаються ве¬
ликими комерційними банками за ра¬
хунок ресурсів євровалютного рин¬
ку. Як правило, такі позики організо¬
вують консорціуми банків на строк
від 2до10роківізплаваючими відсот¬
ковими ставками. Сума є. залежить від
репутації позичальника і коливаєть¬
ся в межах від 20-30 млн дол. до 1-2
млрд дол. Кредитні угоди по є. від¬
різняються рядом специфічних умов,
що визначають права і обов’язки кре¬
дитора і позичальника. Так, операції
банків у Європі не підлягають юрис¬
дикції країни банку-кредитора; на
них не поширюються грошово-кре¬
дитні норми та обмеження, що діють

у цій країні. Передбачається порядок
фіксації відсоткових ставок, мож¬
ливість припинення зобов’язань за
угодою у разі неможливості залучен¬
ня банками депозитів євроринку, ви¬
користання альтернативних валют та
інші умови.

єврооблігації (англ. еигосегіі/іса) —
боргові зобов’язання, що є одним із
видів цінних паперів, які випускають¬
ся позичальниками при отриманні
довготермінових кредитів на єврорин¬
ку. Є. мають всі ознаки (реквізити)
облігацій, а також деякі особливості.
Зокрема, вони розміщуються одночас¬
но на ринках кількох країн, а не однієї
країни, як традиційні іноземні об¬
лігації, що випускаються нерезидента¬
ми.

європейська валютна одиниця

(ЕКЮ) (англ. еигореап сиггепсу ипії) —
умовна міжнародна рахункова оди¬
ниця країн членів ЄЕС. Створена в
1979 р. із метою протиставити свою
колективну валюту американському
долару та запобігти його проникнен¬
ня на європейський ринок. Величина
ЕКЮ розрахована на базі “кошика”
національних валют країн-членів
ЄЕС. Слугує грошовою одиницею
європейської валютної системи. Ви¬
пускається у вигляді записів на рахун¬
ках центральних банків-членів ЄЕС
у Європейському фонді валютного
співробітництва. Використовується
як міра вартості для визначення ва¬
лютних паритетів, засіб міжнародних
розрахунків тощо.

європейська валютна система (англ.
еигореап сиггепсу &у$1ет) — форма
організації валютних відносин
країн-членів ЄЕС з метою сприян¬
ня їхнім зовнішньоекономічним

європейська розрахункова одиниця

європейські співтовариства

відносинам шляхом стабілізації ва¬
лютних курсів. Включає три основні
елементи: зобов’язання країн-учас-
ниць системи підтримувати коливан¬
ня валютного курсу своїх національ¬
них валют у межах встановленого
діапазону; створення спеціальної
європейської валютної одиниці
(ЕКЮ); надання кредитної і фінан¬
сової допомоги урядам країн-членів
ЄЕС, коли вони не мають фінансо¬
вих можливостей підтримувати курс
своєї національної валюти на узгод¬
женому рівні. Надання такої допомо¬
ги може здійснюватись на двосто¬
ронній і багатосторонній основі. Для
цього створений спеціальний фонд —
Європейський фонд валютного
співробітництва, а також можуть
формуватись інші цільові фонди за
рахунок внесків країн-членів ЄЕС.
Створена 13 березня 1979 року.

європейська розрахункова одиниця
(англ. еигореап рау-ипИ) — при¬
рівнюється до 0,888671 грама чистого
золота, а з 1975 р. — до “копійки ва¬
лют”.

європейський банк реконструкції і
розвитку (ЄБРР) (англ. еигореап Ьапк
о/ гесотігисііоп апсі (1е\’еІортепі) —
міжнародна кредитна організація, ос¬
новною метою якої є сприяння рефор¬
мам у країнах Центральної і Східної
Європи, спрямованих на перехід до
ринкової економіки. Створений у
травні 1990 р. Засновники: США, Ка¬
нада, Мексика, Венесуела, Марокко,
Єгипет, Ізраїль, Японія, Південна Ко¬
рея, Австралія і Нова Зеландія, усі євро¬
пейські країни (крім Албанії), а також
дві міжнародні організації — Євро¬
пейське співтовариство та Європейсь¬
кий інвестиційний банк.

європейський інвестиційний банк

(ЄІБ (англ. еигореап іпуеіїтепіЬапк.) —
спеціалізована фінансово-кредитна
організація ЄЄ, створена в 1958 р. Чле¬
нами ЄІБ є всі країни-учасниці ЄЄ.
Банк надає кредити на спорудження та
реконструкцію об’єктів, які станов¬
лять інтерес для країн-членів ЄЄ та
асоційованих членів.

європейський фонд регіонального роз¬
витку (ЄФРР), (англ. еигореап/опсі о/
геуіоп (іеуеіортепі) — складова части¬
на бюджету Європейського економіч¬
ного співтовариства (ЄЕС). Створений
в 1975 р. із метою фінансування заходів
щодо подолання існуючих регіональ¬
них диспропорцій у країнах ЄЕС.
Кошти фонду виділяються країнам,
як правило, для депресивних районів,
де рівень безробіття вищий, ніж в се¬
редньому по країні. Пояснюється це
тим, що вирішення регіональних про¬
блем є дуже важливою передумовою
створення економічного союзу.

європейський фонд розвитку (ЄФР)
(англ. еигореап / ип<і о/ ге§іоп
сіеі'еіортепі) — інститут багатосторон¬
нього пільгового кредитування асо¬
ційованих в ЄЕС країн, що розвивають¬
ся, при Комісії європейських співто¬
вариств (КЄС). ЄФР не є юридичною
особою, ним управляє Генеральний
директорат КЄС з питань співробіт¬
ництва і розвитку.

європейські співтовариства (ЄС)
(англ. еигореап ипіот) — інтеграційне
угруповання західноєвропейських
країн, яке виникло в 1967 р. шляхом
злиття керівних органів Європейсь¬
кого економічного співтовариства
(ЄЕС) та двох інтеграційних угрупо¬
вань галузевого характеру — Євро¬
пейського об’єднання вугілля і сталі

євроринок

ємність ринку

(ЄОВС) та Європейського співтовари¬
ства з атомної енергії (Євроатом).

євроринок (англ. еиготагкеї) —
міжнародний ринок позичкових капі¬
талів, на якому операції здійснюються
в євровалютах.

єврочеки (англ. еигосИекз) — чеки, що
приймаються до оплати у будь-якій
країні-учасниці європейської банкі¬
вської системи “Єврочек”, створеної
у 1968 році.

єдина державна система діловодства

(ЄДСД) (англ. Соттоп паїіопаї зузіет
о/сіегісаі когк.) — наукововпорядкова-
ний комплекс правил, нормативів і
рекомендацій, що визначають і регла¬
ментують процеси діловодства (спра-
вочинства) в установах, організаціях
та підприємствах. Положення ЄДСД,
правила їх застосування в умовах
діяльності різних установ видаються
міністерствами в інструкціях з діло¬
водства.

єдина номенклатура посад службовців

(ЄНПС) (англ. соттоп потепсіаґиге о/
ро$К апсі етріоуеех) — затверджений у
певному порядку перелік усіх катего¬
рій службовців, зайнятих у галузях
народного господарства і державного
управління, включаючи керівних
працівників, яких призначають вищі
організації або обирають у визначено¬
му порядку. В ЄНПС не враховані
посадові найменування плинного і
пільгово-підйомного складу, а також
масових професій зв’язку, торгівлі та
ін.

єдиний платіжний документ (англ.
соттоп рау-сіоситепі) — спільний до¬
кумент по платежах за житлову пло¬
щу, комунальні послуги, газ, елект¬
роенергію та телефон, запровадже¬
ний для поліпшення обслуговування

населення та вдосконалення порядку
розрахунків. Бланки є.п.д. брошуру¬
ються в єдину розрахункову книжку,
що видається безкоштовно квартиро¬
наймачам.

єдність диференціації й інтеграції

(англ. ипііу о/ с/і//егепГіа(іоп апсі
іпіеугаїіоп) , у менеджменті положен¬
ня про те, що із розвитком і поши¬
ренням нових технологій і підвищен¬
ням уваги до навколишнього середо¬
вища буде тривати процес
диференціації підрозділів у рамках
однієї організації. Найважливішим
завданням теоретичного і практич¬
ного менеджменту в цих умовах стає
розробка проблем інтеграції диферен-
ційованих, функціональних одиниць
у єдине ціле.

єдиноначальність (англ. ипііу о/
соттапсі) — у класичному менедж¬
менті (Файоль) ідея про те, що в орган¬
ізації співробітник не може водночас
мати більше одного керівника, перед
яким він відповідає за доручену робо¬
ту. В противному разі виникає ризик
втрати ефективності координації. По¬
рушення принципу є. може мати
місце, наприклад, коли керівник не
може чітко делегувати достатній обсяг
повноважень своєму підлеглому, внас¬
лідок чого останній має більше ніж од¬
ного боса. Це призводить до плутани¬
ни і порушує злагодженість роботи
підлеглих.

ємність ринку (англ. тагкеї .чіі.е) —
1. сукупний ринковий попит. 2. показ¬
ник, що характеризує можливий що¬
річний (найчастіше) обсяг продажу
певного товару. Є. р. залежить від еко¬
номічної і політичної ситуації в
країні, рівня доходів населення, ве¬
личини витрат на споживання, сту-

Женевські конвенції

життєвий цикл організації

пеня освоєння ринку конкурентами,
рівня цін тощо.

женевські конвенції (вексельні та че¬
кові) (англ. §епеуа ’$ сотепйот (Ьіііз апсі
сИекз) — багатосторонні міжнародні
договори, укладені на конференціях
1930-1931 рр. у Женеві, які регламен¬
тують порядок застосування у платіж¬
ному обігу векселів та чеків. Основною
метою ж.к. є уніфікація вексельних та
чекових законів й усунення труднощів
у міжнародному обігу векселів та
чеків, викликаних розмаїттям право¬
вих норм, встановлених у різних дер¬
жавах.

жирант (англ. епсктег) — особа, яка
здійснює на письмовому борговому
зобов’язанні передавальний напис.

жират (англ. епсіотее) — особа, на
яку переводиться вексель або чек.

жиро (англ. Ьапсуіуо) І. система
безготівкових розрахунків. 2. переда¬
вальний напис на звороті векселя,
чека або на інших кредитних засобах.

жирочеки (англ. Ьапс §іуо сИекз) —
чеки, які містять наказ чекодавця
банкові про перерахування з його
жирорахунку на рахунок чекоотри-
мувача певної суми грошей. Ж. ви¬
користовуються тільки в безготівко¬
вих розрахунках у межах одного бан¬
ку, де знаходяться жирорахунки
одержувача та платника за чеком.
Вони не можуть передаватись напи¬
сом.

життєвий цикл гуртків якості (англ. І і/е
су сіє о/ циаІіГухіи&у §гоир$ ) — містить у
собі такі стадії: 1) формування гуртка

якості. 2) аналіз членами гуртка
якості існуючих проблем у галузі
підвищення якості продукції і зрос¬
тання ефективності виробництва,
розробка пропозицій з їхнього вирі¬
шення. Ця система перенесена й у
закордонні філії. У більшості ви¬
падків вищі керівники філій форму¬
ють комітет з управління, що зби¬
рається раз на один чи два тижні і
приймає рішення як єдиний орган.
Наприклад, у філії фірми “Маад сита”
у Малайзії два японських і чотири
місцеві керуючі, кожен з яких несе
відповідальність за якийсь відділ,
збираються двічі на місяць. Філія
“ Мацу сіті” у Великобританії є повного
власністю материнської компанії. У ній
комітет з управління, що складається з
чотирьох японців і трьох англійців,
збирається один раз на тиждень. Комі¬
тет з управління англійської філії
фірми “Соні”, більшість членів якого
англійці, засідають один раз на місяць.
У такий спосіб традиція групового
прийняття рішень на верхньому рівні
управління перенесена й у японські
філії.

життєвий цикл організації (англ. І і/е
су сіє о/огуапііаііоп) — історична еволю¬
ція, що переживає компанія, взаємо¬
діючи з навколишнім середовищем.
Чендлер розрізняє чотири головні
стадії Ж. ц. о.: 1) фірма розширює свої
операції і накопичує ресурси. Органі¬
зація будується за функціональним
принципом, керівництво автократич¬
не; 2) відбувається “раціоналізація”
ресурсів, подальше зростання стає ви¬
бірковим у міру того, як з’являється
необхідність у підвищенні ефектив¬
ності; 3) починається експансія на
нові ринки з метою оптимального

життєвий цикл товару

жорсткі елементи управління

використання ресурсів; 4) створю¬
ються нові структури для оптимізації
роботи і раціонального планування. На
цій стадії еволюції відбувається децент¬
ралізація компанії.

життєвий цикл товару (англ. Іі/е су сіє
о/уоос/х) — опис економічної поведін¬
ки продукту через функцію часу. Жит¬
тєвий цикл розпочинається з момен¬
ту появи ідеї продукту і закінчується
після того, коли продукт виключаєть¬
ся з господарської програми. Скла¬
дається з п’яти стадій (запроваджен¬
ня, зростання, зрілості, насиченості,
спаду) і на кожній з них вирішуються
певні завдання, пов’язані з виробниц¬
твом і реалізацією товару. На етапі зап¬
ровадження товар з’являється на рин¬
ку. В цей період підприємство-вироб-
ник продукції практично не одержує
прибутку від збуту внаслідок великих
витрат, пов’язаних із підготовкою ви¬
робництва. На другій стадії товар одер¬
жує визнання на ринку, збільшують¬
ся прибутки підприємства від зроста¬
ючих обсягів реалізації. На етапі
зрілості темпи зростання обсягів про¬
дажу поступово уповільнюються, ос¬
кільки товар вже досяг максимуму
попиту. Стадія насиченості триває до
початку спаду. Крива прибутку відби¬
ває зниження темпів зростання та об¬
сягів продажу і прибутку. На цій стадії
товар знімається з виробництва або
проходить період модернізації.
Найбільш відповідальним є етап зап¬
ровадження. Якщо цей етап упов¬
ільнюється, виробник товару змуше¬
ний вживати заходів, пов’язаних із по-
кращенням якості товару,
розширенням меж ринку збуту, освоє¬
нням нових каналів збуту, посилен¬
ням реклами, зниженням ціни. На

стадії запровадження товар вступає в
конкуренцію, і підприємства, що ма¬
ють слабкі позиції, виходять з гри, не
претендуючи на зростання обсягів про¬
дажу і одержання прибутку.

життєвий цикл фірми (ЖЦФ) (англ.
Іі/е сусіе о//ігт) — етапи розвитку ко¬
мерційного підприємства від зарод¬
ження до занепаду. Один з варіантів
ЖЦФ пропонує економіст А. Юда-
нов, асоціюючи кожен етап ЖЦФ із
тваринами: ластівка — інноваційна
фірма, мишка — дрібна фірма без ви¬
раженої спеціалізації, лисиця — вузь¬
ко спеціалізоване комерційне
підприємство, лев — могутня фірма
масового виробництва продукції, слон

— диверсифікований бізнес, бегемот

— етап зниження повороткості вели¬
кої корпорації.

жорсткі елементи управління (англ.
Иагсі еіетепії о/ а тапа§етепі) — відби¬
вають формальний бік організації, що
матеріалізується через різні доку¬
менти кожної конкретної компанії.
Найважливішими з жорстких елемен¬
тів управління є організаційні струк¬
тури, стратегії і системи управління.
При цьому організаційні структури
являють собою спосіб групування
робіт і проведення ліній підпоряд¬
кування, що об’єднують роботи.
Стратегії визначають курс на розпо¬
діл обмежених ресурсів для до¬
сягнення намічених цілей. Системи
описують процеси й встановлення
процедури управління (наприклад,
системи планування, системи управ¬
ління якістю і т.д.). “Жорсткі елемен¬
ти” до останнього часу були основни¬
ми об’єктами управління з боку кері¬
вництва компаній, поки не була
усвідомлена необхідність і можливість

забезпечення грошей

завдання аналізу

управління “м’якими” елементами,
включаючи такі елементи, як стиль
правління, сума навиків персоналу,
склад персоналу, цінності що спільно
поділяються персоналом тощо.

забезпечення грошей (англ. §агапґее
о/ топеу) — сукупність матеріальних
та інших благ, які перебувають у сфері
обігу і служать матеріальною осно¬
вою обігу нерозмінних грошових
знаків. В умовах обігу дійсних (золо¬
тих) грошей та розмінних на золото
грошових знаків їхня кількість в обі¬
гу автоматично підтримувалась на
об’єктивному рівні, і проблема забез¬
печення таких грошей зводилась до
нагромадження золотого запасу. При
обігу нерозмінних грошових знаків
проблеми забезпечення їх звелись до
постійного розширення товарного
поповнення сфери обігу, з одного
боку, і підтримання грошової маси в
обігу на об’єктивно необхідному
рівні — з іншого.

забезпечення кредиту (англ. «агапіее
о/ сгес/іГ) — спосіб страхування бан¬
ком неповернення клієнтом позич¬
ки. Комерційні банки застосовують
такі форми забезпечення кредиту: га¬
рантії або доручення третьої сторо¬
ни; перепоступка контрактів; пере-
поступка дебіторської заборгова¬
ності; товарні запаси; шляхові
документи; рухоме та нерухоме май¬
но; цінні папери;дорогоцінні мета¬
ли. При наданні позичок індиві¬
дуальним позичальникам як з. к.
приймаються поліси страхування
життя, свідоцтва про ощадні внески,

вимоги на виплату заробітної плати;
при кредитуванні підприємств видо¬
бувних галузей — корисні копалини
або контракти на постачання сиро¬
винних ресурсів, при кредитуванні
фермерів — урожай (зібраний або на
корені, за умови його застрахування).

заборгованість зовнішня (англ.
ехГегпаї йеЬі) — заборгованість, що
поділяється на довгострокову, корот¬
кострокову, державну й гарантовану
державою, а також приватну, не гаран¬
товану державою.

заборгованість прострочена (англ.
Шскесі сІеЬіз) — 1. заборгованість дер¬
жавних і кооперативних підприємств
та організацій, а також окремих гро¬
мадян установам банку по кредитах,
строк сплати яких настав або минув.
2. заборгованість юридичних осіб та
громадян бюджету, державним і коо¬
перативним підприємствам, організа¬
ціям, установам, постачальникам,
підрядникам тощо, за податковими
платежами, відрахуваннями від при¬
бутку за товари, надані послуги або
виконані роботи, строк сплати яких
настав або минув.

завдання (англ. Іазк) — ціль, постав¬
лена перед організацією або робо¬
чою групою, що слугує критерієм
ефективності її роботи. 3. не форму¬
люється випадково або суто теоре¬
тично. Зміст з. випливає з копіткого
процесу обробки отриманих даних,
їхнього узагальнення, аналізу і син¬
тезу.

завдання аналізу (англ. іа$к о/ап апа-
Іут) — визначення тенденцій та по¬
казників, які характеризують стан та
динаміку об’єкта, що вивчається, та
його складових елементів; порівнян¬
ня чисельних значень показників із

завдання і лідерство

зайнятості рівна можливість

значеннями іншого періоду, іншого
об’єкта, з нормативним рівнем; фор¬
мулювання висновків, які є основою
для прийняття ефективних управлін¬
ських рішень.

завдання і лідерство (англ. Іачк агиі
ІеасІегчИір) — зв’язок між характером
робітника, з. і лідерством. 3. в орга¬
нізації бувають структурованими і не-
структурованими. У першому випад¬
ку з. сформульоване послідовно, крок
за кроком, воно передбачуване і попе¬
редньо запрограмоване. Прикладом
гранично структурованого з. є, на¬
приклад, робота оператора преса на
лінії збирання. Неструктуровані з. не¬
можливо запрограмувати, як, наприк¬
лад, у хірурга-кардіолога. Лідери в гру¬
пах зі структурованими з. перебувають
у кращому становищі, вони не мають
потреби в особливих повноваженнях,
тому що їхня влада значною мірою
запропонована інструкціями.

завдання прогнозування (англ. (анк о/
рго«пож) — аналіз та виявлення голов¬
них тенденцій розвитку в певній га¬
лузі, вибір показників, які суттєво
впливають на величину, що дослі¬
джується; вибір методу та періоду про¬
гнозування; прогнозування показ¬
ників якості об’єкта; прогноз пара¬
метрів організаційно-технічного
рівня виробництва та інших еле¬
ментів зовнішнього середовища, які
мають вплив на показники, що про¬
гнозуються.

завдання, його класичне тлумачення

(англ. ґазк, Ш сіашсаі теапіп£з) — ви¬
робнича мета, поставлена на робочо¬
му місці перед підрозділом або орга¬
нізацією загалом. Виконання з. мож¬
ливе, якщо: 1) є стандартні умо)ви
праці і необхідний інструмент; 2)

запропоновані способи виконання;
3) нормований час, необхідний для
виконання 3.; 4) береться до уваги
втома працівника; 5) передбачені
нормативи якості продукції, що ви¬
пускається.

завдаток (англ. авансе) — грошова
сума, що видається однією із сторін
договору іншій у рахунок належних
платежів; є доказом укладення дого¬
вору й засобом забезпечення його
виконання.

завдаток, забезпечення (англ.
соііа(егаі) — майно чи інші цінності,
які слугують забезпеченням позички
(іноді на умовах, які визначають цен¬
тральні банки).

загальний еквівалент (англ. §епегаІ
едипаїепі) — товар, за допомогою яко¬
го вимірюють вартість усіх інших то¬
варів.

загальна система преференцій (англ.
§епегаІ зуіїет о/рге/егепсез) — система
митних пільг, що надаються розвину¬
тим країнам. Суть цих пільг зводить¬
ся до зниження або повної відміни
мита на готові вироби з країн, що роз¬
виваються.

загальна угода про торгівлю та тари¬
фи (ГАТТ) (англ. уепєгаї аргеетеш оп
іагіЦ'.ч апсі (гасіе) — організація засно¬
вана в 1948 р. у Женеві як законодав¬
чий і дорадчий орган, який займаєть¬
ся питаннями міжнародних торгових
відносин.

зайнятість за бажанням (англ. етр-
Іоутепі аітіі) — доктрина, за якою ро¬
ботодавець міг би призупинити робо¬
ту найманої особи у будь-який час, за
будь-яких причин і обставин.

зайнятості рівна можливість (англ.
ециаі етріоутепі орроПипіґу) — політи¬
ка, яка не допускає дискримінації у

закладна

закон спадаючої граничної корисні

наймі, оплаті, призначенні на роботу і
сприянні розвитку.

закладна (англ. тог1§а§е) — юридич¬
ний документ, що підтверджує згоду
підприємства закласти під свій борг
землю, будівлі та інше належне йому
майно.

закладні листи (англ. тогІ§а§е зкееіз)
— один із видів довготермінових
цінних паперів, що випускаються іпо¬
течними банками під заставу земель¬
них ділянок, будинків та іншого не¬
рухомого майна, що приносять дохід у
вигляді відсотків.

заключні обороти (англ./іпаї сіозіщ
(игпоуег) — обороти за окремими ра¬
хунками, які проводяться у поточно¬
му році, але підлягають обліку як обо¬
роти минулого року. В банках з.о. зас¬
тосовуються для зосередження на
балансі залишків на 1 січня керівної
організації по централізованих рахун¬
ках: коштів ощадного банку, доходів
та видатків державного бюджету, де¬
яких інших.

закон (англ. Іом>) — нормативний акт,
прийнятий вищим органом державної
влади у встановленому конституцією
порядку. Має вищу юридичну силу
стосовно інших нормативних актів
(указів, постанов тощо).

закон грошового обігу (англ. І от о/
топеу іитоуег) — економічний закон,
який вимагає, щоб в обігу в кожний
даний момент перебувала лише певна
об’єктивно зумовлена кількість гро¬
шей. 3. г. о. виражає зв’язок таких по¬
казників: грошової маси, суми цін то¬
варів та послуг, взаємно сплачуваних
платежів, швидкості обігу грошей.

закон Оукена (англ. Оикеп ’з іа\\') —
емпіричний зв’язок, відкритий Оуке-
ном, між циклічними змінами у внп

1 безробіттям. Закон стверджує, що
коли реальний ВНП скорочується на

2 % відносно потенційного рівня, то
показник безробіття збільшується на
1 %.

закон попиту і пропозиції (англ. Іке і<т
о/зирріуапсісіетапсі) — принцип, відпо¬
відно до якого ціни мають тенденцію
до зростання при існуванні дефіциту і
зниження — при надлишку.

закон синього неба (англ. Ьіие-зку Іан>)

— будь-який із державних законів,
який ставить за мету боротьбу з шах¬
райством.

закон ситуації (англ. Іа\\- о/ зіїиаііоп)

— ідея Фоллет про те, що для лідера,
який стоїть перед вибором рішення,
ситуація заздалегідь задана, і йому за¬
лишається тільки реагувати на неї тим
чи іншим способом. Фоллет була пе¬
реконана в тому, що розпорядження і
влада визначаються конкретною робо¬
чою ситуацією чи конкретним робо¬
чим завданням, тому з. с. має діяти
вільно, а менеджер повинен брати до
уваги ситуацію загалом, перш ніж
віддавати розпорядження. Тут підпо¬
рядкування підлеглих розпоряджен¬
ням лідера скоріше активне, ніж па¬
сивне, тому що це найкраще відпові¬
дає їхнім інтересам.

закон спадаючої віддачі (англ. Ьам> о/
сИтіпізкт§ гесоіі) — відповідно до якого
при досягненні певного обсягу ви¬
робництва товарів або послуг настає
момент, коли витрати виробництва
починають збільшуватися внаслідок
двох можливих причин, одна з яких
пов’язана з відновленням витраченої
енергії.

закон спадаючої граничної корисності

(англ. Іа\\/ о /йітіпізкіщ таг§іпа/ и(іІИу)

— відповідно до якого корисність кож-

закон спадаючої граничної продуктивності 98

ної нової одиниці спожитого товару чи
послуги зменшується внаслідок наси¬
чення потреб. Даний закон (зазвичай
досліджуваний у рамках мікроеконо-
міки) — один з перших, що доводить
існування наукового самоменедж-
менту.

закон спадаючої граничної продуктив¬
ності (англ. Іом> о/сПтіпіхНіпу геїит.ч) —
закон, що демонструє залежність об¬
сягів виробництва від приросту одного
ресурсу при фіксованості інших.

закони антитрастові (англ. апііігиаі
Іат) — перелік законів про заборону
об’єднання у монополію шляхом
злиття конкуруючих фірм або інши¬
ми способами.

законодавство (англ. Іефіаііоп) — 1 . ді¬
яльність уповноважених органів дер¬
жавної влади з видання законів. 2. су¬
купність усіх правових норм, що діють
у даній державі або регулюють окремі
сторони суспільних відносин.

законодавство антидемпінгове (англ.
апіі-дитріщ Іан>) — правові акти та по¬
ложення, спрямовані проти викидно¬
го або втратного експорту (демпінг,
тобто коли здійснюється продаж то¬
варів на зовнішньому ринку за ціна¬
ми нижчими, ніж на внутрішньому.

закрита система ('англ. сктсІзуМет) —

1. характеристика взаємин організа¬
ційної структури і навколишнього
середовища, що описав Дж. Томпсон
у своїй книжці “Організації в дії”. На
відміну від відкритої системи, що
прагне до стану самостабілізації у
взаємодії з зовнішніми факторами, з.
с. прагне до визначеності й інтегрує
ззовні лише ті елементи, що у неї асо¬
ціюються з досягненням тільки їй
властивих цілей. 3. с. служить скорі¬
ше досягненню раціональних, орієн-

закриття рахунків у банках

тованих на вирішення конкретного
завдання цілей у короткостроковій
перспективі, тоді як відкриті системи,
наприклад, динамічно розвиваються
у галузях економіки, мають справу з
невизначеностями і нестійкістю нав¬
колишнього середовища. 2. система з
непроникними межами. Вона не має
входів і виходів для обміну речовини
з навколишнім середовищем. Висна¬
ження внутрішньої енергії закритої
системи неминуче призводить до ро¬
сту ентропії, що виражає рух системи
до дезорганізації, тобто до знищення
себе як даної цілісності.

закриття бюджетних кредитів (англ.
сІо$іп§ о/ Ьисі§еґ сгедШ) — припинення
права розпорядників кредитів витра¬
чати бюджетні асигнування, передба¬
чені кошторисом поточного року.
Термін дії бюджетних кредитів завер¬
шується 31 грудня, після чого устано¬
ви банків закривають усі залишки
невикористаних бюджетних коштів.
Невикористані бюджетні кошти із
збалансованих рахунків розпоряд¬
ників списуються на основні рахун¬
ки відповідних бюджетів. З.б.к. може
мати місце і протягом року, коли
відкликаються бюджетні кредити.

закриття рахунків у банках (англ.
сІ05Іп§ Ьапк ассоипїї) — припинення дії
розрахункових і поточних рахунків
підприємств, організацій та установ
за їх заявами або за рішенням органу,
який їх створив. Рахунки можуть бути
закриті, якщо змінився характер діяль¬
ності власника рахунка, що пов’язано
зі зміною хоча б однієї ознаки, необх¬
ідної для відкриття рахунків. При зак¬
ритті рахунків чекові книжки з неви¬
користаними чеками мають бути по¬
вернуті до банку.

залік

запит

залік (англ. іп раутепі) — погашення
взаємних платіжних зобов’язань у
рівновеликих сумах. 3. може проводи¬
тись стосовно двох чи кількох юридич¬
них або фізичних осіб. Він дає змогу
скоротити взаємну заборгованість,
прискорити розрахунки і досягти еко¬
номії в платіжних коштах. Проводять
з. банки (взаємної заборгованості
своїх клієнтів), фінансові органи (ра¬
ніше допущених передплат у рахунок
чергових платежів, а також вартості
зайвих запасів матеріальних цінностей
та дебіторської заборгованості, за
відрахуванням кредиторської, і бю¬
джетних асигнувань бюджетним уста¬
новам, зменшуючи останні відповід¬
но до річного звіту), страхові органи
(відрахування належних їм страхових
внесків із страхових сум чи страхових
відшкодувань за цими ж видами стра¬
хування чи договорами). 3. у міжна¬
родних розрахунках називається
клірингом.

залучені кошти (англ. аігасіе(І[ипсіз) —
обігові кошти, одержані підприємства¬
ми і організаціями у тимчасове корис¬
тування.

замовлення (англ. огсіег) — комерцій¬
ний документ, в якому покупець-ім-
портер детально вказує всі необхідні
умови для виготовлення чи підготов¬
ки замовленого товару, всі суттєві
елементи, потрібні для укладення
експортної угоди.

заморожування іноземних активів (англ.
/гееііп§ о/ /огеі§п ашїї) — позбавлення
іноземного власника банківського ра¬
хунка, права вільно розпоряджатися
коштами. Здійснюється за рішенням
органів державної влади і зумовлюєть¬
ся політичними (наприклад, війна) та
економічними причинами.

запаси (англ. хіоскх, гєієгуєз ) — на¬
явність матеріальних ресурсів (засобів
виробництва і предметів споживання)
для забезпечення безперервності роз¬
ширеного відтворення, обслуговуван¬
ня невиробничої сфери та задоволен¬
ня потреб населення.

запаси спекулятивні (англ. /Іоаґіп§
аирріу) — товари та цінні папери, що
вилучаються з нормальних каналів
споживання та інвестування виключ¬
но з метою перепродажу.

запаси товарні (англ. уооск іп зіоск) —
запаси готової продукції у виробників
(збутові запаси) і торгових органі¬
зацій, що забезпечують безпе¬
рервність процесу реалізації про¬
дукції, виконання прийнятих договір¬
них зобов’язань. У ринкових умовах
величина і роль з. т. зростає за раху¬
нок розвитку сервісних форм органі¬
зації постачання і обслуговування по¬
купців, фірмової торгівлі і викори¬
стання лізингу. Витрати —
найважливіший економічний показ¬
ник роботи підприємства, компанії,
фірми, що характеризує суму витрат,
яких зазнало воно у процесі госпо¬
дарської діяльності. Від величини
витрат прямо залежить величина
прибутку, рентабельності. Економія
витрат є ключовим напрямом ефек¬
тивної діяльності фірми. Загальні
витрати включають, насамперед, ма¬
теріальні витрати на придбання си¬
ровини, матеріалів, палива, електро¬
енергії, що комплектують вироби, а
також витрати на амортизаційні
відрахування, оплату праці, страхові
платежі і відсотки за кредити.

запит (англ. гедиігетепі) — 1 . вимога
надання інформації. 2. завдання на
пошук певних даних. 3. потреба,

запитаний

100

засоби праці

підкріплена купівельною спромож¬
ністю.

запитаний (англ. аз ке сі) — ціна, за
якою цінний папір, товар і т.д. про¬
понуються продавцем; відсоткова
ставка кредиту; ціна продавця.

заповіт (духівниця) (англ. м>іП) —
письмове розпорядження громадя¬
нина своїм майном на випадок смерті,
виконане у встановленому порядку.
Відповідно до закону кожен громадя¬
нин має право залишити в з. все своє
майно або його частину одній або
кільком особам, незалежно від того,
належать вони чи ні до числа спад¬
коємців за законом, а також державі
або окремим державним, коопера¬
тивним і громадським організаціям.

запродаж (англ. заіе) — дія, що забез¬
печує збут товару. Об’єктом з. може
бути товар (послуга), який є у наяв¬
ності чи буде вироблений до встанов¬
леного терміну. У зовнішній торгівлі
такий товар підлягає вивезенню за
кордон для передачі у власність іно¬
земному покупцю з оплатою у гро¬
шовій формі або в обмін на іноземний
товар.

зарахування ('англ. іпраутепі) — один
із засобів взаємних розрахунків за пла¬
тіжними зобов’язаннями. Полягає у
скороченні заборгованості однієї сто¬
рони з одночасним зменшенням на¬
лежних їй сум з іншої.

зарахування зустрічної вимоги (англ.
зеПіп§ о/сіаітз) — погашення в межах
різних сум взаємних платіжних зо¬
бов’язань двох або кількох юридич¬
них і фізичних осіб. Мета заліку —
скорочення взаємної заборгованості,
прискорення розрахунків і досяг¬
нення економії платіжних засобів.
Застосовується фінансовими та кре¬

дитними організаціями у грошових
відносинах з підприємствами. Банк,
видаючи позичку, може отримувати
з неї заборгованість позичальника за
тими позичками, які представлені
щодо інших об’єктів і терміни повер¬
нення яких вже настали. Приз. з. в.,
як правило, зараховуються однорідні
платежі, терміни яких вже надійшли.

заробітна плата (англ. заіагу, и щез) —
1. частина доданої вартості у гро¬
шовій формі, яка внаслідок його роз¬
поділу надходить працівникам за¬
лежно від кількості і якості затраче¬
ної ними праці. 2. це винагорода,
обчислена, як правило, у грошовому
вираженні, яку за трудовим догово¬
ром власник або уповноважений
ним орган виплачує працівникові за
виконану ним роботу. Розмір заро¬
бітної плати залежить від складності
та умов виконуваної роботи, профе¬
сійно-ділових якостей працівника,
результатів його праці та господарсь¬
кої діяльності підприємства.

засвідчення (англ. мчтеззіпу) — під¬
твердження правильності конкрет¬
них дій, процесів, подій або їх резуль¬
татів.

засоби виробництва (англ. теапз о/
ргосіисііоп) — сукупність засобів і пред¬
метів праці, що використовуються у
процесі виробництва матеріальних
благ, складова продуктивних сил.

засоби праці (англ. теапз о/ІаЬог) —
сукупність засобів, за допомогою
яких люди впливають на предмети
праці, видозмінюючи їх відповідно
до своїх потреб. До з. п. відносять ви¬
робничі будівлі, землю, на якій їх
розміщено, інструменти, машини,
засоби сполучення і зв’язку тощо, а
також предмети, призначені для збе-

засоби розповсюдження інформації

101

збитки

рігання продуктів праці (контейне¬
ри, цистерни та ін.). Загальним для з.
п. є земля.

засоби поширення інформації (англ.
іп/огтаїіоп сііаппек) — канали кому¬
нікації, за якими інформація пере¬
дається відправником тому, хто її
одержує.

застава (англ. соїіаіегаї) — у цивіль¬
ному праві спосіб забезпечення ви¬
конання зобов’язань, який полягає в
передачі боржником кредитору гро¬
шей або іншої власної цінності, із вар¬
тості якої кредитор має переважне пра¬
во задовольнити свої потреби При не¬
виконанні боржником зобов’язань
застосовується санкція прокурора;
власність, яка є гарантією сплати бор¬
гу.

застава нерухомості (англ. тогЩе)

— довгострокова позика, забезпечена
землею або будівлею.

заставне зобов’язання (англ. тогіа§а§е
оЬІщаііоп) — документ, виданий пози¬
чальником кредиту на підтвердження
його права у разі невиконання забезпе¬
ченого заставою зобов’язання одержа¬
ти переважне задоволення претензії з
вартості заставного майна.

заставне право (англ. тоі1а§а§е гіфі)

— право, за яким кредитор (зазвичай,
банк) у разі невиконання боржником
забезпеченого заставою зобов’язання
має пріоритетну можливість на задо¬
волення претензій щодо вартості
заставного майна. Банк має право
контролювати збереження позичаль¬
ником застави. Якщо банк встанов¬
лює, що заставне майно не зберігаєть¬
ся належним чином, він має право
на дострокове стягнення позички,
наданої під відповідну заставу із зас¬
тосуванням з. п.

заставні операції (англ. тогіа&е оре-
гаііот) — операції банків щодо надан¬
ня позичок під заставу майна (див. за¬
безпечення кредиту). З.о. виконують
також ломбарди, які видають позички
населенню.

заходи аналізу управлінського рішен¬
ня, захід зведення і групування абсо¬
лютних та відносних величин, се¬
редніх величин, динамічних рядків,
суцільних та вибіркових спостере¬
жень, деталізації та узагальнення.

заява-зобов’язання (англ. зґаіетепі-
оЬІщаіїоп) — документ, що використо¬
вується при кредитуванні банками
підприємств та організацій як за
простими, так і спеціальними позич¬
ковими рахунками. Розрізняють з.-з.,
які застосовуються при кредитуванні
під заставу майна і без цієї застави.

збереження властивостей якості то¬
вару (англ. сотетаііоп о/ Ьепеуіоигз
§оосІ апаїііу) — характеризує частку
зниження найважливіших показ¬
ників призначення, надійності, еко-
логічності, ергономічності, естетич¬
ності та ін. У міру використання то¬
вару до показників збереження товару
належить, наприклад, частка зни¬
ження якого-небудь показника
якості конкретного виду товару у виз¬
начений термін.

зберігальна розписка (англ. за\іп§
гесеірі) — форма гарантії експортера
на випадок неплатоспроможності по¬
купця. Виражає взаємини двох осіб:
одна сторона (довірча) передає іншій
(довіреній) товари або інші цінності,
залишаючи за собою право власності.

збитки (англ. іоззез) — перевищен¬
ня витрат над доходами (прибутками)
госпрозрахункових підприємств,
об’єднань чи організацій.

збут готової продукції

102

злиття компаній

збут готової продукції (англ. $аІе о/
ргерагесі ргосіисііоп) — один із аспектів
діяльності підприємств, змістом яко¬
го є реалізація зробленої продукції з
метою перетворення товарів на гроші і
задоволення запитів споживачів.

звичай торговельний (англ. иза§е/
сихют.ч іп 1 га де) — загальноприйняте
положення, що застосовується в
діловій практиці у випадку, якщо ви¬
никають питання, не передбачені
угодою. Знання існуючих у зарубіж¬
них країнах з.т. є необхідною умовою
в той час, коли розширюються зовні¬
шньоторговельні зв’язки.

зворотний зв’язок (англ./еесІЬаск) —
1. одна з основних передумов у сис¬
темі цільового управління. Керівник
періодично інформує своїх підлеглих
про те, якою мірою результати їхньої
праці відповідають вимогам норм
продуктивності. 3. з. стає істотним
чинником підвищення продуктив¬
ності насамперед при постановці
цілей, тому що він створює мож¬
ливість гладити по голівці тих співро¬
бітників, що наближаються до мети,
і підбадьорювати тих, котрі відста¬
ють. Перші бачать перспективу вина¬
городи, тоді як других спонукають до
того, щоб краще працювати, рятують
успіх справи, замість того щоб бути
приреченими на невдачу. 2. зв’язок,
який являє собою різноманітну
інформацію, що надходить від спо¬
живачів до особи, яка прийняла
рішення, або до особи, від якої над¬
ійшла інформація щодо вирішення
проблеми. 3. найважливіша частина
будь-якої системи управління, що
забезпечує надходження інформації
про стан об’єкта управління, на¬
явність такої інформації — застава

своєчасності керуючого впливу. 4.
реакція на повідомлення, яка допо¬
магає відправнику — джерелу інфор-
мації — визначити, чи одержано
відправлену ним інформацію.

здатність (англ. аЬИіґу) — уміння ке¬
рівника впливати на своїх підлеглих
із метою отримання бажаного резуль¬
тату їхньої діяльності. У контексті
практичного менеджменту розрізня¬
ють владу — право, дане з огляду на
службове становище, і авторитет —
не залежну від службового становища
здатність домагатися результатів че¬
рез особистий вплив. Ефективне ком¬
плектування персоналу і робочих
місць припускає знання і дотриман¬
ня чотирьох основних понять мене¬
джменту — права, здібностей, під¬
звітності і відповідальності. Права ме¬
неджера повинні цілком відповідати
його здібностям.

здольщина (англ. зИаге сгоррегз) — вид
оренди землі, за якої плата за землю
вноситься не грошима, а частиною
врожаю.

злиття вертикальне (англ. уегіісаі тег-
§ег) — об’єднання фірм, які перебува¬
ють у споживчо-постачальницьких
відносинах.

злиття горизонтальне (англ. когіїопіаі
тег§ег) — об’єднання фірм, що кон¬
курують на одному і тому ж ринку.

злиття компаній (англ. атаїуатаїіпу
о/сотрапісз) — може бути реалізова¬
не шляхом поглинання або шляхом
утворення нової компанії. Злиття
шляхом поглинання відбувається у
випадку, коли одна чи кілька ком¬
паній припиняють своє існування,
але не ліквідуються, а передають усі
свої активи і пасиви іншій (погли¬
наючій) компанії в обмін на її акції.

злиття конгломеративне

103

змінні витрати

Злиття шляхом утворення нової
компанії відбувається в тому випад¬
ку, коли кілька компаній припиня¬
ють своє існування без ліквідації і
передають усі свої активи і пасиви
створюваній ними новій компанії в
обмін на її акції. В обох випадках ад¬
міністративні органи компаній, що
зливаються, зобов’язані розробити і
представити в письмовому вигляді
попередній план злиття. У плані по¬
винні бути наведені назви компаній,
що зливаються, співвідношення, за
яким будуть обмінюватися акції, дані
про розподіл акцій і права акціонерів
нової компанії. Проект злиття підля¬
гає публікації. Крім попереднього
плану, адміністративні чи керівні
органи компаній, що зливаються,
мають скласти в письмовому вигляді
докладну доповідь, в якій роз’ясню¬
валися б попередні умови злиття і
його правове та економічне обґрун¬
тування. Незалежні експерти, що
діють від імені кожної з компаній,
повинні також скласти письмову до¬
повідь, що стосується попередніх
умов злиття, і представити її акціо¬
нерам. Рішення про злиття має бути
схвалене загальними зборами акціо¬
нерів кожної з компаній, що зли¬
ваються.

злиття конгломеративне (англ. сощі-
отегаїе тепіег) — об’єднання фірм,
напрям економічної діяльності яких
між собою не пов’язаний.

зменшувана економія від масштабу
(англ. сіізесопотіез о/зсаіе) — негативні
наслідки господарювання, пов’язані зі
збільшенням масштабів виробництва.
3. е. в. м. — це приклад ситуації, коли
підприємства стають такими громізд¬
кими і складними, що ними вже не¬

можливо ефективно керувати. Єди¬
ним рішенням стають децентралізація
і розукрупнення заради ефективності
доти, доки не буде досягнутий опти¬
мальний розмір нового підприємства.
Особливого значення набуває відмо¬
ва від “бюрократизації” великих
підприємств, більше делегування по¬
вноважень на лінійні ділянки, при
цьому мова може йти про збереження
чисельності персоналу без змін самих
масштабів операцій.

зміни і ефективність (англ. скап&е
апсі е/рсіепсу) — удавана суперечність
між поняттям “ефективність у нау¬
ковому менеджменті”, що припускає
стійкий порядок, спеціалізацію, стан¬
дартизацію і структуру, і необхідністю
змін, що означає гнучкість, адап-
тивність і, можливо, творчість. Мова
при цьому не може йти про виключен¬
ня однієї з альтернатив за рахунок
іншої, навпаки, у сучасній реальності
ефективність зберігає своє неминуче
значення, але ми повинні бути також
у стані адаптації до змін, що відбува¬
ються навколо нас. У конкуруючих
економіках фірми повинні залишати¬
ся досить ефективними для того щоб
вижити, але для підвищення ефектив¬
ності необхідно стабілізувати структу¬
ру, підсилити контроль і твердість
організації, тоді як для творчості по¬
трібно щось протилежне.

змінний капітал (англ. уагіаЬІе сарі(аі)
— частина капіталу, яка витрачається
на купівлю робочої сили (тобто на за¬
робітну плату робітників); змінюєть¬
ся у процесі виробництва.

змінні витрати (англ. магіаЬІе іприіз) —
витрати, які нормуються на одини¬
цю продукції і безпосередньо пов’я¬
зані з обсягом виробництва (витрати

золоті парашути

104

знижка цінова

сировини, основних і допоміжних ма¬
теріалів, технологічного палива, заро¬
бітної плати).

“золоті парашути” (англ. §оІдеп
рагаскиіе$) — явище в діловому світі
США на початку 80-х років XX в., на
яке звернули увагу профспілки й еко¬
номісти. Переконуючи робітничі
профспілки бути поступливішими у
своїх вимогах про підвищення заро¬
бітної плати в інтересах збереження
робочих місць, менеджери стали вста¬
новлювати собі надзвичайно високі
“сукупні оклади” і готувати для себе
“з. п.” (компенсаційні пакети, які
вони одержують при звільнені з ро¬
боти), що забезпечують їхній май¬
бутній добробут. Про масштаби скан¬
далу свідчать суми, отримані про¬
відними бізнесменами США:
В.Познер одержав у 1985 р. “3. п.” на
суму більш як 12 млн дол., Лі Якокка
— 12 млн, а в 1986 р. — 20 млн, М.Бер-
жерак — 35 млн дол. Удавана не¬
відповідність цих сум внеску кожного
з менеджерів у процвітання їхньої
корпорації чи суспільства загалом дало
Друкеру привід говорити про ефект
жадібності, властивий американсь¬
ким підприємцям.

знак марочний (емблема) (англ.
хуткої) — предмет, зображення, що
умовно або символічно відображає
певне поняття, ідею.

знак товарний (англ. ігасіетагк) — мар¬
ка або її частина, яка забезпечена пра¬
вовим захистом. З.т. має виключні пра¬
ва продавця на використання марочної
назви або марочного знака.

знецінення грошей (англ. топеу
сіергесіаііоп) — зниження купівельної
спроможності грошової одиниці сто¬
совно товарів та послуг (внутрішнє

знецінення) чи стосовно іноземної
валюти (зовнішнє знецінення). Про¬
являється у зростанні рівня цін, зро¬
станні товарного дефіциту, падінні ва¬
лютного курсу.

знижка (англ. сіі.шшпі) — величина,
на яку одна ціна нижча за іншу. Звідси
комерційний термін товару “зі зниж¬
кою”, що означає його реалізацію за
більш низькою ціною. Знижки вста¬
новлюються за сортність, за оптові
партії постачання, за попередню оп¬
лату одержуваних вантажів та ін.

знижка за платежі готівкою (англ.
сазк діьсоипі) — зменшення ціни на
товар для покупців, які оперативно
розраховуються за нього.

знижка збутова (англ. циапіііу
сіізсоипі) — зниження оптової ціни,
що надається підприємством-поста-
чальником збутовій організації за ви¬
конання функцій по збуту продукції.
З.з. визначається у відсотках до опто¬
вої ціни промисловості і є джерелом
відшкодування витрат обігу та утво¬
рення прибутку збутових організацій.

знижка на кількість товару, що заку¬
повується (англ. уоіите сіі.чсоипі) — зни¬
ження ціни на товар для покупців, які
купують велику кількість товару.

знижка функціональна (англ./ипсііо-
паї сііхсоипі) — знижка, яку пропону¬
ють виробники службам руху товарів,
котрі виконують окремі функції: про¬
даж товару, його зберігання та веден¬
ня обліку.

знижка цінова (англ. сіі.чсоипі/гекаіе) —
зниження ціни з урахуванням вимог
ринку та умов контракту. Ціни, що
спочатку оголошуються постачальни¬
ками у прейскурантах, мають до¬
відковий характер і, як правило,
підлягають коригуванню у процесі пе-

зобов’язання

105

золоте рукостискання

реговорів із покупцями за рахунок
цінових знижок. Найбільш поширені
бонусні, строкові, дилерські закриті
знижки та інші.

зобов’язання (англ. оЬІщаііоп) — гро¬
мадсько-правові відносини між сторо¬
нами (особами), які оформлені дого¬
вором або випливають з дійсного за¬
конодавства, у зв’язку з чим одна
сторона зобов’язана здійснити на ко¬
ристь іншої сторони певні дії.

зобов’язання гарантійне (англ. §иа-
гапґеес/ оЬ!і§а1іоп) — документ, який
підтверджує, що доставлений товар
відповідає умовам певного контрак¬
ту. Може гарантувати постачальника
стосовно його безпосередньої роботи
лише за дотримання покупцем правил
експлуатації.

зобов’язання держави казначейськи

(англ. §оуегптепі оЬІі§аІіоп$) — вид
цінних паперів на пред’явника, які
розповсюджуються серед населення
виключно на добровільних засадах,
засвідчують внесення їх власниками
грошових коштів і дають право на
одержання фінансового доходу. 3. д. к.
бувають довгострокові (5-10 років),
середньострокові (1-5 років) та корот¬
кострокові (до 1 року).

зобов’язання перед суспільством
(англ. зосіаі оЬН§а1іоп$) — відпові¬
дальність бізнесу перед суспільством,
як його уявляв Гантт у період ранньо¬
го менеджменту. Будучи свідком
економічних і соціальних потрясінь у
Європі, він вважав, що всі промислово
розвинені країни повинні мати систе¬
ми справедливого розподілу доходів
серед усіх факторів виробництва, особ¬
ливо це стосується фактора “праця”.
Він був заклопотаний очевидним праг¬
ненням підприємців ставити прибуток

вище інтересів суспільства. Він попе¬
реджав, що суспільству в остаточному
підсумку не залишиться ні-чого іншо¬
го, як перекласти підприємницькі
функції на себе і виконувати їх у влас¬
них інтересах.

зовнішньоекономічна діяльність (і англ.
/огещп есопотіс асііуііу) — сукупність
експортно-імпортних операцій мініс¬
терств, відомств, підприємств, держав¬
них, кооперативних та інших органі¬
зацій. Економічний механізм грун¬
тується на принципі валютної
самоокупності та самофінансування,
коли потреба задовольняється за раху¬
нок виробленої продукції.

зовнішнє середовище організації не¬
прямого впливу (англ. оишйе епуігоптепі
итігаіфі іп/іиепсе о/ап ог§апііаііоп) —
фактори, що, як правило, не справля¬
ють прямого негайного впливу на уп¬
равлінські операції: політичні і соціо-
культурні фактори, стан економіки,
міжнародні події, науково-технічний
прогрес.

зовнішнє середовище організації прямо¬
го впливу (англ. оиівісіе епуігоптепі
$ґгаі§кііп/Іиепсео/ап ог§апііаііоп) — фак¬
тори, що безпосередньо впливають на
управлінські операції і випробовують
на собі прямий вплив операцій органі¬
зації: постачальники, трудові ресурси,
закони й установи державного регулю¬
вання, споживачі і конкуренти.

золоте забезпечення (англ. §оШеп
^иа^апіее) — використання емісійни¬
ми банками золотого запасу як засобу
забезпечення банківських білетів, що
їх використовують в обігу. 3. з. — надій¬
на основа стійкості грошового обігу.

золоте рукостискання (англ. §оШеп
капсіехкаке) — звільнення одного з ке¬
рівників компанії з виплатою йому

золотий вміст грошової одиниці

106

золото

значної фінансової компенсації (щоб
уникнути привселюдного скандалу);
винагорода при виході на пенсію до за¬
вершення домовленого строку.

золотий вміст грошової одиниці (англ.
роїсіеп сопіепі о/топеїагу ипіі) — ваго¬
ва кількість чистого золота, яка зако¬
нодавчо визнана за грошову одини¬
цю. Має реальне значення в умовах
обігу дійсних (золотих) грошей та
розмінних на золото грошових
знаків, оскільки на його основі виз¬
началась ціна золота та курс націо¬
нальної валюти. У сучасних умовах,
коли в обігу перебувають нерозмінні
грошові знаки, золотий вміст грошо¬
вої одиниці втратив своє значення, і
держави перестали його законодавчо
встановлювати.

золотий запас (англ. ро/сіеп кіоск) -
офіційний запас золота в злитках чи
монетах, що зберігається у Національ¬
ному банку та фінансових органах дер¬
жави чи у міжнародних валютних
фінансових установах. Його призна¬
чення — мобілізація при необхідності
міжнародних платіжних засобів шля¬
хом обміну на іноземну валюту та ви¬
користання як застави для отримання
іноземних кредитів. Разом із валют¬
ним запасом золото становить валют¬
ний резерв країни.

золотий монометалізм, або золотий
стандарт (англ. роШеп кіипйкгй) —фор¬
ма організації грошової системи на
основі золота як єдиного грошового
товару. Існувало три види: золотомо¬
нетний, золотозлитковий та золото-
девізний. При золотомонетному
стандарті в обігу перебували золоті
монети і вільно розмінні на золото
банкноти. Це найбільш повний вид
золотого монометалізму. У Росії іс¬

нував з 1896 по 1914 рр. При інших
видах золотого стандарту в обігу не
було золотих монет, проте банкнота
розмінювалась на золото в злитках
чи на іноземну валюту, а через неї —
на золото. З відмовою США в 1971 р.
від будь-якого розміну доларів на зо¬
лото, золотий монометалізм остаточ¬
но перестав існувати.

золотий паритет (англ. роїсіеп рагіїу)

— співвідношення грошових одиниць
двох країн за їх офіційним золотим
вмістом. За умов золотого стандарту
був основою визначення валютних
курсів. З переходом до обігу нероз¬
мінних грошових знаків втратив своє
значення і офіційно не визнається.

золоті аукціони (англ. рокіеп аисіктк)

— продаж золота шляхом публічного
торгу. Через золоті аукціони продають
золото найчастіше держави чи міжна¬
родні валютно-фінансові організації зі
своїх запасів.

золоті точки (англ. роїсіеп роіпік) —
головний елемент механізму ринко¬
вого регулювання валютних курсів в
умовах дії міжнародної системи золо¬
того стандарту; граничні обмінні кур¬
си даної валюти; вихід за ці межі —
відповідно верхню чи нижню — при¬
зводить або до ввезення, або до виве¬
зення золота як платіжного засобу.

золоті ціни (англ. роїсіеп ргісек) — ціни
товарів, виражені в золотих грошо¬
вих одиницях.

золото (англ. рої сі) — дорогоцінний
метал, економічне значення якого
полягає в тому, що протягом багатьох
віків він виконував роль грошового
товару. Нині через об’єктивні причи¬
ни золото перестало виконувати ос¬
новні функції грошей через його де¬
монетизацію.

золото-доларовий стандарт

107

зустрічна торгівля

золото-доларовий стандарт (англ.
§оШ апсі йоііаг віатіагі) — один з різно¬
видів золотого монометалізму в його
останньому — золотовалютному виг¬
ляді. Зв’язок національних валют із
золотом забезпечувався через вільний
обмін їх на долари, які, в свою чергу,
уряд США гарантував обмінювати за
фіксованою ціною — 35 дол. за 1
трійську унцію золота для централь¬
них банків інших країн. Був введений
після Другої світової війни і проісну¬
вав до 1976 р.

зона байдужності (англ. гоне о/
іпсІЩегепсе) — діапазон сприйняття, у
межах якого розпорядження зверху
сприймаються персоналом без ос¬
мислення їхнього змісту, при цьому
підлеглі виконують розпорядження
тільки з огляду на більш високе служ¬
бове становище керівника або загаль¬
новизнаний авторитет лідера, його не¬
заперечно переважаючих знань,
здібностей.

зона спільного (вільного) підприєм¬
ництва (англ. /гее есопотіс іопе) —
відносно відокремлена територія дер¬
жави, в якій створені особливі умови
господарювання, дозволена діяльність
підприємств різних країн.

зона сприйняття (англ. 7.опе о/
ассеріапсе) — поняття, що уперше ввів
Саймон для опису поведінки в орга¬
нізації підлеглих стосовно керівників.
3. с — це той діапазон командних по¬
вноважень менеджера, у межах якого
підлеглий готовий погодитися з
рішенням, прийнятим менеджером.
Воно може змінюватися в за обсягом,
але його існування визначається сту¬
пенем легітимності, що підлеглий
визнає за отриманим зверху розпо¬
рядженням.

зондаж англ. оуегіигез) — попереднє
з’ясування, розвідка позицій співроз¬
мовника.

зразок (англ. атріе/тосіеі) — еталон
для визначення якості товару за вис¬
новком контракту купівлі-продажу, а
також еталон товару-аналога для роз¬
рахунку конкурентноздатності това¬
ру. Одержуваний вантаж товарів часто
порівнюють із прикладеним зразком.
Зразок товару також використовуєть¬
ся у випадку ринкових іспитів, необ¬
хідних для серійного запуску нових
видів виробів. При розробці на фірмі
концепції нового товару у виробницт¬
во, як правило, запускається виготов¬
лення головного зразка, що є основою
ринкових досліджень і масового виго¬
товлення партій нових видів товару.

зручність місця (англ. ріаве ор(іоп) —
розміщення товару в місцях, доступ¬
них до клієнтів.

зручність процедури придбання то¬
вару (англ. ігат/ег о/§оос!в орііоп) — за¬
безпечення оперативного надход¬
ження товарів до споживачів на випа¬
док, коли у них з’явиться бажання
придбати їх.

зручність часу (англ. ііте орііоп) —
експонування та забезпечення наяв¬
ності товару в той час, коли споживачі
бажають його придбати.

зустрічна торгівля (англ. соипіегіюсіе)
— зовнішньоторговельні операції,
умови яких передбачають зустрічні зо-
бов’язання експортерів закупити в
імпортерів товари на частину або по¬
вну вартість експортованих товарів.

ідеальна бюрократія

108

ієрархія потреб

ідеальна бюрократія (англ. ісіеаі
Ьигеаисгасу) — “вибіркова реконструк¬
ція” реального світу, що розкриває ідеї
М. Вебера про нові можливості орга¬
нізації праці. І. б. не існує в реальності,
це лише теоретична модель того, як
варто планувати працю у великих
організаціїгх. Тут підбір кадрів і пере¬
бування на посаді визначаються компе¬
тентністю, тим, що людина знає, а не
тим, кого вона знає, рішення прийма¬
ються на основі апробованих правил і
процедур, а влада в організації розподі¬
ляється відповідно до становища, а не за
божественним правом чи традицією.
Бюрократії! Вебера відрізняється від усіх
інших відомих структур об’єктивністю
добору інформації для вищих керівників
експертами внизу, що не зацікавлені в її
“просіванні”. Як наслідок, керівник ви¬
являється добре поінформованим саме
в тій сфері, за яку він безпосередньо
відповідає. І. б. Вебера — це своєрідна
форма раціональності в сучасній теорії
прийняття рішень.

ієрархічна структура (англ. ґаіі
зігисіиге) — організаційна структура,
що характеризується багаторівневим
управлінням та порівняно незначним
обсягом управління на кожному
рівні.

ієрархія (англ. ИіегагсИу) — 1 . розта¬
шування частин або елементів цілого
в порядку від вищого до нижчого
рівня. 2. розташування посаду поряд¬
ку їхнього підпорядкування. 3. по¬
слідовне розміщення посад, чинів і
т.ін. від найнижчих до найвищихупо-
рядку їх підлеглості. Сукупність лю¬
дей, об’єднаних у такий спосіб служ¬

бовою чи іншою діяльністю. Родинні
стосунки. 4 . тип структурних відносин
у складних багатоступеневих систе¬
мах, що характеризуються впорядко¬
ваністю, організованістю взаємодії
між окремими рівнями по вертикалі.

ієрархія впливів (англ. ИіегагсИу о/
еЦес(з) — модель, на якій показані етапи
впливу реклами на споживача (спо¬
живач довідується про товар, який
стає йому знайомим, потім товар
йому подобається, потім споживач
впевнений, що хоче його купити, і,
нарешті, купує його).

ієрархія потреб (англ. ИіегагсИу о/
пеесіз) — у моделі мотивації Маслоу ви¬
діляють п’ять потреб, що спрямовують
поведінку людини в суспільстві: 1)
фізіологічні (їжа, питво, одяг, житло);
2) потреби у безпеці і соціальні гарантії
(стосовно віку, хвороб, невизначеного
майбутнього); 3) соціальні (соціальне
визнання, взаємодія, прихильність і
підтримка); 4) у повазі, необхідній для
самооцінки, визнання, повага з боку
оточуючих); 5) у самореалізації (реалі¬
зації потенціалів, здібностей і талантів).
Тоді як всі інші потреби здебільшого за-
довольняються, лише деякі “нор¬
мальні” люди самореалізуються, тобто
постійно перебувають у пошуку нових
цілей, оскільки завжди щось зали¬
шається незробленим, щось треба
виправити, якась можливість ще не ви¬
користана. У відповідь на критику і. п.
Маслоу К. Олдерфер сформулював
всього три категорії потреб — існуван¬
ня, належності, внутрішньої оцінки та
особистого вдосконалення (оцінка
оточуючими та самореалізаціїї). В Ол-
дерфера потреби не утворюють
ієрархії, усі вони можуть заявляти про
себе одночасно й у будь-який час. Гра-

ієрархія прийняття рішень

109

імобілізація обігових коштів

нично спростив І. п. Мак Клелланд,
залишивши лише одну потребу — мо¬
тив досягнення влади, успіху та при¬
четності.

ієрархія прийняття рішень (англ.
кіегагску о/ йестоп такіп§) — схема
прийняття рішень в організації, за
якого кожне рішення, прийняте на
нижчому рівні ієрархії, є, по суті, ре¬
алізацією цілей, поставлених на ви¬
щому рівні. Керівники середньоїлан-
ки виконують рішення директора,
самі ставлять мету перед виконавцями,
таким чином утворюється послідов¬
ний ланцюжок “засіб і ціль”, у якій
мета одного рівня стає засобом досяг¬
нення цілей іншого рівня. Подібне
прийняття рішень можна назвати ра¬
ціональним у тій мірі, в якій відбу¬
вається вибір альтернатив, суворо орі¬
єнтованих на досягнення цілей, ви¬
роблених на більш високому рівні
ієрархії.

ієрархія, її рівні і технології (англ.
кіегагску іїї, 8Іа§е$ апс/ (ескпо!о§у) —
взаємозв’язок рівнів, обумовлений
характером використовуваних в
організації технологій. Дослідження
показали, що середня кількість рівнів
у і. збільшується в міру того, як відбу¬
вається перехід від дрібносерійного
виробництва до масового і беззупин-
ного виробництва. При цьому особ¬
ливо підкреслюється, що із збільшен¬
ням кількості рівнів і. при запровад¬
женні складних технологій норма
управління виявляє протилежну тен¬
денцію.

імідж (англ. ітауе) — 1 . престиж, ре¬
путація фірми або конкретної особи, їх
товарів чи послуг. Може бути позитив¬
ним чи негативним. В основі і. закла¬
дені якість і переваги одного товару

(послуги) стосовно іншого. Ство¬
рення позитивного і. здійснюється за
допомогою рекламної компанії,
підтримується засобами інформації.
2. уявлення покупців і замовників про
престиж фірми, конкурентоздатності
її щодо інших фірм, якості товарів, що
виготовляються нею, і послуг, що ви¬
конуються. Стабільний, високий імідж
фірми слугує заставою її комерційно¬
го успіху, стійкого фінансового стано¬
вища на ринку і зміцнення зв’язків із
громадськістю.

імідж організації (англ. ітауе о/ ап
огуапіт.аііоп) — її образ, який складаєть¬
ся у клієнтів, партнерів, громадськості.
Його основу створюють існуючий стиль
внутрішніх та зовнішніх ділових та
міжособових стосунків персоналу, офі¬
ційна атрибутика — назва, емблема, то¬
варний знак.

імідж продукту (англ. іта§е о/ а
ргосіисі) — поширене і достатньо стійке
уявлення про відмінні або виключні
характеристики продукту, які надають
йому своєрідності та вирізняють з ряду
аналогічних продуктів.

імідж товару (англ. соо(І ’.ч ітауе) —
стійкий образ товару, що може ство¬
рюватися на основі самого товару або
здійснення його післяпродажного об¬
слуговування.

імітація (англ. тодеШпу) — процес
розробки моделі реальної ситуації та
виконання експериментів із метою
зрозуміти, як буде реально розгорта¬
тися ситуація.

імобілізація обігових коштів (англ. іт-
тоЬіІііаііоп о/сігсиІаііп§ теат) — вилу¬
чення обігових коштів з обороту під¬
приємства на витрати, не передбачені
бізнес-планом, або на витрати, які не
мають встановлених джерел покриття.

імпічмент

110

інвентаризація

Має місце внаслідок нагромадження
наднормативних непрокредитова-
них запасів товарно-матеріальних
цінностей, відвантажених товарів,
розрахункових документів, які пере¬
дані до банку на інкасо з порушен¬
ням строку, визначеного правилами
розрахунків, товарів під відпові¬
дальність зберігання у покупців; при
виникненні нестач та втрат понад
норми звичайного збитку, дебіторсь¬
кої заборгованості; при внеску в банк
надмірних сум амортизаційних
відрахувань.

імпічмент (англ. ітреасктепі) — особ¬
ливий порядок притягнення до відпо¬
відальності та судового розгляду справ
про злочинність вищих посадових осіб
удеякихдержавах(США, Великобри¬
танія, Японія та ін.).

імпорт (англ. ітрогі) — 1 . ввезення у
країну товарів іноземного виробниц¬
тва. 2. завезення з-за кордону на ко¬
мерційній основі товарів, призначе¬
них для споживання, капіталів, а також
операцій (послуг) матеріального ха¬
рактеру, що здійснюються іноземни¬
ми виробничими організаціями.

імпортозаміщення (англ. ітрогіз
зиЬзШиІіоп) — заміщення імпорту
вітчизняною продукцією. Запровад¬
жуючи обмеження на імпорт, країна
може почати виробництво для місце¬
вого споживання тих товарів, які вона
раніше імпортувала.

імпортна ліцензія (англ. асітіїїапсе) —
дозвіл компетентного органу ввезти
визначену (чи необмежену) кількість
товару протягом установленого часу
на певних умовах.

імпортна угода (англ. ітрогі
а§геетеп1) — комерційна діяльність,
пов’язана і закупівлею і ввезеням іно¬

земних товарів або послуг із наступ¬
ною їхньою реалізацією на внутріш¬
ньому ринку. При цьому ввезений
імпортний товар може бути готовою
продукцією або перероблятися на
вітчизняних підприємствах, якщо як
товар була завезена сировина чи на¬
півфабрикати.

імпресаріо (англ. ітргешгіо, тапа§ег)

— приватний підприємець, агент-про-
фесіонал, що організує і, як прави¬
ло, фінансує концерти, гастролі ар¬
тистів або театральних колективів.

інаудіт (англ. ассоипіщ/ігт) — акціо¬
нерна госпрозрахункова організація
для надання допомоги і консультації
вітчизняним та іноземним партне¬
рам, спільним підприємствам, учас¬
никам підприємницької діяльності в
галузі фінансів.

інвентаризація (англ. іпуепіотаїіоп)

— періодична перевірка наявності
цінностей, які перебувають на ба¬
лансі об’єднання, підприємства,
організації, установи, їх схоронності
та правильності зберігання, зобов’я¬
зань та прав на одержання засобів, а
також ведення складського госпо¬
дарства та реальності даних звіту.
Вона сприяє здійсненню контролю
за зберіганням матеріальних цінно¬
стей, виявленню та усуненню мож¬
ливих помилок в обліку та роботі ма¬
теріально відповідальних осіб, визна¬
ченню величини спаду та уточненню
облікових даних про залишки матер¬
іальних та інших цінностей. Інвен¬
таризації підлягають основні фонди
(засоби), товарно-матеріальні
цінності, витрати в незавершеному
виробництві, грошові кошти, розра¬
хунки з постачальниками, замовни¬
ками та інші статті балансу.

інвентаризація в установах банків

111

інвентаризація в установах банків

(англ. ітепіетаііоп іп Ьапкз) — облік і
перевірка наявності цінностей, розра¬
хунково-грошових документів і
коштів та контроль за правильністю
розрахунків щодо них. Розрізняють і.
повну і часткову. Порядок і строки
проведення і. визначаються чинним
законодавством.

інвентаризація майна (англ. ргорегґу
ітепіотаііоп) — облік майна з вияв¬
ленням його належності, описом
його основних ознак та визначенням
технічного стану, а також оцінка його
майна.

інвентаризація трудових навичок

(англ. ітепіогізаііоп о/рго/есіопаї зкіїк)
— письмовий облік навичок робіт¬
ників та службовців із зазначенням
кількості осіб, які володіють ними.

інвентарна картка (англ. ііпуепіогу
сапі) — картка, яка відривається од¬
ночасно з визначенням інвентарно¬
го номера об’єкта, на основі даних
приймального акта та технічного пас¬
порта. Знаходяться та зберігаються
карточки в картотеці бухгалтерії
організації. В інвентарній картці на¬
водиться коротка характеристика
об’єкта, його початкова вартість, дата
надходження, норма амортизації та
плата за фонди і т.д.

інвентарний метод (англ. іпуепіогу
теікосі) — найпростіший для визна¬
чення фактичних витрат матеріалів.
Фактичні витрати матеріалів визнача¬
ються на основі їх інвентаризації на
початок та кінець калькуляційного пе¬
ріоду і даних надходження матеріалів
на виробництво.

інвентарний номер (англ. іпуепіогу
питЬег) — це номер для ведення ана¬
літичного обліку, організації контро¬

інвестиції в людину

лю за правильним використанням ос¬
новних фондів, кожному інвентарно¬
му об’єкту присвоюється відповідний
інвентарний номер, який закріп¬
люється за об’єктом на весь час його
експлуатації.

інвентор (англ. іпуєпіог ) — 1 . су¬
купність різних предметів господарсь¬
кого вжитку та виробничого призна¬
чення. 2. точний і докладний опис та¬
ких предметів.

інвестиційне рішення (англ. іпуезі
йестоп) — вибір одного з кількох ва¬
ріантів використання дорогих ре¬
сурсів будь-якого суб’єкта (людини,
фірми чи навіть держави) для досяг¬
нення цілей цього суб’єкта. Найкра¬
ще інвестиційне рішення, оцінка яко¬
го здійснюється за допомогою альтер¬
нативних витрат, забезпечує більш
ефективне досягнення поставленої
мети цього суб’єкта порівняно з інши¬
ми можливими варіантами.

інвестиції (англ. ітезітепі) — 1 . довго¬
строкові вкладення капіталу в будь-
яке підприємство з метою одержання
прибутку. Інвестиції поділяються на
державні та приватні, прямі та порт¬
фельні; на послуги, житлове будівниц¬
тво; реальні (прямі), інтелектуальні,
фінансові та інвестиції для заміни зно¬
шених основних фондів. 2. довгостро¬
кове вкладення капіталу (коштів) у
різні галузі економіки переважно за
межами країни, а також майнові й інте¬
лектуальні цінності, які вкладаються
в об’єкти підприємницької та інших
видів діяльності, внаслідок чого утво¬
рюється прибуток чи досягається соц¬
іальний ефект.

інвестиції в людину (англ. ітеьііщ іп
китап) — витрати на освіту, підготов¬
ку кадрів.

інвестиції іноземні

інвестиції іноземні (англ. Рогеі^п
іпуевітепів) — довгострокові вкладен¬
ня капіталу зарубіжними власниками
у промисловість, сільське господар¬
ство, транспорт та інші галузі еконо¬
міки; реалізація вивезення підприєм¬
ницького капіталу в країні-ре-
ципієнті.

інвестиції інтелектуальні (англ.
іпґеІІесГиаІ іпуевітепів) — вкладання
коштів у підготовку спеціалістів на кур¬
сах, передачу досвіду, ліцензії та ноу-
хау, спільні наукові розробки і т.д.

інвестиції портфельні (англ. роії/оііо
іпуевітепів) — вкладання коштів у дов¬
гострокові цінні папери. Різновидом і.
п. є вкладання коштів в облігаційні
позики.

інвестиційна діяльність (англ.
іпуевітепіасііуііу) — 1 . вкладання інве¬
стицій, або інвестування та сукуп¬
ність практичних дій із реалізації
інвестицій. 2. придбання і продаж дов¬
гострокових активів, а також інших
інвестицій, які не є еквівалентами гро¬
шових коштів.

інвестиційна компанія (англ.
іпуевітепі сотрапу) — організація, яка
займається переважно інвестуванням
та операціями з іншими паперами. До
інвестиційних компаній належать:
компанії, які випускають сертифікати
на номінальну суму; компанії з управ¬
ління портфелем цінних паперів
клієнтів.

інвестиційна політика (англ.
іпуевітепі роїісу) — складова ланка
економічної політики, система за¬
ходів, що визначає обсяг, структуру та
напрям капітальних вкладень, зрос¬
тання основних фондів та їх понов¬
лення на основі досягнень науки і
техніки.

112 інвестиційний портфель банків

інвестиційна привабливість галузей

(англ. іпуевітепі аіігасііуепевв о/
ЬгапсИев) — інтегрована характеристи¬
ка окремих галузей економіки з по¬
зицій перспективності розвитку, при¬
бутковості інвестицій та рівня інвес¬
тиційних ризиків.

інвестиційна стратегія (англ. іп уевітепі
вігаіеру) — формування системи дов¬
гострокових цілей інвестиційної діяль¬
ності компанії та вибір найефектив¬
ніших шляхів їх досягнення.

інвестиційна податкова знижка (англ.
іпуевітепі ґах геЬаіе) — надається ком¬
паніям, які здійснюють капітальні
вкладення. І. п. з. — це податкова піль¬
га, за допомогою якої заохочується
інвестиційна діяльність підприємств
та компаній. Зокрема, більшість країн
з розвинутою ринковою економікою
звільняють від податків інвестиційні,
науково-дослідні та дослідно-конст¬
рукторські роботи.

інвестиційний клімат країни (англ.
іпуевітепі сіітаіе о /а соип(гу) — систе¬
ма правових, економічних та соціаль¬
них умов інвестиційної діяльності в
країні, що істотно впливають на при¬
бутковість інвестицій та рівень інве¬
стиційних ризиків.

інвестиційний портфель банків (англ.
Ьапкв Іпуевітепі рогі/оііо) — сукупність
ціннихпаперів, придбаних банком шля¬
хом активних операцій. І.п.б. включає,
як правило, акції промислових
підприємств, компаній, облігації, бор¬
гові зобов’язання, переважно довгост¬
рокового характеру центральних та
місцевих органів влади, державних
підприємств. Для підвищення доходів,
скорочення втрат через зниження кур¬
су цінних паперів у сучасних умовах
банки використовують так звану ступі-

інвестиційний фонд

113

індекс вартості життя

нчасту структуру строків погашення
цінних паперів, коли кошти від реалізації
погашення цінних паперів реінвесту-
ються у придбання нових цінних паперів
з максимальним строком.

інвестиційний фонд (англ. ітеіїтепґ
/ипф — юридична особа, що заснова¬
на у формі акціонерного товариства,
здійснює виключно діяльність у сфері
спільного інвестування.

інвестиційні компанії (англ. ітеіїтепі
сотрапу) — різновид кредитно-фінан¬
сових інститутів, які акумулюють гро¬
шові кошти приватних інвесторів шля¬
хом емісії власних паперів (зобов’я¬
зань) і вкладають їх в акції та облігації
підприємств у своїй країні і за кордо¬
ном. І.к. купують, тримають і прода¬
ють цінні папери з метою одержання
прибутку на вкладений капітал. На
відміну від холдинг-компаній, вони
не здійснюють контроль за діяльністю
корпорацій.

інвестиційні цінні папери (англ.
іп\>ех(тепікіоски) — це зобов’язання, які
обертаються на ринку у вигляді век¬
селів, облігацій і акцій. Цінні папери
можуть бути об’єктом банківських
інвестицій за двох умов: вони мають
обертатися на ринку і служити борго¬
вими зобов’язаннями.

інвестор (англ. іп і’емог) — юридична
або фізична особа, що купує цінні па¬
пери від свого імені та за власний ра¬
хунок. І. ділять на дві групи залежно
від походження капіталу, що інвес¬
тується: індивідуальні та інституціо-
нальні. Індивідуальні інвестори
(кінцеві кредитори) використовують
на купівлю цінних паперів власний
капітал. Інституціональні для інвес¬
тицій у цінні папери використовують
не так власний капітал, як залучений,

тобто мобілізовані ними капітали
кінцевих кредиторів.

інвестування пряме за кордоном (англ.
сіігесґ/огещп ітезітепі) — залучення до
діяльності на закордонному ринку з
метою створення власних сервісних
та виробничих підприємств.

індекс (англ. ігніех) — список, покаж¬
чик, перелік будь-чого; відносний
показник, що виражає відношення
значень якогось економічного яви¬
ща. За його допомогою дають
кількісно-якісну оцінку результатів
виміру відповідних явищ у часі, про¬
сторі та порівняно з планом; статис¬
тичний показник, виражений у про¬
центах до базисного року або кількох
років; сукупність показників
(ключів), за допомогою яких можна
знайти запис у файлі даних.

індекс вартості життя (англ. со$ґ о/
Ітп§ іпсіех) — показник, що характе¬
ризує зміну цін на товари і тарифів
(цін) на послуги, якими користуєть¬
ся населення. Застосовується для виз¬
начення динаміки реальної заробітної
плати. І. в. ж. обчислюють виходячи з
суцільного обліку продажу товарів та
реалізації послуг за формулою:

_ ЦчіРі

1 вж X - '

Х, с ііРо

де р — кількість одиниць товару або
кількість послуг певного типу, одержа¬
них населенням за звітний період; р 1
— ціна одиниці товару чи послуг за
звітний період;

р 0 — ціна за минулий (базовий) період.

індекс Доу-Джонса (англ. Оет-.Іокпл
іпсіех) — середній показник курсів акцій
найбільших компаній США, на які

індекс Доу-Джонса

114

ідентифікація

припадає приблизно одна третина
біржового обігу. Береться курс акцій
ЗО промислових компаній і на основі
одержаної суми визначається
вільний індекс. Його розрахунок пе¬
ріодично коригується відповідно до
реального стану справ. Таким чи¬
ном, і. Д-Д. характеризує динаміку
курсів акцій багатьох компаній, що
зареєстровані на Нью-Йоркській
фондовій біржі. Розраховується два
рази на день.

індекс заробітної плати (англ. хакну
іпсіех) — відносний показник динамі¬
ки середньої (середньомісячної)
заробітної плати одного працівника
за певний період. Розрізняють індекс
номінальної та індекс реальної з. п.
Перший індекс обчислюється за фор¬
мулою:

де і У 0 — середньомісячна заробітна
плата відповідно за звітний та базовий
період. Індекс реальної заробітної пла¬
ти — показник, що відображає зміну
доходів працівників. Обчислюється
шляхом ділення індексу номінальної
заробітної плати на індекс цін товарів
народного споживання і платних по¬
слуг.

індекс промислових конкурентоспромож¬
них компаній (англ. Мшігіаі ргісе іпсіех)
— показник відносної конкурентосп¬
роможності виробів промисловості, які
відправляються на експорт.

індекс роздрібних цін (англ. геіаііргісе
іпсіех) — щомісячний показник зміни
середнього рівня цін на роздрібному
ринку. Ціни на предмети розкоші, як
правило, до уваги не беруться.

індекс споживчих цін (англ. сотитег
ргісе іпсіех) — кількісне вираження
зміни (підвищення, зниження) рівня
цін на товари та послуги за принципом
споживчого кошика, тобто необхідно¬
го для прожиття набору товарів. Ура¬
ховуються, насамперед, роздрібні
ціни, ціни на колгоспних ринках,
вартість послуг. І.с.ц. дає змогу сфор¬
мувати набір споживчого кошика —
мінімальний та раціональний набір
товарів для всіх груп населення з ура¬
хуванням працездатності та інших
факторів, що впливають на рівень
життя.

індексація (англ. іпсіехаїіоп) — спосіб
збереження реальної величини гро¬
шових вимог та різних доходів в умо¬
вах інфляції.

індексація доходів населення (англ.
іпсоте Іпсіехаїіоп) — встановлений за¬
конодавчими актами механізм підви¬
щення грошових доходів громадян,
що дає можливість частково або по¬
вністю відшкодувати їм подорожчан¬
ня споживчих товарів та послуг.

індекси у статистиці (англ. іпсіех іп
хіаіікііс) — відносні показники, що ха¬
рактеризують зміну рівня певного
явища порівняно з іншим рівнем того
самого явища, прийнятого за базу по¬
рівняння.

індемнітет (англ. іпсіетпііу) — у
міжнародному праві — відшкодуван¬
ня втрат.

індент (англ. іпсіепі) — разове комі¬
сійне доручення імпортера однієї краї¬
ни комісіонеру іншої країни на прид¬
бання певної партії товару; дане замо¬
влення комісіонер передає виробнику
своєї країни.

ідентифікація (англ. ісіепіі/ісаііоп) —
визнання тотожності об’єктів, що вив-

індивідуальне споживання

115

інжиніринг фінансовий

чаються, в психології та соціології —
інтелектуальна та емоційна спільність
особи з іншою людиною або образом
для наслідування.

індивідуальне споживання (англ.
іпсііуісіиаі сотитрііоп) — показник
проекту міжнародних зіставлень
ООН, який кількісно характеризує
обсяг споживання матеріальних благ
та послуг як домашніми господар¬
ствами, так і державними установа¬
ми, що обслуговують населення.

індивідуальний пенсійний рахунок (англ.
іпйтйиаі зосіаі хсигііу) — форма збе¬
рігання й використання індивідуаль¬
них пенсійних коштів у вигляді спе¬
ціальної програми з вигодою для влас¬
ника рахунку, що забезпечується
системою податків. Зберігання коштів
на цьому рахунку дає змогу викорис¬
тати їх як інвестиції через таких посе¬
редників, як взаємні фонди, страхові
компанії, банки, або вкладати їх безпо¬
середньо в акції та інші цінні папери че¬
рез біржових маклерів.

індосамент (англ. іпсіоогзетепґ) —
форма передачі простих та переказних
векселів. Формою є також: передаваль¬
ний напис на звороті векселя. І. має
подвійне значення: а) засвідчує пере¬
дачу права за векселем іншій особі; б)
встановлює відповідальність індосан¬
та за платіж за векселем перед усіма
наступними власниками.

індосант ('англ. Іпсіоогхе) — особа, на
користь якої передається вексель, чек
тощо за передавальним написом.

індосування (англ. іпсіоогзетепі) —
підпис на документі, котрий його
індосує.

індукція (англ.іпсіис(іоп) — створен¬
ня гіпотези, представлення на основі
аналізу та зіставлення фактів, один з

основних методів логічної побудови
умовиводів.

інжиніринг (англ. ещіпеегіп§) — 1 . на¬
дання фірмою послуг консультаційно¬
го характеру, а також пов’язаних із
розробкою проектів будівництва;
складанням схем; вибором оптималь¬
них варіантів будівництва об’єктів; з
постачанням машин, устаткування і
матеріалів, проведенням дослідно-
конструкторських і дослідницьких
робіт. Інжинірингові послуги
здійснюються інженерно-консульта¬
ційними й інжиніринговими фірма¬
ми, замовниками яких, як правило, є
підприємства таких галузей, як елек¬
троніка, нафтохімія, машинобуду¬
вання, будівництво тощо. 2. одна із
форм міжнародних комерційних
зв’язків у сфері науки і техніки, ос¬
новне призначення якої полягає в на¬
данні послуг щодо доведення науко¬
во-дослідних та дослідно-конст¬
рукторських розробок до стадії
виробництва. Сучасний і. — складний
комплекс робіт, що передбачає прове¬
дення попередніх техніко-еконо-
мічнихдосліджень, належних лабора¬
торних розробок технології, детальне
проектування виробів та об’єктів, а та¬
кож консультації в процесі освоєння
нового виробництва та ряд інших опе¬
рацій.

інжиніринг фінансовий (англ./іпапсіаі
еп§іпеегіщ) — новий термін, що виник
в останні роки внаслідок творчої роз¬
робки міжнародними банками нових
фінансових інструментів (виробничих
операцій), призначених для страху¬
вання (хеджування) активів, які пере¬
бувають в обігу. Прикладами вироб¬
ничих операцій можуть бути фор¬
вардні та ф’ючерсні контракти,

інжинірингові послуги

опціони та більш складні, конкретизо¬
вані, створювані спеціально для уні¬
кальних умов, в яких знаходяться
фірми-клієнти.

інжинірингові послуги (англ. ещіпее-
гіп§ зєгуісєз) — один із видів науково-
технічної продукції, що реалізується
за договірними цінами. Ціна таких
послуг може бути одноразовою, вка¬
заною в договорі, чи прогресивно
змінюваною залежно від величини
економічного ефекту, одержаного від
запровадження рекомендації на виріб
у виробництво. За кордоном і.п. на¬
дають спеціальні фірми, що обслуго¬
вують підприємства найбільш про¬
гресивних галузей, де процес впрова¬
дження є найбільш трудомістким, а
життєвий цикл продукції нетривалим.

інкасо (англ. соїіесііоп) — вид бан¬
ківської розрахункової операції, за до¬
помогою якої банк за дорученням сво¬
го клієнта та на підставі розрахунко¬
вих документів одержує грошові
кошти, що йому належать, від платни¬
ка за відвантажені на його адресу то¬
варно-матеріальні цінності та надані
послуги і зараховує ці кошти на раху¬
нок клієнта.

інкасове доручення (англ. соїіесііоп
сотттіоп) — розрахунковий доку¬
мент, що складають банки, фінансові
органи, підприємства і організації у
випадку, коли їм надається право без¬
перечного стягнення коштів. І. д.
складають на бланку платіжної вимо¬
ги, в якому замість найменування
“платіжна вимога” вказується “розпо¬
рядження” або “інкасове доручення”.
Разом з і. д. до банку здаються оригі¬
нали документів на стягнення коштів
або їхніх копій із дотриманням строків
давності позову.

Пб інтеграція

інкотермс (англ. іпсоГепт) — міжна¬
родні правила тлумачення торговель¬
них термінів, видані Міжнародною
торговою палатою на основі узагальнен¬
ня світової комерційної практики.

інновація (англ. іппомаііоп) — 1 . ново¬
введення, новинка. Виділяють кон¬
структорське нововведення (англ.
сіещп іппо\аііоп)\ нововведення, що
заощаджує витрати на працю або ка¬
пітал (англ . їасіог-ьауіщ іппоуаЛоп)',
нововведення, що зберігає живу пра¬
цю, підвищує її продуктивність (англ.
ІаЬог-шуіп§ ігтоуаііоп)', стимулює но¬
вий вид виробництва (англ.
тапи/ас(игіп§ іппогаііоп). 2. втілення
нових форм організації праці й управ¬
ління, що охоплюють не тільки окре¬
ме підприємство, а й їх сукупність, га¬
лузь. Найбільш широко інновації ви¬
користовуються в американському
менеджменті.

інсайдер (англ. ітісіег) — директор,
старший службовець корпорацій, а та¬
кож той, хто має доступ до внутріш-
ньофірмової інформації і володіє
більш як 10 % акцій фірми.

інтеграція (англ. іпіе^гаііоп) — співро¬
бітництво, необхідне для координації
роботи відділів однієї організації. Як
правило, чим вищий ступінь диферен¬
ціації, тим актуальніша потреба в і.,
тож багато організацій мають спец¬
іальні ві дділи, які відповідають за об¬
’єднання зусиль окремих функціо¬
нальних одиниць. Так, працівники
виробничого відділу, збуту і НДР по-
своєму бачать їхню роль у рамках
організації, тому важливо навчити їх
терпимості до поглядів інших і не до¬
пускати персоналізації природно ви¬
никаючих розбіжностей. Очікується,
що диференціація буде посилюватися,

інтеграція

117

нфляційні очікування

тож зростатиме попит на кваліфікова¬
них фахівців у галузі.

інтеграція (англ. іп(е§га(іоп) — пого¬
джений розвиток і взаємне допов¬
нення підприємств, галузей народ¬
ного господарства, регіонів і держав
в інтересах більш ефективного вико¬
ристання ресурсів і більш повного за¬
доволення потреб учасників цього
процесу у відповідних товарах та по¬
слугах.

інтеграція економічна (англ. есопотіс
Ме§гаІіоп) — процес інтернаціоналі¬
зації господарського життя, зближен¬
ня економічного життя, зближення
економік ряду країн.

інтеграція прогресивна (англ.
рго§гезіуе іпґе§гаІіоп) — придбання
фірмою у володіння або запроваджен¬
ня більш жорсткого контролю над
своєю системою розподілу.

інтеграція регресивна (англ. ге§гезіуе
Ме§га1іоп) — придбання фірмою у во¬
лодіння або запровадження більш
жорсткого контролю над системою
власного постачання.

інтенсифікація виробництва ('англ. іп-
Іепзі/1са(іоп о/ ргосіисііоп) — особлива
форма розвитку та економічного росту
суспільного виробництва, що грун¬
тується на використанні науково-
технічних досягнень, застосуванні
дедалі ефективніших засобів вироб¬
ництва та досконаліших форм орга¬
нізації праці.

інтервалюта (англ. Шегсиггепсу) —
грошові знаки іноземних держав, а та¬
кож кредитні і платіжні документи,
виражені в іноземних грошових оди¬
ницях і застосовані в міжнародних
розрахунках.

інтервенційні операції (англ.
іпіеп’епііоп орегаііот) — одна із форм

втручання центральних банків і
скарбниць у кредитно-фінансову та
валютну сфери шляхом регулювання
попиту та пропозиції на кредит, цінні
папери, національну та іноземну ва¬
люту. їх механізм полягає в тому, що
центральний (або національний)
банк продає на ринку позичкових ка¬
піталів цінні папери, зменшуючи та¬
ким чином ліквідні ресурси кредит¬
но-фінансових установ. Це робиться
з метою стримування інфляції, кре¬
дитної експансії і недопущення “пе¬
регрівання” економіки. І.о. здійсню¬
ють лише обмежений і тимчасовий
вплив на стан економіки і рівень ва¬
лютного курсу, відтак не можуть
призвести до ліквідації народногос¬
подарських диспропорцій.

інтернет (англ. Шегпеі) — всесвітня
комп’ютерна мережа, що застосовує
єдиний інформаційний банк даних і
дає змогу отримувати та обмінюва¬
тися даними між необмеженою
кількістю користувачів інформації.

інтровертність (англ. Шгоуегіу) —
здатність людини до аналізу свого
внутрішнього світу, своїх думок і по¬
чуттів.

інтуіція (англ. іпіиіііоп) — здатність
людини до розумового визначення
зв’язків між явищами і конструктив¬
ними висновками (“осяяння”), що
грунтуються на досвіді та певних
здібностях інтелекту.

інфляційний розрив (англ. іп/Іаґіоп
§ар) — перевищення сукупного попи¬
ту над сукупною пропозицією.

інфляційні очікування (англ. іп/іаііоп
ехресіаііопз) — передбачені темпи ін¬
фляції, які закладаються в цінову
політику продавців та покупців на
ринку.

інфляція

118

інформація

інфляція (англ. іп/Іаґіоп) — порушен¬
ня процесу загального відтворення,
що проявляється у переповненні сфе¬
ри обігу грошовими знаками понад
реальні потреби та в їх знеціненні. І.
знижує рівень життя трудящих, заго¬
стрює економічні та соціальні супе¬
речності, призводить до загального
підвищення цін.

інфляція галопуюча (англ. §аІІорес!
іп/іаііоп) — інфляція, що розвиваєть¬
ся швидкими темпами.

інфляція імпорту (англ. ітрогі іп/-
Іа(іоп) — інфляція, зумовлена зовніш¬
німи для даної країни факторами:
надмірний потік іноземної валюти,
підвищення імпортних цін та ін. Не¬
рідко імпортована інфляція накла¬
дається на внутрішню і вони доповню¬
ють одна одну.

інфляція індуційована (англ. іпсіисесі
іп/іаііоп) — інфляція, обумовлена будь-
якими економічними факторами.

інфляція пригнічена (англ. орргеззесі
іп/іаііоп) — інфляція, що проявляєть¬
ся у товарному дефіциті, погіршенні
якості продукції, вимушеному нако¬
пиченні грошей, розвитку тіньової
економіки, бартерних угод; характер¬
на для економіки з регульованими
цінами.

інформатика (англ. іп/огтаііс) — сис¬
тема знань, що стосуються виробниц¬
тва, переробки, зберігання та поши¬
рення усіх видів інформації в
суспільстві, природі і техніці. У більш
вузькому розумінні інформатика яв¬
ляє собою наукову дисципліну, що
швидко розвивається і включає
відповідні розділи математики, фізи¬
ки і техніки, а також кібернетики,
необхідні для створення комп’ютерів,
автоматики керуючих систем і роботів.

Інформатика вивчає також організа¬
цію і розвиток вторинної наукової
інформації і способи її автоматизації:
підготовка реферативних, аналітичних
та бібліографічних видань, що сприяє
підвищенню ефективності наукових
досліджень і розробок.

інформаційна система (англ.
іп/огтаііс хузіет) — це процес збору і
переробки інформації для підтримки
планування, прийняття рішень, ко¬
ординації та контролю на
підприємстві. Інформаційна система
включає людей, структуру (побудова,
форма), методи, технічні засоби,
зняття, перетворення, передачу да¬
них, носії інформації, схеми обробки
даних. Основні функції управлінсь¬
кої інформаційної системи: збір, збе¬
рігання, накопичення, пошук і пере¬
дача даних, що використовуються для
підтримки прийняття рішень.

інформаційне сприйняття (англ. пет
регсерИоп) — процес одержання,
співвіднесення і засвоєння інфор¬
мації. Якщо на першому етапі сприй¬
няття інформації особливу роль
відіграють фізичні аналізатори (зір,
слух та ін.), то в співвіднесенні і зас¬
воєнні інформації більше значення
мають пам’ять і розумові процеси. До
процесу інформаційного сприйняття
за допомогою органів слуху можна за¬
стосувати ситуаційний підхід.

інформація (англ. іп/огтаїіоп) — су¬
купність відомостей, даних, знань
про об’єкт або явище, що вивчають¬
ся. У теорії управління і. — су¬
купність відомостей про зміни, що
відбуваються в системі та навколиш¬
ньому середовищі цієї системи, кот¬
ра знижує рівень невизначеності
знань про перебіг процесу управлін -

інформація для роздумів

119

іпотека

ня; предмет, засіб і продукт управ¬
лінської праці.

інформація для роздумів (англ.
іп/оппаїіоп /ог ге/есііоп) — інформація,
яку можна знайти в старих книжках з
управління. Для менеджера буває на¬
багато корисніше міркувати над тим,
що давно сказали класики наукової
організації праці, ніж поглинати в нео¬
бмеженій кількості літературу з сучас¬
ного управління, що плодиться в гео¬
метричній прогресії.

інформація релевантна (англ. геїауепі
іп/опнаїіс) —дані, що підбираються під
конкретне завдання, особу, ціль та
період часу.

інфракція (англ. іп/гасііоп) — пору¬
шення умов договору та контракту.

інфраструктура (англ. іп/газґгисґиге) —
комплекс галузей, що обслуговують
промисловість і сільське господар¬
ство, будівництво, енергетичне госпо¬
дарство, залізничний транспорт, зв’я¬
зок, водопостачання та каналізацію,
загальну та професійну освіту, науку,
медицину. Виділяють і. виробничу та
соціальну. До виробничої відносять
транспорт, лінії електропередачі, зв’я¬
зок, матеріально-технічне постачання,
галузі, пов’язані з водним забезпечен¬
ням, підприємства та організації нау¬
кового та інформаційного характеру,
підприємства спеціального обслугову¬
вання. До соціальної: комплекс зак¬
ладів народної освіти, навчально-ви¬
робничі комбінати, медичні заклади,
служби з охорони праці та техніки без¬
пеки, транспортних засобів, що призна¬
чені для обслуговування споживачів,
сукупність відповідних галузей народ¬
ного господарства (наукові, навчальні,
спортивні, культурні та інші заклади,
житлово-комунальне господарство,

організації побутового обслуговуван¬
ня) .

інфраструктура ринку (англ. уагкеї
іп/гаіїгисіиге) — сукупність установ,
організацій, державних та комерцій¬
них підприємств, ринку капіталів та
інших ринків. В інфраструктуру товар¬
ного ринку входять, насамперед, оп¬
това та роздрібна торгівля, вся торго¬
вельна мережа, підприємства тощо,
головне призначення яких забезпечи¬
ти купівлю-продаж товарів; аукціони,
ярмарки, комерційні посередницькі
центри і товарні біржі, завданням яких
переважно є заміна розподільчої ме¬
режі органів матеріально-технічного
постачання і збуту при збереженні та
розвитку їхньої матеріальної бази.

інфраструктура соціальна (англ. зосіаі
іп/газігисіиге) — комплекс закладів
(включаючи виробничі будівлі, їхнє
обладнання), транспортних засобів та
ін., призначених для обслуговування
галузей економіки (наукові, на¬
вчальні, культурні, спортивні та інші
організації, житлово-комунальне гос¬
подарство, організації побутового об¬
слуговування тощо).

інцидент (англ. іпсШепі) — випадок,
непорозуміння, сутичка.

іпотека (англ. топрарее) — 1 . заста¬
ва під нерухоме майно, яка здійснюєть¬
ся без передачі цього майна у володін¬
ня заставному кредитору. Предметом
іпотеки є нерухомість, що залишаєть¬
ся у володінні заставодавача, але це
може бути і право на нерухомість. Ос¬
новний вид іпотеки — зворотна іпоте¬
ка, тобто видача основного свідоцтва
на іпотеку, що полегшує обіг такої
іпотеки в комерційному середовищі.
Забезпечувальна або книжна іпотека
не супроводжується видачею свідоц-

іпотечний банк

120

казначейська(скарбницька) емісія

тва, а заноситься в земельну книгу. 2.
закладна — боргове свідоцтво про зас¬
таву нерухомості, яке видається бан¬
ком заставнику.

іпотечний банк (англ. тог(§а§е Ьапк)
— банк, що видає довгострокові кре¬
дити під заставу майна.

іпотечний кредит (англ. тог1§а§е
сгесІШ) — довгострокові позички, що
видаються під заставу нерухомості —
землі і будівель виробничого та жит¬
лового призначення. І.к. надається
переважно спеціалізованими інститу¬
тами — іпотечними банками, а в ряді
країн — комерційними сільськогос¬
подарськими та іншими банками. Не¬
повернення заборгованості в строк
призводить до втрати позичальником
нерухомості і передачі її іншому влас¬
нику або банку.

іпотечний ринок (англ. тог(§а§ее
оЬІщаіїот) — складова ринку позич¬
кових капіталів, де акумулюються
довгострокові грошові накопичення
шляхом випуску іпотечних облігацій,
що використовуються для надання
кредитів під заставу нерухомості. І.р.
включає приватні та державні кредит-
но-фінансові інститути, страхові
компанії, позичково-ощадні асо¬
ціації, іпотечні, комерційні, ощадні
банки. Інструментом на і. р. виступа¬
ють іпотечні облігації.

іпотечні облігації (англ. тог(§а§е
Ьат) — довгострокові цінні папери,
що випускаються під забезпечення
нерухомим майном (земля, вироб¬
ничі та житлові будівлі) і приносять
сталий відсоток. Емітентами і.о. є тор¬
говельно-промислові корпорації.
Завдяки випуску і. о. формується ка¬
пітал для фінансування великого бу¬
дівництва.

істеблішмент (англ. езіаЬІізктепІ) —
еліта, яка впливає на розвиток еконо¬
міки, формування ідеології та по¬
літики держави.

кадастр (англ. сасіамге) — 1 . систе¬
матизоване зведення повідомлень,
зібраних періодично або шляхом без¬
перервних спостережень над об’єкта¬
ми, які підлягають податковому об¬
кладенню. 2. список фізичних осіб,
що підлягають оподаткуванню.

казна (скарбниця) (англ. Ігеазигу) —
фінансові кошти держави, які фор¬
муються і використовуються через
спеціальну державну структуру —
скарбницю. З передачею касового об¬
слуговування держави центральному
банку слово “скарбниця” у цьому ро¬
зумінні вживається рідко. Вживаєть¬
ся також у значенні сховища грошей,
дорогоцінностей тощо.

казначейство, державна скарбниця
(англ. (геазигу) — самостійний чи у
складі міністерства фінансів спе¬
ціальний орган, який займається збо¬
ром державних доходів і їх витрачан¬
ням відповідно до державного бюдже¬
ту, а також управлінням державним
боргом, емісією скарбницьких білетів
та цінних паперів.

казначейська(скарбницька) емісія
(англ. $іаіе Ігеашгу //і$с) — один із
видів грошових знаків. їх випускає
державна скарбниця чи міністерство
фінансів для покриття бюджетних
витрат. Випускаються переважно в
дрібних купюрах. З припиненням
розміну грошових знаків на золото

казначейська емісія

121

канбан

зникли економічні відмінності між
банківськими та скарбницькими
білетами. Нині більшість країн світу
випускають тільки банкноти.

казначейська емісія (англ. ігеавигу
етітоп) — випуск в обіг казначейсь¬
ких білетів і державних цінних па¬
перів, який здійснюється казначей¬
ством (державною скарбницею) та
іншими державними фінансовими
органами з метою покриття бюджет¬
ного дефіциту.

казначейський вексель (англ. ігеашгу
етітоп) — короткотермінові ринкові
цінні папери уряду, що реалізуються з
дисконтом.

казначейські білети (англ. ґгеашгу ЬіП)
— паперові гроші, що випускаються
державною скарбницею.

казначейські зобов’язання (англ.
Ігеазигу окіщаііоп) — вид цінних паперів
на пред’явника, що розміщуються
виключно на добровільних засадах у
населення, засвідчують внесення їх
власниками грошових коштів до бю¬
джету і дають право на одержання
фінансового доходу. Казначейські зо¬
бов’язання бувають довгострокові (від
5 до 10 років), середньострокові (від 1
до 5 років) і короткострокові (до 1
року).

казначейські облігації (англ. Ігеазигу
поіе) — довгострокові ринкові папери
уряду зі строком погашення понад З
роки.

казуальні (англ. сашаї) — випадковий,
одиничний, той, що не піддається уза¬
гальненню.

калькуляція (англ. саісиїаііоп) — об¬
числення собівартості одиниці про¬
дукції або виконаних робіт за елемен¬
тами витрат.

калькуляція цін маркірована (англ.
тагк-ир-ргісіп§) — метод калькуляції,
який починається з додавання певно¬
го відсоткового відношення до вар¬
тості.

камбіо (англ. сатЬіо) — закладний
лист, вексель.

камбіст (англ. сатЬіні) — спеціаліст із
валютних операцій.

канал збуту (англ. скапеї о /а тагкеї)
— канал просування товарів на ринок.

канал розподілу (англ. йівігіЬиііоп
скаппеї) — сукупність фірм або окре¬
мих осіб, які беруть на себе відпові¬
дальність або допомагають у передачі
будь-кому права власності на конк¬
ретний товар (послугу) на шляху від
виробника до споживача.

канали зв’язку (англ. ігаттішоп
скаппеї) — сукупність пристроїв, що
призначені для передачі та прийому
інформації, одне з основних понять
теорії зв’язку та кібернетики.

канбан (англ. капкап) — система
управління підприємством, засно¬
вана на принципі нульових вироб¬
ничих запасів. З практичного погля¬
ду вона є дуже складною для реалі¬
зації. У рамках цієї системи продукцію
слід виробляти і поставляти саме в той
момент, коли вона необхідна спожи¬
вачу, потрібно виготовляти деталі не
про запас, а безпосередньо для подачі
на складання і поставляти вихідну
сировину саме в той момент, коли
вона необхідна для виготовлення де¬
талей. Підприємства, що використо¬
вують систему канбан, отримують
деталі і вузли щодня чи навіть кілька
разів протягом дня. Якщо на типово¬
му американському підприємстві ви¬
робничі запаси оновлюються 10-20
разів на рік, то на підприємствах, що

канікули податкові

122

капітал акціонерний

використовують систему канбан, —
50-100 разів на рік. Прагнення до зни¬
ження запасів стає методом для вияв¬
лення і вирішення виробничих про¬
блем. Виявивши появу непередбачено¬
го запасу, керівництво підприємства
змушене почати рішучі дії з виявлен¬
ня причин його виникнення й усу¬
нення. Накопичення запасів, по суті,
дає можливість приховувати вироб¬
ничі проблеми і труднощі, як-от часті
поломки, низька якість продукції,
порушення ритму тощо. Оскільки в
умовах мінімізації запасів виробниц¬
тво може бути зупинене через брако¬
вані вузли і деталі, основними вимо¬
гами системи канбан стає “нуль де¬
фектів” і “нуль запасів”. Систему
канбан практично неможливо реалізу¬
вати в повному обсязі без одночасного
впровадження комплексної системи
управління якістю, що запобігає ви¬
никненню браку в будь-якому техно¬
логічному процесі. Застосування систе¬
ми канбан обов’язково призводить до
запровадження систем участі робіт¬
ників у виробничому процесі (у тому
числі в гуртках якості). Система кан¬
бан дістала поширення не тільки в
Японії, айуСША(“Дженералелект-
рик”, “Вестингауз” і ін.) і країнах Захід¬
ної Європи (“Сіменс” іін.).

канікули податкові (англ. (ах Ііоіісіау) —
встановлений законом термін, про¬
тягом якого підприємство (фірма) в
певний момент звільняється від спла¬
ти певного податку.

канцелінг (англ. сапсеїту) — 1 . гранич¬
ний термін прибуття зафрахтованого
судна в порт для завантаження. По за¬
кінченні терміну фрахтівник має пра¬
во розірвати договір. 2. акт розірвання
такого договору.

капітал (англ. сарі(аі) — термін, який
використовується в бізнесі для визна¬
чення сукупних ресурсів. К. буває ак¬
ціонерним, одноособовим, партнерсь¬
ким тощо. У більш загальному ро¬
зумінні — вартість активів юридичної
або фізичної особи (власність, паї та
акції, банківський баланс, поточний
прибуток з капіталу, що перебуває в
обігу, — рента, дивіденди, процент
тощо) або чиста вартість активів за
мінусом суми зобов’язань.

капітал акціонерного товариства
(англ. саріїаі о/ а согрогаґіоп) — су¬
купність індивідуальних капіталів,
об’єднаних шляхом випуску і розмі¬
щення акцій та облігацій. Кошти від
випуску і розміщення акцій утворю¬
ють к. а. т., який може у подальшому
збільшуватися за рахунок капіталізації
частини прибутку і шляхом додатко¬
вої емісії акцій. Кошти, одержані від
розміщення облігацій, становлять по¬
зичковий к. а. т., ці кошти через пев¬
ний час повинні бути повернуті влас¬
никам облігацій разом із відсоткови¬
ми сумами.

капітал акціонерний (англ. $(ок
саріґаі/зИауе сарі(аі) — основний ка¬
пітал акціонерного товариства. Ство¬
рюється за рахунок емісії акцій. Роз¬
різняють: статутний капітал, підпис¬
ний (мобілізований шляхом
підписки), оплачений (внесений у
момент підписки). Як правило, зас¬
новники, які випускають акції на
суму, що значно перевищує вартість
активів компанії, здійснюють так
зване “розведення” капіталу. Пере¬
вищення складає установчий прибу¬
ток, який утворює додатковий капі¬
тал фірми.

капітал власний

123

капітал фіктивний

капітал власний (англ. стпегчкір са-
рііаі) — різниця між майном і заборго¬
ваністю. Його баланс залежить від ста¬
туту фірми.

капіталізм (англ. саріші'тп) — еконо¬
мічна система, за якої кожна людина
має право вкладати кошти, працювати
в бізнесі, продавати й купувати без об¬
межень з боку держави.

капіталізм загального добробуту
(англ. ші/аге саріші 'тп) — автором ре¬
формістських ідей в галузі управлін¬
ня виробництвом був Р. Оуен. Він
говорив, що капіталіст завдяки своїй
політиці економічного розвитку,
повної зайнятості і справедливого
розподілу доходів послаблює або
зовсім усуває суперечність у сус¬
пільстві, прагне до прибутку, але,
водночас, заперечує приватну влас¬
ність. В Оуенадержава відіграє актив¬
ну роль в економічному плануванні,
бере на себе виховання дітей,
підприємці стежать за зовнішнім виг¬
лядом робітників і їхнім здоров’ям,
забезпечують усім необхідним, регу¬
люють робочий час, годують без¬
коштовними обідами, активно залу¬
чають у соціальні проекти. Як вияви¬
лося пізніше, першопричиною
невдачі к. з. д., незважаючи на всі благі
наміри, було те, що він був патерна-
лістським і позбавив робітників
їхнього людського достоїнства. Як
наслідок — необхідність працювати
перетворилася на повну залежність, а
залежність породила недовіру.

капітал обіговий (англ. сігсиїаііщ
сарііаі) — частина виробничого капі¬
талу (витрати на сировину, матеріали,
робочу силу), що переносить свою
вартість на новостворений продукт
повністю і повертається у грошовій

формі наприкінці кожного кругообігу
капіталу. К.о. поділяється на три гру¬
пи: ліквідні активи, рахунки дебіторів
та запаси готової продукції.

капітал основний (англ./іхесі саріїаі) —
частина виробничого капіталу у
формі довгострокового використання
засобів праці.

капітал позиковий (англ. ІоапаЬІе
сарііаі) — грошовий капітал, власник
якого надає його іншим підприємцям
на встановлений строк, на умовах по¬
вернення та за певну плату у вигляді
відсотка. Позиковий капітал фор¬
мується із тимчасово вільних грошо¬
вих коштів, що утворюється в про¬
цесі обігу промислового капіталу.

капітал постійний (англ.саріїаіаззеїз) —
частина капіталу, що існує у вигляді
засобів виробництва (виробничі
будівлі, обладнання, споруди, сирови¬
на, паливо, допоміжні матеріали
тощо), яка в процесі виробництва, на
відміну від змінного капіталу, не
змінює своєї вартості.

капітал резервний (англ. гезегуе сарі-
Іаі) — частина власних коштів
підприємства, що утворюється за ра¬
хунок відрахувань від прибутку. Ви¬
користовується для покриття витрат
від виробничо-фінансової діяльності,
поповнення основного капіталу та
виплат дивідендів у тих випадках,
коли поточного прибутку виявляєть¬
ся недостатньо.

капітал фіктивний (англ. /ісііііоиз
саріїаі) — капітал, що існує у вигляді
цінних паперів (облігацій, акцій),
який дає право їхньому власнику одер¬
жувати дивіденди (доходи) або відсот¬
ки. Виступаючи товаром, що робить
обіг на ринку, к. ф. має ціну, яка являє
собою дохід від цінних паперів при

капітал фінансовий

124

каса

існуючій нормі позичкового відсотка.
Величина к. ф. прямо пропорційна до¬
ходу цінних паперів і обернено пропор¬
ційна рівню середньої норми відсотка
в країні. Різниця між фіктивним і
дійсним капіталом складає установчий
прибуток.

капітал фінансовий (англ. /іпапсіаі
сарііаі) — складна система взаємо¬
зв’язків великих кредитно-банківсь¬
ких інститутів із нефінансовими
корпораціями. Для економіки роз¬
винутих країн характерне володін¬
ня акціонерним капіталом банків і
нефінансовими корпораціями, кон¬
центрація акцій у руках холдингових
компаній та інших подібних інсти¬
тутів.

капітал чистий (англ. уюгкіщсарііаі)
— величина активів фірми, яка пере¬
вищує її поточні зобов’язання. К. ч.
визначається з документів фірми
шляхом додавання усіх активів і від¬
німання усієї заборгованості та інших
пасивів, включаючи виплати за при¬
вілейованими цінними паперами. К.
ч. активів компанії або цінних паперів
слабо пов’язаний з їхньою ринковою
вартістю.

капіталізація (англ. сарііаіііаіїоп)—
1. перетворення доданої вартості на
капітал, тобто використання її на роз¬
ширення виробництва. 2. процес утво¬
рення фіктивного капіталу у вигляді
акцій, облігацій, заставних листів іпо¬
течних банків. 3. перетворення майна
на грошовий капітал.

капітальне фінансування (англ.
саріїаііг.аііоп) — здійснюється за уго¬
дою , відповідно до якої фірма одержує
інвестиційні кошти в обмін на надан¬
ня права пайової участі у власності на
дану фірму.

капітальні витрати (англ. сарііаі
Іпуе5ітепі8) — грошові витрати, по¬
в’язані із вкладенням в основний ка¬
пітал і приріст запасів. К. в. включа¬
ють: капіталовкладення за рахунок
коштів центральних та місцевих бю¬
джетів, державних спеціальних
фондів, що спрямовуються головним
чином у капіталомісткі та неприбут¬
кові галузі виробництва, розвиток
економічної та соціальної інфраст¬
руктури; інвестиційні субсидії та дов¬
гострокові бюджетні кредити приват¬
ним корпораціям, місцевим органам
влади, націоналізованим підприєм¬
ствам і галузям; капіталовкладення
приватного сектора економіки на
розширення виробничого капіталу —
в будівлі, споруди, машини, облад¬
нання тощо.

карго (англ. саг§о) — страхування
вантажу, що транспортується судном.

карт-бланш (англ. сагіЬІапске) — 1 . чис¬
тий бланк, підписаний особою, що
надає іншій особі право заповнити
цей бланк. 2. необмежені повноважен¬
ня, повна свобода дій.

картель (англ. сагіеі) — угода між ви¬
робниками або споживачами одной¬
менної продукції, за якою її учасни¬
ки, зберігаючи виробничу та комер¬
ційну самостійність, домовляються
між собою щодо цін, розподілу ринку,
обміну інформацією та ін.

картка кредитна (англ. сгесііі сагсі) —
грошовий документ, що пред’являє
власник, за яким банки беруть на себе
зобов’язання негайної оплати товарів
та послуг, які може придбати власник.

каса (англ. сазк/рау с/е.чк) — 1 . готівка,
що є у розпорядженні підприємства. 2.
структурний підрозділ підприємства,
організацій, установи, що виконує ка-

касир

125

квазіринок

сові операції. 3. рахунок у бухгалтерсь¬
кому обліку, в якому відбувається рух,
надходження та видача готівки. 4 . при¬
міщення, спеціально обладнане для
приймання, зберігання, видачі грошей
та інших цінностей.

касир (англ. сазИіег) — службова
особа, що безпосередньо виконує
касові операції. При прийомі на ро¬
боту підприємство, організація, уста¬
нова укладає з ним угоду про повну
індивідуальну матеріальну відпові¬
дальність. К. не має права делегува¬
ти виконання дорученої йому робо¬
ти іншим особам.

касова готівка (англ. сазк) — гроші
готівкою, що знаходяться в касах
підприємств, організацій, установ,
баньсів тощо. В касах к. г. з’являється
за рахунок надходжень у вигляді ви¬
ручки готівкою від реалізації товарів,
включаючи послуги, та інших надход¬
жень (платежі нетоварного характеру,
повернення позичок та ін.), а також
внаслідок одержання грошей готівкою
з кас банків.

касова дисципліна (англ. сазк
(ііжірііпе) — виконання всіма економіч¬
ними суб’єктами встановлених цен¬
тральним банком правил здійснення
операцій з готівкою: правил їх зберіган¬
ня, інкасації, витрачання за призна¬
ченням тощо.

касова книга (англ. сазИ-Ьоок) — кни¬
га встановленої форми, в якій відоб¬
ражаються операції з готівкою. Кож¬
не підприємство, організація, устано¬
ва може мати тільки одну к.к., яка має
бути пронумерована, прошнурована та
завірена певним чином. Записи у к. к.
виконуються касиром у двох при¬
мірниках під копіювальний папір із
кожного прибуткового та видатково¬

го касового ордера чи іншого відповід¬
ного документа відразу після одержан¬
ня або видачі грошей.

касова робота (англ. сазИ-мюгк) —
робота, що виконується в установах
національного та комерційних
банків відповідно до правил цент¬
рального банку, а на підприємствах,
в організаціях та установах відповід¬
но до правил про проведення касових
операцій. К. р. спрямована на забез¬
печення потреб народного гос¬
подарства та населення в готівці, а та¬
кож на приймання, зберігання та ви¬
дачу останньої.

каталог (англ. саіаіодие) — складений
в певному порядку (систематизова¬
ний) перелік товарів і послуг.

категорії економічні (англ. есопотіс
саіерогіез) — логічні поняття, що вис¬
вітлюють найхарактерніше в реаль¬
них відносинах економічного життя
суспільства; теоретичне вираження
економічних, суспільно-виробничих
відносин.

КАФ (англ. САГ) — вартість і фрахт —
умова постачання в міжнародній
торгівлі, за якою продавець повинен
зафрахтувати судно й завантажити на
нього товар у визначений у контракті
термін; витрати за розвантаження в пор¬
ту призначення несе покупець; за умо¬
ви “каф з розвантаженням” витрати на
розвантаження несе продавець.

квазігроші (англ. циа.чітопеу) — одна
із складових грошової маси, що являє
собою грошові кошти у безготівковій
формі, які містяться на строкових та
ощадних вкладах у комерційних бан¬
ках.

квазіринок (англ. с/иа.чітагкеї) — ри¬
нок, що грунтується на дійсних рин¬
кових законах і стосунках.

кваліметрія

126

кільце технічне

кваліметрія (англ. диаіітеґгу) — галузь
науки, яка об’єднує кількісні методи
оцінки якості, які використовуються
для обгрунтування рішень, що прий¬
маються при управлінні якістю про¬
дукції та стандартизації.

квитанція (англ. гесеірі) — письмове
підтвердження про одержання грошей,
документів або матеріальних ціннос¬
тей.

квота (англ. диоіа) — встановлена ча¬
стка товарів певних категорій, дозво¬
лених для завезення в країну. 1. кіль¬
кісні обмеження в торгівлі як для то¬
вару загалом, так і для окремих
фірм-експортерів і країн-постачаль-
ників. Квоти бувають імпортні й екс¬
портні. 2. має на меті збереження іно¬
земної валюти, захист внутрішнього
ринку та забезпечення зайнятості.

квота експортна (англ. ехроп диош) —
вводиться для обмеження пропозиції
товару на експорт і запобігає знижен¬
ню експортних цін і доходів від екс¬
порту. Квотування на експорт
здійснюється з метою забезпечення
нормального товарообороту на внут¬
рішньому ринку.

квота імпортна (англ. диоіа оп ітрогі)
— встановлюється для зменшення по¬
питу імпортних товарів на
внутрішньому ринку для того щоб
створити сприятливі умови для вироб-
ників усередині країни, не допустити
падіння цін на внутрішньому ринку.

квотування (англ. езіаЬІізктепІ о/
циоіа) — різновид заходів, пов’язаних із
регулюванням зовнішньоекономіч¬
ної діяльності, що вводяться держав¬
ними та міжнародними органами з
питань організації виробництва, екс¬
порту та імпорту товарів.

кейрецу (англ. ке у ге їй) — об’єднання
фірм у стійкі промислово-фінансові

групи, характерні для Японії. Із 100
найбільших японських промислових
фірм 70 є членами тієї або іншої кейре¬
цу. Об’єднавшись у кейрецу, кілька де¬
сятків різнопрофільних фірм утворять
універсальний багатогалузевий кон¬
церн (дуже часто з великою питомою
вагою підприємств важкої та хімічної
промисловості). Для цих підприємств
характерні такі особливості:

- наявність власної системи фінансо¬
вих заснувань;

- взаємне володіння акціями;

- об’єднання фірм усередині групи
для реалізації великих або перспек¬
тивних проектів;

- організація загальної універсальної
торгової фірми;

- наявність системи регулярних на¬
рад керівників фірм, що входять у
кейрецу;

- взаємний обмін співробітниками,
зокрема керівниками різного рівня.

Умовно кейрецу розділяють на три
основних типи: фінансові, виробничі
та торгові. Однак багатопрофільність
кейрецу не дає можливості установи¬
ти жорсткі межі між цими типами.

керівник підприємливий (англ.
епігергепеиг/тападег) — менеджер,
який вишукує можливості і йде на ри¬
зик з метою здійснення змін та зас¬
тосування модифікацій на власному
підприємстві.

кількісний аналіз в економічних дослі¬
дженнях (англ. диапіііаі'п’е апаїузіз іп
есопотіс гезеагскез) — аналіз, який зас¬
тосовують для виявлення та вивчення
закономірностей розвитку сусп¬
ільного виробництва та опрацювання,
обгрунтування й реалізації народ¬
ногосподарських планів.

кільце технічне (англ. Іескпісаі о/гіфі)

- асоціація працівників сільського

Кларк Уоллес

127

клаузула

господарства в деяких країнах Заходу,
які пропонують свої послуги, а також
техніку в оренду напрокат або в орен¬
ду постачальникам і споживачам одно¬
часно.

Кларк Уоллес (англ. СІагк ІУаІІасе) —
відомий, головним чином, своїм частим
перебуванням у Польщі, Англії і
Франції, де він активно пропагував
принципи американського науково¬
го менеджменту. Будучи прихильни¬
ком Гантта, К. вважав, що методи
останнього можуть виявитися корис¬
ними для складання і контролю
п’ятирічних планів Росії, і разом з У.
Поляковим доклав багато зусиль для
того, щоб запровадити деякі ідеї нау¬
кового менеджменту в СРСР. Саме в
поширенні цих ідей за межами США
полягає головна заслуга К., завдяки
йому широкі кола населення у світі
дістали можливість ознайомитися з
американською системою менедж¬
менту. Однією найпрестижніших
нагород у галузі менеджменту на сьо¬
годні є премія імені Уоллеса Кларка за
заслуги в міжнародному менеджменті.

класична парадигма цілей (англ. сіаззі-
саі§оа/зрагасИ§т) — уявлення про те,
що будь-яка організаційна структура
є, по суті, інструментом, призначе¬
ним для вирішення конкретних зав¬
дань. Супротивники цієї ідеї ствер¬
джують, що подібне визначення має
обмежувальний характер, тому що
особа, яка приймає рішення, не завж¬
ди ставить перед собою чітко сформу¬
льовані цілі або цих цілей буває так ба¬
гато, що досягнення однієї з них не
може не відбуватися за рахунок вик¬
лючення всіх інших.

класичне обумовлювання (англ.
сіаззісаі сопсііііопіпр) — утворення

умовного зв’язку або поява умовно¬
го рефлексу внаслідок впливу стиму¬
лу на організм, відомі із знаменитих
дослідів І. Павлова з виділенням сли¬
ни у собак. У менеджменті така схе¬
ма діє тоді, коли стимул (наприклад,
відрядна оплата праці) викликає
відповідну реакцію у вигляді зрос¬
тання продуктивності праці пропор¬
ційного підвищення ставки заробіт¬
ної плати.

класичні принципи організації (англ.
сіаззісаі ргіпсіріез о/ ог§апііа1іоп) —
відносно універсальні і тверді поло¬
ження в класичному менеджменті,
що визначають новедінку керівників
і організацію бізнесу. Ці положення
дають відчуття визначеності і впев¬
неності, водночас, обмежують наші
можливості вирішувати сучасні про¬
блеми, що виникають у постійно
мінливій реальності. Для їхнього ви¬
рішення необхідно виходити за рам¬
ки класичної нормативної теорії.

кластер (англ. сіизіег) — група усіх
предметів; сіизіег апаїузіз — метод, за
зразком якого групи класифікуються
відповідно до певних характеристик;
сіизіег затрііщ — відбір зразків на ос¬
нові чітко визначених груп; сіизіег
затрііщ н>аз изесі іп ґИе зиіуеу зіпсе (Иеге
м/еге зеуегаї уегу сіізііпсі руоирз іп Іке
рориіаііоп ипсіегзіисіу — у дослідженні
застосовувався кластерний відбір
проб, оскільки у населення, яке вив¬
чалося, було кілька чітко обмежених
груп.

клаузула (англ. сіаизе) — кожна ок¬
рема умова в законі й таких норматив¬
них актах, як статут, договір, інструк¬
ція, заповіт тощо; у вужчому розумінні
— спеціальна постанова або застере¬
ження, що додаються до договору.

КЛІЄНТ

128

ковбойський менеджмент

клієнт (англ. сіепі) —людина, з якою
ведеться справа, людина, котра пла¬
тить за послуги.

клієнтура (англ. сііеп(еіе) — всі
клієнти фірми; всі покупці магазину.

клеймс (англ. сіаітз) — претензії,
вимоги покупця до продавця у зв’язку
з недоліками, пов’язаними з якістю
або станом поставленого товару.

клінч (англ. сІеапсИ) — безвихідна си¬
туація.

кліринг (англ. сІеагіп§) — система без¬
готівкових розрахунків, заснована на
заліку взаємних вимог та зобов’язань.
Широко використовується у внутріш¬
ніх та міжнародних розрахунках. К. є
дво- та тристоронній. Залежно від спо¬
собів погашення заборгованості су¬
часний к. можна поділити на дві гру¬
пи: погашення заборгованості пов¬
ністю або частково золотом чи
валютою; к. з конвертованим (обіго¬
вим) сальдо. В інших випадках забор¬
гованість ліквідується товарним поста¬
чанням, тобто к. з неконвертованим
(необіговим) сальдо.

кліринг валютний (англ. сиггепсу
сІеагіп§) — міжурядова угода про зара¬
хування взаємних вимог і зобов’я¬
зань, що виконуються у зовнішньо¬
торговельних та інших взаєминах між
країнами, в основі якої лежить вартіс¬
на рівність постачання товарів та по¬
слуг.

клірингова плата ('англ. сІеагіп§ кои$е)
— біржовий та міжбіржовий орган,
який здійснює розрахунки між учас¬
никами біржових угод на основі залі¬
ку взаємних вимог.

клірингові (договірні) угоди (англ.
сіеагіщ орегаїіот) — торговельні угоди
між двома країнами на взаємну по¬
ставку товарів на підставі заліку взає¬

мних вимог та зобов’язань. Уклада¬
ються такі вимоги або угоди, як пра¬
вило, один раз на п’ять років на
підставі договірних цін, що склада¬
ються з урахуванням багатьох фак¬
торів.

клуб (англ. сІиЬ) — група людей,
об’єднаних спільним інтересом; Ьоок
сІиЬ або тпе сІиЬ — група людей, котрі
платять невелику підписну плату (пе¬
редплату) і регулярно купують книги
чи вино шляхом замовлень через по¬
шту.

ключові фактори успіху (англ. кеу/асі-
огз о/ шссе$$) — фактори, що виплива¬
ють з вимог ринку і можуть мати пе¬
ревагу перед конкурентами.

книга трансфертна (англ. Ігап$/ег
Ьоок) — книга, де реєструється пере¬
ведення права власності на акції.

ковбойський менеджмент (англ..
сомгЬоу тапа^етепі) — популярна серед
деяких керівників концепція конст¬
руктивного конфлікту, що нібито ро¬
бить позитивний вплив на результа¬
ти діяльності організації. Ця концеп¬
ція перебуває у суперечності з
основними положеннями класично¬
го менеджменту через те, що “к. м. ро¬
бить героїв з гарячих голів, котрі
стріляють раніше, ніж побачать ціль”.
Менеджери-ковбої — це індивідуа¬
лісти, які надають перевагу конку¬
ренції між відділами організації, які
діють без роздумів і уникають заяв
про цілі організації, бо заявлена місія
обмежує свободу пошуку нових мож¬
ливостей. Ковбої від управління ство¬
рюють захоплюючу атмосферу збуд¬
ження, авантюризму та відчайдуш¬
ності. Конкуренція та управління за
допомогою “конструктивних”
конфліктів, як вони тлумачаться в “к.

ковернот

129

коефіцієнт ліквідності

м.”, суперечать уявленням про управ¬
лінську класику, котра проповідує
співробітництво всередині організації
та конкуренцію на ринку.

ковернот (англ. соуегпаі) — доку¬
мент, який видається агентом-макле-
ром для повідомлення страхувальни¬
ку, що його інструкції щодо страху¬
вання виконані, або підтвердження
здійсненого агентом страхування на
користь страхувальника.

код (англ. сосіе) — сукупність знаків,
цифр чи літер із певним значенням;
Ьаг сосіе — штрих-код — система ліній,
надрукованих на товарі, яка під час
зчитування комп’ютером вказує но¬
мер посилання і ціну.

код-штрих-код (англ. Ьаг сосіе) — сис¬
тема смужок, надрукована на товарі,
яка при зчитуванні комп’ютером ви¬
дає посилальний номер або ціну.

кодекс (англ. сосіе) — 1 . єдиний зако¬
нодавчий акт, в якому систематизова¬
но норми права, що регулюють певну
галузь суспільних відносин. 2. сукуп¬
ність етичних норм, звичок, пе¬
реконань, правил поведінки, що скла¬
лися в певному суспільстві. 3. збірник
правил, інструкцій, що регулюють
певну галузь діяльності.

коефіцієнт дисконтування (англ.
сііжоипі СО0СІЄМ) — коефіцієнт, за до¬
помогою якого номінальні одноразові
витрати або інвестиції в рік їх вкла¬
дення за альтернативними варіанта¬
ми приводяться до єдиного розрахун¬
кового року або до року введення об ’-
єкта в експлуатацію. Коефіцієнт
дисконтування враховує фактор часу
в частині “замороження” інвестицій
в об’єкт. Якби б вони не були “замо¬
рожені”, то приносили б щорічно, на¬
приклад, 10% доходу. Сьогоднішня

гривня дорожча завтрашньої, тому
минулі витрати повинні збільшува¬
тись на коефіцієнт дисконтування, а
майбутні зменшуватись на цей ко¬
ефіцієнт.

коефіцієнт керівництва (англ. гаїіо о/
тапа&ег$ апсі аирегуінот Іо потирегуі-
зогу регзоппеі) — зіставлення чисель¬
ності керівного і контролюючого
персоналу до чисельності праців¬
ників. Емпіричні дослідження ком¬
паній, що використовують най¬
різноманітніші технології, показують,
що завдяки тому, як технології уск¬
ладнюються, к. к. збільшується. Це
слугує підтвердженням думки, відпо¬
відно до якої з ускладненням засто¬
совуваних компанією технологій зро¬
стає також потреба в менеджменті і
менеджерах.

коефіцієнт критичної оцінки (англ. асісі
Іезі гаїіо) — відношення суми ліквідних
активів до суми боргових зобов’язань
фірми. Активи складаються з наявних
грошових коштів, цінних паперів, які
можна реалізувати через дебіторську
заборгованість.

коефіцієнт безробіття (англ. шіетр-
Іоутепі гаїіо) — частка працездатного
населення, яке не може працевлашту-
ватися.

коефіцієнт використання грошових
коштів (англ. сиггепсу гаїіо) — поняття
вживається у міжнародній фінансовій
статистиці для виявлення відносної
величини банкнот, чеків та інших гро¬
шових замінників, які використову¬
ються при підписанні фінансових
угод.

коефіцієнт ліквідності (англ. ііциісіга-
Ііо) — показник, що відображає спро¬
можність боржника оплатити коротко¬
строкові зобов’язання.

коефіцієнт ліквідності банків

130 коефіцієнт покриття виробничих витрат

коефіцієнт ліквідності банків (англ.
Ьапк ’$ ІщиШ гаїіо) — показник, що ха¬
рактеризує спроможність банку пере¬
творювати свої активи на наявні гроші
для задоволення вимог вкладників
щодо одержання своїх внесків і потреб
клієнтів у позичках. К. л. б. може мати
кілька назв (наприклад, норма
ліквідності), визначається відповідно
до практики, що склалася в тій чи іншій
країні. К. л. б. залежить від спеціалізації
і розміру банку, від політики керів¬
ництва банку. У багатьох країнах бан¬
ки повинні підтримувати к. л. на пев-
номурівні. Національний банкУкраї-
ни встановлює комерційним банкам
показники ліквідності балансу у виг¬
ляді нормативного співвідношення
між активами та зобов’язаннями бан¬
ку з урахуванням строку їх погашен¬
ня, а також можливості реалізації ак¬
тивів.

коефіцієнт множинної кореляції (англ.
тиііїріе соїеггіаґіоп сое/рсіепі) — пара¬
метр кореляційно-регресивного анал¬
ізу, що характеризує щільність зв’яз¬
ку водночас між усіма факторами та
функцією. Застосовується для вибору
моделі рівняння регресії. Для оста¬
точної моделі його значення повинно
бути не менш як 0,7.

коефіцієнт обіговості запасів
(англ.сое//ісіепІ о/а зирріуз геуегзе) —
показує, скільки разів повністю
обертаються запаси за одиницю часу
(у розрахунок береться 360 днів), і
розраховується розподілом кількості
днів у розглянутому періоді (року) на
обіговість запасів у днях. При визна¬
ченні коефіцієнта обіговості товар¬
ного запасу використовується показ¬
ник обсягів реалізованої чи відванта¬
женої продукції за звітний період у

вартісному чи натуральному вира¬
женні.

коефіцієнт окупності виробничих вит¬
рат (англ. сое/[ісіеп1 о /а ргосІисНоп іт-
риІ5 рауЬаск) — показує, які витрати
несе підприємство, щоб одержати 1
грн валової продукції. К. о. в. в. виз¬
начається діленням операційних вит¬
рат на валову продукцію.

коефіцієнт окупності виробничих
(змінних) витрат (англ. сое/ісіепі о/а рго-
сіисііоп ітриЬ(попсопМапі) рауЬаск) —
показує, скільки виробничих (змінних)
витрат необхідно підприємству, щоб
створити 1 грн валового прибутку. К. о.
в. в. розраховується діленням собівар¬
тості реалізованої продукції на валовий
прибуток (збиток).

коефіцієнт окупності чистого доходу
(англ. сое//ісіепІ о/а пеґргоЬії рауЬаск)
— показує, скільки чистого доходу
необхідно підприємству, щоб ство¬
рити 1 грн валового прибутку. К. о. ч.
д. розраховується діленням чистого
доходу на валовий прибуток (збиток).

коефіцієнт освоюваності об’єкта у ви¬
робництві (англ. сое//ісіепі о/ іпсіимгу
/аті/іагі&аііоп о^'есі) — показник сту¬
пеня опанування в умовах серійного
або масового виробництва нової кон¬
струкції об’єкта, технології його виго¬
товлення, виробничих навичок, опе¬
рацій та способів, нормативів витрат
ресурсів та інших елементів виробни¬
чого процесу. Коефіцієнт освоюваності
об’єкта у виробництві визначається як
відношення собівартості (трудо¬
місткості) даного порядкового номера
до собівартості (трудомісткості) по¬
вністю опанованого у виробництві об¬
’єкта.

коефіцієнт покриття виробничих вит¬
рат (англ. сое/їсіепі о/ сом гесогегу) —

коефіцієнт ефективності

показує, скільки валової продукції
створюється на підприємстві за раху¬
нок 1 грн операційних витрат. К. п. в.
в. розраховується діленням валової
продукції на операційні витрати.

коефіцієнт ефективності загальногос¬
подарського управління (англ. соеЦїсіепі
о/ а/ітіпШгаІіуе тапа^етепґ) — пока¬
зує, скільки валової продукції ство¬
рює підприємству 1 грн адміністра¬
тивних витрат. К. е. з. у. розраховуєть¬
ся діленням валової продукції на
адміністративні витрати.

коефіцієнт ефективності постійних
витрат (англ. соеДІсіепі о/а/'іхесі скагдех
е$ес-1іуепе$з) — показує, скільки ва¬
лової продукції створює 1 грн пос¬
тійних витрат. К. е. п. в. розраховуєть¬
ся діленням валової продукції на ад¬
міністративні витрати плюс витрати
на збут.

колапс імпорту (англ. і троп соїіарне) —
криза зовнішньої заборгованості, не¬
можливість розрахуватися з кредито¬
рами.

колегіальність (англ. соїіесґіуе
паТиге) — принцип управління, за яко¬
го керівництво здійснюється не одно¬
особово, а групою осіб, які мають рівні
права та обов’язки у розв’язанні пи¬
тань, віднесених до їхньої компе¬
тенції; в широкому розумінні слова —
форма прийняття рішень, за якої вра¬
ховується колективна думка.

командитне товариство (англ. Чтііесі
рагіпегзИір) — вид господарського то¬
вариства, в якому поряд з одним чи
кількома учасниками, що займають¬
ся від імені товариства підприєм¬
ницькою діяльністю і відповідають за
зобов’язання товариства всім своїм
майном є один або більше учасників
(вкладників), відповідальність яких

комерціалізація

обмежується вкладом у майно това¬
риства. Якщо у командитному това¬
ристві беруть участь два або більше
учасників з повного відповідальністю,
то вони несуть солідарну відпові¬
дальність за борги товариства. Сукуп¬
ний розмір часток вкладників не по¬
винен перевищувати 50 % майна то¬
вариства. На момент реєстрації
командитного товариства кожен із
вкладників має внести не менше 25 %
всього внеску.

коментар (англ. соттеп(агу) — 1. до¬
поміжна інформація, яка включена до
вихідного тексту програми для більш
якісного та зрозумілого її сприйняття
людиною і не впливає на хід виконан¬
ня програми. 2. пояснення до певного
тексту. 3. пояснювальні, критичні за¬
уваження до чогось.

комерсант (англ. Ьизіпезшап) — осо¬
ба, яка займається приватною під¬
приємницькою діяльністю.

комерціалізація (англ. соттегсіаіііе) —
один із способів роздержавлення
підприємств та організацій, що, як
правило, не передбачає зміни форми
власності. Прик. змінюються умови
функціонування підприємств відпо¬
відно до вимог ринкової економіки:
надається повна господарська са¬
мостійність, незалежність щодо
прийняття рішень з усіх питань по¬
точної діяльності. К. вимагає
ліквідації так званих вищих органі¬
зацій (главків, торгів тощо), оскіль¬
ки ніхто не має права давати підприє¬
мству накази і команди. Водночас,
підприємство не може розраховува¬
ти на будь-які пільги, дотації з боку
державних органів. Взаємини із парт¬
нерами, постачальниками, замовни¬
ками комерціалізоване підприємство

131

комерційна діяльність

132

комерція в сфері товарного обігу

будує на комерційній основі, воно
самостійно визначає ціни на продук¬
цію та послуги, керуючись лише за¬
конодавством і нормативними акта¬
ми. Підприємство також самостійно
вирішує питання постачання ре¬
сурсів і збуту продукції, встановлен¬
ня чисельності працюючих, їхню оп¬
лату праці, структуру управління, по¬
рядок розподілу та використання
прибутку.

комерційна діяльність (англ.
соттегсіаі асітіу) — діяльність, збут,
купівля, заготівля тощо, орієнтована
на одержання прибутку. Включає сис¬
тему цілеспрямованих заходів, проце¬
дур та видів робіт, що пов’язані із за¬
безпеченням рентабельного функціо¬
нування в умовах товарно-грошових
відносин.

комерційна таємниця (англ. сот-
тегсіаі зесгеґ) — відомості про
діяльність фірми, підприємства, по¬
ширення яких могло б заподіяти
збитків їхнім інтересам. Підприєм¬
ства і підприємці зберігають в таєм¬
ниці інформацію про всі сторони своєї
діяльності, поширення якої послаби¬
ло б їхні позиції на ринку і яка має
інтерес для конкурентів (техніка,
технологія, нові вироби, передбачу¬
вані ціни, організація виробництва,
кадри та ін.).

комерційний кредит (англ.
соттегсіаі сгесііі) — кредит, що на¬
дається у товарній формі продавцями
покупцям у вигляді відстрочки плате¬
жу за продані товари. Призначення к.
к. — прискорення реалізації товарів і
одержання прибутку. Відсоток за к.
к., що входить до складу ціни товару і
суми векселя, зазвичай нижчий, ніж
за банківським кредитом. К. к. обме¬

жений строками і сумами, його роз¬
міри залежать також від розміру резер-
вних капіталів функціональних
кредиторів. У міжнародних економі¬
чних відносинах різновидом к. к. є
фірмовий кредит, який надається
фірмою однієї країни у вигляді по¬
ставки товарів із відстрочкою плате¬
жу. Оформляється, як правило, пере-
казним векселем (траттою) або
відкритим рахунком.

комерційний ризик (англ. соттегсіаі
тс) — можлива ситуація, яка завдає
матеріальних збитків, втрат. У ко¬
мерційній діяльності, як правило,
здійснюється страхування комерцій¬
них ризиків від несумлінних парт¬
нерів, форс-мажорних обставин і ба¬
гатьох інших ситуацій.

комерційний розрахунок (англ. соттег-
сіаісаісиїаііоп) — метод господарюван¬
ня шляхом співвіднесення у грошовій
формі витрат і результатів госпо¬
дарської діяльності. Використовує¬
ться підприємцями та підприємства¬
ми з метою одержання максимально¬
го прибутку при мінімальних витратах
капіталу. К.р. обумовлений всеохоп-
лювальним характером товарного ви¬
робництва і стихійною дією закону в
умовах конкурентної боротьби на
ринку товарів.

комерція в сфері товарного обігу ( англ.
соттегсе іп Іитоуег) — сукупність про¬
цесів і операцій, спрямованих на
здійснення купівлі-продажу товарів із
метою задоволення купівельного по¬
питу й отримання прибутку. Комер¬
ційна діяльність — складова підприєм¬
ництва. Комерційні процеси — це про¬
цеси, спрямовані на здійснення актів
купівлі-продажу з метою одержання

комівояжер

прибутку і пов’язані зі зміною форм
вартості.

комівояжер (англ. ігауеіііщ ааіеи-
тап) — представник торговельної
фірми, який пропонує товари за на¬
явними зразками і каталогами.
Здійснює торгове представництво
окремих фірм у сфері забезпечення
збуту товарів за рахунок формуван¬
ня певного кола покупців. На відміну
від агентів, комісіонерів та інших
посередників, комівояжер не може
бути самостійною юридичною осо¬
бою, тому що він не підлягає тор¬
говій реєстрації.

комісійний будинок (англ.
соттішоп кои$е (Ьизіпезз)) — посе¬
редницька фірма, що спеціалізуєть¬
ся на виконанні доручень для
клієнтів на покупку чи продаж то¬
варів. Обслуговує, як правило, дрібні
фірми і приватні особи.

комісійні (англ. соттішоп) — гроші,
виплачувані продавцеві чи агенту,
звичайно, за відсотки від зроблених
продажів.

комісійні за акціями (англ. соттіш¬
оп) — певний відсоток із курсової вар¬
тості (до 1% у ФРн), що отримує
банк, який виступає посередником в
угоді.

комісійні (посередницькі) операції

(англ. соттішоп орегаііот) — операції,
що виконуються банками за доручен¬
ням клієнтів за певну плату — комі¬
сійну винагороду. До них належать
інкасові, акредитивні, переказні та
торговельно-комісійні операції. Фор¬
мально банк при виконанні к. о. є
агентом клієнта і має у зв’язку з цим
можливість глибше вивчати його з
метою одержання цінної інформації,
потрібної у своїй роботі. Конкуренція

комітет

на ринку позичкового капіталу зму¬
шує банки запроваджувати дедалі нові
види послуг, іноді безкоштовні. Це дає
можливість залучати до банку більше
клієнтури.

комісіонер (англ. соттішоп а§епі)
— 1. особа, яка продає та купує това¬
ри від свого імені, але за рахунок і за
дорученням товаровиробника або по¬
середника за обумовлену винагоро¬
ду (комісію). К. діє в межах наданих
йому повноважень. У разі невико¬
нання умов угоди товаровиробник
може розірвати угоду і відшкодувати
з к. збитки. К. зобов’язаний переда¬
ти всі одержані згідно з угодою това¬
ри. Він не несе відповідальності за
невиконання угоди третьою особою.
2. юридична чи фізична особа, що ви¬
ступає в ролі посередника і робить
комісійні послуги за дорученням ко¬
мітента, відповідно до укладеної уго¬
ди. Доходом комісіонера є комісійна
винагорода (бонус).

комітент (англ. соттііепі) — 1 . то¬
варовиробник або посередник, тобто
сторона, що доручає іншій стороні
(комісіонеру) погодження комісії од¬
нією або кількох угод з товарами,
векселями, акціями, облігаціями
тощо. Угода укладається від імені ко¬
місіонера, але в інтересах і за рахунок
комітента. 2. юридична чи фізична
особа, що доручає комісіонеру про¬
дати, обміняти або закупити товар на
ринку в рамках комісійної угоди. Ко¬
мітент є власником товару, право
власності комісіонеру комітент не
передає, а тільки виплачує йому ко¬
місійну винагороду(бонус) за вико¬
нані послуги.

комітет (англ.соттіііее) — група все¬
редині організації, якій делеговані по-

133

компанія (партнерство)

134

комунікабельність

вноваження якого-небудь завдання
або комплексу завдань.

компанія (партнерство) (англ. сатра¬
пу /раїіпегзИір) — добровільна юридич¬
на асоціація двох і більше осіб, мета якої
— заняття бізнесом.

компанія дочірня (англ. шЬзШагу) —
корпорація, яка контролюється мате¬
ринською компанією і має достатню
кількість акцій, щоб призначити вище
керівництво к. д.

компанія материнська (англ. рагепі
сотрапу) — компанія, що володіє
контрольним пакетом акцій в інших
компаніях.

компенсаційна угода (англ. сотре-
паа(іп§ аугеетепі) — взаємна поставка
товарів або взаємне задоволення інте¬
ресів контрагентів у будь-якій іншій
формі. Компенсаційний договір, що
лежить в основі к. у., може передбача¬
ти часткове грошове покриття придба¬
них товарів, що відрізняє к. у. від зви¬
чайної товарообмінної (бартерної)
угоди.

компенсаційні кредити (англ. сот-
ретаііщ еге сі і їх) — позички, що на¬
даються Міжнародним валютним
фондом (МВФ) країнам-членам цьо¬
го фонду на строк від 3 до 5 років з ме¬
тою компенсації скорочення експорт¬
ної виручки, викликаного тимчасови¬
ми і не залежними від
країни-позичальника причинами:
стихійні лиха, непередбачене падіння
світових цін, промисловий занепад у
країнах-імпортерах, введення ними
протекціоністських заходів тощо. К. к. не
повинен перевищувати протягом року
50 % квоти країни у МВФ. Загальна за¬
боргованість по к. к. —100% квоти. Для
одержання к. к. країна має довести
МВФ наявність обґрунтованої причи¬

ни, що викликала скорочення експор¬
тної виручки. Рівень відсоткових ста¬
вок за к. к. відповідає ставкам звичай¬
них кредитів МВФ.

компенсація (англ. сотретаїіоп) — у
трудовому праві відшкодування, вина¬
города за будь-що (к. збитків, грошова
к. тощо); у цивільному праві спосіб
припинення зобов’язання, повністю
або частково, зарахування зустрічних
вимог кредитора і боржника.

комплекс (англ. сотріех) — су¬
купність предметів, явищ, дій, влас¬
тивостей, що становлять одне ціле.

комп’ютер (англ. сотри(ег) — елект¬
ронна машина, котра обчислює або
зберігає інформацію й автоматично
обчислює її; сотриіег Ьигеаи — офіс,
що пропонує виконання робіт на своїх
комп’ютерах компаніям, які не мають
власних комп’ютерів; сотриіег
кераПтепІ— відділ компанії, що обслу¬
говує комп’ютери компанії; сотриіег
еггог— помилка, зроблена комп’юте¬
ром; сотриіег/ІІе — частина інформації
в комп’ютері (наприклад, платіжна
відомість, список адрес, рахунки
клієнтів); сотриіег 1ап§иа§е — система
символів, літер і слів, що вживається
для складання команд комп’ютеру;
сотриіег ІШіп§— роздрукування пере¬
ліку позицій, здобутих із даних, які
зберігаються в комп’ютері; сотриіег
тапауег— людина, яка очолює комп’ю¬
терний відділ; сотриіегртугат — ко¬
манди комп’ютеру для виконання
певної частини роботи; сотриіег
рго§гаттег — людина, яка пише ком¬
п’ютерні програми.

комунікабельність (англ. соттипі-
саЬНіїу) — можливість, здатність до
спілкування, налагодження контактів
та зв’язків.

комунізм

комунізм (англ. соттупіхт) — тип
соціалізму, за якого основні еко¬
номічні рішення здійснюються цент¬
ральним урядом, який діє від імені на¬
роду.

комунікації (англ. соттипісаііоп)—
1. спілкування, в процесі якого керів¬
ник одержує інформацію, необхідну
для прийняття ефективних рішень, і до¬
водить її до підлеглих. 2. процес обміну
інформацією, її змістовим значенням
між двома і більше людьми.

комюніке (англ. соттипідие) —
офіційне урядове повідомлення про
міжнародні переговори і погоджен¬
ня, досягнуті між державами, про
внутрішні події країни.

конвенційні ставки (англ. соп\’епіі\’е
гаіеа) — ставки митного тарифу, вста¬
новленого шляхом підписання спе¬
ціальної угоди (конвенції) між держа¬
вами.

конвенція (англ. сотепііоп) — один
із видів багатосторонніх міжнародних
договорів зі спеціальних питань еко¬
номічного, юридичного, технічного
та іншого характеру.

конвергенція (англ. сопуег§епсе) —
зближення у бік злиття, стійкої рівно¬
ваги, розвитку. К. попиту — зближен¬
ня різних сегментів ринку відповідно
до характеру попиту.

конверсійні (валютні) операції (англ.
сопуег$ІУе (сиггепсу) орегаііопз) —
обмін (купівля-продаж) валют, що
здійснюється банками та іншими
кредитно-фінансовими інституція¬
ми, торговельно-промисловими
корпораціями, приватними особами
за допомогою валютного ринку (уго¬
ди з клієнтурою і міжбанківські уго¬
ди), а також на біржах (див.: ф’ю-
черсні операції). Підставою для про-

конверсія

ведення к. о. з клієнтурою є
здійснення за її дорученням міжна¬
родних розрахунків у конвертованих
валютах. К. о. проводяться на міжна¬
родному міжбанківському ринку за
дорученням інших банків і з власної
ініціативи банків — для покриття не-
збалансованих операцій із клієнта¬
ми, забезпечення операцій на міжна¬
родних ринках позичкового капіта¬
лу та з метою одержання доходу у
вигляді арбітражного прибутку або
шляхом переміщення короткотермі¬
нового капіталу в країни з більш ви¬
соким рівнем відсоткових ставок. Всі
к. о. поділяються на: готівкові ва¬
лютні операції (“спот” — обмін валют
проводиться на другий робочий день,
не рахуючи дня укладання угоди по
телефаксу чи телефону, а розрахун¬
ки проводяться банківськими теле¬
графними переказами чи за допомо¬
гою електронних систем розра¬
хунків); строкові валютні угоди
(платежі здійснюються через певний
строк, від одного тижня до 5 років за
курсом, зафіксованим у момент ук¬
ладання угоди). Окреме місце посіда¬
ють серед к.о. інтервенційні операції
центральних банків.

конверсія (англ. сопуєгзіоп) — 1.
обмін акцій або облігацій одного типу
на цінні папери іншого типу, що
імітовані однією й тією ж компанією.
2. політичний, економічний і техніч¬
ний процес забезпечення упорядко¬
ваного переведення економічних ре¬
сурсів, що використовується вданий
час у військових цілях, на альтерна¬
тивні цивільні потреби. Конверсія
військового виробництва має місце
навіть в умовах росту військових вит¬
рат і збільшення обсягу військового

135

конверсія валюти

136

конгломерат

виробництва (наприклад, у випадку
структурних зрушень). За останні
п’ять років 80 тис. американських
компаній припинили виробництво
військової продукції або не витрима¬
ли конкуренції, або переорієнтува¬
лись на розробку і виробництво ци¬
вільної продукції. Фірми, що перехо¬
дять на виробництво цивільної
продукції, прагнуть використовувати
свій досвід, розробляють і виготовля¬
ють подібну в призначенні і техно¬
логії продукцію. Так, наприклад, ог¬
лядові радіотелекомунікаційні станції
розробляються для систем управлін¬
ня цивільним авіарухом, апаратура
розпізнавання образів — для медици¬
ни і криміналістики. Компанії —
підрядники Міністерства оборони
розробляють і виготовляють наземне
устаткування для запуску комерцій¬
них супутників зв’язку, устаткуван¬
ня для сортування пошти, АСУ про¬
дажу авіаційних квитків.

конверсія валюти (англ. ші1скіп§
сиггепсу) — обмін однієї валюти на
іншу за чинним валютним курсом.

конверсія оборонного виробництва
(англ. сіе/ете іпйтігу сотетоп) — пе¬
реведення частини потужностей обо¬
ронного комплексу на випуск товарів
народного споживання і продукції ци¬
вільного призначення.

конвертовані валюти (англ. сопуеПіЬІе
сиггепсу) — обігові валюти, грошові
одиниці країн, які не мають валютних
обмежень і можуть вільно обмінюва¬
тися на всі інші грошові одиниці.

конвертовані облігації (англ. сопуєг-
ГіЬІе Ьопск) — випускаються під закла¬
дений (позичковий) капітал із правом
конверсії їх через певний строк за по¬

передньо встановленою ціною в зви¬
чайні або привілейовані акції.

конвертованість внутрішня (англ.
Шегпаї сопуег(іЬИіґу) — перехід краї¬
ни до ринкового розподілу іноземної
валюти, що Грунтується на відносно
вільній купівлі-продажу її для юри¬
дичних та фізичних осіб. К. в. перед¬
бачає відміну системи адміністратив¬
ного розподілу валюти в народному
господарстві. За цих умов вся інозем¬
на валюта вилучається з внутрішньо¬
го обігу, її купівля-продаж для здійс¬
нення зовнішньоекономічних угод
проводиться за вільним курсом, який
складається на валютному ринку.

конвертованість гривні (англ. сотег-
(іЬНіґу о/ Игу\та) — обіговість націо¬
нальної валюти, що означає гаран¬
товану можливість обмінювати її на
іноземні валюти та використовувати в
міжнародних розрахунках. При повній
або частковій конвертованості поши¬
рюється практично на усіх власників
валюти — національних та зарубіжних,
а також на будь-які операції, пов’язані
з валютою.

конгломерат (англ. сопуіотетіе) —
1. одна з фірм багатогалузевого об’¬
єднання, яку утворюють підприєм¬
ства та фірми всебічної галузевої орі¬
єнтації, не пов’язані між собою тех¬
нологічно, на умовах широкої
автономії економічної діяльності і де¬
централізованого управління. До к.
входять промислові підприємства,
установи сфери послуг, фінансові
інститути, банки, об’єднані єдиною
системою фінансового контролю. 2.
тип компанії, обумовлений характе¬
ром її диверсифікації. Конгломерат¬
на диверсифікованість передбачає
вихід компанії в сферу діяльності, пря-

конгломератне злиття

137

конкурентоздатність компанії

мо не пов’язану з основною номенк¬
латурою виробництва. На практиці
найважливішим інструментом кон¬
гломератної диверсифікованості є
злиття і поглинання інших компаній.
У західноєвропейських країнах у
1958-1970 рр. частка конгломератних
злиттів у загальній їхній кількості ста¬
вила близько 20%. У СШАв цей пері¬
од конгломератні злиття переважали і
становили 70% від усіх. Керівництво
багатьох фірм процвітало на базі побу¬
дови конгломератів, обходячись без
взаємозв ’язку різних сфер своєї діяль-
ності. Яскравий приклад — фірма
“ІТТ” під керівництвом президента
Джиніна. Він очолив відому телефон¬
ну компанію і за чверть століття зро¬
бив з неї широкодиверсифікаційний
конгломерат, до складу якого входять
такі види діяльності, як телефонний
зв’язок, космічний зв’язок, споживчі
товари, готельна справа, прокат авто¬
мобілів, страхування. Прибутки на ак¬
цію були доведені до 15% річних і ут¬
римувалися на цьому рівні близько 15
років.

конгломератне злиття (англ. соп§Іо-
тегаїіуе тегсіег) — злиття фірм, що
оперують на непересічних сегментах
ринку.

кондиція (англ. іїапйагй) — 1. умови
певного договору. 2. норма, стандарт,
якість, сорт, яким згідно з договірни¬
ми умовами повинен відповідати той
чи інший товар.

конкурент (англ. сотреіііог) — 1. осо¬
ба (група осіб), фірма чи підприєм¬
ство, що мають специфічні інтереси в
будь-якій сфері діяльності і здійсню¬
ють її на загальних підставах з інши¬
ми підприємцями. 2. товаровиробник,
розширення або збереження обсягів

діяльності якого призводить до змен¬
шення ринкової частки іншого това¬
ровиробника.

конкурентна боротьба (англ.
сотреіїїуе іїги§§1е) — способи поведін¬
ки конкуруючих фірм на ринку з ме¬
тою реалізації ними конкурентних пе¬
реваг.

конкурентний лист (англ. сотреііііх’е
/І8Ґ) — документ з інформацією про
якість, ціни й умови реалізації екс¬
портованого та імпортованого това¬
ру. Використовується при обгрунту¬
ванні та розрахунку зовнішньоторго¬
вельних цін.

конкурентоздатність компанії (англ.
сотреШі\епе$$ о/согрогаґіоп’ $) — може
бути виражена через п’ятирівневу
ієрархію факторів [20]. На другому
рівні цієї ієрархії конкурентоздат¬
ність повинна бути підкріплена трьо¬
ма найважливішими факторами —
здатністю до розвитку, виробничими
і збутовими потужностями. На тре¬
тьому рівні ієрархії конкурентоз¬
датність визначається вибором стра¬
тегії. Стратегія конкурентної бо¬
ротьби спрямована на поліпшення чи
збереження позицій фірми на ринку
— частки проданих фірмою товарів,
байдуже — давно вироблених чи но¬
вих. Наприклад, японські суднобуд¬
івники диверсифікували виробницт¬
во, запровадивши сфери, що викори¬
стовують новітню технологію. Це
викликало синергетичний ефект і
позначилося на посиленні конкурен-
тоздатності в суднобудуванні, а та¬
кож стабілізувало продаж. На четвер¬
тому рівні ієрархії конкурентоз¬
датність визначається вмінням
вищого керівництва компанії прий¬
мати такі рішення, що реалізують на

конкурентоздатність продукції

практиці три перших фактори конку-
рентоздатності компанії. На п’ятому
рівні — результати діяльності ком¬
панії в попередньому періоді. Тут
особливо важливий прибуток ком¬
панії як джерела ресурсів боротьби за
ринок. Чим більший прибуток, тим
вища конкурентоздатність, і навпа¬
ки, чим вище конкурентоздатність,
тим більший прибуток.

конкурентоздатність продукції
(англ. ргосіикґ сотреШ\епе$$) — ха¬
рактеристика товару, що відбиває
його відмінність від товару-конку-
рента як за ступенем відповідності
конкретній суспільній потребі, так і
за витратами на задоволення. Залеж¬
но від ринкової ситуації, фінансово¬
го стану компанії і т.д. Як критерії оп-
тимізації рівня конкурентоздатності
можуть використовуватися, наприк¬
лад, питома вага компанії в загаль¬
ному обсязі збуту однотипної про¬
дукції, виторг від продажу, норма
прибутку та ін. Однак кожен із цих
критеріїв має право на самостійне
існування лише остільки, оскільки в
остаточному підсумку він має на
увазі забезпечення стійкого високо¬
го прибутку. Аналізуючи конкурен¬
тоздатність товару, його можна умов¬
но розділити на три складові — призна¬
чення, функціональну ефективність
(корисний ефект), економічність
споживання чи експлуатації. При¬
значення товару визначає коло робіт,
для виконання яких він може бути
використаний, а отже, і коло його
потенційних покупців, коло можли¬
вих виробів-конкурентів, тобто на¬
цілює випуск товару на конкретний
сегмент ринку. Призначення товару

138 конкурентоздатність продукції

тим самим є вихідним напрямом
продуцента на те, за що й на яких
умовах він має намір боротися на
ринку. Що ж стосується функціо¬
нальної ефективності й економіч¬
ності споживання чи експлуатації, то
дані аспекти поряд із ціною визна¬
чають позиції товару в уже заданих
призначеному товару умовах конку¬
ренції. При цьому можливості впли¬
ву на складові фактори конкуренто¬
здатності істотно розрізняються між
собою. Річ у тому, що і функціональ¬
на ефективність, і економічність
споживання чи експлуатації, як і
якість товарів взагалі, закладаються
на стадії проектування і виготовлен¬
ня і не можуть (на відміну від ціни)
бути предметом оперативного впли¬
ву в ході збуту. Можливості цінового
впливу в компаній дуже обмежені і
визначаються різницею між досягну¬
тим ними рівнем продажних цін і
мінімальних цін (цінами нижньої
межі), що забезпечують рента¬
бельність виробництва. Визначити
силу впливу цінового регулювання
на конкурентоздатність товару до¬
сить нескладно. Однак оперативне
управління конкурентоздатністю за
допомогою ціни стає можливим
тільки тоді, коли для цього були ство¬
рені передумови на стадіях розробки
і виготовлення виробу, насамперед,
у вигляді високих показників якості
і низьких витрат на виробництво.
Інакше кажучи, можливості ціново¬
го впливу, а отже, і сама “ринкова”
конкурентоздатність, закладаються
у виробництві. Досягнення опти¬
мального співвідношення між якіс¬
тю виробу і витратами виробництва і

конкурентоздатність продукції

становить мету управління конку-
рентоздатністю. При цьому комп¬
лексне управління якістю, на пер¬
ший погляд, являє собою управлін¬
ня конкурентоздатністю, оскільки
спрямоване на об’єднуючу діяльність
різних підрозділів організації, що
відповідає за розробку параметрів
якості, підтримку досягнутого рівня
якості і її підвищення при забезпе¬
ченні конструювання, виробництва
й експлуатації виробу на найвищому
економічному рівні, при повному
задоволенні потреб споживача. Од¬
нак погоджувати ринкові перспекти¬
ви товарів тільки з якістю і витрата¬
ми виробництва неправильно. При¬
чиною успіху чи невдачі товару
можуть бути й інші (нецінові) фак¬
тори, як от: рекламна діяльність по¬
стачальника, його престиж, пропоно¬
ваний рівень технічного обслугову¬
вання та ін. Деякі з цих факторів
мають об’єктивний характер. На¬
приклад, технічне обслуговування,
що є в деяких випадках найважливі¬
шим критерієм при ухваленні рішен¬
ня про покупку. Через сферу техніч¬
ного сервісу реалізується велика
кількість запасних частин і послуг;
їхня ціна безпосередньо впливає на
експлуатаційні витрати і тому є об’¬
єктом прямого інтересу покупця.
Інший характер впливу на ринкові
перспективи виробів має рекламна
діяльність постачальника, що фор¬
мує суб’єктивний погляд покупця
на товар. Справді, чим ще, крім суб’¬
єктивної думки покупців, можна по¬
яснити, наприклад, неоднакову по¬
пулярність абсолютно ідентичних
виробів, що збуваються під різними

139 конкурентоспроможність

товарними знаками. Як відомо, реа¬
лізація одного й того самого виробу
під різними товарними знаками сьо¬
годні дуже поширена на капіталі¬
стичному ринку. Особливо часто нею
користуються фірми — продуценти
товарів споживчого призначення.
Так, у Німеччині абсолютно іден¬
тичні побутові посудомийні машини
й інші побутові електроприлади про¬
даються одночасно під товарними
марками “БОШ” і “Сименс”. Отже,
конкурентоздатність товару може
бути виражена такою формулою:
Конкурентоздатність = Якість +
Ціна + Обслуговування товару. Та¬
ким чином, управляти конкурентоз¬
датністю товару — значить, забезпе¬
чувати оптимальне співвідношення
названих складових, спрямовувати
основні зусилля на першочергове ви¬
рішення найбільш важливого з по¬
гляду кінцевого результату завдання
(або завдань): підвищення якості,
зниження витрат виробництва,
підвищення економічності й опера¬
тивності післяпродажного обслуго¬
вування. Зрештою, можливість за¬
безпечення необхідного рівня складо¬
вих конкурентоздатності визначається
такими базовими виробничими фак¬
торами, як технічний рівень про¬
дукції, технічний рівень виробницт¬
ва, рівень організації виробництва й
управління.

конкурентоспроможність (англ. сот-
реМуепезз) — можливість здійснювати
свою діяльність за умов відкритого
ринку і залишатися тривалий час при¬
бутковим. Існує чотири основних
фактори, що визначають рівень к.:
технологія, наявність капіталів,

конкурентоспроможність виробництва 140

конкурентоспроможність фірми

людських ресурсів, стан зовнішньое¬
кономічної діяльності.

конкурентоспроможність виробниц¬
тва (англ. ргосіисііоп сотреіііІуаЬіШу) —
здатність виробництва як складної
відкритої організаційно-економіч¬
ної системи випускати конкурентос¬
проможну продукцію, мати комер¬
ційний успіх в умовах конкуренції,
потрібна для подальшого його роз¬
витку та функціонування. Вимоги до
виробництва: використання прогре¬
сивних технологій, сучасних методів
менеджменту; сучасне оновлення
фондів; забезпечення гнучкості ви¬
робництва, пропорційності, пара¬
лельності, безперервності, точності,
ритмічності процесів.

конкурентоспроможність інформац¬
ійної системи (англ. іп/огтаґіоп зузіет
сотреіїіїуеаЬіШу) — здатність інфор¬
маційної системи конкурувати з
іншими аналогічними системами у
вигляді зберігання, обробки, перетво¬
рення, передачі, оновлення інфор¬
мації, мати системність, комп¬
лексність, надійність, адаптивність,
доступність.

конкурентоспроможність держави

(англ. зґаїе сотреґіііуе аЬіІііу) —
здатність держави конкурувати з
іншими державами. Рівень її комп¬
лексного розвитку визначається як¬
істю життя населення, його серед¬
ньою тривалістю, якістю товарів, що
випускаються, та послуг, що викону¬
ються, ефективністю використання
ресурсів, ступенем інтегрованості
держави у всесвітню співдружність,
зрілістю політичної та економічної
систем та іншими факторами макро-
середовища.

конкурентоспроможність менеджера

(англ. тапа§еґз сотреііііуе аЬНіґу) —
перевага менеджера над іншим мене¬
джером, яка характеризується вмін¬
ням розробити систему забезпечен¬
ня конкурентоспроможності даного
об’єкта, керувати колективом у до¬
сягненні цілей системи. Вимоги, що
ставляться до менеджера: знання та
застосування сучасних методів дос¬
ліджень та розробок, методів форму¬
вання колективу, організації та мо¬
тивації праці, високим рівнем куль¬
тури.

конкурентоспроможність технології

(англ. іескпоіоуу сотреііііуе аЬіІііу) —
здатність даної технології конкуру¬
вати з іншими аналогічними техно¬
логіями, не мати аналогів, мати мож¬
ливість виготовити за даною техно¬
логією якісну та економічну
продукцію згідно з конструкторсь¬
ко-технологічною документацією,
не знижуючи якості “входу” системи.
Вимоги до технології: мобільність,
оптимальність рівня автоматизації
процесів, мінімальні втрати ресурсів.

конкурентоспроможність фірми
(англ. /ігт сотреііііуе аЬіІііу) —
здатність фірми випускати конку¬
рентоспроможну продукцію, перева¬
га фірми над іншими фірмами цієї га¬
лузі в державі та за її межами. Кон¬
курентоспроможність фірми може
бути оцінена тільки в рамках групи
фірм, які належать до однієї галузі,
або фірм, які випускають аналогічні
товари (послуги). Оцінка ступеня
конкурентоспроможності фірми по¬
лягає, насамперед, у виборі базових
об’єктів для порівняння фірми-ліде-
ра, яка повинна володіти такими па¬
раметрами.

конкурентоспроможність цінного папера 141

конкурентоспроможність цінного па¬
пера (англ. зіоск сотреііііуе аЬіІіїу) —
здатність цінного папера забезпечити
комерційний успіх його власнику в
умовах конкуренції (дивіденди,
відсотки, ліквідність).

конкуренція (англ. сотреШіоп) — 1.
конфліктна ситуація, що, на думку
одних, може стимулювати інновації і
породжувати нові ідеї, чи, як вважа¬
ють інші, породжувати неефек¬
тивність, втрату орієнтації й інтересу
до продуктивної праці. Класичний
менеджмент не дає уроків конкурент¬
ної боротьби і дозволу “конструктив¬
них” конфліктів. Замість цього ствер¬
джується, що к. — це для конкурентів,
а співробітництво — це для наших
друзів. У. Демінг, відомий підприє¬
мець і знавець Японії, стверджує, що
саме принцип співробітництва лежить
в основі японського “економічного
дива”, тоді як конфлікт між керівни¬
ками і персоналом, покупцями і по¬
стачальниками створює лише озлоб¬
леність, неефективність, скорочує ор¬
ієнтацію в перспективі. Однією з
причин того, чому американці як на¬
ція втратили здатність успішно кон¬
курувати з іншими, є ослаблення волі
до співробітництва. 2. суперництво,
боротьба за досягнення кращих ре¬
зультатів у сфері діяльності; супер¬
ництво між товаровиробниками за
більш вигідні умови виробництва,
збуту товару, розширення і завоюван¬
ня ринків. К. буває несумлінна, не¬
досконала, цінова та чиста.

конкуренція несумлінна (англ. ип/аіг
сотреШіоп) — методи конкурентної
боротьби, пов’язані з порушенням
прийнятих на ринку норм і правил
конкуренції. До них належать:

конкурс

демпінг, встановлення контролю за
діяльністю конкурента з метою при¬
пинення цієї діяльності; зловживання
панівним середовищем на ринку; вста¬
новлення дискримінаційних цін або
комерційних умов; залежність поста¬
чання конкретних товарів або послуг
від прийняття обмежень стосовно ви¬
робництва або поширення конкурую¬
чих товарів; введення обмежень в
агентських угодах, таємна змова на
торгах, створення таємних картелів
тощо.

конкуренція чиста (англ. /аіг сотре¬
Шіоп) — поняття, що характеризуєть¬
ся великою кількістю фірм-учасниць
ринкових відносин, стандартизова¬
ним продуктом, відсутністю контро¬
лю над ціною, вільним входом і ви¬
ходом з галузі, відсутністю нецінової
конкуренції.

конкурс (англ. сопівші) — 1 . у західно¬
му торговому праві — порядок задо¬
волення претензій кредиторів до
неплатоспроможного боржника. Він
зводиться до передачі в судовому по¬
рядку майна боржника спеціальній ко¬
місії, так званому конкурсному управ¬
лінню. Останнє займається розглядом
вимог кредиторів. Економічна
діяльність після конкурсу припи¬
няється, підприємство ліквідується,
а ліквідаційна сума рівномірно роз¬
поділяється між кредиторами. 2. зма¬
гання, метою якого є виділення найк¬
ращих з числа його учасників. Наприк¬
лад, при укладанні угод на створення
науково-технічної продукції визначе¬
ної якості замовник, як правило, ого¬
лошує к. серед потенційних вико¬
навців, замовлення передається пере¬
можцю к.

конкурсне виробництво

142

консигнація

конкурсне виробництво (англ. сотре-
Шіує ргосіисііоп) — складова процеду¬
ри примусової або добровільної лік¬
відації неплатоспроможного підприє¬
мства, в процесі якої здійснюється
поширення конкурсної маси між
кредиторами.

конкуруючий біржовий маклер (англ.
сотреііііуе зїоск-Ьгокег) — член біржі,
який за умови дотримання певних
правил у змозі укладати угоди в опера¬
ційному залі за власний рахунок і на
свій ризик.

коносамент (англ. ЬІІо/ІасИп§) — 1 . до¬
кумент, поширений у зовнішній
торгівлі, що засвідчує умови договору
на морське перевезення вантажу. 2.
документ, що підтверджує прийняття
вантажу до перевезення і зобов’язує
перевізника передати вантаж вантажо¬
одержувачу. К. є товаророзподільчим
документом і оформляється в кількох
примірниках, які обов’язково по¬
винні бути оригіналами.

коносамент застрахований (англ.
ітигей Ьііі о/ІасІіп§) — різновид коно¬
саменту, застраховується у випадку
перевезення вантажів у контейнерах.
У зв’язку з тим, що к. з. являє собою
поєднання транспортного докумен¬
та зі страховим полісом, він слугує до¬
казом прийому вантажу до перевезен¬
ня і одночасно засвідчує його страху¬
вання.

коносамент ордерний (англ. мгаггапі
Ьііі о/Іайіщ) — коносамент, складе¬
ний за наказом відправника або одер¬
жувача. За к. о. вантаж видається або
за наказом відправника (одержувача)
вантажу, або за наказом банку. Якщо
в к. о. не вказано, що він складений
за наказом одержувача, то він вва¬

жається складеним за наказом від¬
правника.

консалтинг (англ. соптІНщ) —
діяльність, пов’язана з консультуван¬
ням з широкого кола питань економі¬
чної діяльності підприємств, фірм,
організацій. Консалтингові фірми на¬
дають послуги з дослідження та про¬
гнозування торговельних і політичних
умов, із розробок техніко-економіч-
них обґрунтувань різних об’єктів,
проведення комплексних маркетин¬
гових досліджень, програм, експортної
стратегії тощо.

консерватор (англ. соп8еп?а1ІУе) —
людина консервативних переконань,
яка обстоює незмінність будь-чого
сталого, віджилого, противник пере¬
творень.

консервація (англ. іетрогагу сІо$іп§)
—тимчасове призупинення будь-яко¬
го процесу, діяльності. Наприклад,
консервація будівництва.

консенсус (англ. сотетт) — збіг ду¬
мок. Принцип К. — одностайне прий¬
няття рішень усіма учасниками на¬
рад, конференцій тощо.

консигнан^ш/гл. сопщпепґ) — влас¬
ник товару, який продає його через
посередника (консигнатора).

консигнація (англ. сопзщптепі) — 1.
вид договору на продаж товарів че¬
рез комісійні склади посередників
за умови, що право власності на то¬
вар, який надійшов на склад посеред¬
ника, залишається за постачальни¬
ком до моменту продажу товару по¬
купцю. 2. доручення однією
стороною (консигнантом) іншій
стороні (консигнаторові) продати від
свого імені, але за рахунок консиг¬
нанта товари зі складу, що знахо¬
дяться за кордоном.

консолідація

консолідація (англ. сотоІМаіїоп) — 1.
використання прибутків, одержаних
від торгівлі спекулятивними акціями,
шляхом вкладання капіталу в більш
надійні акції. 2. заміна національної
валюти у валютних резервах країни на
нові міжнародні грошові активи. 3.
метод бухгалтерського обліку, який
застосовується при підготовці звіту.
4 . злиття або об’єднання двох і
більше фірм або компаній.

консолідація боргів (позик) {англ. сге-
сііг’з соп^оШаІіоп) — об’єднання
кількох боргів (позик) в один більш
довгостроковий зі зміною позиково¬
го відсотка.

консолідовані рахунки (англ. соп-
зоїісіаіесі ассоипії) — облікові доку¬
менти, що являють собою узагаль¬
нення рахунків брокерської конто¬
ри та її філій для оцінки загальної
діяльності фінансової групи. Адже
брокерська контора може отримува¬
ти прибуток у той час, коли її філії
будуть у збитку. Тільки к.р. дають
змогу оцінити підсумки фінансової
діяльності групи, що складається з
брокерської контори та її філій.

консорціум (англ. сотиіаг іпуоісє) —

1. тимчасове об’єднання різних
підприємств (виробничих, науко¬
вих, торговельних, фінансових та
ін.) для вирішення конкретних зав¬
дань — реалізації цільових програм
та проектів. Після виконання постав¬
леного завдання к. припиняє свою
діяльність або переключається на
інший вид договірного об’єднання.

2. один з типів комерційних госпо¬
дарських об’єднань у Росії. Це об’єд¬
нання підприємств на договірній ос¬
нові для реалізації великомасштаб¬
них проектів, необхідність

консорціуми дослідницькі

забезпечення яких вимагає об’єд¬
нання фінансових, технічних і
організаційних зусиль. Консорціум
може бути створений в одній з існу¬
ючих у Росії організаційно-правових
форм.

консорціуми дослідницькі (англ. ге-
зеагсИ сопзоііит) — організаційна
форма співробітництва промислових
фірм та інших організацій, що вико¬
ристовується при проведенні вели¬
комасштабних НДДКР. Дослід¬
ницькі консорціуми формуються на
практиці двох видів: у виді координа-
ційного центру (секретаріату) і
міжфірмового науково-дослідного
центру. Секретаріат являє собою
організацію, що координує виконан¬
ня спільних НДДКР компаніями,
університетами й урядовими лабора¬
торіями. Секретаріат вишукує і роз¬
поділяє засоби для виконання нау¬
ково-дослідних робіт у лабораторіях
—учасниках консорціуму (в окремих
випадках залучаються й інші органі¬
зації), координує і контролює вико¬
нання цих робіт відповідно до плану.
Відмітною рисою секретаріату є те,
що він не має власної науково-
дослідної бази. Виконання НДДКР
здійснюється на основі контракту
між виконавцями і секретаріатом.
Консорціуми, створені за типом між-
фірмових науково-дослідних
центрів, мають власну науково-дос¬
лідну базу. У центрах працюють або
постійні співробітники, або вчені, що
відряджаються учасниками консор¬
ціуму. Секретаріати і міжфірмові на¬
уково-дослідні центри можуть пра¬
цювати як на постійній, так і на
тимчасовій основі. Створення кон¬
сорціуму забезпечує його учасникам

143

конституціалізм

144

контрагент

такі можливості: виконання дослід¬
жень, які не можна було проводити
самостійно внаслідок значних витрат
і ризику; розподіл витрат на виконан¬
ня досліджень між кількома фірмами-
учасниками консорціуму; об’єднан¬
ня фірмами-учасниками дефіцитних
людських і матеріальних ресурсів для
виконання досліджень.

конституціалізм (англ. сотіііиііопаїч) —
правовий статус особистості, вирішен¬
ня проблем прав людини, визнання її
свободи, забезпечення її честі та
гідності.

консульська фактура, або консульсь¬
кий інвойс (англ. сотиіаг іпуоісє) —
документ, в якому консул країни
засвідчує ціну та вартість всієї партії
товару, що імпортується. К. ф. є обо¬
в’язковою в тих країнах, де імпортні
товари обкладаються митом.

конс’юмеризм (англ. сотитегіш) —
організований рух на захист спожи¬
вачів.

контанго (англ. сопіап§о) — ситуація
на біржі, коли ціни на наявний товар
нижчі за ціни на товар із встановленим
терміном постачання. Виникає, коли
наявний товар перебуває на складі
біржі і витрати на його зберігання зро¬
стають.

конто (англ. сопґо) — комерційний
розрахунок.

контокорент (англ. сиггепі ассоипі) —
єдиний рахунок, на якому облікову¬
ються всі операції банку з клієнтом. На
к. відбиваються, з одного боку, позич¬
ки банку і всі платежі з рахунка, що
банк проводить за дорученням
клієнта, з другого — на к.; відбивають
кошти, що надходять в банк від
клієнта, повернення позичок тощо.

Головна особливість к. полягає в
тому, що він являє собою поєднання
поточного рахунка із позичковим ра¬
хунком, тому він може мати дебето¬
ве сальдо (заборгованість банку
клієнту) або кредитове (заборго¬
ваність клієнта банку).

контокорентний кредит (англ.
ассоипі сиггепі сгесііі) — вид банківсь¬
кого кредиту, що надається клієнтам,
які мають у банку поточний рахунок.
Обсяг та строки позички визначають¬
ся господарськими потребами
клієнта, але в межах встановленого в
кредитному договорі ліміту. Ліміт
встановлюється кожному позичаль¬
нику залежно від його фінансового
стану і репутації. Обіг на поточному
рахунку сальдується. При появі на
цьому рахунку від’ємного (дебетово¬
го) сальдо — овердрафта, клієнту
оформляється позичка. Кредит із по¬
точного рахунка можна отримати го¬
тівкою, переказом на інший рахунок,
оплатою векселів, купівлею цінних
паперів та ін. Плата за цей кредит виз¬
начається відповідно до чинної
відсоткової ставки, обсягу та строку
кредиту, фактично використаного
клієнтом.

контрабанда (англ. сопігаЬапсІ) — 1.
незаконне перевезення через дер¬
жавний кордон, а також купівля,
продаж і зберігання товарів або інших
цінностей, ввезення і вивезення
яких пов’язані з порушенням вимог
митного законодавства. 2. товари,
ввезені до країни незаконно, без
сплати мита.

контрагент (англ. сопігасіог) — 1.
партнер за експортно-імпортною уго¬
дою. 2. кожна із сторін договору сто¬
совно одна до одної.

контракт

145

контролінг

контракт (англ. сопігасі) — 1 . до¬
говір, підряд, угода, в якій визначені
взаємні зобов’язання осіб, що домо¬
вляються. У практичній діяльності
використовують к.: купівлі-продажу,
бартерні; простий компенсаційний,
довгостроковий; без обумовленого
терміну дії та ін. Наприклад, к. ку¬
півлі-продажу містить такі основні
умови: найменування та кількість
товару, що буде постачатися; спосіб
визначення якості товару; терміни та
місце постачання; умови платежу;
порядок здачі та прийому товару;
умови щодо гарантій та санкцій, про
арбітраж; юридичні адреси сторін;
підписи сторін, що домовляються. 2.
угода обов’язкового характеру, за
якого одна сторона бере зобов’язан¬
ня купити в іншої сторони чи прода¬
ти їй обумовлену кількість товару.
Зазвичай цей документ являє договір
купівлі-продажу товарів чи послуг із
переходом прав власності від продав¬
ця до покупця.

контракт гарантійний (англ. маггап-
(у) — контракт, що передбачає відпо¬
відальність підрядника за експлуа¬
таційні якості продукції, яка поста¬
чається, забезпечення її ремонту або
передбачені зміни в межах обумовле¬
ного терміну чи робочого ресурсу.

контракт “жовтого собаки” (англ.
уеІІом^-сіо§ сопігасі) — контракт, за
яким працівник, якого взяли на робо¬
ту, не має права вступати до проф¬
спілки.

контракт лонг (англ. Іоп§ розіііоп) —
ф’ючерсний контракт, закріплений у
розрахунку на подальше підвищення
цін. Використовується як засіб, що га¬
рантує закупівельну ціну фірми-спо-
живача.

контракт шорт (англ. зИогірозіііоп) —
ф’ючерсний контракт, проданий у
розрахунку на подальше зниження
цін. Застосовується для забезпечен¬
ня продажної ціни реального товару,
який є або буде власністю фірми, що
його продала.

контракт форвардний (англ./огчшгсі
сопігасґ) — угода, що укладається на
певний термін із метою регулюван¬
ня валютної операції з терміном ви¬
конання на день пізніше визначено¬
го в угоді за терміновий розрахунок.

контрактація (англ. сопігасііпу) — ук¬
ладання контракту, договору між
підприємствами, які виробляють про¬
дукцію, і організаціями, які заготов¬
ляють і збувають її.

контрафакція (англ. іп/гіпуетепі) —
використання фірмами чужих товар¬
них знаків виробів, які вже зареко¬
мендували себе. Підприємство, чиї
інтереси порушені контрафакцією,
може вжити заходів для захисту прав
за належний йому товарний знак
згідно із законодавством.

контрибуція (англ. сопігіЬиііоп) — 1.
примусові платежі в натурально-
вартісній формі, що стягуються у пе¬
реможеної держави відповідно до
умов мирного договору державою-пе-
реможцем. 2. грошові й натуральні
платежі, що знімаються окупаційними
військами з населення захопленої
ними території.

контролінг (англ. сопігоШщ) — функ¬
ціональний інструментарій, який
охоплює методи планування, управ¬
ління процесами і контролем, необ¬
хідний для прийняття управлінських
рішень на підставі збору та обробки
інформації, насамперед, даних бух¬
галтерського обліку.

контроль

146

конференція

контроль (англ. сопґгоі) — одна з
функцій управління, призначення
якої — виявлення можливих відхи¬
лень величини фактичних параметрів
керованої системи від бажаних (мети,
завдання, норми і т.д.) із метою забез¬
печення досягнення організацією
своїх цілей. Функція менеджменту з
обліку витрат ресурсів та забезпечен¬
ня виконання планів, програм, зав¬
дань з реалізації управлінських
рішень.

контроль і теорії X та ¥ (англ. сопґгоі
апсі ґкеогіез X апсі У) — принципи
контролю і управління, застосову¬
вані в менеджменті відповідно до ви¬
хідної теорії X (“традиційні уявлен¬
ня про контроль і управління”) чи
теорією У (“інтеграція індивідуаль¬
них і колективних цілей”). У першо¬
му випадку, коли лідер вважає своїх
підлеглих безініціативними і без¬
відповідальними людьми, він кори¬
стується переважно формальною
владою, створює систему оцінки ре¬
зультативності, що диктує підлеглим
їхню поведінку в організації, при
цьому існують детально розроблені
норми і правила, робота співробіт¬
ників контролюється спеціальним
персоналом. Не виключено, що в
цьому випадку працівники швидко
знайдуть способи пристосуватися до
системи і будуть поводитись справді
безвідповідально. Навпаки, у рамках
теорії У створюються такі умови, за
яких співробітники організації опти¬
мально виконують свої обов’язки з
повною віддачею задля загального
успіху організації. Оскільки передба¬
чається, що співробітники досить
зрілі та відповідальні, інша система

стимулів і оцінки їхньої праці відпо¬
відним чином визначає їхню пове¬
дінку: передбачаються можливості
професійного й індивідуального рос¬
ту, послабляється контроль, деле¬
гуються униз відповідальність і уп¬
равлінські повноваження.

контрольний ключ (англ. сопґгоі кеу)
— цифровий показник, що вклю¬
чається у текст банківських телеграм
для контролю за правильністю пере¬
дачі телеграфом підсумкового ре¬
зультату, а також на номер особово¬
го рахунка клієнта для захисту його
від перекручування при введенні і
обробці банківської інформації на
ЕОМ. К.к. складається шляхом ви¬
конання арифметичних дій із цифра¬
ми, що входять у підсумковий ре¬
зультат телеграми або в номер особо¬
вого рахунка.

контрольний пакет акцій (англ. сопґгоі
зИаге Нокііпу) — частка акцій, зосеред¬
жена в руках одного власника, що дає
можливість здійснювати фактичний
контроль над акціонерним товари¬
ством. Теоретично к. п. а. повинен ста¬
новити понад 50 % випущених акцій.
На практиці він може бути меншим 50
%, оскільки частина акцій взагалі не
має права голосу, а дрібні держателі
акцій, як правило, не беруть участі в
загальних зборах акціонерів. Володін¬
ня к. п. а. може досягатись шляхом си¬
стеми участі в дочірніх товариствах.

конференція (англ. соп/егепсе) —
зібрання людей для обговорення про¬
блем; соп/егепсе гоот— приміщення,
де можуть проводитися невеликі
зібрання; ргевз соп/егепсе — зібрання,
на яке запрошуються і газетні, і те¬
левізійні журналісти, щоб почути но-

конфіденційна інформація

147

конфлікт, його вирішення

вини про новий продукт або проведе¬
ну операцію тощо; $аІе$ соп/егепсе —
зібрання менеджерів із продажу, пред¬
ставників, рекламних працівників і т.
д. для обговорення планів майбутніх
продажів.

конфіденційна інформація (англ. соп-
/ійвпііаі іп/огтаїіоп) — секретні відо¬
мості, пов’язані з виробництвом і уп¬
равлінням діяльністю підприємства,
які не підлягають розголошенню.

конфіскація (англ. соп/ізсаііоп) — 1.
примусове безоплатне вилучення у
власність держави всього чи частини
майна в судовому або адміністратив¬
ному порядку. 2. вилучення з обігу
друкованих творів.

конфлікт (англ. соп/Іісі) — незгода
між двома або більше сторонами (осо¬
бами чи групами), коли кожен нама¬
гається зробити так, щоб були прий¬
няті або враховані саме його інтереси, і
перешкодити іншій зацікавленій сто¬
роні зробити те саме.

конфлікт і координація (англ. соп/Іісі
апсі соогйіпаііоп) — антагоністичні по¬
няття в менеджменті, обумовлені роз¬
ходженнями у вихідних точках зору
на організацію. На сучасному етапі у
країнах із конкурентними економіка¬
ми поширюється уявлення, відповід¬
но до якого конфлікт в організації —
це фактор, який позитивно впливає на
ефективність її роботи (конструктив¬
ний конфлікт). Водночас, класики в
галузі менеджменту постійно
підкреслювали, що саме координація
становить перший і важливий прин¬
цип організації, вона припускає
цілеспрямоване втручання, єдиний
план, мету і призначення. Хоча і пра¬
вильно, що конфлікт може породжу¬

вати інновації і нові ідеї, він має як
наслідок також неефективність, втра¬
ту персоналом орієнтації і стимулів до
продуктивності.

конфлікт потреб (англ. соп/Іісі о/
пее(і$) — в ієрархії потреб, висунутої
Маслоу, і в його “теорії загрози” не¬
можливість досягнення мети призво¬
дить до виникнення серйозних пси¬
хологічних проблем. Розрізняють
загрозливі і катастрофічні конфлік¬
ти. У першому випадку людина може
бути поставлена перед необхідністю
вибору однієї з двох взаємовиключ-
них цілей, наприклад, продовжувати
виконання престижних для неї по¬
літичних функцій як депутата у своє¬
му виборчому окрузі чи цілком при¬
святити себе кар’єрі у своїй компанії.
Катастрофічний конфлікт виникає,
коли має бути вибір із двох однаково
загрозливих альтернатив. Так, “про¬
позиція” достроково вийти на пен¬
сію, залишити справу всього свого
життя чи працювати в організації, де
ти нікому не потрібен, може стати
особистою катастрофою для людини,
що не виключає навіть такого екст¬
ремального результату, як самогуб¬
ство.

конфлікт, його вирішення (англ.
соп/Іісі & гезоіиііоп) — способи практич¬
ного вирішення конфліктів за допомо¬
гою формальної влади або неформаль¬
ного авторитету. В історичному аспекті
у класичній теорії і практиці мене¬
джменту для вирішення конфліктів в
організації здебільшого використову¬
валися стратегії типу “виграш — про¬
граш”, коли одна зі сторін, що спере¬
чаються, була обов’язково приречена
на програш. Тут конфронтація й уль-

конформізм

148

концепція комерційних зусиль

тиматуми стають єдиною можливістю
усунення розбіжностей між співробіт¬
никами чи відділами однієї і тієї ж
організації, здійснюється демон¬
страція сили з метою нав’язування
супротивнику своїх умов, одна чи
кілька сильних особистостей забезпе¬
чують перемогу, виступаючи в ролі
“парової ковзанки”. Результати дії
такої негативної сили цость часто спо¬
стерігаються у страйках, локаутах,
простоях і навіть саботажу. Більш про¬
дуктивні підходи, коли в дію приво¬
дяться позитивні сили в рамках стра¬
тегії “виграш-виграш-виграш”. При
цьому передбачається, які сторони, що
сперечаються, прагнуть бачити перс¬
пективу і потребу один в одному, час¬
то для вирішення конфлікту вони
ідуть назустріч один одному, роблячи
в такий спосіб позитивний вплив на
конфронтуючу сторону.

конформізм (англ. соп/огтізт) —
соціально-психологічний феномен,
що виражається в готовності людини
згоджуватися з думкою колективу,
пристосовуватися до суспільної дум¬
ки, уникати виявлення своєї незгоди
та суперечок, пасивно приймати існу¬
ючий порядок речей.

концентрація виробництва (англ.
сопсепіюііоп о/ргосіисґіоп) — зростан¬
ня кількості великих підприємств і
зосередження на них якомога
більшої кількості засобів виробниц¬
тва, працівників, що випускають
продукцію, а також збільшення пи¬
томої ваги великих компаній у про¬
мисловості. Напрям концентрації
виробництва — горизонтальна інтег¬
рація, вертикальна інтеграція, дивер-
сифікованість.

концентрація горизонтальна (англ.
когіїопіаісопсепігаііоп) — процес зосе¬
редження в одній господарській орга¬
нізації ряду господарських одиниць
або однорідних, не пов’язаних між со¬
бою технічно.

концептуальне знання (англ.
сопсерїиаі зкії/з) — вміння розглядати
речі і події у віддаленій перспективі.
Цей вид знання дає змогу менеджеру
бачити взаємозв’язки між окремими
елементами організаційної структури,
а також передбачати, як зміни в одно¬
му підрозділі вплинуть на роботу
інших підро зділів.

концепція (англ. сопсерііоп) — 1 . філо¬
софія, склад або спрямованість ділово¬
го мислення. 2. комплекс основних
ідей, принципів, правил, які розкри¬
вають сутність та взаємозв’язки дано¬
го явища або системи, дозволяють
визначити систему показників, фак¬
торів та умов, які сприяють вирішен¬
ню проблеми, формуванню стратегії
фірми, встановленню правил
поведінки особи; система доказів пев¬
ного положення, система поглядів на
те чи інше явище; система ключових
положень, що досить повно, цілісно
і всебічно розкривають сутність,
зміст і особливості досліджуваного
явища, його існування в дійсності;
система поглядів, якої дотримують¬
ся уданий момент, визначений спосіб
розуміння, трактування яких-небудь
явищ, основний погляд, що керує
ідеєю для їхнього висвітлення; основ¬
ний задум, конструктивний принцип
різних видів діяльності.

концепція інтенсифікації комерційних
зусиль (англ. сопсерііоп о /іпіетірсаііоп
о/соттегсіаі е//ог1з) — твердження, що
споживачі не купуватимуть товари

концепція маркетингу

149

кон’юнктура ринку

організації в необхідних кількостях,
якщо вона не докладе значних зусиль
у сфері збуту.

концепція маркетингу/ англ. тагке1іп§
сотерііоп) — філософія ринкового уп¬
равління, заснована на визначенні по¬
треб і реальних споживчих оцінок асор¬
тименту та якості товару, визначенні
необхідності пристосування ви¬
робництва та збуту до цих потреб і оці¬
нок, тобто орієнтація будь-якої діяль¬
ності на споживача. Суб’єкт управління
повинен забезпечувати високу якість
“виходу” даної системи, яка одночасно
є “входом” іншої системи — споживача.
Для реалізації цієї концепції потрібно
спочатку аналізувати та вживати заходів
щодо забезпечення високоїякості “вхо¬
ду” і тільки після того підвищувати
якість “процесу” в самій системі. Якщо
“вихід” кожної системи буде високої
якості, то і якість глобальної системи
буде висока.

концепція товару (англ. сотерііоп о/а
§ооф — концепція диференційованих
маркетингових заходів для конкрет¬
ного виду товару.

концепція чистого приросту ( англ. соп -
серііоп о/сотріеіе а ассгеііоп о/соттегсіаі
еЦогі.ч) — принцип, згідно з яким на
рахунку нерозподіленого прибутку
повинні відображатися тільки чистий
прибуток і дивіденди; ця концепція
вписується в загальноприйняті бух¬
галтерські принципи.

концерн (англ. сопсегп) — промисло¬
вий комплекс, що поєднує різні під¬
приємства, комбінати, які часто не
пов’язані, або ті, що мають найвідда-
леніші технологічні і виробничі
зв’язки одне з одним.

концерн мультинаціональний (англ.
тиШпаїіопаї сопсегп) — концерн, до

числа учасників якого входять учасни¬
ки багатьох країн світу.

концерн транснаціональний (англ.
ігатпаііопаїсопсегп) — міжнародне мо¬
нополістичне об’єднання, членами
якого є представники кількох країн.

концесіонерне підприємство (англ. соп-
сєшує) — підприємство, організоване
на основі договору про передачу в екс¬
плуатацію на певний період природ¬
них багатств, які належать державі або
муніципалітетам, підприємствам та
іншим господарським об’єктам, при¬
ватним підприємствам або іноземним
фірмам.

концесія (англ. сопсешоп) — угода,
за якою держава надає іноземній фірмі
право на здійснення певної госпо¬
дарської діяльності на території краї¬
ни.

кон’юнктура (англ. соп]ипсІиге) — 1.
стан, що склався, тимчасова ситуа¬
ція у будь-якій галузі суспільного жит¬
тя, що впливає на кінцеві результати.
На ринку — співвідношення між попи¬
том і пропозицією. 2. сукупність пев¬
них умов, збіг обставин, стан речей,
що здатні впливати на вирішення і
розв’язання якої-небудь справи,
питання тощо.

кон’юнктура економічна (англ. есо-
потіс соп/ипсіиге) — сукупність ознак,
що характеризують поточний стан
економіки країни або світового гос¬
подарства, окремої галузі, регіону чи
ринку товарів у певний період.

кон’юнктура ринку (англ. тагкеі соп-
)ипсіиге) 1 . сукупність економічних
умов, що склалися на ринку (в певний
момент часу), за який здійснюється
процес реалізації. Кон’юнктура ринку
визначається сукупністю економічних
показників, що характеризують стан

кон’юнктура світових товарних ринків 150

координація

ринку, — співвідношення попиту та
пропозиції, рівень цін, ємність рин¬
ку, платоспроможність споживачів та
інші. 2. стан ринку, що характери¬
зується співвідношенням попиту та
пропозиції на товари, послуги й інші
роботи.

кон’юнктура світових товарних
ринків (англ. 'могМ £оосІ$ тагкеі
соп/ипсіиге) — 1 . результат взаємодії
різних факторів (економічних, со¬
ціальних, природних), що визнача¬
ють існуючий стан на конкретних
світових ринках і обумовлюють на¬
прям, перебіг та припинення комер¬
ційної діяльності на ринках. 2. кон’¬
юнктура світових товарних ринків
значною мірою визначає комерційну
цінність і конкурентоздатність реа¬
лізованих товарів і послуг, можливість
і економічну доцільність купівлі-про-
дажу, вибір потенційних країн-екс-
портерів (імпортерів) і фірм-контра-
гентів, тактику і стратегію комерцій¬
ної діяльності на ринку, основні
умови купівлі-продажу і головне —
оптимальну контрактну ціну.

кон’юнктура торгівлі (англ. їїасіе соп-
]ипс(иге) — стан торгівлі, що скла¬
дається в певний період часу. Він ха¬
рактеризується системою показників:
забезпеченість товарними ресурсами,
швидкість обігу товарів, стан матері¬
ально-технічної бази торгівлі, дина¬
міки попиту населення і роздрібних
цін та ін.

кон’юнктурні дослідження (англ.
соп/ипсПіґіс гезеагсИез) — це аналіз
сформованого стану ринку, визна¬
чення тенденції до його змін, які да¬
ють можливість виробити найбільш
оптимальну стратегію управління
зовнішньоекономічною діяльністю.

Належне місце в к. д. відводиться
вивченню і короткостроковому
прогнозуванню ринкової вартості та
обсягу випуску товарів, динаміки
зміни виробництва на світовому рин¬
ку в основних країнах-виробниках.
Вивчається попит на нові товари і ме¬
тоди організації збуту, приділяється
увага технічній політиці провідних
фірм у сфері створення нових видів
товарів, ціноутворення та їх експор-
ту-імпорту.

кооператив (англ. соорегаїіуе) —
бізнес, яким володіють і управляють
його члени, часто споживачі про¬
дукції (послуг), постачальники та ін.

кооператив споживацький (англ. тег
соорегаіїуе) — фірма роздрібної тор¬
гівлі, що перебуває у власності спо¬
живачів.

кооперація (англ. соорегаїіоп) — 1 . одна
з форм організацій, при якій певні
групи осіб беруть участь в одному й
тому ж або різних, не пов’язаних між
собою, процесах праці. 2. форма гос¬
подарювання, заснована на груповій
власності. 3. форма довготривалих і
стійких зв’язків між підприємствами,
які займаються спільним виготовлен¬
ням певної продукції.

кооперація праці (англ. ІаЬог сооре-
гаґіоп) — форма організації праці, при
якій велика кількість людей спільно
бере участь в одному й тому ж або в
різних, але пов’язаних між собою
процесах праці.

координатор пула (англ. рооі ’а соог-
сІіпаіог) — кредитор, який координує
створення кредитного пула і контро¬
лює діяльність його учасників.

координація (англ. соогсііпаїіоп) — про¬
цес, спрямований на забезпечення
пропорційного і гармонійного роз-

координація вертикальна

151

кореспондентський договір

витку різних сторін об’єкта (технічної,
виробничої, фінансової та ін.) при оп¬
тимальних для даних умов трудових,
грошових і матеріальних затратах.
Принципи координації: раціо¬
нальність, надійність, чіткість, опера¬
тивність.

координація вертикальна (англ. мег-
(ісаі соогАіпаііоп) — погодження
функцій в організації шляхом субор-
динаційного впливу зверху донизу з
метою організації ефективного зв’яз¬
ку і збалансування роботи структур¬
них підрозділів та їх працівників, що
перебувають на різних ієрархічних
рівнях.

координація горизонтальна (англ.
когіїопіаі соогсііпаііоп) — забезпечення
ефективного співробітництва керів¬
ників, спеціалістів та інших праців¬
ників, що перебувають на однаково¬
му рівні організації і між якими не¬
має стосунків підлеглості. Методи
горизонтального координування:
взаємне коригування; створення
спеціальних груп і комісій; коорди¬
нування через ринок.

координація і мета (англ. соогсііпаґіоп
апсі §оаІз) — у книжці Муна і Рейлі
“Прогресивна економіка” принцип
координації, відповідно до якого
організаційна структура починаєть¬
ся там, де двоє чи більше людей по¬
єднують свої зусилля, визначається
як основний принцип організації.
Однак автори підкреслюють, що для
ефективного функціонування органі¬
зації потрібна ще мета. У коло завдань
вищого керівництва входить обов’я¬
зок сприяти тому, щоб розуміння при¬
значення організації пронизувало всю
структуру, тому що, чим повніше ро¬
зуміння цілей рядовими і керівними

співробітниками, тим ефективніші
координаційні зусилля.

кореляція (англ. соггеїаііоп) — статис¬
тична залежність між величинами,
коли зміна однієї величини, яка є ви¬
падковою, призводить до зміни очіку¬
ваного середнього значення (матема¬
тичного очікування) другої величини.
Число, яке показує ступінь щільності
кореляції, називається коефіцієнтом
кореляції.

кореляційний зв’язок (англ. соггеїаііоп
сіерепсіепзе) — взаємний зв’язок,
взаємна залежність, співвідношення.

кореспондент (англ. соггезропсіепі) —
банк або інша фінансова установа, що
репрезентує інтереси подібної органі¬
зації в даному місті або країні. Корес¬
пондентські відносини являють собою
договірні відносини між кредитними
установами, мета яких — здійснення
платежів та розрахунків за дорученням
одна одній.

кореспондентський договір (англ.
соге$роп(іепіі\е а§геетепі) — угода між
двома або кількома кредитними ус¬
тановами про здійснення платежів і
розрахунків, що їх виконує одна кре¬
дитна установа за дорученням і на
кошти іншої. К. д. укладаються між
кредитними установами однієї краї¬
ни або різних країн. Розрізняють к. д.
строкові (з правом продовження) і
безстрокові. При укладанні угоди
визначаються валюта розрахунків,
правила переказу залишків коштів на
рахунки в треті країни, порядок по¬
повнення рахунку, розмір комісійної
винагороди та інші умови. Після ук¬
ладення к. д. кредитні установи об¬
мінюються зразками підписів, теле¬
графним ключем та іншими докумен¬
тами. На основі к. д. виконуються

кореспондентський рахунок

152

коротка позиція

розрахунки в зовнішній торгівлі. У заз¬
начені договором строки банки-ко-
респонденти взаємно звіряють запи¬
си по кореспондентських рахунках.

кореспондентський рахунок (англ.
согезропсіепііуе ассоипі) — рахунок, на
якому відображаються розрахунки, що
виконує одна кредитна установа за
дорученням і за рахунок іншої кредит¬
ної установи на підставі укладеного
кореспондентського договору. У
нашій країні існують кореспон¬
дентські розрахунки між комерційни¬
ми банками. Деякі банки мають корес¬
пондентські відносини з іноземними
банками. Операції к. р. виконуються
за рахунок коштів, що є на рахунку
банку, а також за рахунок взаємних
кредитів (овердрафт). Крім основних
к. р., у банках можуть бути відкриті
спеціальні к. р. для проведення опе¬
рацій у національній та іноземній ва¬
люті.

кореспондентські відносини (англ.
согезропсіепґіуе геіа(іоп) — договірні
відносини між кредитними устано¬
вами, метою яких є здійснення пла¬
тежів і розрахунків за дорученням
одна одної. Для встановлення к. в.
кредитні установи обмінюються ли¬
стами. Сторони домовляються, за
якими рахунками будуть здійснюва¬
тися взаємні розрахунки, обміню¬
ються зразками підписів, телеграф¬
ним ключем та іншими документа¬
ми. Кредитна установа може
розрахуватись зі своїм кореспонден¬
том за виставленими ним доручен¬
нями, по-перше, за рахунком,
відкритим цією установою у корес¬
пондента, або за рахунком, відкри¬
тим кореспондентом у цій кредитній

установі; по-друге, за рахунками цієї
кредитної установи і її кореспондента
в третій кредитній установі. У першо¬
му випадку мають місце відносини між
кореспондентами з рахунком, у дру¬
гому — між кореспондентами без ра¬
хунка. К. в. встановлюються між кре¬
дитними установами як однієї країни,
так і різних країн.

корисний ефект (англ. е]/їсіепсу) —
віддача об’єкта, інтегральний показ¬
ник як система окремих показників
якості об’єкта, які використовуються в
конкретних умовах (показники при¬
значення, надійності, екологічності,
ергономічностіта ін.), що задовольня¬
ють конкретну потребу. Тобто корис¬
ний ефект — це сукупність властивос¬
тей об’єкта, які використовуються для
виконання конкретної роботи конк¬
ретним споживачем, а якість — це по¬
тенційний корисний ефект для кількох
груп споживачів. Корисний ефект ви¬
користання об’єкта конкретним спо¬
живачем, як правило, менший від інтег¬
рального показника якості об’єкта.
Корисний ефект — це один бік об’єкта
(товару). З другого боку стоять сукупні
витрати зажиттєвий цикл об’єкта, які,
як правило, обов’язково треба нести,
щоб отримати від об’єкта корисний
ефект.

корн (англ. согп) — вага чистого бла¬
городного металу в монеті.

корнер (англ. согпег) — дія групи
фірм або біржових спекулянтів для
створення дефіциту товару на ринку
шляхом скуповування біржових кон¬
трактів і реального товару з певним
терміном постачання.

коротка позиція (англ. $Ногірозіїіоп)
— ситуація, коли товар, валюта або

корпоративний менеджмент

153

котирування облігацій

цінний папір були продані і є потреба
в покритті їх відповідною покупкою.

корпоративний менеджмент (англ.
согрогаііоп тапа§етепі) — управління
колективними формами підприєм¬
ницьких структур, які існують у формі
акціонерних товариств відкритого і
закритого типу.

корпорація (англ. согрогаііоп) — 1 . кон¬
кретний тип юридичної особи. 2. про¬
фесійне об’єднання, що широко прак¬
тикувалося в середніх віках (корпора¬
ція кожевників, суконників, золотих
справ майстрів та ін.); це природноісто-
ричне об’єднання представників
однієї професії зі своїм стилем життя,
етикою, законами та ін. 3. відтворю-
вальне об’єднання професійної кате¬
горії керуючих. Вертикальна квазіін-
теграція, покликана об’єднати процес
прийняття рішень і функціонування
кількох незалежних виробництв, по¬
в’язаних загальною метою. Тому деякі
об’єднання влади необхідні. Вони не
обов’язково повинні спиратися на за¬
гальну власність. Достатньо нерівності
у здійсненні операцій та угод між про¬
відною та інтегруючими компаніями.
4 . сукупність осіб, об’єднаних для до¬
сягнення будь-якої мети, здійснення
спільної діяльності та утворення само¬
стійного суб’єкта права — юридичної
особи. Найчастіше корпорації створю¬
ються у формі акціонерного товари¬
ства. В приватній корпорації більшість
акцій належить одному власнику, сім’ї
або невеликій групі акціонерів.

корпорація акціонерна закрита (англ.
сіозеїу кеШ согрогаііоп) — корпорація
(акціонерне товариство), в якій ак¬
ціонер або згуртована група, наприк¬
лад, сім’я, керує підприємством шля¬
хом обрання їх союзників у правління
(раду директорів).

корпорація закритого типу (англ.
сіозеїу кеШ согрогаііоп), корпорація, в
якій один акціонер чи тісно згуртова¬
на група, наприклад, сім’я, управляє
фірмою, вибираючи себе чи своїх
спільників до ради директорів.

корпорація інвестиційна малого бізне¬
су (англ. зтаІІ-Ьтіпезз ітезітепі согро-
геаііоп) — компанія, що спонсорує че¬
рез адміністрацію малого бізнесу, да¬
ючи позичку малим підприємствам.

корупція (англ. соггирііоп) — підкуп
посадових осіб, державних та полі¬
тичних діячів.

котирування (англ. цио]іаііоп) — пер¬
іодичне встановлення (розрахунок,
оцінка) валютних курсів. Розрізня¬
ють прямий і обернений методи ко¬
тирування курсу валют. При прямо¬
му методі одиниця іноземної валюти
виражається у національній валюті,
при оберненому — в інших валютах.

котирування біржове (англ. ехскаще
диоіаііоп) — реєстрація біржовими
органами стихійно сформованих
курсів цінних паперів і цін на окремі
біржові товари з урахуванням укладе¬
них біржових угод.

котирування валютне (англ. сиігепсу
диоіаііоп) — встановлення курсів іно¬
земних валют відповідно до чинних
законодавчих норм та практики, що
склалася.

котирування облігацій (англ. ЬопсІ’з
диііаііоп) — встановлення курсової
ціни облігацій, за якою вони прода¬
ються і купуються на фондовій біржі.
На к. о. впливає економічне і по¬
літичне становище в країні, кон’юнк¬
тура ринку, вид облігацій і умови їх
погашення, величина номінального
відсотка, рівень позичкового відсот¬
ка, ступінь терміновості розміщення

котирування товарне

154

кредит банківський

позики. При к. о. курсова ціна їх може
значно відхилятися від номінальної,
що робить облігації державних позик
об’єктом біржової спекуляції і дже¬
релом додаткового прибутку для
фінансового капіталу. К. о. на біржах
регулюється чинними законодавчи¬
ми нормами.

котирування товарне (англ. тег-
скапсіізе циоіаііопз) — ціни біржових
товарів, що реєструються та публі¬
куються в бюлетенях відповідної
біржі.

“кошик” валют (англ. сиггепсу пеиз-
зііез) — набір валют, середньо зваже¬
ний курс яких береться за основу при
встановленні розрахункової валют¬
ної одиниці (наприклад, ЕКЮ).
Кількість валют, їх склад і розмір ва¬
лютних компонентів встановлюють¬
ся залежно від цілі визначення курсу
валюти.

кошти авансові (англ. ргераісі
ехрепзе) — товари (послуги), які вже
оплачені, але ще не використовують¬
ся або не отримані.

кошторис (англ. езіітаїе) — основ¬
ний плановий документ для фінан¬
сування бюджетних установ, витрат
на виробництво продукції, робіт, по¬
слуг та ін. К. бюджетної установи
визначає обсяг, цільове спрямуван¬
ня та поквартальний розподіл бю¬
джетних асигнувань на утримання
цієїустанови. К. витрат на виробниц¬
тво — загальна сума планових витрат
на виробництво продукції, виконан¬
ня робіт та надання послуг непро-
мислового характеру для своїх гос¬
подарств та сторонніх організацій.
Кошторисна вартість будівництва —
витрати на будівництво нових, роз¬

ширення, реконструкцію і технічне
переозброєння діючих виробничих і
невиробничих основних фондів.
Кошторисна вартість будівництва
являє собою його ціну і слугує осно¬
вою для формування договірних цін
на будівельну продукцію.

кредит (англ. сгесіії) — 1 . права
сторона бухгалтерського рахунка: на
к. рахунків активу записують всі вит¬
рати за даним рахунком, пасиву —
надходження їх. 2. позичка на пев¬
ний строк у грошовій або товарній
формі з умовою повернення, як пра¬
вило, з оплатою процента.

кредит-нота (англ. сгесіії поіе) — 1.
документ у міжнародних розрахун¬
ках, висилається покупцю поста¬
чальником у випадку отримання
ним повернутих покупцем товарів
або якщо мала місце переплата по¬
купцем дійсної вартості товару. 2. по¬
відомлення, що посилається однією
із сторін, яка перебуває в розрахун¬
кових відносинах з іншою стороною,
про записи в кредит останньої пев¬
ної суми в зв’язку з настанням стро¬
ку будь-якого зобов’язання, що
надає право іншій стороні вимагати
цю суму.

кредит акцептний (англ. ассеріапсе
сгесіії) — банківський кредит, одер¬
жаний експортером шляхом передачі
банком своїх векселів, виставлених
на даний банк. Ці векселі можуть
бути продані, оскільки банківський
кредит дає право покупцеві векселя
одержати розрахунок за ним у банку.

кредит банківський (англ. Ьапк
сгесіії) — кредит, що надається без за¬
безпечення товарно-матеріальними
цінностями або цінними паперами.

кредит вексельний

155

кредитна експансія

кредит вексельний (англ. Ьііі сгесіії)
— різновид банківського кредиту,
який надається банками-векселедер-
жателями й постачальниками своїм
покупцям.

кредит за відкритим рахунком (англ.
сгесіії оп Іке ореп ассоипі) — комерцій¬
ний кредит, заборгованість за яким
не оформляється векселями, акцеп¬
тованими траттами або іншими бор¬
говими зобов’язаннями позичальни¬
ка, а зараховується на відкритий ра¬
хунок. Порядок погашення
заборгованості узгоджується сторо¬
нами і, як правило, передбачає пе¬
ріодичні платежі боржника кредито¬
ру. К. за в. р. передбачає високий
ступінь довіри кредитора до пози¬
чальника. Оскільки повернення
кредиту практично не гарантоване.

кредит комерційний (англ. Ігасіе
сгесіії) — купівля в кредит товарів для
перепродажу або матеріалів для вико¬
ристання у виробництві.

кредит компенсаційний (англ. Ьаск-
Іо-Ьаск сгесіії) — кредит, відкритий
банком або іншим фінансовим
інститутом за рахунок кредиту. Іно¬
земний імпортер надає відповідні до¬
кументи, на основі яких і відкри¬
вається кредит експортеру.

кредит споживчий (англ. сопзитег
сгесіії) — короткостроковий та се-
редньостроковий кредити, що нада¬
ються окремим особам для придбан¬
ня споживчих товарів або послуг та
виплати боргів за невиплачений кре¬
дит.

кредит “стенд-бай” (англ. зіепсІ-Ьу
сгесіії) — кредит, який надається краї-
нам-членам Міжнародного валют¬
ного фонду з певного метою (узгод¬
женої з МВФ) на основі угод “стенд-

бай” терміном до 12 місяців, а в ок¬
ремих випадках до 3 років. За угодою
“стенд-бай” країна-член МВФ одер¬
жує право автоматично придбати у
МВФ іноземну валюту в межах рані¬
ше обумовленої суми і протягом обу¬
мовленого терміну.

кредит чековий (англ. скедие о/
сгесіії) — один з видів кредиту, що на¬
дається комерційними банками
своїм клієнтам шляхом надання че¬
кового рахунка: овердрафного або
спеціального чекового. За овердраф-
ними рахунками оплата чеків
здійснюється з рахунка клієнта.
Спеціальні чекові рахунки передба¬
чають емітування (випуск) для
клієнтів спеціальних чеків певної
вартості.

кредитна дисципліна (англ. сгесіії
сііхсірііпе) — дотримання позичальни¬
ками правил кредитування і зобов’я¬
зань, що випливають з умов кредит¬
ної угоди. Позичальники повинні
ефективно використовувати позич¬
ки. Забезпечувати своєчасне їх пога¬
шення, систематично подавати бан¬
ку бухгалтерські баланси та інші відо¬
мості, що дозволяють перевірити
забезпечення кредиту. При пору¬
шенні кредитної дисципліни можуть
застосовуватися економічні санкції з
боку банку.

кредитна експансія (англ. сгесіії
ехрапсіоп) — інтенсивне розширення
кредитних операцій із метою одер¬
жання прибутку. Здійснюється в
країні та на міжнародному рівні на
основі прийняття системи заходів
грошово-кредитної політики держа¬
ви. Політика к. е. спрямована на ре¬
гулювання економіки, прискорення
темпів економічного зростання. К. е.

кредитна картка

156

кредитна реформа

включає зниження офіційних ставок
центрального банку і розширення
лімітів на їх облікові та ломбардні
операції, зміну норм обов’язкових
резервів (або їх відміну) кредитних
установ, купівлю цінних паперів на
відкритому ринку, розширення
купівлі у комерційних банків інозем¬
ної валюти і зниження процентної
ставки за цими операціями, відміну
кількісних обмежень на кредити. Про¬
водиться за умов економічного спаду,
коли необхідно активізувати кон’юн¬
ктуру ринку, розширити обсяги ви¬
робництва, збільшити зайнятість
тощо.

кредитна картка (англ. сгесііі сапі) —
грошовий документ, що пред’являєть¬
ся власником, за яким банки беруть на
себе зобов’язання негайної оплати то¬
варів і послуг, що може придбати їх
власник.

кредитна кооперація (англ. сгесІШіпе) —
об’єднання дрібних товаровироб¬
ників для задоволення потреб його
членів у кредиті. Кошти к. к. форму¬
ються за рахунок пайових внесків її
членів, позичкових процентів, кре¬
дитів банків і субсидій держави. Існує
два види к. к. — міська та сільська.
Найпоширенішими є сільські кре¬
дитні кооперативи та товариства.
Крім позичкових операцій, коопера¬
тори займаються посередництвом із
купівлі-продажу товарів (придбання
машин, землі, добрив, збуту товарів
тощо). Фінансово-організаційними
центрами кредитних установ, як пра¬
вило, бувають кооперативні банки.

кредитна лінія (англ. сгесііі Ипе) —
юридично оформлені зобов’язання
банку чи іншої установи перед пози¬
чальником у наданні йому протягом

певного періоду кредиту у межах уз¬
годженого ліміту.

кредитна політика (англ. сгесіііроїісу) —
система заходів центрального банку та
держави у кредитній сфері з метою ре¬
гулювання грошового обігу і досяг¬
нення інших економічних та со¬
ціальних цілей. Є частиною загальної
економічної політики. В умовах роз¬
винутої ринкової економіки
здійснюється ефективний вплив на
вирішальні процеси в усіх сферах еко¬
номіки і гальмуються або приско¬
рюються інфляційні процеси, загост¬
рюються періодичні кризи виробниц¬
тва, коливання рівня зайнятості,
незбалансованості платіжного балан¬
су. Основними напрямами кредитної
політики є політика кредитної рест¬
рикції (“дорогих грошей”) і політика
кредитної експансії (“дешевих гро¬
шей”). Політика рестрикції прово¬
диться у фазі економічного підйому з
тим, щоб зменшити кредитування гос¬
подарств, відтягнути економічний
бум та наступний за ним спад. Політи¬
ка експансії проводиться у фазі еконо¬
мічного спаду з тим, аби розширити
кредитування і тим самим стимулюва¬
ти економічне пожвавлення та зрос¬
тання виробництва. У розпорядженні
центральних банків є достатній арсе¬
нал методів впливу на діяльність кре¬
дитної політики. Це і зміна банківсь¬
кого відсотка, зміна норми обов’язко¬
вого резерву комбанків у
центральному та інше.

кредитна реформа (англ. сгесііі
ге/огт) — сукупність заходів для пе¬
ребудови кредитної системи, які
комплексно вживаються у відносно
короткий термін з метою пристосу¬
вання кредитної системи до нових

кредитний механізм

157

крива сукупного попиту

виробничих відносин, сформованих
у суспільстві.

кредитний механізм (англ. сгесііі те-
скапіьт) — сукупність принципів,
організаційних форм, методів і правил,
встановлених законодавством та спря¬
мованих на забезпечення управління
кредитом. Це поняття з’явилось в умо¬
вах командно-адміністративної еко¬
номіки у зв’язку з надмірною заорга¬
нізованістю кредитних відносин.
Воно певною мірою дублює поняття
“кредитна система”.

кредитний ризик (англ. сгесііігізк) — ри¬
зик несплати позичальником основного
боргу і відсотків, що належать кредито¬
ру. К.р. існує у кредитних операціях все¬
редині країни і за її межами. Захист від
кредитного ризику здійснюється ліміту¬
ванням кредитів, диверсифікацією кре¬
дитних вкладень, отриманням достатнь¬
ого забезпечення за виданими кредита¬
ми, вивченням платоспроможності
позичальника, оперативністю при стяг¬
ненні боргу.

кредитні гроші (англ. сгесііі топеу) —
одна з форм грошей, яка виникла на
основі розвитку кредитних відносин.
Найпростішим видом к. г. є вексель,
який виписується боржником і пере¬
дається його кредиторові. Останній,
той, хто зробив на векселі передаваль¬
ний напис, може передавати його
своєму кредиторові в погашення бор¬
гу і т.д., такий вексель вступає в обіг і
виконує певні функції грошей.

кредитні спілки (англ. сгесііі ипіот) — у
США фінансові кооперативні орга¬
нізації, які об’єднують приватних осіб
за будь-якою загальною ознакою (на¬
приклад, особи найманої праці або
які проживають в одній місцевості).
Принципи діяльності кредитних спі¬

лок ті самі, що й в акціонерних това¬
риствах, кредитні спілки надають
своїм членам споживчий кредит з умо¬
вою його погашення.

кредитор (англ. сгесіііог) — 1. учасник
кредитних відносин, що виступає
суб’єктом, який видає позичку; сто¬
рона того чи іншого зобов’язання, на
користь якої боржник повинен
здійснити певні дії: передати майно,
сплатити гроші тощо. К. може бути
держава, банк, підприємство, грома¬
дянин. Рушійним мотивом надання
позички к. є одержання позичкового
відсотка. 2. людина, котрій винні
гроші; сгесіііог ’а тееііпу — зібрання всіх
осіб, кому компанія-банкрот винна
гроші. На ньому вирішують, як отри¬
мати гроші, що їм належать.

кредиторська заборгованість (англ.
сгесііґ сІеЬіч) — кошти, які мають по¬
вернути підприємства, організації та
громадяни іншим підприємствам.

кредитоспроможність (англ. юкепсу) —
наявність передумов для одержання
позичок, спроможність повернути їх.
К. позичальника визначається показ¬
никами, які характеризують його
обов’язковість при розрахунках за
раніше одержаними кредитами, його
поточне фінансове становище і пер¬
спективи змін, спроможність при не¬
обхідності мобілізувати грошові
кошти з різних джерел. Стосовно
підприємств к. може вимірюватися
показниками ліквідності балансу або
окремих видів активів.

крива досвіду (англ. ехрегіепсе сипе) —
модель, яка пояснює, що при нагромад¬
женні досвіду фірма неухильно підви¬
щує ефективність свого виробництва.

крива сукупного попиту (англ. 80-
Іуепсу) — крива, що ілюструє за-

критерії привабливості ринку

158

Кук Морріс

лежність сумарного реального рівня
закупівель, запланованого усіма спо¬
живачами, від зміни рівня цін.

критерії привабливості ринку (англ.
тагкеї арреаі сгіїегіа) —

1. Доступність ринку.

2. Темп зростання.

3. Тривалість циклу життя товарів.

4. Потенціал валового прибутку.

5. Гострота конкуренції.

6. Можливості нецільової конкуренції.

7. Концентрація клієнтів.

критика раціонального прийняття
рішень (англ. сгііїсз о/ гаїіопаї йесшоп
такіп§) — на противагу раціональним
підходам теорії ідеальної бюрократії
Вебера, визнання того факту, що при¬
пущення про гранично раціональну,
добре інформовану особу, що приймає
рішення і не погоджується з реальною
дійсністю. Невизначеність — це скор¬
іше правило, а не виняток. На ділі жо¬
ден керівник не мислить логічно та¬
кою мірою, як того слід було б очікува¬
ти, наприклад, виходячи з “дерева
рішень”.

критичний шлях (англ. сгіїісаі раїк) -
найдовша послідовність подій при ви¬
конанні проекту. Послідовність
подій, яка забезпечує завершення
проекту, можливо, у найкоротший
термін.

критичні фактори успіху, КФУ (англ.
сгіГісаІ ШССЄ58 /асіог.ч) — обмежена
кількість факторів, які необхідно
брати до уваги при прийнятті важли¬
вих рішень. Але навіть у цьому випад¬
ку повна раціональність залишається
недосяжною. Інколи всі подальші
спроби отримати більше інформації
можуть виявитися марними.

кругообіг капіталу (англ. саріґаі
іитоуег) — процес безперервного руху

капіталу, що послідовно проходить три
стадії перетворення: грошового капі¬
талу на продуктивний; продуктивно¬
го на товарний; товарного на грошо¬
вий.

Куінн Б. (англ. (}и'тп Вгіап) —дослід¬
ник у сфері менеджменту, автор робо¬
ти “Стратегія змін. Логічний інкре-
менталізм”. К. згодний із тезою про
те, що менеджери далекі від раціона¬
лізму, усі прийняті рішення — суміш
формального аналізу, біхевіоризму і
політики сили; вони фрагментарні,
еволюційні і здебільшого інтуїтивні.
Замість поняття “безладний пошук”
К. говорить про цілеспрямовану, ефек¬
тивну й активну технологію управлі¬
ння, що використовує аналітичний і
біхевіористський аспекти управлінсь¬
кої стратегії.

Кук Морріс (англ. Соок Моггіз) —
прихильник застосування наукових
методів у менеджменті й один з чоти¬
рьох спеціалістів, яким Тейлор дові¬
рив пропагувати свої ідеї у сфері уп¬
равління. На той час, коли К. з’явив¬
ся на сцені, промислове виробництво
було єдиною сферою застосування
принципів наукового менеджменту.
Він поширив ці принципи також на
систему вищої освіти і управління на
всіх рівнях — від муніципального до
державного. Популярність К. принесла
його доповідь про стан вищої школи
СІНА в 1910 р., де він вказав на недо¬
ліки у структурі вищої освіти — неком¬
петентне прийняття рішень, довічне
обіймання викладацьких посад, не¬
адекватну оцінку успішності і нео¬
б’єктивних критеріїв оплати праці
професорів. Пізніше він дістав мож¬
ливість реалізувати свої ідеї управлін¬
ня, працюючи в мерії м. Філадельфії.

кулаж

159

купюра

кулаж (англ. аіктапсе) — 1 . невироб¬
нича витрата матеріальних засобів,
часу, праці. 2. зниження ваги на втрату
при купівлі рідинних продуктів.

куліса (англ. Мгееі ехскап§е) — нео¬
фіційна біржа, на якій укладаються
угоди з цінними паперами без посеред¬
ництва біржових маклерів.

кулісьє (англ. соиїтіег) — 1 . місце, де
укладаються спекулятивні угоди з
цінностями. 2. неофіційний біржовий
посередник, який без участі офіційних
маклерів укладає біржові угоди.

“культура” (англ. сикиге) — часто оз¬
начає “характер орієнтації” або
“спосіб мислення керівників”. Так,
при виробничій орієнтації ефек¬
тивність виробництва була для керів¬
ників ключовим критерієм, відпо¬
відно до якого успіх підприємства ста¬
вився в пряму залежність від здатності
постійно поставляти на ринок про¬
дукцію за мінімально низькими ціна¬
ми. У 30-х і 40-х роках, коли вироб¬
нича орієнтація стала заміщатися орі¬
єнтацією ринковою, деякі керівники
ще продовжували наполягати на своє¬
му виробничому способі мислення.
Вони трималися за історичний досвід,
що забезпечував успіх, і пручалися пе¬
реходу на новий спосіб мислення,
заснований на концепціях маркетин¬
гу. Потрапив у пастку своїх колишніх
переконань у той період і Г. Форд, що
проголосив гасло: “Робітьїм машину
будь-якого кольору, тільки нехай
вона буде чорна”. Через опір змінам
він втратив лідерство в автомобільній
промисловості.

культура організації (англ. ог§апііакоп
сикиге) — відмінність від традиційних
уявлень про менеджмент і організацію
як сфери раціонального знання. Ідея

к. о. у наш час містить, крім того,
магічні, містичні і метафізичні аспек¬
ти організації, компоненти її культу¬
ри, що неможливо зрозуміти й описа¬
ти за допомогою “наукових” методів.
Хоча менеджмент можна і треба вив¬
чати за допомогою наукових прин¬
ципів, менеджер часто має справу з ба¬
гатьма речами — символами, міфами
та ін., що не піддаються науковому
аналізу в традиційному змісті.

культура управління (англ. согрогаґе
сикиге) — 1 . сукупність вимог, що пре¬
д’являються до зовнішньої сторони
процесу, особистих якостей керівни¬
ка, обумовлених нормами та принци¬
пами моралі, етики, естетики і права.
2. системна, узагальнена характерис¬
тика управлінської праці, що відбиває
його якісні риси й особливості,
ступінь професіоналізму і компетен¬
тності працівників апарату управлін¬
ня. 3. характеристика якісної сторо¬
ни управлінської діяльності суб’єкта
управління.

кунець (англ. тегскапґ) — посеред¬
ник, який одержує право на товар і
продаж його.

купівельна спроможність (англ. риг-
сказіп§ром>ег/сарасіїу) — 1 . к. с. насе¬
лення — наявна сума грошей, урахо¬
вуючи заощадження, за які населен¬
ня може придбати товари й одержати
послуги. 2. к. с. грошей — обсяг мате¬
ріальних благ або послуг, які можна
придбати за певну грошову одиницю в
різні періоди часу.

купон (англ. соироп) — частина цінно¬
го паперу (облігацій, акцій), яка відри¬
вається від нього і передається замість
розписки при одержанні дивіденду.

купюра (англ. сіепотіпаііоп) — білет
грошового знака чи цінного папера з

курс акцій

160

курс цінних паперів

позначкою його номінальної вартості.
Грошові купюри випускаються різно¬
го номіналу — від одиниці до ста і
більше, щоб створити максимум зруч¬
ностей для учасників грошового обігу
і звести до мінімуму кількість купюр
та витрати на їх виготовлення, обслу¬
говування обігу.

курс акцій (англ. зкагергісе) — ціна, за
якою продають і купують акції на фон¬
довій біржі. Оскільки продаж акцій є
продажем права на отримання диві¬
денду, їх ринкова ціна на фондовій
біржі являє собою капіталізований ди¬
віденд. Вона прямо пропорційна роз¬
міру дивіденду і обернено пропорцій¬
на відсотку, що виплачується за депо¬
зитом.

курс біржовий (англ. ехскапуе соигсе)

— ціна, за якою продаються цінні па¬
пери, що обертаються на біржі.

курс валютний (англ. гаґе о/ехскап§е)

— вартісне співвідношення двох ва¬
лют при їхньому обміні; “ціна” гро¬
шової одиниці однієї країни, що ви¬
ражена в грошових одиницях іншої
країни чи наборі грошових одиниць
групи країн (валютний кошик) або в
міжнародних розрахунках грошових
одиниць. В опосередкованому виг¬
ляді відбиває складний комплекс
взаємин між двома валютами:
співвідношення їхньої купівельної
спроможності, темпи інфляції у цих
країнах, попиту і пропозиції конкрет¬
них валют на міжнародних валютних
ринках та ін. Встановлення к. в. на ва¬
лютних біржах чи національними
банками називається валютним коти¬
руванням.

курс зовнішній валютний (англ./огеі§п
ехскап§е гаїв) — вартість однієї валю¬
ти, вираженої в одиницях іншої.

курс облігацій (англ. окіщаііоп ргісе) —
ціна, за якою продаються і купуються
облігації державних позик. При їх ви¬
пуску встановлюється номінальна
ціна облігації. Вона підтверджує обсяг
капіталу, яким тимчасово користуєть¬
ся уряд. Державний борг складається з
номінальної ціни облігацій. При пога¬
шенні облігацій їх держателям випла¬
чується номінальна ціна. Емісійний
курс облігацій — ціна, за якою держава
продає їх банкам або об’єднанням.
Емісійна ціна нижча від номінальної.
Ринковий к. о. — ціна, за якою прода¬
ються і купуються облігації на ринку
позичкових капіталів. Дані про ринко¬
вий к. о. публікуються у біржових бю¬
летенях.

курс плаваючий валютний (англ.
У 1оаІіп§ехскап£е га(е) — 1 . режим вільно
плаваючих курсів валют, заснований
на використанні ринкового механіз¬
му валютного регулювання. 2. один
із структурних принципів сучасної
світової валютної системи.

курс цінних паперів (англ. гаїе о/
весигііу ехскапуе) — ціна, за якою про¬
даються і купуються цінні папери. К.
ц. п. прямо пропорційний нормі при¬
бутковості цінних паперів і перебу¬
ває в оберненій залежності від рівня
позичкового відсотка. Ринковий к. ц.
п. формується під впливом співвідно¬
шення попиту і пропозиції цінних
паперів, яке залежить від багатьох фак¬
торів. У періоди економічних підйомів
к. ц. п. підвищується, оскільки зроста¬
ють дивіденди і зростає попит на цінні
папери. Під час економічної кризи в
зв’язку із зниженням дивідендів, зро¬
станням пропозицій цінних паперів і
норми позичкового відсотка к. ц. п.
знижується. Визначення к. ц. п.

курсова різниця

161

легітимація

здійснюється на фондовій біржі, яка
публікує довідкові курси в біржових
бюлетенях.

курсова різниця (англ. гаїіуе с1і[[егепсе)
— виникає внаслідок зміни курсів ва¬
лют при ліквідації відкритої валютної
позиції або її переоцінці. За сприятли¬
вого розвитку валютна позиція може
приводити до позитивної к. р., за не¬
сприятливого розвитку курсу — до не¬
гативної к. р. Ризики втрат, пов’я¬
зані з укладанням відкритої позиції,
можуть бути застраховані укладенням
різного виду строкових валютних угод
на міжбанківському рівні або на біржах,
а також включенням до контрактів і
згоди захисних застережень.

курсова ціна (англ. соигсе ргісе) —
ціна, за якою на фондових біржах
здійснюються операції з цінними па¬
перами або валютою.

куртаж (англ.Ьгокега&е [ее ) — вина¬
города брокеру за посередництво при
укладенні біржової угоди. Ставки к.
залежать від категорії цінних паперів
і товарів, об’єкта і характеру угод.

куртьє (англ.соигііег) — маклер,
агент.

лаг (англ. Іа§) — розрив у часі між
витратами та одержанням економіч¬
ного ефекту.

лаг часовий (англ. (іте Іа§) — економі¬
чний показник, що відображає відста¬
вання чи випереджання в часі одного
економічного явища перед іншим,
безпосередньо пов’язаного з ним.

лаж (англ. Іа§е) — 1 . надбавка до
ціни золота, яка при золотому обігу
стихійно встановлювалась на ринку

внаслідок знецінення паперових гро¬
шей щодо золота, обчислюється у
відсотках. 2. перевищення ринкової
ціни золота над офіційною. 3. відхи¬
лення курсу цінних паперів від їхньої
номінальної вартості.

лайтбокс (англ. ІіфіЬох) — підсвіче-
ний зсередини стенд з відображеною
на ньому з одного, двох чи трьох боків
рекламою.

лампост (англ. Іатр розі) — щит із
внутрішнім підсвічуванням або без
нього, вивішений на стовпі біля ав¬
тостради.

латентна економіка (англ. Іаіепі есо-
поту) — різновид тіньової економі¬
ки, що має сильно виражений кримі¬
ногенний характер. Значну частину
латентної економіки становить при¬
хована господарська діяльність, забо¬
ронена законом, зокрема, пов’язана
з порушенням правил валютних опе¬
рацій, хабарами, крадіжками, при¬
писками, спекуляцією.

легалізація (англ. ІеуаИіаііоп) — узако¬
нення. надання законної сили, пере¬
хід на легальні відносини; в міжнарод¬
ному праві — підтвердження достовір¬
ності та юридичної сили документа,
виданого в іноземній державі.

легат (англ. Іеуаіе) — 1 . викладене в
заповіті доручення спадкоємцю про
виплату визначеної суми. 2. заповітна
відмова.

легітимація (англ. Іе&ііітаііоп) — 1.
визначення або підтвердження будь-
якого права чи повноваження. 2. до¬
кументи, що засвідчують це право або
повноваження. 3. у країнах, де немає
паспортної системи, форма засвід¬
чення особи (пред’явлення певного
документа), визначення позашлюб¬
них дітей.

легітимшсть

162

лідер, орієнтований на завдання

легітимність (англ. Іе§іїітасу) — дові¬
ра до закону, влади уряду.

лекаж (англ. Іесауе) — зменшення у
масі або обсязі товару, що відбуваєть¬
ся внаслідок його витікання чи виси¬
пання з тари або транспортних за¬
собів.

ливеріджіз (англ. Іеуегщез) — новий
вид міжнародного лізингу, відповід¬
но до умов якого орендар та лізинго¬
ва фірма створюють довірчу компа¬
нію, яка купує обладнання у проду¬
цента і надає його в довгострокову
оренду споживачеві. Останній може
скористатися податковими та амор¬
тизаційними пільгами для скорочен¬
ня витрат оренди.

лихвар (англ. Іоап зИагк) — особа, що
дає гроші в позику під високі відсотки.

лист гарантійний (англ. Ьапк §агап-
Іее) — документ, що видається бан-
ком-гарантом для забезпечення пов¬
ної і своєчасної оплати боржником
своїх боргів.

лист комерційний (англ. §оосІ5 сіех-
сгіргіоп) — документ, що узагальнює
інформацію про техніко-економічні
показники, якість і комерційні умо¬
ви при реалізації експортованих та
імпортованих товарів.

листівка (англ. капсІЬНІ) — аркуш із
надрукованою на ньому рекламою.

лібералізація національного ринку
(англ. ІіЬегаІііаІіоп о/ікепаґіопаїтагкеї)
— процес пом’якшення контролю з
боку держави щодо ринкової діяль¬
ності в країні, який полягає в розши¬
ренні сфери діяльності недержавних
форм власності, організації бірж,
комерційних банків, залучення в
країну іноземного капіталу та ін.

лібералізація цін (англ. ІіЬегаІііаіїоп о/
ргісев) — незалежне від адміністратив¬

ного впливу встановлення цін за до¬
мовленістю сторін.

лібералізм (англ. ІіЬегаІіїт) — в еко¬
номіці сукупність і [огляді в на функ¬
ціонування господарства і принципи
економічної політики, що усувають
необхідність широкого втручання
держави в економічне життя.

ліверідж (англ. Іеуега§е) — 1 . співвід¬
ношення інвестицій у цінні папери з
фіксованим та нефіксованим дохо¬
дом. 2. співвідношення запасів това¬
ру та суми капіталу.

лідер (англ. Іеасіег) — 1 . ланка управ¬
ління, фірма, що досягає порівняно
високих результатів діяльності. 2. пра¬
цівник, керівник, що визначає
діяльність інших працівників. Л.
формальний — офіційний керівник,
наділений необхідними повноважен¬
нями. Л. неформальний — працівник,
який має такі особисті якості, які да¬
ють йому змогу впливати на поведін¬
ку та настрій людей, вести їх за собою.

лідер і підлеглі (англ. Іеа(Іег-]оІІо\чег
геІаІіопзИір) — у теорії лідерства поло¬
ження про те, що взаємини лідерів і
підлеглих є одним з істотних еле¬
ментів, які визначають рівень впли¬
ву лідера на роботу невеликих груп і
організацій. Якщо лідер має автори¬
тет серед підлеглих, то він не має по¬
треби в особливих символічних зна¬
ках влади, аби спонукати їх до про¬
дуктивної праці.

лідер, орієнтований на завдання (англ.
іахк-тоііуаіесі Іеасіег) — лідер, що ке¬
рується тільки прагненням мати
кінцевий результат і поєднує низьку
продуктивність своїх підлеглих з
їхніми характерами та особистістю.
Він досягає, як правило, високої
ефективності в сприятливих умовах,

163

лідери

коли посідає стабільне службове стано¬
вище , робочі завдання добре структу-
ровані, налагоджені відносини між
лідерами і підлеглими. Така ситуація
можлива при роботі над раціональни¬
ми проектами зі злагодженим колек¬
тивом підлеглих.

лідери, орієнтовані на відносини з
підлеглими (англ. геїаііоп.чкір-тоііх’аіесі
Іеасіег.';) — лідери, що вміють відокрем¬
лювати особистість підлеглого від ви¬
конуваної ним роботи, одержують за¬
доволення від налагодження і
підтримки добрих людських стосунків
серед своїх підлеглих. Якщо такий
лідер високо цінує навіть не найкра¬
щого співробітника, то він стає вище
своєї особистої думки, вважає цього
співробітника інтелігентним, роботя¬
щим і, можливо, компетентним, не¬
зважаючи на свою особисту ворожість.
Орієнтований на людські відносини
лідер, якому доручена розробка но¬
вого проекту і формування нового
колективу, зможе досить ефективно
використовувати такий стиль доти,
доки робота над проектом не буде на¬
лагоджена, не стане рутинною і суво¬
ро структурованою. Тоді стиль лідер¬
ства зміниться, і він буде орієнтува¬
тися на завдання.

лідер цін (англ. ргісе Іеасіег) — фірма,
чиї ціни змінюються першими з-
поміж інших фірм, що працюють у
тій самій галузі.

лідерство і характерні риси особис¬
тості (англ. Іеасіегзкір апсі Ігаії) — уяв¬
лення класичного менеджменту про
те, що, незважаючи на істотну роль
обставин, кожен лідер повинен воло¬
діти деякими універсальними якос¬
тями, потрібними йому для ефектив¬
ного лідерства. Тид називає п’ять та¬

лідер організації

ких характеристик: 1) фізична і не¬
рвова енергія. Лідерство — це важка
робота, тому лідер має володіти більш
ніж середнім запасом енергії; 2) усв¬
ідомлення мети і напрямку; ціль по¬
винна надихати підлеглих на її досяг¬
нення; 3) ентузіазм. Справжні ліде¬
ри сприймають себе як одержимі
деякою силою, цей внутрішній енту¬
зіазм якимось чином трансфор¬
мується у владні розпорядження й
інші форми впливу; 4) ввічливість і
чарівність. Для лідера краще, якщо
його люблять, а не бояться. Йому по¬
трібна повага підлеглих, щоб вплива¬
ти на них; 5) порядність, вірність собі
потрібні для того, щоб заслужити до¬
віру.

лідерство (визначення) (англ. Іеа-
сіеглкір) — цілеспрямований вплив на
людей (підлеглих) для того щоб об’єд¬
нати їхні зусилля заради досягнення
мети, яку всі вони вважають бажаною.
Класики менеджменту вважали, що в
переважній більшості люди прагнуть
належати до певної, цілеспрямованої
групи, наприклад, компанії, церкви
або клубу. Через те, що лише деякі мо¬
жуть бути лідерами, можна припусти¬
ти, що більшість людей хочуть, щоб їх
вели, і як ведені почувають себе ком¬
фортно. їм хочеться вірити, що справа
перебуває у надійних руках, тоді як
лідери повинні боротися із спокусою
перекладати на інших провину за свої
невдачі. Гарні лідери комунікабельні,
мають почуття гумору і, насамперед, є
добрими вчителями.

лідер організації (англ. ог§апііаііоп
Іеасіег) — людина, яка одержала виз¬
нання в колективі й ефективно
здійснює формальне та неформаль¬
не керівництво.

лідз енд легз

164

лізинг фінансовий

лідз енд легз (англ. Іеасіх аги/ Іа§з) —
тактика маніпулювання термінами
проведення розрахунків, що викори¬
стовується підприємцями з метою
одержання відповідних фінансових
чи інших вигод . Застосовується, як
правило, у зовнішньоторговельних
операціях.

лізинг (англ. Іеа$іп§) — 1 . здача в
оренду різних видів технічних за¬
собів, будинків і споруд переважно на
середньостроковий і довгостроковий
періоди. У процесі реалізації лізингу
формується комплекс майнових і еко¬
номічних відносин, що виникають у
зв’язку з придбанням у власність май¬
на і наступної здачі його в тимчасове
користування за певну плату. 2. спе¬
цифічна форма фінансування з ме¬
тою придбання устаткування, облад¬
нання, техніки, споживчих товарів
тривалого користування, операція
здійснюється за посередництвом
спеціалізованої фінансової (лізинго¬
вої) компанії. Л. буває оперативний і
фінансовий. Оперативний характери¬
зується коротким терміном контрак¬
ту (3-5 років) та неповною амортиза¬
цією устаткування. Фінансовий —
тривалим терміном контракту (10-15
років) та амортизацією усієї чи
більшої частини устаткування.

лізинг міжнародний англ. іпіетаїіопаї
Іеа$т§) — надання в оренду іноземни¬
ми фірмами устаткування, кораблів,
літаків і т.д. терміном до 15 років і
більше. Фінансуванням лізингу зай¬
маються спеціальні лізингові ком¬
панії, що попередньо закуповують ус¬
таткування з подальшою здачею його
в оренду, тобто виконують роль
фінансових посередників між вироб¬
ником устаткування і його орендарем.

лізинг оперативний (англ. орегаїіопаї
Іеа5Іп§) — здача в короткострокову
оренду транспортних засобів, буді¬
вельної техніки, приладів, апаратури
й інших видів технічних засобів.
Особливості даної форми лізингу по¬
лягають у тому, що термін договору
оперативного лізингу завжди корот¬
ший, ніж нормативний термін служ¬
би майна, і лізингові платежі не по¬
кривають повної вартості майна.
Тому розміри лізингових платежів
завжди набагато вищі, ніж у фінан¬
совому лізингу.

лізинг поворотний (англ. іпуегзе
Іеа$іп§) — виражає сукупність взаємин
контрагентів у рамках двосторонньої
лізингової угоди. Підприємство має
устаткування, але йому не вистачає
засобів для виробничої діяльності.
Тоді воно знаходить лізингову ком¬
панію і продає їй своє майно, а ос¬
тання, у свою чергу, здає його в лізинг
тому самому підприємству, яке тепер
уже виконує роль лізингоодержувача.

лізинг прямий (англ. сіігекі Іеазіп§) —
у даному разі виробник устаткуван¬
ня самостійно, без послуг посередни¬
ка здає об’єкт в оренду, тобто поста¬
чальник і лізингодавець — це одна й
та сама особа. Має місце двосторон¬
ня лізингова угода.

лізинг фінансовий (англ. /іпапсіаі
Іеа$іп§) — 1 . передбачуваний строк
служби активів (англ. а&кеїз), протягом
якого орендатор одержує всі вигоди
від їх використання і бере на себе весь
ризик, пов’язаний з їх володінням.
2. найширше застосовувана форма
лізингу, при якій здійснюється лізинг
майна на більш тривалий термін із
повного виплатою вартості майна.
Протягом терміну лізингової орен-

лізингова угода

165

ліквідаційна вартість

ди лізингодавець за рахунок лізинго¬
вих платежів повертає собі повну
вартість майна і одержує прибуток від
лізингової угоди. При фінансовому
лізингу, як правило, обов’язок із тех¬
нічного обслуговування, страхуван¬
ня лягає на лізингоодержувача. Важ¬
лива риса л. ф. полягає в неможли¬
вості розірвання договору протягом
так званого основного терміну орен¬
ди. За даної форми лізингу орендода¬
вець (лізингова фірма) виконує чис¬
то фінансові функції в даному трис¬
торонньому договорі й, у свою чергу,
укладає два договори: з орендарем про
здачу в оренду і з постачальником на
закупівлю майна.

лізингова угода ^англ. Іеа$іп§ а§-
геетепґ) — 1 . являє собою лізингову
угоду в рамках тристоронньої угоди, за
якої лізингова фірма (орендодавець)
придбаває у виготовлювача (власни¬
ка) майно на вибір клієнта (оренда¬
ря), що і передається в розпо¬
рядження (оренду) останньому. 2.
оформляється лізинговим контрак¬
том, що включає суму і термін дії уго¬
ди, розмір орендної плати, процент¬
ну ставку, залишкову вартість майна
по закінченні терміну оренди, про¬
токол приймання майна орендарем
від виготовлювача (колишнього влас¬
ника) умов страхування майна, пері¬
одичності платежів, варіантів воло¬
діння майном по закінченні терміну
оренди, повні платіжні й юридичні рек¬
візити сторін, додаткові умови та ін.

ліквідація юридичних осіб (англ. сог-
рогаїе епіїїу Іщиідаіїоп) — один із спо¬
собів припинення діяльності юри¬
дичних осіб, що зводиться до
ліквідації їхньої діяльності та майна.
При л. ю. о. має місце задоволення

прав їх кредиторів, повернення па¬
йових внесків членам юридичних
осіб, продаж майна. Постанова про
л. ю. о., виноситься тим органом вла¬
ди, з дозволу якого виникла дана юри¬
дична особа, на випадок відхилення
кооперативної чи громадської
організації від цілі, для досягнення
якої вона виникла, або загальними
зборами членів (уповноважених)
юридичної особи.

ліквідні кошти (англ. Іщиій аззеїї) —
грошові кошти та інші активи, які
можуть бути використані для по¬
криття боргових зобов’язань. Розрі¬
зняють ліквідні кошти банків, фірм,
держави.

ліквідність (англ. ІщиісШу) — 1 . здатність
підприємства виконувати грошові зо¬
бов’язання, передусім, сплачувати
свої борги. Залежить від співвід¬
ношення розмірів заборгованості та
коштів, що перебувають у розпоря¬
дженні підприємства на конкретний
момент. 2. можливість швидкого пе¬
ретворення активів підприємств, тор¬
гово-посередницьких організацій та
ін. на кошти для своєчасного пога¬
шення своїх боргових зобов’язань.
Даний показник є найважливішим
при оцінці ефективності комерційної
діяльності і стабільності на ринку.
Ліквідність означає безумовну пла¬
тоспроможність фірми.

ліквідаційна вартість (англ. Іщиісіаііоп
уаіие) — чиста сума, яку отримує
підприємство в кінці строку експлуа¬
тації активу після вирахування вит¬
рат, пов’язаних з його вибуттям. Якщо
витрати підприємства пов’язані з ви¬
буттям активу (залишкова вартість
витрат і витрати на ліквідацію пере¬
вищують можливі доходи від

ліквідність ринку

ліквідації об’єкта), то підприємство
одержує ліквідаційний збиток.

ліквідність ринку (англ. тагкеї Ііциі-
іїіїу) — одна з основних характеристик
ринку, що відбиває еластичний стан
попиту та пропозиції, тобто постійна
наявність на ньому платоспромож¬
них покупців і продавців конкурен¬
тоздатних товарів, що дають мож¬
ливість задовольнити суспільні потре¬
би.

ліквідності коефіцієнт (англ. ІщиШіїу
га(іо) — відношення кількості грошей,
що використовуються як засіб пла¬
тежу, до грошової маси в широкому
економічному значенні, включаючи
капіталовкладення в ліквідні форми,
які легко можна перевести в засоби
платежу без ризику фінансових вит¬
рат для власника капіталу.

Ліндблом Чарльз (англ. ЬіпсІЬІот
Скагіез) — автор книжок у царині прий¬
няття управлінських рішень, який
розробляв, зокрема, ідею безладного
пошуку (“Наука безладного пошуку”
[129]) стосовно до всіх випадків прий¬
няття стратегічних рішень. Як і інші
класичні автори, Л. як вихідний мо¬
мент узяв раціональний погляд, який
він визначив як логічно вичерпну мо¬
дель. За такого підходу процес прий¬
няття рішень починається з поста¬
новки цілей і закінчується їхньою
реалізацією і контролем за виконан¬
ням. Десь посередині між неможли¬
вими (раціонально-вичерпна модель)
і неприйнятними (недосконалий
аналіз) стратегічними підходами ле¬
жить припустимий підхід Л. Усі його
різновиди мають щось спільне між
собою, а саме: вони інкрементальні,
тобто процес прийняття рішень
здійснюється послідовно, крок за

166 лімітед

кроком, шляхом переходу від того, що
ще невідоме, до того, що відоме і бажа¬
не. Л. виділяє три види інкременталь-
ного аналізу, серед яких найбільше
поширення знайшли метод послідов¬
них, обмежувальних порівнянь і без¬
ладний пошук.

лімітна відомість (англ. Іітіїесі хске-
сіиіе) — відрізняється від лімітної кар¬
ти тим, що виписується на кілька най¬
менувань матеріалів, які належать
одній номенклатурній групі.

лімітна карта (англ. Іітіїесі сапі) — до¬
кумент, який дозволяє складу видати
в цех-виготовлювач зазначену кіль¬
кість матеріалу одного найменування.
Виписується лімітна карта у відділі
матеріально-технічного постачання
підприємства.

ліміт цін (англ. ргісе Іітії) — гранично
допустиме зростання або падіння цін
протягом однієї біржової сесії. Вво¬
диться на деяких товарних ринках та
ринках цінних паперів (переважно в
США) для запобігання надмірним
коливанням цін і пом’якшенню впли¬
ву спекулятивних факторів на ціни.
Можливі відхилення ціни доверху або
донизу встановлюють залежно від
рівня цін при закритті біржі на наступ¬
ний день. Межі коливань цін не вста¬
новлюються тільки за позиціями, коли
настає час поставки товару.

лімітед (англ. Іітіїесі) — термін, що
означає обмежену відповідальність
господарюючого суб’єкта по зобо¬
в’язаннях (у межах акціонерного або
пайового капіталу). Товариство з об¬
меженою відповідальністю несе
відповідальність за свої зобов’язання
тільки належним йому майном, на
яке може бути накладене стягнення,
і не відповідає за зобов’язання акціо-

ліміти валютних операцій

167

ліцензійна угода

нерів, так само як акціонери не несуть
відповідальності за зобов’язання това¬
риства.

ліміти валютних операцій (англ. ІітШ
о/ сиггепсу орегаііопз) — найбільші
суми в здійсненні валютних операцій
банками з певними партнерами.

лімітна дисципліна (англ. Іітії йізсі-
рііпе) — дотримання установами
банків правил використання лімітів
кредитування. Л.д. включає дотриман¬
ня строків встановлення та доведен¬
ня лімітів кредитування установами
банків та позичальниками, с троків ви¬
користання і повернення, перероз¬
поділ лімітів між: позичальниками,
об’єктами кредитування і установами
банків. Дотриманню л. д. сприяє
чіткий облік і контроль за ними.

лінійний керівник (англ. Ііпе хиреп’і-
80г) — “людина посередині”, посеред¬
ник між керівником вищої ланки в
компанії і виконавчим персоналом
внизу, на лінії. Прихильники відно¬
син в організації визнавали уні¬
кальність становища, займаного л. к.;
на їхній погляд, не всі співробітни¬
ки, що пройшли відповідну підготов¬
ку, можуть успішно працювати на
лінії. Л. к. повинен учитися все своє
життя; перспективного менеджера
можна побачити по тому, що він кра¬
ще задає питання, спостерігає, прий¬
має відносно кращі рішення.

лінійні умови (англ. ІітіїсопсІШоп) — об¬
сяг послуг, які надаються вантажовлас¬
никам ліній. Обов’язки перевізника
визначаються стандартними умовами
коносаментів. Як правило, поняття л.
у. включає в ставку фрахту витрати по
завантаженню без відповідальності
фрахтівника за порти завантажування,
розвантажування вантажу.

лінкідж (англ. Ііпкаре) — можливість
купувати контракти на одній біржі, а
потім продавати їх на іншій.

лістинг (англ. Іізйщ) — внесення
акцій компанії до списку акцій, що ко¬
тируються на даній біржі. Л. необхід¬
ний для допуску до біржових торгів
тільки тих акцій, які пройшли експер¬
тну перевірку.

літер (англ. Ііїег) — свідоцтво на пра¬
во проїзду та перевезення вантажу.

ліфо (англ. ЬІРО) — метод розрахун¬
ку відсотків при довгостроковому ви¬
лученні частини внеску з банку, який
забезпечує вкладнику виграш у відсот¬
кових сумах, оскільки передбачаєть¬
ся, що знімаються суми, які на¬
дійшли на рахунок останніми. Засто¬
совується для заохочення вкладників.

ліцензар (англ. Іісетег) — юридична
особа, власник винаходу, патенту, тех¬
нологічної новинки, яка видає своє¬
му контрагенту (ліцензіату) ліцензію
на право використання нововведень
у встановлених договором межах.

лщензіат (англ. Іісете-коШег) — 1 . осо¬
ба, яка придбала у власника винахо¬
ду, патенту, технічної новинки за
відповідну плату право використан¬
ня цих нововведень у межах, зафік¬
сованих у ліцензійному договорі. 2. фі¬
зична або юридична особа, що вис¬
тупає стороною в ліцензійній угоді як
покупця ліцензії. Ліцензіат, купуючи
ліцензію, здобуває право на комер¬
ційне і промислове використання ви¬
находу протягом визначеного часу.

ліцензійна угода (англ. Іісете а§гее-
тепі) — договір, відповідно до якого
власник патенту (ліцензіар) продає
своєму контрагенту (ліцензіатові)
ліцензію на використання у визначе¬
них межах своїх патентних прав. Час

ліцензійні узгодження

168

ліцензування перехресне

дії ліцензійної угоди визначається як
характером винаходу, так і сферою
його застосування, а також обмеже¬
но терміном дії патенту, на основі
якого оформляється ліцензія. Пред¬
метом ліцензійної угоди можуть бути
запатентований винахід, технологіч¬
ний процес, технічні знання, товар¬
ний знак, франшиза, ноу-хау. При
оформленні ліцензійної угоди ліцен-
зіар несе відповідальність за новиз¬
ну, ефективність і можливість безпе¬
решкодного використання винаходу,
а ліцензіат зобов’язується їх викори¬
стовувати, дотримуючись при цьому
відповідних технічних вимог, стан¬
дартів, рівня якості продукції та
інших показників, і безоплатно
інформувати ліцензіара про подальші
вдосконалення і зміни.

ліцензійні узгодження (англ. Іісете
а§геетепІз) — узгодження, відповідно
до яких власник патенту (ліцензіар)
видає своєму контрагенту (ліцензіа-
ту) ліцензію на використання у виз¬
начених межах своїх патентних прав,
ліцензія (англ. Іісете) — 1 . дозвіл, що
видається компетентними державни¬
ми органами на здійснення деяких
видів господарської діяльності (на¬
приклад, торгівлі чи промислів), зок¬
рема, зовнішньоторговельних опе¬
рацій. 2. надання на основі відповід¬
ної угоди однією юридичною чи
фізичною особою (ліцензіаром) доз¬
волу іншій особі (ліцензіату) за обу¬
мовлену винагороду користуватися в
певних межах винаходом. 3. дозвіл з
боку державних органів на проведен¬
ня торгівлі як на внутрішньому рин¬
ку збуту, так і на зовнішньому. При
здійсненні зовнішньої торгівлі офор¬
мляються експортно-імпортні лі¬

цензії в Міністерстві зовнішніх еконо¬
мічних зв’язків. Л. є основною формою
державного регулювання торгівлі як на
внутрішньому ринку, так і на зовніш¬
ньому. Поряд з цією формою важливо¬
го значення набуває й оформлення
дозволу на використання винаходів,
результатів наукових досліджень і на¬
ступних дослідницько-конструкторсь¬
ких розробок. Як правило, подібні л.
видаються на винаходи, що охороня¬
ються патентами, але існують також
безпатентні л.

ліцензія генеральна (англ. §епегаІ
Іісепсе) — привілей, що надається уря¬
дом у вигляді формального дозволу
на експорт товарів нестратегічного
призначення у певній країні, який не
вимагає фактичного оформлення
ліцензійних документів.

ліцензія зворотна (англ. Іісепсе
геметпагу) — надання права на вдос¬
коналення використання об’єкта
техніки чи технології, розроблених
ліцензіаром. Умови л. з. оформляють¬
ся у вигляді відповідного контракту
на основну ліцензійну угоду.

ліцензована винагорода (англ. Іісете
сотісіегаїіоп ) — відшкодування за на¬
дання прав на використання ліцензій
“ноу-хау” та ін., які є предметом
ліцензованого погоджування.

ліцензована система (англ. Псепзе
зузіет) — один із важливих інстру¬
ментів регулювання зовнішньоторго¬
вельних операцій. Передбачає видачу
офіційними установами належним чи¬
ном оформлених дозволів на ввезен¬
ня або вивезення товарів за клопотан¬
ням зацікавлених фірм (осіб).

ліцензування перехресне (англ. сгожесі
Іісетіп&) — обмін ліцензіями на піль¬
гових умовах та взаємна інформація

лобі

169

логістика

контрагентів про всі вдосконалення,
доробки та нововведення в рамках
предмета погоджування протягом пе¬
ріоду його дії.

лобі (англ. ІоЬЬу) — дії державних
органів, законодавчих, судових влад,
спрямованих на підтримку окремих
галузей і сфер економіки, регіонів,
підприємств, соціальних груп, що
диктуються не об’єктивною необхід¬
ністю, а зацікавленістю, іноді — підку¬
пом посадових осіб. Лобісти в особі
представників влади сприяють своїм
замовникам в отриманні вигідних
державних замовлень, кредитів, допо¬
моги, пільг, ліцензій, сприятливих
умов економічної, комерційної
діяльності, у створенні і реєстрації
нових організацій, у стримуванні
конкурентів. Прийнято виділяти аг¬
рарне, промислове, військове та
фінансове лобі.

лобіст (англ. ІоЬЬізІ) — агент, пред¬
ставник великих монополій при за¬
конодавчих органах, який здійснює
тиск на законодавців (поза залом за¬
сідань) в інтересах монополістів.

логістика (англ. Іо§Шіс$) — 1. раціо¬
нальні матеріалопотоки; логістика
вирішує проблеми управління мате¬
ріал опотоками, розглядає їхні еконо¬
мічні, правові та інформаційні аспек¬
ти, а також технічне забезпечення на
всіх етапах товароруху. Запровадження
логістичних форм та методів управ¬
ління дає змогу скоротити вироб¬
ничі запаси приблизно на 30-50 % за
рахунок оптимального розміщення
складів, оптимізації поставки про¬
дукції, запровадження прогресивних
технологій складування та вантажно-
розвантажувальних робіт. Сприяє
формуванню сприятливого іміджу

фірми. 2. система єдиного управлін¬
ня потоками інформації і процесами
обробки, рух і складування товарів із
метою постачання в необхідній
кількості і комплектно в потрібний
час і місце (де на них є потреба) з
мінімальними витратами і з застосу¬
ванням оптимальних методів поста¬
чання. Логістична концепція управл¬
іння є найбільш комплексною і сис¬
темною. Зокрема, вона ширша, ніж
системи “точно в термін” і “канбан”,
а також концепція маркетингу. Логіс-
тичний підхід покликаний сприяти
вирішенню завдань своєчасного за¬
безпечення підприємства сировиною,
енергоносіями, допоміжними мате¬
ріалами; забезпечення цілеспрямова¬
ного і своєчасного переміщення то¬
варів усередині і поза підприємством
з оптимальними витратами; сприян¬
ня зниженню запасів і підтримка їх
на оптимальному рівні; вдоскона¬
лення постачань продукції клієнтам
для підтримки і розширення існуючо¬
го рівня відносин з ними і для за¬
лучення нових покупців. Витрати на
реалізацію логістичного підходу ста¬
новлять в електроніці 12-19% обігу
фірми. У досягненні логістичних
цілей основну роль відіграє розробка
стратегії логістики в таких сферах, як
проектування виробу, техпроцесів,
проектування управління виробниц¬
твом; організаційна й інформаційна
системи. Для реалізації логістичного
підходу в управлінні фірми створю¬
ють спеціальні підрозділи. Так, в
одн

Internet Archive Audio

Featured

Top

Images

Featured

Top

Software

Featured

Top

Texts

Featured

Top

Video

Featured

Top

Mobile Apps

Browser Extensions

Archive-It Subscription

Save Page Now

Full text of "Економічний словник"

See other formats